Види, методи і функції криміналістичного прогнозування
Нині розвивається самостійна наукова галузь — криміналістична прогностика [3-5].
Криміналістичне прогнозування (від грец. «передбачення») — спеціальне наукове дослідження перспектив розвитку криміналістичного явища, здебільшого з кількісними оцінками і з визначенням більш-менш усталених строків його зміни.
Його концептуальні теоретичні основи заклали Р. С. Бєлкін, Г. Г. Зуйков, Г. Л. Грановський, Л. Г. Горшенін, М. О. Сенчик, В. А. Журавель, М. В. Салтевський, П. Д. Біленчук, В. О. Коновалова, І. Я. Фрідман та ін.
Р. С. Бєлкін наводить основні положення криміналістичного прогнозування [1], частина яких може бути застосована в судовій експертології.
Криміналістичне прогнозування є складним творчим процесом адаптування досягнень загальної прогностики для цілей і потреб криміналістики з урахуванням специфіки та завдань дослідження. Отже, некриміналістичними методами прогнозування вирішуються криміналістичні завдання, формуються якісно нові знання у сфері науки криміналістики. Криміналістичне прогнозування — це науково-практична діяльність, спрямована на отримання інформації про найбільш вірогідні тенденції, напрями і шляхи розвитку криміналістичне значущих об'єктів за допомогою застосування спеціальних методів і методик наукової прогностики.
197
Лекція 15
Експертне прогнозування
Криміналістична прогностика, що є певною формою вираження наукового знання, виконує низку функцій, які є значущими для здійснення прогностично-криміналістичних досліджень. Вчені виокремлюють: методологічну, евристичну, пошукову, регулятивну, інтегративну, орієнтуючу, конструктивну, практичну та профілактичну її функції.
|
|
|
Наводять чотири групи методів криміналістичного прогнозування: отримання вихідної інформації (усної і письмової) для прогнозування; оброблення вихідної інформації (екстраполяція, якісні та кількісні екстраполяційні схеми); отримання прогнозної інформації (різні види моделювання); поточна і відповідна верифікація (перевірка й оцінка) прогностичних висновків [6; 7].
В. А. Журавель розробив теорію і методологію криміналістичного прогнозування, обґрунтував доцільність класифікації криміналістичних прогнозів за: 1) цілями; 2) характером завдань, що вирішуються; 3) рівнем розроблення прогнозів; 4) кількістю методів, що застосовуються для побудови прогнозних висновків; 5) кількістю прогнозованих об'єктів; 6) за суб'єктом прогнозування тощо. Він розробив і запропонував типологічні схеми криміналістичних прогнозів залежно від напрямів прогностично-криміналістичної діяльності [5].
|
|
|
Положення криміналістичного прогнозування сприяють попередній оцінці й усвідомленню реального стану злочинності, передбаченню динаміки процесів злочинності у майбутньому і, відповідно, визначають можливі зміни в правоохоронній діяльності, спрямованій на розкриття та розслідування злочинів і запобігання їм.
Відмінності експертного прогнозування від криміналістичного
Основи криміналістичного прогнозування [1-5] у частині своїй стосуються і сфери прогнозування в експертології.
Так, за аналогією з криміналістичним, експертне прогнозування може бути визначене як один із видів галузевого прогнозування, процесом і результатом якого є складення прогнозу, що є формою наукового експертного передбачення. Спільним є методологічні основи криміналістичного і експертного прогнозування, зокрема його гносеологічна сутність, якою є філософська категорія причинності, логічною — екстраполяція знань, тобто перене-
198
сення знань з однієї предметної галузі на іншу, що підлягає дослідженню.
Збігаються системи вихідних даних для прогнозування, до складу яких входять:
—наукові дані — положення загальної теорії експертології, ок
ремих експертних вчень, базових наук;
|
|
|
—статистичні дані про злочинність, діяльність правоохоронних
органів, роботу судово-експертних закладів;
—дані практики правоохоронних органів про нові способи вчи
нення злочинів, нові об'єкти злочинних посягань;
—дані практики судово-експертних закладів про нові об'єкти,
завдання, методи і засоби експертного дослідження [1, с. 357].
Напрями прогнозування в судовій експертизі розрізняються залежно від виду діяльності, у межах якої вони здійснюються.
Перш за все, до них належить визначення перспектив розвитку наукових досліджень і їхніх результатів, а також заходів і форм експертної діяльності.
Важливе значення має напрям прогнозування, пов'язаний з розробленням наукових основ для можливості формування експертом наступних видів суджень про:
—можливі якості, ознаки, параметри відсутніх об'єктів на під
ставі результатів дослідження їх слідів;
—механізм події, що відбулася;
—механізм подальшого розвитку події;
—системи, з якими вступала у взаємодію схема, обумовлена по
дією злочину.
Відповідно до напрямів прогнозування здійснюється вибір його методик.
Між криміналістичним і експертним прогнозуванням є окремі відмінності. Так, для криміналістики головне значення має метод експертних оцінок, тоді як для судової експертизи, залежно від сфери застосування, можуть використовуватися методи експертних оцінок, фактографічні методи, що базуються на фактичному, інформаційному матеріалі про об'єкт прогнозування і його розвиток, а також комбіновані методи. Серед фактографічних методів особливе значення мають різновиди моделювання.
199
Лекція 15
Експертне прогнозування
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 328; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!