Бал – Студент обізнаний з деякими поняттями, домашня підготовка виконана частково.



Балів – Домашня підготовка не виконана

Результат виконання і захисту студентом кожної лабораторної роботи (далі – ЛР)оцінюється окремо за такою шкалою:

12-10 балів – Всі завдання ЛР повністю виконані без помилок ; студент демонструє всебічне системне і глибоке знання програмного матеріалу; засвоєння ним основної й додаткової літератури; чітке володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментаріями, передбаченими програмою дисципліни; вміння використовувати їх для вирішення типових і нестандартних практичних ситуацій; виявляє творчі здібності в розумінні, викладі і використанні навчального матеріалу.

9-7 балів – Всі завдання ЛР повністю виконані без суттєвих помилок, студент демонструє володіння знаннями основного програмного матеріалу, засвоєння інформації в межах лекційного курсу; володіння необхідними методами, методиками та інструментаріями, передбаченими програмою; вміння використовувати їх для вирішення типових практичних ситуацій, припускаючись окремих незначних помилок.

≤ 6 балів – Більше 30% завдань ЛР виконані не вірно; студент демонструє значні прогалини у знаннях основного програмного матеріалу, не володіє методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою. Виконання ЛР не зараховується і повертається студенту на доопрацювання.

 

ХАРАКТЕРИСТИКА РІЗНОВИДІВ ЛАБОРАТОРНИХ ЗАНЯТЬ

 

В організації лабораторних робіт враховується: кількість студентів, зміст та обсяг навчального матеріалу, розмір лабораторних приміщень, наявність відповідного обладнання. Тому, лабораторні заняття, що застосовуються у вищих навчальних закладах класифікуються за різними ознаками.

Класифікація за формою проведення:

Ø фронтальні;

Ø циклічні;

Ø індивідуальні;

Ø парні;

Ø практикум.

Класифікація за призначенням:

Ø обов’язкові;

Ø додаткові.

Класифікація за дидактичною метою:

Ø ознайомлюючі;

Ø ілюстративні;

Ø дослідницькі (експериментальні);

Ø проблемно-пошукові.

Класифікація за рівнем пізнавальної діяльності студентів:

Ø за інструкціями;

Ø проблемні.

Проаналізуємо різновиди лабораторних занять, які найчастіше застосовуються в навчально-виховному процесі ВНЗ. Так‚ фронтальна форма проведення лабораторних занять найпоширеніша, вона характеризується тим, що студенти, об’єднуючись у невеликі групи по 3-4 чоловіки виконують одну й ту саму роботу одночасно. Проведення роботи у такій спосіб не вимагає значних зусиль з боку викладача щодо її організації, проте потребує достатньої кількості відповідного однакового обладнання. Недоліком фронтальних лабораторних робіт є низька пізнавальна самостійність студентів під час виконання завдань. Крім того, виконання лабораторних робот одночасно всіма студентами академічної грипи призводить до запозичення між ними прийомів і техніки виконання, і навіть розв’язків завдань без глибокого розуміння сутності явищ, що вивчаються.

Циклічна форма лабораторних занять передбачає розділення всіх лабораторних робіт, передбачених програмою курсу на декілька циклів, що відповідають певним її розділам. Виконання лабораторних занять в такий спосіб відбувається за встановленим графіком. Така форма дозволяє проводити одночасно різні роботи визначеного циклу. Недоліком проведення таких лабораторних робіт є те, що вони досить часто випереджають лекції. Це призводить до неправильного і неточного розуміння явищ, що вивчаються.

Індивідуальна форма передбачає виконання кожним студентом визначеної лабораторної роботи за спеціальним розкладом, при чому студенти одночасно працюють над різними темами. В ході таких занять студенти опановують систему досліджень, характерних даній галузі науки, що дозволить їм самостійно працювати в подальшому навчанні. Слід зауважити, що така форма вимагає особливої організації, індивідуального керівництва і контролю за роботою студентів з боку викладачів. Проте вона дозволяє враховувати індивідуальні особливості кожного студента. Адже, студенти відрізняться один від одного за показниками швидкості та якості засвоєння знань і перетворення їх в уміння і навички.

Застосування індивідуальних лабораторних занять доречно на початку першого курсу, коли студенти засвоюють методику роботи в лабораторії. Використання таких занять на старших курсах має спиратися на визначені інтереси і схильності конкретних студентів і передбачати варіативність завдань. Отже, можна відзначити, що така форма відповідає сучасним тенденціям розвитку системи освіти, зокрема реалізує особистісно-орієнтовний підхід, сприяє індивідуалізації та диференціації навчання.

