Середні значення індексів для груп країн з різною формою правління і тривалістю строків президентських повноважень, які не є членами ОЕСР
| Конституційна система правління | Кількість країн | Електоральні демократії, % | Політичні свободи (1=макс., 7=мін.) | Свобода преси (оптим..=9, мін..=100) | Індекс демократичності EIU (оптим.=10, мін.=0) | Верховенство права (макс.=100) | Ефективність урядів і урядування (макс.=100) | Індекс сприйняття корупції (оптим.=9,3, мін. = 0) | Економічна свобода (оптим.=90, мін.=2) |
| Парламентська | 40 | 73 | 3,1 | 42,3 | 6,3 | 50,4 | 54,2 | 4,0 | 61,8 |
| Президентська з 4-річним терміном | 14 | 79 | 2,8 | 46,4 | 5,8 | 35,2 | 39,1 | 3,4 | 57,1 |
| Президентська з 5-річним терміном | 46 | 48 | 3,9 | 57,0 | 4,7 | 28,8 | 31,5 | 2,9 | 55,6 |
| Президентська з 6-7-річним терміном | 16 | 13 | 5,2 | 71,0 | 3,7 | 20,8 | 24,7 | 2,3 | 52,6 |
Як бачимо, незважаючи на те, що група парламентських держав скоротилася на 24 країни, а решта – лиш на одну-дві, в основному співвідношення залишилися аналогічним. Але значення середніх індексів парламентських держав погіршилися сильніше, ніж чотирирічних президентських та напівпрезидентських. При цьому індекс політичних свобод останніх виявився навіть вищим, аніж у парламентських систем. Втім, така різниця виглядає несуттєвою у порівнянні із відмінностями між чотирирічними і п'яти- та семирічними президентськими режимами. В переліку ж індексів, які характеризують ділову й економічну сферу, перевага парламентських режимів залишається вельми вражаючою. При цьому цілком істотно погіршилися середні значення індексів у групі президентських держав із шести- та семирічним терміном повноважень президентів. Цього слід було і очікувати: в даних стосовно повної вибірки для цієї групи (див. попередню табл.) спостерігається дуже значне відхилення медіани в гіршу сторону у порівнянні із середнім значенням.
|
|
|
Повертаючись до повної вибірки, можемо констатувати, що різниця середніх значень індексів держав з великими термінами (6-7 років) й малими термінами (4 роки) стосовно більшості індексів є порівнювана з відмінностями середніх строків для парламентських і президентських держав. Тільки щодо індексів ефективності урядів та систем урядування, а також сприйняття корупції різниця між середніми значеннями президентських держав з різними термінами виглядає менш значною.
Таблиця
Коефіцієнт відмінностей середніх значень індексів країн з різною формою правління і тривалістю термінів президентських повноважень
| Конституційна система правління | Кількість країн | Політичні свободи (1=макс., 7=мін.) | Свобода преси (оптим..=9, мін..=100) | Індекс демократичності EIU (оптим.=10, мін.=0) | Верховенство права (макс.=100) | Ефективність урядів і урядування (макс.=100) | Індекс сприйняття корупції (оптим.=9,3, мін. = 0) | Економічна свобода (оптим.=90, мін.=2) |
| Парламентська (ПА) | 77 | 2,18 | 31,38 | 7,19 | 65,05 | 66,06 | 5,27 | 65,49 |
| Президентська (ПР) | 91 | 3,61 | 53,42 | 5,0 | 35,11 | 35,18 | 3,14 | 55,92 |
| Коефіцієнт ПР/ПА | - | 1,65 | 1,7 | 0,69 | 0,54 | 0,53 | 0,59 | 0,85 |
| Президентська з 4-річним терміном (ПР4) | 19 | 2,34 | 39,21 | 5,99 | 45,61 | 40,34 | 3,62 | 57,54 |
| Президентська з 6-7-річним терміном (ПР6) | 19 | 4,82 | 66,79 | 4,11 | 26,52 | 29,81 | 2,75 | 54,38 |
| Коефіцієнт ПР6/ПР4 | - | 2,05 | 1,7 | 0,69 | 0,58 | 0,73 | 0,75 | 0,93 |
Як видно із попередньої табл., відмінності виявляються нерівномірними для різних індексів і груп країн. Так, стосовно індексів, які характеризують правове та економічне середовище (верховенство права, ефективність уряду та урядування, сприйняття корупції та рівень економічної свободи), найбільш різкий "перепад" спостерігається між парламентськими і президентськими державами. Відмінності в середніх значеннях індексів для президентських режимів із різними термінами повноважень виглядають не настільки значними. Але при цьому середній рівень розвитку політичних інститутів в парламентських країнах і країнах з чотирирічним терміном повноважень президентів не надто різниться (що демонструють й дані із виключенням країнах ОЕСР), а різке погіршення у даних індексах спостерігається саме в групі країн з п'яти-семирічним президентським терміном.
