Понятійно-термінологічний апарат загальної теорії судової експертології
гальної теорії експертології з часом додасться категорія особливої формалізованої мови.Сьогодні процес її створення вже відбувається в окремих теоріях судових експертиз у зв'язку з необхідністю вирішення експертних завдань, алгоритмізацією цього процесу, використанням для цих цілей комп'ютерної техніки [4, с. 118].
Тенденції формування, розвитку та уніфікації наукової мови та її термінологічного апарату
Тенденціями формування і розвитку наукової мови судової експертології та її термінологічного апарату, як справедливо зазначає Т. В. Авер'янова [3, с. 109], можна вважати ті тенденції, які свого часу були сформовані Р. С. Бєлкіним для мови її спорідненої науки криміналістики:
1) розширення кола вживаних термінів;
2) зміна визначень (уточнення, заміна одних іншими);
3) диференціація окремих визначень;
4) уніфікація термінології;
5) розроблення знакових систем (ступінь високої формалізації).
На особливу увагу заслуговує уніфікація мови судово-експертної діяльності. Для її характеристики слід відповісти на запитання, чи є вона природною, чи науковою, чи можлива її формалізація, а якщо можлива, то чи можна в експертному висновку використовувати скорочення перетвореної інформації, тобто кодовий опис. Експертне дослідження не є науковим пошуком, проте воно спирається на дані науки і використовує наукові методи пізнання. Тому воно не може не вживати описів методів і засобів наукової мови, і це відбувається, в основному, в дослідницькій частині висновку експерта. Проте тут існує проблема оцінки висновку експерта слідчим і суддею, які повинні його розуміти. Останнім часом спостерігається процес інтенсивного ускладнення експертних досліджень, використання все більш складних технічних засобів дослідження. Особі, яка не володіє спеціальними знаннями у відповідній галузі науки, стає важче оцінювати хід і результати експертних досліджень. Який же вихід із цієї ситуації? Його підказав 3. М. Соколовський [5, с. 196]. Він запропонував два варіанти такої відповіді. Якщо висновок експерта викликає сумнів у слідчого і суду, вони можуть призначити повторну експертизу (тут адресат оцінки висновку — експерт, якому буде доручена повторна експертиза). Другий варіант відповіді в
|
|
|
77
Лекція 4
тому, що дослідження слід описувати з простим викладенням методики з роз'ясненням наукової термінології, деталізацією виконаних експертом дій, їх ілюстрацією. Вважаємо, що другий варіант є більш вдалим, проте для цього потрібна каталогізація експертних методик, яка проводиться в Україні, але ще не завершена.
Умовою ефективного застосування наукової мови є й уніфікація наукової термінології. Під час викладення змісту дослідницької частини висновку можлива заміна словесного опису знаками, символами, індексами, фотознімками, спектрограмами, хроматограмами (3. М. Соколовський, Д. Я. Мирський, Є. М. Лів-шиц) [5; 6]. Отже, можлива формалізація наукової мови експерта. Вплив на мову висновку експерта має і використання електронно-обчислювальної техніки (ЕОМ), засобів телекомунікації і систем зв'язку. Зараз успішно використовуються математичні методи для «нечітко» описаних об'єктів або описаних без формалізації їх ознак. Це особливо характерно в таких видах і родах судових експертиз, як судово-лінгвістична, судово-генетична, комп'ютерна, які знаходяться на стадії становлення і розвитку. На цьому етапі уніфікації наукової мови виникає ціла низка проблем: відсутність єдиного понятійного апарату, необхідного для розуміння термінів, що використовуються вченими різних спеціальностей, слідчими, суддями, для розуміння сутності деяких понять і категорій, назв деяких видів експертиз (наприклад, комп'ютерна експертиза інформаційних технологій тощо).
|
|
|
Використання в експертному висновку в межах необхідного елементів формалізації наукової мови не знижує значення словесного опису.
|
|
|
У перспективі словесний опис збереже своє значення, оскільки шляхом словесного опису використовуються всі інші знаки і створюються нові знакові системи. Природна мова — це «метамова всіх інших знакових систем» [7, с. 118]. Проте словесний опис має бути лаконічним, тобто не містити в собі зайвої інформації.
Адекватний опис об'єктивних явищ обстановки події, матеріальних об'єктів і створення достовірної уяви про них може бути здійснено за умов, якщо застосована з цією метою мова буде точною, конкретною, однозначною, лаконічною, а мовні засоби і форми викладення правильно обрані, відповідно до внутрішньої «логіки» і змісту описаного об'єкта [8, с. 12].
78
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 237; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!