Види, методи і функції криміналістичного прогнозування



Нині розвивається самостійна наукова галузь — криміналістич­на прогностика [3-5].

Криміналістичне прогнозування (від грец. «передбачення») — спеціальне наукове дослідження перспектив розвитку криміна­лістичного явища, здебільшого з кількісними оцінками і з визна­ченням більш-менш усталених строків його зміни.

Його концептуальні теоретичні основи заклали Р. С. Бєлкін, Г. Г. Зуйков, Г. Л. Грановський, Л. Г. Горшенін, М. О. Сенчик, В. А. Журавель, М. В. Салтевський, П. Д. Біленчук, В. О. Конова­лова, І. Я. Фрідман та ін.

Р. С. Бєлкін наводить основні положення криміналістичного прогнозування [1], частина яких може бути застосована в судовій експертології.

Криміналістичне прогнозування є складним творчим процесом адаптування досягнень загальної прогностики для цілей і потреб криміналістики з урахуванням специфіки та завдань дослідження. Отже, некриміналістичними методами прогнозування вирішують­ся криміналістичні завдання, формуються якісно нові знання у сфері науки криміналістики. Криміналістичне прогнозування — це науково-практична діяльність, спрямована на отримання інформації про найбільш вірогідні тенденції, напрями і шляхи роз­витку криміналістичне значущих об'єктів за допомогою застосу­вання спеціальних методів і методик наукової прогностики.

197


Лекція 15


Експертне прогнозування


 


Криміналістична прогностика, що є певною формою виражен­ня наукового знання, виконує низку функцій, які є значущими для здійснення прогностично-криміналістичних досліджень. Вчені виокремлюють: методологічну, евристичну, пошукову, регулятив­ну, інтегративну, орієнтуючу, конструктивну, практичну та профі­лактичну її функції.

Наводять чотири групи методів криміналістичного прогнозу­вання: отримання вихідної інформації (усної і письмової) для про­гнозування; оброблення вихідної інформації (екстраполяція, якіс­ні та кількісні екстраполяційні схеми); отримання прогнозної інформації (різні види моделювання); поточна і відповідна вери­фікація (перевірка й оцінка) прогностичних висновків [6; 7].

В. А. Журавель розробив теорію і методологію криміналістич­ного прогнозування, обґрунтував доцільність класифікації криміналістичних прогнозів за: 1) цілями; 2) характером завдань, що вирішуються; 3) рівнем розроблення прогнозів; 4) кількістю методів, що застосовуються для побудови прогнозних висновків; 5) кількістю прогнозованих об'єктів; 6) за суб'єктом прогнозуван­ня тощо. Він розробив і запропонував типологічні схеми криміна­лістичних прогнозів залежно від напрямів прогностично-криміна­лістичної діяльності [5].

Положення криміналістичного прогнозування сприяють попе­редній оцінці й усвідомленню реального стану злочинності, передба­ченню динаміки процесів злочинності у майбутньому і, відповідно, визначають можливі зміни в правоохоронній діяльності, спрямо­ваній на розкриття та розслідування злочинів і запобігання їм.

Відмінності експертного прогнозування від криміналістичного

Основи криміналістичного прогнозування [1-5] у частині своїй стосуються і сфери прогнозування в експертології.

Так, за аналогією з криміналістичним, експертне прогнозуван­ня може бути визначене як один із видів галузевого прогнозуван­ня, процесом і результатом якого є складення прогнозу, що є фор­мою наукового експертного передбачення. Спільним є методо­логічні основи криміналістичного і експертного прогнозування, зокрема його гносеологічна сутність, якою є філософська кате­горія причинності, логічною — екстраполяція знань, тобто перене-

198


сення знань з однієї предметної галузі на іншу, що підлягає дослі­дженню.

Збігаються системи вихідних даних для прогнозування, до складу яких входять:

—наукові дані — положення загальної теорії експертології, ок­
ремих експертних вчень, базових наук;

—статистичні дані про злочинність, діяльність правоохоронних
органів, роботу судово-експертних закладів;

—дані практики правоохоронних органів про нові способи вчи­
нення злочинів, нові об'єкти злочинних посягань;

—дані практики судово-експертних закладів про нові об'єкти,
завдання, методи і засоби експертного дослідження [1, с. 357].

Напрями прогнозування в судовій експертизі розрізняються залежно від виду діяльності, у межах якої вони здійснюються.

Перш за все, до них належить визначення перспектив розвитку наукових досліджень і їхніх результатів, а також заходів і форм експертної діяльності.

Важливе значення має напрям прогнозування, пов'язаний з розробленням наукових основ для можливості формування екс­пертом наступних видів суджень про:

—можливі якості, ознаки, параметри відсутніх об'єктів на під­
ставі результатів дослідження їх слідів;

—механізм події, що відбулася;

—механізм подальшого розвитку події;

—системи, з якими вступала у взаємодію схема, обумовлена по­
дією злочину.

Відповідно до напрямів прогнозування здійснюється вибір йо­го методик.

Між криміналістичним і експертним прогнозуванням є окремі відмінності. Так, для криміналістики головне значення має метод експертних оцінок, тоді як для судової експертизи, залежно від сфери застосування, можуть використовуватися методи експерт­них оцінок, фактографічні методи, що базуються на фактичному, інформаційному матеріалі про об'єкт прогнозування і його розви­ток, а також комбіновані методи. Серед фактографічних методів особливе значення мають різновиди моделювання.

199


Лекція 15


Експертне прогнозування


 


 


Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 328; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!