|
|
|
Схожі висновки можна зробити теж за підсумками порівняльного статичного аналізу. Задля встановлення значущості відмінностей було проведено аналіз задля кожної з пар вибірок строків повноважень президентів. Для таких вибірок, більша частина яких має внутрішній розподіл, котрий є відмінним від нормального (тести Колмогорова-Смірнова або Шапіро-Уілкі), доцільним виявляється використання непараметричного тесту Колмогорова-Смірнова задля двох незалежних вибірок. У порівнянні парламентських держав й президентських із чотирирічним терміном президентських повноважень значущими на п'ятивідсотковому інтервалі постали відмінності вибірок по "економічних" індексах та індексу демократичності EIU. При порівнянні "чотирирічних" президентських республік з п'ятирічними, в свою чергу останніх з шести-семирічними, значущі є розбіжності політичних індексів. І нарешті, при порівнянні президентських чотирирічних країн з шести-семирічними значущими виявилися розбіжності по всіх індексах, тільки за винятком індексів ефективності уряду та систем урядування й економічної свободи.
|
|
|
Таблиця
|
|
|
Непараметричний тест Колмогорова-Смірнова для двох незалежних вибірок (тривалість термінів)[88]
| Показники | Форма правління | |||
| М (парл.) — М (4 пр.) | М (4 пр.) — М (5 пр.) | М (5 пр.) — М (6-7 пр.) | М (4 пр.) — М (6-7 пр.) | |
| ЕКОНОМІЧНІ ІНДЕКСИ | ||||
| Верховенство права | 65,02* | 45,61 | 33,22 | 26,52* |
| Ефективність урядування | 66,06* | 40,34 | 35,40 | 29,81 |
| Рівень економічної свободи | 65,49* | 57,54 | 55,83 | 54,38 |
| Індекс сприйняття корупції | 5,27* | 3,62 | 3,07 | 2,75* |
| ПОЛІТИЧНІ ІНДЕКСИ | ||||
| Індекс демократичності EIU | 7,19* | 5,99 | 4,92 | 4,11* |
| Політичний статус | 2,18 | 2,34* | 3,68* | 4,82* |
| Свобода преси | 31,38 | 39,21* | 54,28* | 66,79* |
* а < 0,05
Для більш детального аналізу ми також порівняли розподіл країн із різними формами правління й термінами повноважень по "якісним кластерам" відповідних інституційних індексів. Із парламентських держав частка країн із нерозвиненими політичними інститутами становить близько 12-15 %, а із розвиненими – 45-60 %, в той час як серед президентських держав з 4-5-річними термінами президентів з нерозвиненими політичними інститутами в 2-3 рази більше (25-45 % за різними індексами), а з розвиненими – значно набагато менше (13-18 %). У групі індексів, що характеризують правову та економічну сферу, простежується закономірність однакового плану: серед "президентських держав" майже не зустрічаються країни з найвищими показниками розвитку інститутів – їхня частка за різними індексами варіюється в діапазоні 0-8 %, в той час як з парламентських держав такі показники мають близько третини країн (23-45 % в різних індексах). Якщо з парламентських держав частка країн із найгіршими показниками розвитку інститутів становить близько 10 % (8-12 % по різних індексах), то між "президентських" таких близько третини (25-40 % за різними індексами). Таким чином, загальний висновок можна доповнити зауваженням про значний ступінь несумісності парламентського режиму із нерозвиненими інститутами, з одного боку, а також президентського режиму із високорозвиненими інститутами, з іншого (щоправда є кілька винятків, наприклад США, у випадку президенталізму, чи Молдова, у випадку парламентаризму).
