Семінарські заняття як організаційна форма навчання



 

Разом з лабораторними заняттями підготовка студентів природничих спеціальностей здійснюється на практичних заняттях. Так‚ для студентів, що навчаються на І курсі за напрямом підготовки «Біологія» практичні заняття проводяться з дисципліни «Основи вищої математики». При цьому, звичайно, пізнавальна діяльність на практичних заняттях має більш самостійний характер, в порівнянні з лабораторними заняттями. Деякі вчені порівнюючи названі організаційні форми відзначають, що основна їх відмінність полягає в тому, що безпосередньою метою практичних робіт є вирішення конкретних практичних занять з використанням набутих знань, умінь і навичок.

Аналіз дидактичної та методичної літератури показав‚ що дидакти по різному визначають практичні заняття. В основному‚ вони сходяться на тому‚ що це широке поняття‚ яке об’єднує більшість форм практичної діяльності студентів‚ а саме: просемінари‚ семінари‚ спецсемінари‚ лабораторні роботи‚ колоквіуми‚ дискусії‚ диспути тощо. Тобто‚ ті організаційні форми‚ що відносяться до практичної підготовки‚ яка пов’язана із застосуванням і поглибленням науково-теоретичних знань з тієї чи іншої дисципліни.

Практичні заняття – форма навчального заняття‚ при якому педагог організовує детальних розгляд студентами окремих теоретичних положень навчального предмета й формує уміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентом відповідно сформульованих завдань.

Практичні заняття можна розглядати в якості визначеного виду практики‚ що пов’язані з поглибленнями‚ застосуванням і розширенням знань і навичок на підставі змісту лекції.

Практичному заняттю обов’язково передує лекція і самосітійна робота з конспектом‚ підручником, іншою навчальною літературою, різними інформаційним ресурсами. Таким чином‚ спостерігається цілісність навчальної діяльності студента в опануванні новими знаннями‚ всі організаційні форми пов’язані між собою та доповнюють одна одну. При цьому‚ практичні заняття від лекцій відрізняються збільшенням власної пізнавальної активності студентів‚ що скеровується керівником‚ а від самостійної роботи – більшим безпосреднім керівництвом з боку викладача.

Семінарські заняття – це організаційна форма навчання, де знання активно аналізуються студентом і перетворюються в переконання, по суті справи це групова форма СРС. Семінарське заняття – це дійова форма розвитку продуктивного мислення студентів під час обговорення проблем, що розглядаються, залучення їх до колективної пізнавальної діяльності.

Семінар – це один з видів навчальних занять, головна мета якого полягає в тому, щоб забезпечити студентам можливість практичного використання теоретичних знань в умовах, що моделюють форми діяльності наукових робітників, предметний і соціальний контексти цієї діяльності.

Семінарські заняття в навчальному процесі вищої школи тісно пов’язані з лекціями. При цьому в навчанні студентів-першокурсників цей зв’язок досить міцний‚ а лекціям надається характер першооснови. Тому‚ стає важливим розуміння студентами місця семінарських занять в навчальному процесі. Вони мусять уяснити‚ що на семінарі продовжується вивчення проблеми‚ висвітленої на лекції та опрацьованої в ході самостійної роботи з літературними джерелами. Між тим‚ зміст семінарського заняття не повторює лекцію‚ він поглиблює знання студентів з ключових питань науки. Інформативна функція семінарів поступається мотиваційній і контрольно-коректуючій.

Саме на семінарських заняттях студенти оволодівають науковою термінологією майбутньої професії‚ набувають навичок публічного виступу з визначених питань‚ вчаться відстоювати свої переконання і висновки. Під час підготовки до таких занять студенти опановують прийоми систематичного самостійного пошуку знань‚ що сприяє формуванню навичок самоосвіти.

Безперечна роль семінарських занять в налагодженні безпосередніх контактів між викладачем і студентами‚ та між студентами академічної групи. На семінарських заняттях викладач може налагодити зворотній зв’язок зі студентами‚ проконтролювати змістовність‚ глибину і систематичність самостійної роботи студентів‚ їх власне відношення до дисципліни‚ що вивчається‚ скоректувати правильність розуміння певних фактів, явищ, процесів тощо.

Узагальнюючи характеристики і можливості семінарських занять в навчальному процесі вищої школи визначають їх завдання:

ü міцно пов’язувати теоретичну і практичну підготовку студентів;

ü навчити студентів творчо опрацьовувати літературні джерела;

ü сприяти формуванню розумової праці;

ü збуджувати цікавість до науково-дослідної роботи;

ü систематично контролювати підготовку студентів.

Критерії ефективності семінарських занять.

Ø ступінь розкриття тієї чи іншої проблеми;

Ø вміння студентів дискутувати‚ відстоювати власні погляди‚ переконувати;

Ø теоретичну глибину суджень;

Ø вдале і доречне педагогічне керівництво;

Ø повна реалізація плану заняття;

Ø наявність ділової атмосфери під час всього заняття.

Названі критерії можна вважати необхідними умовами для досягнення запланованих результатів навчання на семінарському занятті. Їх дотримання під час організації та проведення семінарських занять, зокрема на першому курсі, сприяє кращому розумінню студентами місця і ролі цих занять в навчально-виховному процесі.


Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 175; ЗАКАЗАТЬ РАБОТУ