ЛАБОРАТОРНІ ЗАНЯТТЯ ЯК СПЕЦИФІЧНА ОРГАНІЗАЦІЙНА ФОРМА НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ ПРИРОДНИЧИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ ВНЗ



План

 

1. Історія виникнення лабораторних занять як організаційної форми навчання.

2. Методика проведення лабораторних занять у фаховій підготовці студентів-біологів (хіміків, екологів).

3. Характеристика різновидів лабораторних занять.

 

 

ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ ЛАБОРАТОРНИХ ЗАНЯТЬ ЯК ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

 

Базова фахова підготовка студентів природничих факультетів університетів відбувається на лабораторних і практичних заняттях. Лабораторні заняття у вищій біологічній (хімічній, екологічній) освіті відіграють одну з головних ролей, адже з їх допомогою розв’язується ряд дидактичних завдань, що мають самостійний характер і на інших організаційних формах не розкриваються.

Назва «лабораторні заняття» походить з латинського слова laboro, що означає «працюю». Можна припустити, що створення цієї форми організації навчання передбачало застосування розумових і трудових фізичних зусиль до пошуку до того невідомих шляхів і засобів для розв’язання наукових і життєвих задач. Лабораторні заняття виникли на межі XIV- XV століть, в Західній Європі. Тоді на зміну середньовічним приходять університети епохи Гуманізму і Відродження, орієнтовані на факти різноманітності форм на Землі. В наслідок чого при університетах створюються ботанічні сади, кунсткамери та анатомічні музеї, де і проходять прототипи сучасних лабораторних занять. Подальший розвиток системи вищої освіти полягав у створенні умов, для забезпечення єдності навчання і дослідження в сферах природно-наукового знання.

Лабораторні заняття вперше були проведені в 1864 році професором Петербурзького університету Ф.Ф.Пертушевським. Студенти паралельно зі слуханням лекцій з фізики самостійно проводили фізичні експерименти в спеціально обладнаних приміщеннях і таким чином вчились застосовувати знання на практиці. На Україні такі заняття вперше провів в 1874 році професор Київського університету М.Г.Авенаріус. Так лабораторні заняття стають однією з важливих організаційних форм навчання не лише при вивченні фізики, а й інших природничих дисциплін.

Подальше впровадження лабораторних занять призвело навіть до введення їх назви до системи навчання 20-х років ХХ століття, а саме до бригадно-лабораторного методу.

Постанова уряду СРСР від 19 вересня 1932 року «Про навчальні програми і режим у вищій школі і технікумах» передбачав усіляке посилення ролі лабораторної роботи як самостійної роботи студентів. Лабораторні заняття рекомендувалося проводити за індивідуальними заняттями в лабораторіях, майстернях, кабінетах, музеях і т. ін.

У сучасних вищих навчальних закладах, відповідно до статті 43 Закону України «Про вищу освіту» лабораторні заняття відносяться до основних видів навчальних занять. Я.Я.Болюбаш надає їм такого визначення: «Це вид навчального заняття, на якому студенти під керівництвом викладача проводять натурні або імітаційні експерименти чи досліди в спеціально обладнаних навчальних лабораторіях з використанням устаткування, пристосованого для умов навчального процесу».

 

МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ЛАБОРАТОРНИХ ЗАНЯТЬ У ФАХОВІЙ ПІДГОТОВЦІ СТУДЕНТІВ-БІОЛОГІВ (ХІМІКІВ, ЕКОЛОГІВ)

 

Лабораторні заняття– організаційна форма навчання, під час якої студент особисто (!) проводить натурні або імітаційні експерименти чи досліди з метою практичного підтвердження окремих теоретичних положень. Вони проводяться у спеціально обладнаних навчальних лабораторіях з використанням устаткування, пристосованого до умов навчального процесу.

Лабораторні заняття проводяться відповідно до розробленого тематичного плану й охоплюють весь матеріал. Перелік тем лабораторних занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни. Проведення лабораторного заняття ґрунтується на попередньо підготовленому методичному матеріалі:

ü тестах для виявлення рівня знань студентів;

ü завданнях різної складності;

ü наочному матеріалі;

ü засобах оргтехніки;

ü методичних вказівках.

Назване методичне забезпечення готує викладач (асистент), якому доручено проводити лабораторні заняття, за погодженням з лектором дисципліни. Матеріально-технічне оснащення лабораторної роботи готує старший лаборант кафедри за вказівкою викладача.