Таблиця
Розподіл за рівнями якості інститутів країн із парламентською формою правління та з чотирьох-п'ятирічними президентськими термінами[89]
Політичні індекси:
| Форма правління | Кількість країн | Політичний статус | Індекс свободи преси | Індекс демократичності | ||||||
| <2 | >2<5 | >5 | <30 | >30<60 | >60 | >7,5 | <7,5>5 | <5 | ||
| Парламентська | 64 | 33 | 24 | 7 | 37 | 17 | 9* | 27 | 26 | 8** |
| Президентська | 63 | 9 | 40 | 14 | 10 | 33 | 20 | 7 | 29 | 27 |
Індекси, що характеризують правове й економічне середовище:
| Форма правління | Верховенство права | Ефективність урядування | ||||||
| >75 | 75-51 | 50-25 | <25 | >75 | 75-51 | 51-25 | <25 | |
| Парламентська | 24 | 20 | 14 | 6 | 28 | 18 | 13 | 5 |
| Президентська | 4 | 6 | 27 | 26 | 5 | 13 | 21 | 24 |
|
| Сприйняття корупції | Економічна свобода | ||||||
| >7,5 | 7,5-5,1 | 5,0-2,5 | <2,5 | >70 | 69-60 | 60-50 | <50 | |
| Парламентська | 15 | 14 | 28 | 4** | 21 | 22 | 14 | 3*** |
| Президентська | 0 | 7 | 37 | 19 | 3 | 17 | 29 | 14**** |
Аналогічна процедура порівняння по "якісних кластерах" була пророблена для країн із мінімальним (чотирирічним) та максимальними (шести-семирічними) термінами повноважень президентів.
Таблиця
Порівняльний розподіл кількості країн за рівнями якості інститутів з 19 країн із чотирирічним президентським терміном і 19 країн із шести-семирічним президентським терміном[90]
Політичні індекси:
| Президентський термін | Політичний статус | Індекс свободи преси | Індекс демократичності | ||||||
| <2 | >2<5 | >5 | <30 | >30<60 | >60 | >7,5 | <7,5>5 | <5 | |
| 4-річний | 8 | 10 | 1 | 8 | 10 | 1 | 3 | 9 | 3* |
| 6-7-річний | 1 | 5 | 13 | 1 | 4 | 14 | 1 | 5 | 13 |
Індекси, що характеризують правове й економічне середовище:
| Президентський термін | Верховенство права | Ефективність урядування | ||||||
| >75 | 75-51 | 50-25 | <25 | >75 | 75-51 | 51-25 | <25 | |
| 4-річний | 4 | 4 | 5 | 6 | 2 | 5 | 6 | 6 |
| 6-7-річний | 1 | 2 | 5 | 11 | 1 | 2 | 6 | 10 |
|
| Сприйняття корупції | Економічна свобода | ||||||
| >7,5 | 7,5-5,1 | 5,0-2,6 | <2,6 | >70 | 69-60 | 60-50 | <50 | |
| 4-річний | 0 | 3 | 9 | 3* | 2 | 2 | 10 | 3** |
| 6-7-річний | 1 | 0 | 6 | 12 | 1 | 2 | 13 | 3 |
Як бачимо, відмінності мають не менш яскравий характер, ніж у порівнянні парламентських й президентських/напівпрезидентських режимів. Так, серед країн із чотирьохрічним терміном президентських повноважень виявляємо тільки одну країну, яка характеризується як невільна, де придушуються громадянські свободи й свобода преси (це Іран[91]). У той же час близько 50 % представників даної групи – це країни із відносно розвиненими політичними інститутами. Із країн із довгими президентськими термінами лише чотири характеризуються саме як електоральні демократії (Фінляндія, Мексика, Шрі-Ланка й Ліберія). Проте розвинені політичні інститути спостерігаються тільки в Фінляндії, але частка країн із нерозвиненими політичними інститутами становить більше двох третин.
