Експертні недоліки та помилки
станням засобів, отримання неякісного порівняльного матеріалу тощо.
Розрізняють причини експертних помилок: об'єктивні, тобто незалежні від експерта як суб'єкта експертного дослідження; суб'єктивні — залежні від мислення і дій експерта [4; 6; 7]. Цей поділ є умовним, бо «суб'єктивні помилки самі мають об'єктивну підставу» [7, с. 244].
Об'єктивними причинами помилок є:
— відсутність розробленої методики експертного дослідження;
— недосконалість методики, що використовується експертом;
— застосування несправних або таких, які не мають достатньо
дозволяючих можливостей приладів та інструментів;
— використання неточних математичних моделей і програм для
ЕОМ [7, с. 44].
Суб'єктивними причинами експертних помилок є: професійна некомпетентність експерта. Вона може бути причиною незнання експертом сучасних експертних методик, невміння користуватися певними технічними засобами дослідження або найбільш ефективними методами у цій ситуації, а також причиною неправильної оцінки ідентифікаційного значення ознак, результатів отриманих досліджень тощо;
— вплив матеріалів справи, попередніх експертиз;
— дефекти органів зору та інших органів чуття;
— психічний стан експерта (перевтома, хвороба тощо);
— логічні дефекти.
Способи виявлення експертних помилок та їх профілактика
Експертні помилки виявляються під час:
— перевірки самим експертом ходу і результатів проведеного
ним дослідження на будь-якій стадії та особливо на стадії синтезу
і формулювання висновків;
|
|
|
— аналізу й обговорення результатів дослідження комісією екс
пертів (однорідна, комплексна і комісійна експертизи);
— аналізу експертом висновків попередньої експертизи у про
цесі проведення повторної експертизи;
— перевірки ходу і результатів експертного підрозділу або за
кладу;
180
— перевірки ходу і результатів експертного дослідження слід
чим, який був присутнім під час проведення експертизи;
— оцінки висновку експерта слідчим або судом (першої і нагля
дової інстанції) [5].
Експертні помилки можуть бути виявлені під час узагальнення експертної практики з науковою метою. Для судочинства суттєвим є вивчення тих помилок, які спричинили неправильний висновок експерта і залишилися непоміченими під час його оцінки слідчим або судом. Якщо такий висновок ліг в основу процесуального рішення, що визначило долю справи (вирок, постанова про припинення справи), керівник закладу повинен поставити до відома про виявлену експертну помилку орган, який призначив експертизу, а під час виявлення помилки відповідну інстанцію або прокуратуру.
|
|
|
З метою усунення експертних помилок важливо не тільки виявити мотивацію неправильного рішення експертом, але й вивчати дію різних факторів, особливо психологічних. Особисті фактори тут виступають на перший план, бо сам експерт проводить дослідження і формулює висновок від свого імені. Він є самостійним і вільно приймає рішення, яке значною мірою залежить від його професійної майстерності й особистих якостей. Психологічний механізм експертної помилки характеризується різними формами суб'єктивного відношення експерта до самої помилки і до порушень, які він допустив, або він свідомо допускає такі порушення, вважаючи їх несуттєвими вимогами методики дослідження, або добросовісно помиляється відносно правильності своїх знань.
Профілактика експертних помилок потребує вдосконалення всіх сторін діяльності судово-експертних закладів країни, глибокого вивчення методологічних аспектів експертного пізнання, створення сучасної експертної технології, що відображає досягнення НТР і використання комплексних експертних методик, професійного відбору, покращання підготовки і перепідготовки експертних кадрів, а також вдосконалення організаційно-тактичних основ взаємодії слідчих і суддів з експертними закладами під час призначення і проведення судових експертиз (консультування під час призначення експертизи, відбору зразків, систематичного навчання слідчих основам судової експертизи).
181
Лекція 13
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 932; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!