Лекція в навчальному процесі вищої школи, визначення і класифікація
Зміст освіти реалізується в різних організаційних формах навчання. Провідною організаційною формою навчання у ВНЗ тривалий час залишається лекція. Саме вона закладає основи розуміння і ставлення до предмету.
Розуміючи важливість і необхідність лекцій в навчальному процесі вищої освіти в дидактиці існує певний дуалізм у її визначенні. Більшість вчених відносять лекцію до організаційних форм навчання. Лекція – це специфічний спосіб взаємодії викладача і студентів, за яким реалізується різноманітний зміст навчання і застосовуються методи викладання.
Деякі педагоги розуміють лекцію як метод навчання. Отже, за їх розумінням лекція – це стрункий монологічний, систематичний і послідовний виклад навчального матеріалу, який розкриває фундаментальні проблеми науки або її частки. Відрізняє лекцію у ВНЗ від шкільної те, що її, як правило, проводить фахівець з даної галузі науки, який поряд з теоретичними знаннями дає інформацію студентам про свої власні спостереження і дослідження. Тож, лекція в вищій школі – це особистісна науково-педагогічна творчість викладача у визначеній галузі знання.
Основна функція лекції полягає в ознайомленні студентів з основними науково-педагогічними положеннями певної галузі науки, її прикладною стороною і перспективами розвитку. Тому провідна дидактична мета лекції у вищій школі – забезпечення орієнтувальної основи для подальшого засвоєння нового матеріалу. Зміст і якість лекції визначають подальшу роботу студентів в інших організаційних формах, насамперед семінарських, практичних, лабораторних заняттях, самостійних роботах студентів.
|
|
За сучасних умов, коли головна увага вищої школи зосереджена на всебічному підвищенні якості професійної підготовки фахівець, а відтак посилюється роль самостійної роботи студента, значення лекції невпинно зростає. Це зумовлюється насамперед тим, що лекція – надзвичайно ємне педагогічне явище, а лекційному викладанню притаманний цілий ряд переваг з іншими формами навчання. Назвемо основні з них:
1. Лекція, на відміну від підручників, оперує значно більшими можливостями щодо врахування специфіки аудиторій, новітніх наукових досягнень.
2. Вона озброює студента на тільки знаннями, а і переконаннями, уміннями давати критичну оцінку матеріалу, що розглядається.
3. На лекції враження від матеріалу, що вивчається, значно зростає завдяки живому слову, інтонації, міміці і жестам викладача, лектора.
4. Лекція відкриває можливості прямого контакту лектора зі слухачами, що значно посилює їхню увагу. До того ж залежно від сприйняття аудиторією матеріалу що подається, лектор може вносити необхідні корективи у свій вклад під час лекції.
|
|
5. Лекційне викладання дуже економне в часі: за дві академічні години висококваліфікованої лекції студент отримує інформацію, на яку під час самостійної роботи йому довелося витримати набагато більше часу.
6. Лекція має особливе професійно-педагогічне значення для тих студентів, які готуються до педагогічної діяльності.
Аналіз дидактичної і методичної літератури дозволив нам назвати найбільш вживані класифікації лекцій, які застосовуються у ВНЗ. Класифікації лекції як організаційної форминавчання наводяться в додатку 1.
Методична концепція лекційна курсу
Поняття «методична концепція лекційного курсу» органічно випливає зі змісту наукової дисципліни, що вивчається суттєвою ознакою лекцій у вищій школі є логічно структурний, точний, глибокий виклад основних положень даної науки. Лекційний курс навчальних дисциплін лише тоді виконує свої навчально-виховні завдання, коли відповідає загально дидактичним вимогам до його побудови.
Такими вимогами до структури лекційного курсу є:
1) виділення як обов’язкових вступної, тематичної, заключної, а також оглядових і установчих лекцій;
|
|
2) запровадження добре продуманої системи взаємозв’язків викладача і студента на лекції;
3) активізація пізнавальної діяльності студента на основі принципу проблемності.
Виконання першої загальнодидактичної вимоги до побудови лекційного курсу з кожного предмету передбачає у визначенні вимог стосовно наукового змісту лекцій врахування специфіки самостійного вивчення предмету студентами, рівень їхньої підготовки до засвоєння матеріалу, особливостей їхньої професійної діяльності, зокрема використання у ній здобутих знань.
Науковий зміст лекційного курсу передбачає відображення в ньому основоположних вузлових проблем, а також відповідної науково-практичної сфери, основних понять та ідей, що мають фундаментальне значення, сучасних наукових концепцій, перспектив подальшого розвитку науково-теоретичної сфери, що визначається. Викладач, формуючи свій лекційний курс, має визначити його місце в єдиній системі знань на основі вимог, зумовлених ОКХ даної спеціальності. Провідна роль лекції у навчально-виховному процесі ВНЗ неодмінно повинна ураховуватися при виборі навчальної інформації, що вводиться до лекційного курсу. Методологічні проблеми, яким приділяється основна увага в лекційних курсах, мають поповнюватися експериментальним розкриттям і практичним закріпленням знань у межах предмета, що вивчається, на семінарських, практичних і лабораторних заняттях.
|
|
Вступна лекція має дати студентам загальне уявлення про завдання і зміст усього курсу, розкрити структуру й логіку розвитку конкретної галузі науки, взаємозв’язок з іншими дисциплінами. Головне завдання вступної лекції – сприяти розвитку у студентів інтересу до предмета з метою його творчого засвоєння.