У групі ж індексів, котрі характеризують правове та економічне середовище, загальна перевага президентських режимів із короткими термінами збережена, але вона виглядає більш згладженою, особливо в оцінці рівня економічних свобод. Найбільш чутливим до змінної терміну є показник рівня корупції: серед держав з великими термінами президентів складне становище в цій сфері спостерігається в двох третинах країн (12 країн із 19 мають індекс нижче 2,5). В цілому же можна сказати, що погані економічні та правові інститути мають від половини щодо двох третин країн із великими термінами та близько третини країн із чотирирічним терміном.
Констатація переваг парламентських режимів перед президентськими постає цілком очевидною в контексті численних компаративних досліджень, які шукали відповіді на питання, сформульовані в класичних роботах Х. Лінца[92]. При цьому якщо же на першому етапі увагу сфокусовано на проблемі порівняльної стійкості парламентських і президентських режимів і їх сприяння демократії, то пізніше все більше уваги приділялося саме інституціональним наслідків вибору тієї або іншої форми правління. Для нас важливо не те, що задані спостереження підтверджують тезу про перевагу парламентських режимів, проте те, ніби відмінності із-поміж президентськими режимами із короткими та тривалими термінами повноважень президентів виглядають не менш значущими та вираженими (хоча й мають дещо інший профіль), аніж відмінності президентських і парламентських режимів. Цей факт вимагає інтерпретації, котра означена категоріями розподілу конституційних систем на президентські, напівпрезидентські та парламентські.
Порівняння груп країн, конституційний устрій яких дозволяє відносити їх до напівпрезидентських, з одного боку, і до президентських, з іншого, дає результати:
Таблиця
Середні індекси країн з парламентською, президентською та напівпрезидентською формами правління[93]
| Конституційна система правління | Кількість країн | Електоральні демократії, % | Політичні свободи (1=макс., 7=мін.) | Індекс демократичності EIU (оптим.=10, мін.=0) | Ефективність урядів і урядування (макс.=100) | Верховенство права (макс.=100) | Індекс сприйняття корупції (оптим.=9,3, мін. = 0) | Економічна свобода (оптим.=90, мін.=2) |
| Парламентська | 64 | 83 | 2,3 | 7,19 | 66,9 | 63,2 | 5,3 | 65,9 |
| Президентська | 62 | 56 | 3,6 | 4,99 | 33,9 | 33,9 | 3,1 | 55,8 |
| Напівпрезидентська | 30 | 40 | 3,9 | 4,62 | 37,3 | 34,5 | 3,1 | 56,0 |
Середній рівень розвитку інституцій у президентських державах виявляється більш високим, ніж у напівпрезидентських, однак ця різниця виглядає незначною в порівнянні з зіставленням президентських (включаючи напівпрезидентських) та парламентських режимів. Варто зазначити, ніби середній термін президентських повноважень у напівпрезидентських країнах більший, аніж в президентських (5,35 років проти 5).
Таким чином, можна констатувати, що інституційні відмінності виявляються незначними у порівнянні країн із конституційними ознаками напівпрезидентської та президентської моделей, проте це не дозволяє зробити висновок щодо впливу такого фактора, як реальний обсяг президентських повноважень. Більш того, саме питання про обсяг реальних повноважень видається надзвичайно значущим задля пояснення девіацій у порівнянні груп країн із різними термінами повноважень.