Провідна функція названої організаційної форми полягає в наданні теоретичному курсу дійсно експериментального характеру. Під час таких занять удається безпосередньо вивчити більше процесів та явищ і взаємозв’язків між ними, ніж під час лекційних демонстрацій чи інших форм навчання. Лабораторні заняття тісно пов’язані з іншими формами організації навчання і взаємодоповнюють їх, складаючи єдине ціле. В цій єдності теоретичні знання, які отримують студенти на лекції засвоюються краще, а лабораторні заняття стають більш зрозумілими.

Основними завданнями лабораторного заняття як організаційної форми навчання у вищій школі, зокрема у підготовки біологів (хіміків, екологів), є:

1. Поєднати в єдине ціле лекційні заняття з систематичною самостійною роботою студентів над підручниками, навчальними посібниками та іншими інформаційними джерелами.

2. Сприяти формуванню у студентів наукового світогляду, адже вони пізнають природу явищ, знайомляться з науковими методами пізнання, переконуються у тому, що наукові теорії, які складають теоретичне знання відбивають об’єктивну реальність, а практика є критерієм істини.

3. Формування спеціальних умінь і навичок роботи з біологічним матеріалом, з лабораторним посудом, обладнанням, приладами, вимірювальною апаратурою.

4. Навчити студентів творчо застосовувати теоретичні знання на практиці під час виконання завдань, пояснення одержаних результатів тощо.

5. Розвиток у студентів пізнавальності, розумових здібностей, спостережливості, уваги, ініціативи, витримки, уяви, самостійності рішень, що приймаються.

6.  Ознайомити студентів з організацією й постановкою експериментальної роботи в лабораторних умовах, з методами наукових досліджень важливих питань науки, що вивчається.

7. Викликати у студентів інтерес до науково-експериментальної діяльності і залучити до науково-дослідної діяльності кафедр, лабораторій.

8. Систематично контролювати знання, уміння і навички студентів з окремих тем чи розділів курсу, що вивчається.

За організацією і методикою проведення лабораторні заняття найбільш консервативні. Це пов’язано із функціями, які вони виконують, змістом роботи і специфікою навчального процесу з набуття відповідних умінь і навичок практичної діяльності. Лабораторне заняття з біологічних і хімічних дисциплін, як правило, має таку структуру:

1. Повідомлення теми заняття.

2. Формулювання мети діяльності.

3. Попередній контроль знань студентів.

4. Постановка загальної проблеми викладачем та її обговорення.

5. Виконання лабораторної роботи.

6. Організація зворотного зв’язку: контрольні запитання студентам для закріплення матеріалу (так званий «захист результатів лабораторної роботи»).

7. Оцінювання рівня сформованості умінь.

8. Узагальнення знань: обговорення ходу заняття, питання до викладача.

9. Видання домашнього завдання студентам, його інструктаж.

Головною частиною лабораторного заняття є виконання студентами лабораторної роботи. За визначенням А.Д.Бондаря і Л.А.Ранської: «Лабораторна робота – це така активна форма самостійної роботи студентів, в яких їхня діяльність виявляється у поєднанні розумових і фізичних (моторних) дій, спрямованих на активне застосування здобутих знань, умінь і навичок на практиці в межах заданої програми (інструкції), відповідного обладнання і місця проведення». Отже, лабораторна робота – це дослідження, яке проведено студентом самостійно.

У структурі лабораторного заняття самостійна робота домінує. Викладач бере участь на стадії підготовки завдання, при розроблені методичних вказівок і здійснює контроль. На лабораторній роботі можна виділити чотири етапи:

ü ознайомлення з біологічним матеріалом і обладнанням, необхідним для роботи;

ü відтворення явища, що спостерігається і досліджується;

ü вивчення його характерних ознак і вимірювання показників;

ü аналіз і узагальнення отриманих результатів.

Від курсу до курсу зміст і методика виконання лабораторних робіт ускладнюється і це сприяє зміцненню зв’язка студентів з обраним фахом.

Контроль знань і рівня сформованості умінь та навичок студентів здійснюється у відповідності до визначених критеріїв. Оцінки, отримані студентом на окремих лабораторних заняттях, додаються до суми балів, набраних студентом за інші види діяльності і визначають підсумкову оцінку з навчальної дисципліни.

Кафедрою хімії розроблені критерії оцінки за балами згідно вимог кредитно-модульної системи. Зокрема, результат виконання домашньої самостійної підготовки до кожного лабораторного заняття оцінюється окремо за такою шкалою:

3 бали – Всі завдання виконані правильно, письмово відтворені у відповідності до вимог.

Бали – Студент виявляє розуміння основоположних теоретичних фактів, теорій, уміє наводити приклади на підтвердження цього, проте завдання виконані не в повному обсязі або містять помилки.


Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 99; ЗАКАЗАТЬ РАБОТУ