ВАЛЮТНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ



 

Сутність, основні принципи та інструменти валютного регулювання. Поняття валютної політики держави та її складові. Об'єкти та суб'єкти валютного регулювання. Валюта, валютний курс, валютні цінності. Порядок придбання і використання валюти, здійснення розрахунків в іноземній валюті. Система валютного контролю. Види валютних операцій. Обмеження щодо перевезення та пересилання валютних цінностей. Українська міжбанківська валютна біржа та її функції. Механізм проведення торгів іноземною валютою.

Система валютного регулювання – це регламентація ре­жиму здійснення валютних операцій, міжнародних розра­хунків, визначення загальних принципів валютного регулю­вання, повноважень державних органів і функцій банків та інших кредитно-фінансових установ у регулюванні валютних операцій, прав та обов'язків суб'єктів валютних відносин, по­рядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства.

У зовнішньоекономічній діяльності прийнято розрізняти поняття «операцій з іноземною валютою» та «операції в іноземній валюті». Так, операції з іноземною валютою (валютними цінностями) – це операції, об’єктом яких виступає іноземна валюта. А операції в іноземній валюті відповідно до П(С)БО 21 «Вплив зміни валютних курсів» – це господарські операції, вартість яких виражена в іноземній валюті, або господарські операції, що потребують розрахунків в іноземній валюті.

Системи національного валютного регулювання, як пра­вило, визначають суб'єктів валютного регулювання, порядок здійснення операцій з валютними цінностями, статус валюти та обмінний валютний курс, повноваження державних органів і функції банківської системи у сфері валютного регулювання і валютного контролю.

Усі суб'єкти валютного регулювання поділя­ються на резидентів та нерезидентів. До рези­дентів відносять:

- фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства), які мають постійне місце проживан­ня на території України, у тому числі ті, що тимчасово перебу­вають за кордоном;

- юридичні особи, суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), з місцезнаходженням на території України, які здійснюють свою діяльність на підставі законів України;

- дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва України за кордоном, які мають імунітет та дипломатичні привілеї, а також філії та представництва підприємств і організацій України за кордоном, що не здійснюють підприємницької діяльності.

Під нерезидентами розуміють:

- фізичні особи (іноземні громадяни, громадяни України, особи без громадянства), які мають постійне місце проживан­ня за межами України, в тому числі ті, що тимчасово перебу­вають на території України;

- юридичні особи, суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), з місцезнаходженням за межами України, які створені й діють відповідно до законодавства іноземної держави, у тому числі юридичні особи та інші суб'єкти підприємницької діяль­ності з участю юридичних осіб та інших суб'єктів підприємницької діяльності України;

- розташовані на території України іноземні диплома­тичні, консульські, торговельні та інші офіційні представ­ництва, міжнародні організації та їх філії, що мають імунітет і дипломатичні привілеї, а також представництва інших ор­ганізацій і фірм, які не здійснюють підприємницької діяль­ності на підставі законів України.

До учасників валютного регулювання відносять: Національний банк України, «уповноважений банк» (будь-який комерційний банк, офіційно зареєстрований на території України, що має ліцензію Національного банку України на здійснення валютних операцій, а також здійснює валютний контроль за операціями своїх клієнтів), різні кредитно-фінан­сові установи, які отримали ліцензію НБУ на право проведен­ня валютних операцій,юридичні особи, що уклали агентські угоди на відкриття пунктів обміну іноземних валют, кредитно-фінансові установи-нерезиденти, що одержали індивідуальні ліцензії НБУ на право проведення операцій на валютному ринку України.

Резиденти і нерезиденти мають право бути власниками ва­лютних цінностей, що знаходяться на території України, здійснювати валютні операції з урахуванням обмежень, уста­новлених чинним законодавством. Резиденти мають також право бути власниками валютних цінностей, що знаходяться за межами України, крім випадків, передбачених українським законодавством.

