Логіко-психологічні основи експертної діяльності
Психологія експертної діяльності визначається психічними якостями суб'єктів, самою діяльністю і має специфічні риси, притаманні певному виду діяльності.
Під час проведення судових експертиз виникають проблеми, в основі яких лежать психофізіологічні якості експерта і комунікативна діяльність з посадовими особами, які призначили експертизу (слідчим, суддею, керівником експертного закладу), з експертами, які проводять комісійну або комплексну експертизу (особиста сумісність під час формування комісії експертів), з особами, щодо яких призначено експертизу, або які мають особистий інтерес (обвинувачений, підозрюваний, свідок, потерпілий), внутрішнє переконання (і пов'язані з ним експертні помилки), експертна ініціатива, моральні засади експертної діяльності.
Що стосується проблеми комунікативної діяльності між посадовими особами, які призначають експертизу, і експертом, який її проводить, то тут повинні складатись відносини співпраці. Однак на практиці це зовсім не так. Замість співпраці може виникнути ситуація психологічного тиску у зв'язку з індивідуально-психологічними моральними особливостями суб'єктів взаємовідносин і їхньої поведінки, більшим професійним досвідом, вищою освітою і кваліфікацією окремих авторитетів. Особливо ця проблема виникає між керівником експертного закладу, який доручає експерту проведення експертизи, і експертом. У законодавчому порядку не вирішено питання, чи має право керівник здійснювати контроль за якістю проведених експертиз. Ні КПК України, ні Закон України «Про судову експертизу» не дають відповіді на це питання. Доцільність надання керівнику права контролю за якістю експертиз є очевидною, бо це один із шляхів не тільки встановлення експертних помилок, але й підвищення якості та ефективності експертизи. Однак надання такого права керівнику приводить до колізії з принципом незалежності судового експерта, критерієм внутрішнього переконання експерта у правильності своїх висновків.
|
|
|
Які ж шляхи реалізації такого права керівника? Це питання ні в законодавстві, ні в літературі не вирішено.
Серед елементів, які характеризують моральні та психологічні якості і ознаки особи експерта, слід виділити такі: професійні
86
знання, спостережливість, увага, глибина, гнучкість, логічність та критичність розуму, самостійність мислення, чесність, принциповість, здібності подолати переконання тощо.
Саме ці якості експерта є гарантією його успішної діяльності. Психофізіологічні ознаки — це якості, які знаходяться в тісному зв'язку з нейрофізіологічними особливостями людини і включають емоційну врівноваженість, здібності зосередитись, психічну витривалість. Поряд із психофізіологічними якостями від структури загальних якостей нервової системи залежать і індивідуальні психічні якості особи, її спрямованість, характер тощо. Психофізіологічні особливості суттєво впливають на характер і результативність будь-якої діяльності, зокрема судово-експертної. Вони можуть як позитивно, так і негативно впливати на весь процес дослідження, включаючи й оціночну діяльність експерта. На важливості і складності оціночної діяльності експерта неодноразово наголошували у спеціальній літературі. А. І. Вінберг підкреслював, що «експерт повинен оцінити зібрані ним дані в усій сукупності і взаємодії» [4, с. 131].
|
|
|
А. В. Дулов, Р. Д. Ратінов, 3. М. Соколовський, О. О. Ейсман [5; 6] наголошували на тому, що експерт не може обійтися у своїй діяльності без оціночного критерію. Особливість оціночної діяльності експерта — у відображенні психологічного процесу.
Експерту необхідно постійно тримати під контролем усю послідовність дій, які підводять його до певного висновку. Почуття впевненості у правильності висновків, яке формується поетапно, з постановкою і вирішенням окремих завдань, і є психологічним аспектом внутрішнього переконання.
|
|
|
Разом з тим, під час оцінювання результатів дослідження у експерта можуть виникнути сумніви у правильності пізнання. Усвідомлення цього потребує певної психологічної мобілізації, бо емоційні почуття експерта в такій ситуації набувають негативного характеру. Важливо продовжити дослідження, бо повторність його позбавить експерта сумніву у правильності висновків або змусить відмовитися від нього і сформулювати висновок у формі ймовірності. Психологічний процес формування ймовірного висновку експерта здійснюється під контролем моральної вимоги до себе. Він відрізняється від формування категоричного висновку
87
Лекція 5
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 239; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!