Тематична лекція має різноманітне значення у загальній структурі курсу. Вона присвячується розкриттю конкретних тем навчальної програми (звідси її назва).
У заключній лекції підбиваються підсумки вивченню й викладеного матеріалу з даного предмета в цілому через виділення вузлових питань лекційного курсу і зосередження уваги на практичному значенні здобутих знань для подальшого навчання і майбутньої професійної діяльності студентів. Спеціальним завданням заключної лекції є стимулювання інтересу студентів до глибинного вивчення даного предмета, визначення методів самостійної роботи в даній галузі.
Оглядову лекцію нерідко читають перед або під час виробничої практики. Її головне завдання полягає в тому, щоб сприяти забезпеченню належного взаємозв’язку і наступності між теоретичними знаннями і практичними вміннями і навичками студентів. Оглядову лекцію читають також студентам перед виконанням дипломної роботи або державними іспитами, студентам-заочникам. В останньому випадку її нерідко називають ще установчою. У переддипломній і передекзаменаційній оглядових лекціях головна увага приділяється висвітленню методологічних проблем поряд з рекомендаціями до організації самостійної роботи студентів (далі – СРС).
Друга загальнодидактична вимога до побудови лекційного курсу стосується налагодження системи взаємин викладача і студентів на лекції. Ця система у ВНЗ визначається метою і принципами навчання. Ці основні позиції в структурі викладу лекцій такі:
Ø чіткий і доступний виклад курсу;
Ø роз’яснення важкого для засвоєння матеріалу;
Ø створення атмосфери доброзичливості і вимогливості;
Ø поступове (від лекцій до лекції) підвищення рівня наукового викладу методів теоретичного аналізу;
Ø інтенсифікація пізнавальної діяльності студентів;
Ø розвиток їх активності та інтересу до матеріалу, що вивчається.
Третя загальнодидактична вимога до побудови лекційного курсу – активізація пізнавальної діяльності студентів на базі принципу проблемності. Існує 2 способи проблемного викладу лекційного матеріалу.
Перший спосіб – так званий проблемний виклад передбачає прилучення студентів до наукового пошуку шляхом демонстрації перед ними зразків пошукової діяльності. Викладач сам формулює проблему і сам її розв’язує, тобто він показує студентам шлях розв’язання протиріч або «ембріологію істини» (О.І. Герцен). Студенти же подумки стежать за логікою викладача, навчаючись засобів поетапного розв’язування проблем.
Є і інші зразки проблемного викладу матеріалу, аналіз яких дає виділити спеціальні прийоми, а саме:
ü ознайомлення студентів з історією виникнення наукової проблеми, методами й розв’язання;
ü ознайомлення студентів з існуванням різних точок зору з незавершеністю розв’язання окремих проблем постановкою питань, відповідь на які пропонується дати студентам (повторити дослід або провести інший);
ü постановка в лекції питань типу парадоксів із чітко визначеннями протиріччями;
ü запровадження до тексту лекції проблемних завдань з демонстрацією кількох варіантів їх можливого розв’язання (студентам пропонується визначити, який із запропонованих шляхів є найраціональнішим і чому);
ü постановка в лекцій питань, що вказують студентам на брак їхніх знань (інтелектуальний дискомфорт);
ü розкриття в лекції способів розв’язання проблем з метою викликати інтерес студентів до подальших самостійних пошуків.
Другий спосіб – евристичний (частково пошуковий) допомагає поетапно і поступово вводити студентів в атмосферу самостійного пошуку і розв’язання окремих питань проблеми. Це досягається, як правило за допомогою різного роду запитань, що понукають студентів до активного мислення. Наприклад: «Як би ви діяли у такому випадку?», «Як перевірити, яке з цих пропозицій правильне?», «Вдумайтесь у ці слова...». Завдяки таким прийомам, ми в одному випадку стимулюємо студента до того, щоб він навчився «бачити» проблему, формувати предмет пошуку; в іншому – відокремити відоме від невідомого, проаналізувати конкретні умови й оцінити їх; в третьому – висунути гіпотезу або виробити план рішення; у четвертому – розробити план розв’язання проблеми, самостійно побудувати знайдений доказ; у п’ятому – перевірити правильність дій і одержаного результату; у шостому – реалізувати знайдені докази або просто зробити необхідні висновки.
При цьому надзвичайно важливо на кожному з етапів навчати студента грамотно ставити запитання. Адже, уміння перевести проблему у форму конкретного запитання, відразу ж обмежує можливості пошуку. Подолання цієї перешкоди досягається різними способами: методом евристичної бесіди, розчленуванням складного завдання на декілька простіших (або окремих) півзавдань з метою досягнення конкретного кінцевого результату. Найчастіше такі умови створюються на семінарських заняттях, що продовжують лекцію, але започатковуються вони самою лекцією.
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 300; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!