До валютних цінностей на території України відносяться:

- валюта України – грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет і в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти на рахунках, у внесках у банківських та інших кредитно-фінансо­вих установах на території України; платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, бони, векселі (тратти), боргові розписки, чеки, акредитиви, банківські нака­зи, депозитні сертифікати, ощадні книжки, інші фінансові та банківські документи), виражені у валюті України;

- іноземна валюта – іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на гро­шові знаки, які перебувають в обігу, кошти у грошових одини­цях іноземних держав і міжнародних розрахункових (клірин­гових) одиницях, що перебувають на рахунках або вносяться до банківських та інших кредитно-фінансових установ за ме­жами України;

- платіжні документи та інші цінні папери (акції, обліга­ції, купони до них, векселі (тратти), боргові розписки, акреди­тиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, інші фінансові та банківські документи), виражені в іноземній ва­люті або банківських металах;

- банківські метали – золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів, у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з доро­гоцінних металів.

Відповідно до Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» іноземна валюта – це іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях, що перебувають на рахунках або вносяться добанківських та інших фінансових установ за межами України.

Постановою Правління НБУ від 04.02.98 р. №34 (у редакцій постанови Правління НБУ від 02.10.02 р. №378) затверджений Класифікатор іноземних валют та банківських металів, відповідно до якого усі іноземні валюти та банківські метали поділені на три групи (табл. 7.1).

Таблиця 7.1

Класифікатор іноземних валют та банківських металів

Назви валют табанківських металів

Коди валют

цифровий літерний
1 2 3

1 ГРУПА

Вільно конвертовані валюти, які широко використовуються для здійснення платежів за міжнародними операціями та продаються на головних валютних ринках світу

австралійські долари 036 AUD
англійські фунти стерлінгів 826 GBP
датські крони 208 DKK
долари США 840 USD
ісландські крони 352 ISK
ірландські фунти 372 IEP
канадські долари 124 CAD
норвезькі крони 578 NOK
шведські крони 752 SEK
швейцарські франки 756 CHF
японські єни 392 JPY
євро 978 EUR
СПЗ 960 XDR
золото 959 XAU
паладій 964 XPD
платина 962 XPT
срібло 961 XAG

2 ГРУПА

Вільно конвертовані валюти, які широко не використовуються для здійснення платежів за міжнародними операціями та не продаються на головних валютних ринках світу

білоруські рублі 974 BYR
леви (Болгарія) 100 BGL
вірменські драми 051 AMD
грузинські ларі 981 GEL
долари Гонконгу 344 HKD
естонські крони 233 EEK
ізраїльські нові шекелі 376 ILS
індійські рупії 356 INR
казахстанські тенге 398 KZT
киргизькі соми 417 KGS
кувейтські динари 414 KWD
латвійські лати 428 LVL
литовські літи 440 LTL
мальтійські ліри 470 MTL
молдавські леї 498 MDL
новозеландські долари 554 NZD
польські злоті 985 PLN
республіки Корея вони 410 KRW
російські рублі 810 RUR
румунські леї 642 ROL
Саудівські ріали 682 SAR
сінгапурські долари 702 SGD
словацькі крони 703 SKK
словенські толари 705 SIT
турецькі ліри 792 TRL
угорські форинти 348 HUF
КФА франки ВСЕАО 952 XOF
КФА франки ВЕАС 950 XAF
хорватські куни 191 HRK
юані Женьміньбі (Китай) 156 CNY
інші валюти    

2 ГРУПА

Неконвертовані валюти

азербайджанські манати 031 AZM
єгипетські фунти 818 EGP
нові тайванські долари 901 TWD
таджицькі сомоні 972 TJS
туркменські манати 795 TMM
узбецькі суми 860 UZS
югославські динари 891 YUM
та всі інші валюти, що не належать до 1 та 2 груп валют    

 

Порядок придбання іноземної валюти в Україні суб’єктами підприємницької діяльності для здійснення розрахунків з метою виконання своїх зобов’язань перед контрагентами регламентується Положенням про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затвердженим Постановою Правління НБУ 10.08.2005 р. №281. Відповідно до цього Положення торгівлю іноземною валютою на міжбанківському валютному ринку України дозволяється здійснювати виключно НБУ та уповноваженим банкам, які мають відповідну ліцензію НБУ. Торгівля іноземною валютою в Україні здійснюється тільки на Міжбанківському валютному ринку України. Уповноважені банки за купівлю на користь суб’єкта господарювання іноземної валюти мають право брати комісійну винагороду.

