Понятійно-термінологічний апарат загальної теорії судової експертології

⇐ ПредыдущаяСтр 27 из 66Следующая ⇒

Лекція 4

Понятійно-термінологічний апарат загальної теорії судової експертології

План

1.Поняття і види мови: терміни загальної теорії судової експертології.

2. Тенденції формування, розвитку та уніфікації наукової мови
та її термінологічного апарату.

Література

1. Копнин П. В. Гносеологические и логические основы науки. — М.,

1974. - 593 с.

2. Ракитов А. Р. Анатомия научного знания. — М., 1969. — 264 с.

3. Аверьянова Т. В. Судебная экспертиза: Курс общей теории. — М.: Нор-

ма, 2006. - 479 с.

4. Российская Е. Д., Усов А. И. Судебная компьютерно-техническая экс-

пертиза. — М., 2001.

5. Соколовский 3. М. Об уровне описания исследований в экспертном за-

ключении // Криминалистика и судебная експертиза. — К., 1973. — Вып. 10.-С. 196-198.

6. Мирский Д. Я., Лившиц Е. М. Значение оптиматизации содержания и

формы заключения эксперта // Общетеоретические правовые и организационные основы судебной экспертизы. — М., 1987. — С. 78-80.

7. Резников Л. О. О роли знаков в процесе познания // Вопр. философии.

-1961.-№8. -С. 118-121.

8. Палъкис Е. Б. Фиксация вещественных доказательств: Автореф. дис. ...

канд. юрид. наук. — М., 1971. — 17 с.

9. Словарь основных терминов судебной экспертизы. — М., 1980.

Поняття і види мови: терміни загальної судової експертології

Розвиток загальної теорії експертології значною мірою залежить від розвитку, вдосконалення ЇЇ понятійного апарату і від глибокого розкриття предметів, явищ, які відображаються в кожному понятті.

Вчення про засоби і форми комунікаційної діяльності під час проведення судових експертиз та інформаційних процесів є одним із елементів концепції загальної теорії судової експертології.

Дослідження понятійного і термінологічного апарату загальної теорії як цілісної системи необхідне з метою розкриття змісту основних принципів і законів науки. П. В. Копнін писав: «Основные законы науки существуют в форме понятий или их систем» [1, с. 509].

Поняття мови багатогранне [2, с. 64]. Розглянемо лише три її категорії: природна мова, наукова мова і формалізована мова.

Природною мовоюрозмовляють і за допомогою неї висловлюють свої думки в повсякденному житті. Природна мова має багатий запас слів, проте її суттєвим недоліком є багатозначність слів (полісемія), довгі та завеликі речення, нечіткі синтаксичні й семантичні правила. Це заважає користуватися такою мовою в наукових цілях і приводить до творення мови науки, в тому числі формалізованої.

Наукову мовуназивають штучною, підкреслюючи цим її відмінність від мови природної. Кожна наука виробляє свою специфічну штучну мову, яка створюється на основі природної.

Мовні терміни і символи науки відрізняються більшою тотожністю, одноманітністю (однозначністю). Т. В. Авер'янова вважає, що наукову мову доцільніше називати спеціалізованою, бо втрачаючи якості природної мови, вона стає формалізованою [3, с. 105].

Подібно до емпіричної і теоретичної стадій пізнання (дослідження) у науковій мові розрізняють емпіричні терміни і твердження (об'єкти або якості, які прямо або опосередковано спостерігаються), а також теоретичні терміни і твердження (для опису взаємовідносин між абстрактними об'єктами ідеалізованої системи).

Загальна теорія судової експертології повинна конструюватися з чітких понять, які сприймаються однозначно, її наукова мова має бути достатньо уніфікована, щоб нею могли користуватися судові експерти різних спеціальностей, слідчі, судді.

Лекція 4

Для визначення умови створення такої мови в ній необхідно виділити елементи: 1) загальновживані емпіричні й теоретичні терміни, що використовуються і в інших теоріях; 2) запозичення з мови окремих теорій експертизи; 3) специфічні терміни мови судової експертизи як специфічної галузі діяльності.

Мова цієї групи — це система понять, які визначаються певними позначеннями. Враховуючи, що вона використовується спеціалістами різного профілю, наукова мова повинна мати загальнонаукові поняття з метою конкретизації окремонаукових специфічних понять.

З метою систематизації понять і визначень мови судової експертизи було створено «Словарь основных терминов судебных экспертиз», підготовлений у Москві на базі Всесоюзного науково-дослідного інституту судової експертизи (ВНДІСЕ) у 1980 р. Він побудований за дескрипторним принципом: як дескриптори фігурують нормативні ключові слова, відібрані з головного словникового складу природної мови. Необхідно відзначити як позитивне явище, що в Росії на базі ВНДІСЕ випущено цілий ряд словників основних термінів окремих родів судових експертиз: судово-балістичної (1984), судово-технічної експертизи документів (1985), судово-медичної, судово-психіатричної (1986), судово-бухгалтерської і планово-економічної (1987), судово-почеркознавчої (1987), судово-трасологічної (1986) та ін. [З, с. 107]. На жаль, їх немає в Україні. Міністерство юстиції України тільки розпочало каталогізацію методик судових експертиз. Були видані окремі словники: І. В. Поетика «Русско-украинский терминологический словарь криминалистики» (Одеса, 1993); В. Ю. Шепітько «Криміналістика. Енциклопедичний словник» (українсько-російський, російсько-український) (Харків, 2001); «Каталог выступающих частей машин» (колектив авторів КНДІСЕ МЮ України) (Київ, 1998); М. І. Скригонюк «Криміналістична термінологія» (Київ, 2003).

Аналіз перерахованої серії словників свідчить про наявність специфічної мови як загальної теорії судових експертиз, так і окремих теорій судової експертизи, про органічний зв'язок цих теорій і їхніх мов між собою. З цією метою видано «Энциклопедию судебной экспертизы» (Москва, 1999) та «Енциклопедію судової експертизи» в Азербайджані (2000). На жаль, така енциклопедія на сьогодні відсутня в Україні, проте вона конче потрібна. До вказаних груп мови за-

Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 421; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

⇐ Предыдущая 22 23 24 25 262728 29 30 31 Следующая ⇒

Мы поможем в написании ваших работ!