Беручи до уваги результати проведеного нами анкетування першокурсників, враховуючи переваги та недоліки окремих форм проведення лабораторних занять, а також, виходячи з розуміння лабораторної роботи як специфічного експериментального дослідження, що проведено студентом самостійно, ми у своїй практиці, на деяких лабораторних заняттях з курсів «Неорганічної хімії», «Аналітичної хімії», «Хімії з основами біогеохімії», для студентів І курсу біологічного факультету Запорізького національного університету застосовуємо їх комбіновану форму.

Розроблена нами комбінована форма проведення лабораторних занять полягає в тому, що кожен із визначених дослідів певної лабораторної роботи розподіляється між всіма студентами академічної підгрупи. Тобто, під час першої частини заняття, конкретний студент академічної підгрупи за призначенням викладача отримує власне індивідуальне експериментальне дослідження. При цьому викладачу важливо слідкувати, щоб завдання дослідження було доступним, зрозумілим, носило частково-пошуковий характер, не мало детальної інструкції щодо його виконання, сприяло б розвитку індивідуальних здібностей студента. За таких умов перед студентами виникає ряд окремих завдань: зрозуміти і самостійно чітко сформулювати ціль досліду, подумки уявити хід досліду, відібрати з наявного необхідне обладнання і реактиви, провести хімічний експеримент, виконати спостереження, зафіксувати результати досліду. Після цього студент обґрунтовує отримані результати власними теоретичними знаннями або за допомогою підручника, при цьому викладач у цей період виступає в ролі консультанта, надаючи студенту необхідну доцільну методичну допомогу.

Друга частина такого заняття відбувається у вигляді коротких звітів студентів за результатами експериментальних досліджень із теоретичним поясненням і обґрунтуванням отриманих даних для всіх студентів підгрупи. Проведення занять у такий спосіб дозволяє студентам опанувати не лише способи експериментальної діяльності, а ще й навчитися переконливо і дохідливо пояснювати отримані результати. Студент усвідомлює свою відповідальність у засвоєнні нових знань всіма студентами підгрупи. На таких лабораторних заняттях відбувається закріплення теоретичних знань через практичну діяльність, а також формування уміння передавати засвоєнні знання іншим людям. Таким чином, студенти оволодівають навичками експериментальної діяльності і елементами педагогічних вмінь. Викладач обов’язково аргументує оцінку студента за визначеними параметрами, як-от: точність техніки виконання, самостійність, правильність і оригінальність пояснення тощо.

Комбінована форма лабораторного заняття дозволяє кожному студенту проявити ініціативу і самостійність, зникає загроза інтелектуальної та практичної пасивності деяких студентів.

Таким чином, лабораторні заняття відіграють важливу роль в експериментальній підготовці студентів. Засвоєння хімії як теоретично-експериментальної науки вимагає оволодіння всіма студентами практичними уміннями і навичками. Досвід застосування на І курсі комбінованої форми доводить, що названа форма надає можливість формувати в першокурсників уміння аналізувати поставлене експериментальне завдання, вирішувати його самостійно, відчувати відповідальність за власні результати перед колегами в здійсненні колективної діяльності.

Говорячи про подальший розвиток лабораторних занять слід виходити з сучасної тенденції всебічної інформатизації життя взагалі і освіти зокрема. Поява персональних комп’ютерів позначилась на реформуванні педагогічного процесу і стало поворотним моментом у навчанні. Основна мета інформатизації освіти полягає у підвищенні ефективності навчально-виховного процесу за рахунок розширення обсягів інформації та підвищення якості її подання, вдосконалення методів і прийомів її обробки. До того ж, інформатизація освіти передбачає навчання учасників навчально-виховного процесу практичних навичок застосування прогресивних інформаційних технологій у конкретній діяльності. Отже, в подальшому можливості дистанційного навчання зможуть суттєво спростити завдання проведення лабораторного практикуму за рахунок використання мультимедія технологій, гнучких інформаційних систем, імітаційного моделювання тощо. Віртуальна реальність дозволить продемонструвати студентам явища, які в звичайних умовах показати досить проблематично або в загалі неможливо.

Таким чином, лабораторні заняття є специфічної організаційною формою навчання студентів хімічних спеціальностей. Вони сприяють успішному вивченню і закріпленню теоретичних положень, здобуттю нових знань, формуванню практичних умінь і навичок.

Лекція № 4

СЕМІНАРСЬКІ ЗАНЯТТЯ ЯК ОРГАНІЗАЦІЙНА ФОРМА НАВЧАННЯ У ВИЩІЙ ШКОЛІ

 

План

 

1. Семінарські заняття як організаційна форма навчання.

2. Види і методика проведення семінарських занять на біологічному факультеті.

3. Дискусія як сучасний метод навчання у ВНЗ.

 

 


Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 74; ЗАКАЗАТЬ РАБОТУ