Усі операції з придбання іноземної валюти поділяють на такі види:

- поточні торговельні операції (розрахунки за експорт та імпорт товару без відстрочення платежу або з відстроченням, що відповідно до договору не перевищує строки, установлені законодавством України для здійснення таких розрахунків; розрахунки на території України міжрезидентами - суб’єктами господарювання за товар на підставі індивідуальної ліцензії НБУ);

- поточні неторговельні операції (перекази заробітної плати, стипендій, пенсій тощо; виплата готівкової іноземної валюти за платіжними картками; купівля за рахунок коштів, розміщених на поточному рахунку, чеків, що виражені в іноземній валюті; оплата зборів, мита та дій, пов’язаних з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності; оплата витрат, пов’язаних з відрядженням за кордон тощо);

- валютні операції, пов’язані з рухом капіталу (надання та отримання резидентами кредитів і позик; операції, пов’язані з виконанням зобов’язань за гарантіями, поруками та заставою; операції, пов’язані з виконанням зобов’язань за лізингом, факторингом; здійснення прямих і портфельних інвестицій в Україну і за межі України; виплата прибутків, доходів та інших коштів, отриманих іноземними інвесторами від прямих інвестицій та розміщення серед нерезидентів цінних паперів українських емітентів; операції з цінними паперами; розміщення коштів на вкладних (депозитних) рахунках; операції, пов’язані з експортом та імпортом продукції, робіт, послуг, розрахунки за якими відповідно до договору передбачають відстрочення платежу на строк, який перевищує встановлений законодавством термін (комерційний кредит) тощо);

- валютно-обмінні операції з іноземною валютою (готівкової іноземної валюти за готівкові гривні; продаж фізичним особам-резидентам готівкової іноземної валюти за готівкові гривні; зворотний обмін фізичним особам-нерезидентам невикористаних готівкових гривень на готівкову іноземну валюту; купівля-продаж дорожніх чеків за готівкову іноземну валюту, а також купівля-продаж дорожніх чеків за готівкові гривні; конвертація (обмін) готівкової іноземної валюти однієї іноземної держави на готівкову іноземну валюту іншої іноземної держави; прийняття наінкасо банкнот іноземних держав та іменних чеків).

Відповідно до п. 1 розділу ІІ Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою клієнти-резиденти (юридичні особи та фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності) мають право купити, обміняти іноземну валюту з метою здійснення розрахунків з нерезидентами за торговельними операціями на підставі таких документів:

- заяви про купівлю іноземної валюти;

- договору з нерезидентом, оформленого відповідно до вимог законодавства України;

- вантажної митної декларації, якщо товар ввезений на територію України (вантажні митні декларації, за якими здійснене митне оформленнятимчасово ввезених вантажів під зобов’язання про їх зворотне вивезення, не є підставою для купівлі, обміну іноземної валюти);

- акта (здавання-приймання тощо) або іншого документа, який свідчить про надання послуг, виконання робіт, імпорт прав інтелектуальної власності, якщо оплачуються отримані послуги (права), виконані роботи;

- документів, що передбачені для документарної форми розрахунків (акредитив, інкасо), вексельної форми розрахунків (вексель, якимрезидент-імпортер оформив заборгованість перед нерезидентом за договором), якщо договір передбачає такі форми розрахунків. Купівля, обмін іноземної валюти з метою оплати векселя, яким резидент-імпортер оформив заборгованість перед нерезидентом за договором, дозволяється лише в разі пред’явлення резидентом вантажної митної декларації, що підтверджує поставку продукції в Україну, або документа, який згідно з умовами зовнішньоторговельного договору засвідчує виконання нерезидентом робіт, отримання резидентом послуг;

- акту або погодження, виданого відповідно до постанови Правління НБУ від 30.12.03 р. №597 «Про переказування коштів у національній та іноземній валюті на користь нерезидентів за деякими операціями», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05.02.04 р. за №159/8758.