Так, наприклад, у групі країн із великими (6-7 рр.) термінами ми помічаємо одну країну, показники якої різко відрізняються від показників інших країн цієї групи, – це Фінляндія. Вона не лише має найвищі показники за всіма рейтингами, а й значно "відривається" від показників наступних за нею по рівню індексів країн (ефективність урядування: Фінляндія – 96,7, Мексика – 60,2; верховенство закону: Фінляндія – 96, 7, Шрі-Ланка – 55,7; сприйняття корупції: Фінляндія – 9, Мексика – 3,6; індекс свободи преси: Фінляндія – 9, Філіппіни – 45). При цьому варто мати на увазі, ніби виконавчі повноваження президента Фінляндії серйозно обмежені: формування уряду фактично перебуває в руках парламенту, у віданні президента залишається тільки зовнішня політика, за винятком відносин із ЄС, котра також становлять прерогативу кабінету. Таким чином, при більш тонкому апараті оцінки за шкалою "президенталізм – парламентаризм" виявляємо близькість Фінляндії до групи парламентських держав, що відповідає загальноєвропейській тенденції по "парламентаризації" напівпрезидентських режимів (це також випадки наступних країн: Ірландії, Ісландії, Австрії, Португалії, Польщі, Литви, Словенії тощо). При цьому деякі західні дослідники, зокрема Д. Артер, зауважують, що Фінляндія є напівпрезидентською у мінімальному конституційному плані, про який вказує Р. Елгі[94]. Напівпрезиденталізм у випадку Фінляндії використовується як незначний і ослаблений "епітет". Це найбільш очевидно стало за наслідками прийняття деяких поправок до Конституції у 2000 р.: тепер президент може управляти урядом лише зі згоди міністрів, крім того президент не має повноважень розпуску парламенту. Фінляндія у Європейській Раді глав держав і урядів представлена не президентом, а прем’єр-міністром[95].
Зазначимо у зв'язку з цим, що із подальших досліджень напівпрезидентських режимів продуктивним може виявитися не стільки аналіз обсягу президентських повноважень (нерідко забезпечуються особистими неформальними інститутами й практиками), скільки аналіз реальної політичної "ваги" партійно-парламентської системи, що може бути оцінено формальними критеріями (рівень конкурентності, відношення між результатами партій на виборах, наявність випадків когабітації – співіснування президента і прем'єр-міністра, що належать до конкуруючих партій; статистика випадків відхилення парламентом президентського кандидата на пост прем'єра, винесення вотуму недовіри уряду, подолання президентського вето або відхилення президентських законопроектів). Наявність чи відсутність "противаги" у вигляді парламенту, а не набір формальних і неформальних повноважень постає по всій видимості ключовим фактором визначення реальних меж президентської влади.
Аналіз групи країн із тривалими термінами президентських повноважень теж приводить нас до одного уточнення. Значущим може виявитися не тільки термін президентських повноважень, а й визначений конституцією термін обов'язковогопереходу – граничний термін, після закінчення якого президентський пост у будь-якому випадку має зайняти інша людина. Термін обов'язкового переходу визначено конституційними обмеженням щодо можливості балотуватися в президенти певну кількість разів підряд або відсутністю такого обмеження (необмежений термін). Виділено три можливі варіації: 1). термін обов'язкового переходу не перевищує восьми років (відносяться країни, конституції яких допускається один чотирьох-, п'яти-, шестирічний термін або два чотирирічних строки), 2). термін обов'язкового переходу становить 10 років (це два п'ятирічних строки); 3). термін обов'язкового переходу перевищує 10 років (конституції допускають два шестирічних строки, три чотирирічних або ж п'ятирічних, а також не встановлюють обмежень по числу послідовних термінів).
Таблиця
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 184; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!