Терміни повноважень президентів: політичні та економічні наслідки
Чи мають значення терміни президентства? Це загальне питання фактично розпадається на два: для яких країн характерні більш довгі, а для яких – коротші терміни повноважень президентів; який вплив може мати встановлення того або іншого терміну президентських повноважень на характер розвитку країни. Задля вирішення даного питання до уваги взято напрацювання російських дослідників К. Рогова і М. Снєгової[84]. Варто мати на увазі, ніби конституційні норми не лише здатні впливати на характер розвитку й економічну політику, а самі є результатом визначеного вибору, який відбиває баланс сил та інтересів. Іншими словами, вони не лиш є фактором впливу, а результатом впливу тих і інших факторів. Проблема, таким чином, має двосторонній характер. Тому, перш за все, здається важливим відповісти на перше питання (для яких країн характерні більш довгі, а для яких більш короткі терміни повноважень президентів), а потім уже підійти до розгляду другого питання[85].
Щоб відповісти на питання, чи існують значущі відмінності в характеристиці розвитку країн з різною тривалістю президентських термінів або точніше чи існує зв'язок між тривалістю президентських термінів, особливостями форми правління й якістю інституційного середовища, дослідники розділили вибірку із 171 країни на чотири групи:1). держави з парламентською формою правління (в подальшому – парламентські держави);2). держави із президентською та напівпрезидентською формами правління (надалі – президентські держави) та чотирирічним терміном повноважень;3). президентські держави із п'ятирічним строком повноважень;4). президентські держави із шести- і семирічним терміном повноважень.
|
|
|
Незважаючи на те, що предметом нашого розгляду є президентські, а також напівпрезидентські конституційні системи із різними термінами повноважень, все ж включення у вибірку парламентських держав вважається важливим, оскільки це дозволяє розглянути питання про можливу кореляцію рівня розвитку інститутів й характеристик форм правління в більш широкому інституційному контексті.
Отримані чотири групи країн є проаналізовані на предмет якості інститутів, що здійснено за допомогою двох груп індексів. Перша група характеризує якість політичних інститутів: електоральний статус (перелік електоральних демократій та недемократій, FreedomHouse), політичний статус (рейтинг свободи у світі, теж за FreedomHouse), індекс свободи преси (FreedomHouse), індекс демократичності (EconomistIntelligenceUnit). Друга група індексів відбиває якість економічного й ділового середовища і включає в себе: а). індекс ефективності урядів і урядування (WorldwideGovernanceIndicators, від WorldBank); б). індекс верховенства закону (WorldwideGovernanceIndicators, від WorldBank); в). індекс сприйняття корупції (CorruptionPerceptionsIndex, від TransparencyInternational); а теж г). індекс рівня економічної свободи (EconomicFreedomWorldRankings, HeritageFoundation)[86].
|
|
|
Отримані результати свідчать про те, що однозначної залежності між якістю інститутів й формою правління, а також строком президентських повноважень не простежується: 1. у групі країн з парламентською системою близькі є Австралія та Бангладеш, Ісландія (хоч Ісландія фактично є напівпрезидентською) та Ірак, серед президентських держав з чотирирічним строком – США й Нігерія, а серед шести-семирічних президентських/напівпрезидентських республік виявляємо Фінляндію та Конго (це країни, що знаходяться на різних полюсах шкали оцінок по більшості інституційних індексів). Якщо виміряти середні характеристики розвитку інститутів для кожної із чотирьох груп, ми побачимо цілком визначену і виразну картину:
Таблиця
Середні значення індексів для груп країн з різною формою правління і тривалістю строків повноважень (серединне значення/медіана)[87]
| Конституційна система правління | Кількість країн | Електоральні демократії, % | Політичні свободи (1=макс., 7=мін.) | Свобода преси (оптим..=9, мін..=100) | Індекс демократичності EIU (оптим.=10, мін.=0) | Верховенство права (макс.=100) | Ефективність урядів і урядування (макс.=100) | Індекс сприйняття корупції (оптим.=9,3, мін. = 0) | Економічна свобода (оптим.=90, мін.=2) |
| Парламентська | 77 | 86 | 2,18/ 1,50 | 31,38/ 23,50 | 7,19/ 7,36 | 65,05/ 68,60 | 66,06/ 71,10 | 5,27/ 5,00 | 65,49/ 64,90 |
| Президентська з 4-річним терміном | 19 | 84 | 2,34/ 2,00 | 39,21/ 41,00 | 5,99/ 6,18 | 45,61/ 39,50 | 40,34/ 36,50 | 3,62/ 3,10 | 57,54/ 56,70 |
| Президентська з 5-річним терміном | 53 | 51 | 3,68/ 3,50 | 54,28/ 55,00 | 4,92/ 5,08 | 33,22/ 31,40 | 35,40/ 24,60 | 3,07/ 2,80 | 55,83/ 55,75 |
| Президентська з 6-7-річним терміном | 19 | 21 | 4,82/ 5,50 | 66,79/ 69,00 | 4,11/ 3,46 | 26,52/ 18,10 | 29,81/ 24,60 | 2,75/ 2,30 | 54,38/ 54,20 |
Що показує нам ця таблиця? Вона показує, що серед парламентських держав набагато частіше зустрічаються країни, котрі є електоральними демократіями із високим рівнем економічних та політичних свобод, де забезпечені верховенство права і ефективність уряду/системи урядування в цілому, а корупція знаходиться під контролем. Помітні "усереднені" переваги парламентських країн є помітні по всіх індексах. По середнім значенням індексів витримують перевагу чотирирічні режими перед п'ятирічними, а останні ж – перед шести-семирічними. Тобто серед країн із чотирирічними президентськими термінами частка країн із розвиненими інститутами більша, ніж серед країн з п'ятирічним терміном. І нарешті, найбільша частка країн з вкрай нерозвинутими інститутами – в групі країн з президентською і напівпрезидентською формою правління і терміном повноважень 6-7 років. Так, з 77 парламентських країн (повна вибірка) всього 5 характеризуються як невільні, а 54 – як вільні. Серед 72 країн із президентською формою правління й терміном повноважень президента від 5 до 7 років ми зустрічаємо 21 невільну країну і лише 20 вільних. Індекс верховенства права перевищує значення 60 пунктів в 46 із 77 парламентських держав й тільки в 7 із 72 президентських зі строком повноважень від 5 до 7 років. А індекс економічної свободи вищий 60 пунктів спостерігаємо в 51 країні із групи парламентських, а в групі п'яти-семирічних президентських – тільки в 19.
|
|
|
|
|
|
Виникає запитання, наскільки значущим для цієї картини є та обставина, що в групі найбільш розвинених країн, переважно стійких демократій, переважають країни з парламентським режимом. Щоби перевірити, чи спостерігається виявлена закономірність в рамках країн, котрі розвиваються, ми виключили зі скороченої вибірки (без "малих" держав) теж країни-члени ОЕСР (Організації економічного співробітництва та розвитку):
Таблиця
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 206; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!