Уповноважений банк зобов’язаний робити відмітку на оригіналах документів, на підставі яких була куплена, обміняна іноземна валюта, та на копіях цих документів, які залишаються в нього на зберіганні (копії засвідчуються підписом керівника або заступника керівника та печаткою клієнта або нотаріусом). Ця відмітка має містити дату купівлі, обміну іноземної валюти, її суму, а також засвідчується підписом відповідального працівника валютного підрозділу та відбитком його особистого штампа або штампа цього підрозділу, або печатки уповноваженого банку.

Перелік документів для купівлі іноземної валюти за неторговими операціями є дещо іншим і він наведений у Положенні про порядок та умови торгівлі іноземною валютою. Дещо відрізняється перелік документів, що подається в уповноважений банк для купівлі іноземної валюти за валютними та валютно-обмінними операціями, а також при купівлі іноземної валюти фізичними особами для здійснення розрахунків з нерезидентами. Ці особливості також відображені в Положенні.

Відповідно до п. 3 розділу 3 Положення клієнт-резидент зобов’язаний використати іноземну валюту, що куплена у встановленому порядку через уповноважений банк, не пізніше ніж за п’ять робочих днів після дня її зарахування на його поточний рахунок на потреби, зазначені в заяві про купівлю іноземної валюти.

У заяві про купівлю іноземної валюти резидент зобов’язаний доручити суб’єкту ринку продати куплену, обміняну іноземну валюту, що не буде перерахована за призначенням у вищезазначений строк.

Клієнт-резидент зобов’язаний перераховувати куплену, обміняну на міжбанківському валютному ринку України іноземну валюту для виконання власних зобов’язань перед нерезидентами лише з поточного рахунку резидента, відкритого в уповноваженому банку, крім розрахунків заакредитивами.

Іноземну валюту, обміняну на міжнародному валютному ринку з метою виконання резидентом зобов’язань перед нерезидентом за зовнішньоекономічним договором, дозволяється перераховувати за призначенням без проміжного зарахування цієї іноземної валюти на поточний рахунок резидента, відкритий у суб’єкта ринку.

Уповноважений банк зобов’язаний продати протягом п’яти робочих днів куплену іноземну валюту в разі порушення клієнтами-резидентами строків використання придбаної іноземної валюти. Позитивна курсова різниця, що може виникнути за такою операцією, щокварталу перераховується до Державного бюджету України, а негативна курсова різниця відноситься на результати господарської діяльності резидента.

Також уповноважений банк зобов’язаний продати без доручення клієнта-резидента протягом п’яти робочих днів, починаючи з дня зарахування на розподільчий рахунок, повернені на адресу резидента у зв’язку з тим, що взаємні зобов’язання частково або повністю не виконані, кошти в іноземній валюті, які були куплені та перераховані на користь нерезидента. Позитивна курсова різниця, що може виникнути за такою операцією, також щокварталу перераховується до Державного бюджету України, а негативна курсова різниця відноситься на результати господарської діяльності резидента.

Уповноважений банк має право зарахувати на поточний рахунок клієнта безготівкову іноземну валюту в загальній сумі до 1000 (однієї тисячі) доларів США (або еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті), яка була куплена клієнтом у встановленому порядку і залишилася невикористаною після оплати його зобов’язань. Якщо в клієнта залишається невикористана готівкова іноземна валюта, що була раніше куплена, обміняна для витрат на відрядження за межі України та/або на експлуатаційні витрати на транспортні засоби за межами України, то вона підлягає зарахуванню на його поточний рахунок (без зарахування на розподільчий рахунок) протягом п’яти робочих днів з часу оприбуткування до каси суб’єкта господарювання, з якого вона за бажанням клієнта може бути продана. Така валюта може надалі використовуватися лише на відрядження та/або на експлуатаційні витрати на транспортні засоби за межами України.

Кошти в іноземній валюті, що надійшли на адресу клієнта-резидента (юридичної особи, фізичної особи, яка здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи), згідно з нормативно-правовими актами НБУ підлягають попередньому зарахуванню на розподільчий рахунок (крім випадків, передбачених нормативно-правовими актами НБУ).

 

ТЕМА 8


Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 827; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!