Логіко-психологічні основи експертної діяльності
дослідження. До таких прийомів і методів слід віднести аналіз і синтез, абстрагування, формалізацію, узагальнення, розумові висновки (аналогія, індукція, дедукція), експертну інтуїцію, вірогідність і достовірність суджень експерта, його внутрішнє переконання тощо. Сюди слід віднести і закони логіки, суть яких полягає не в механічному перенесенні їх в галузь судової експертизи, а в самостійному розробленні логічних методів щодо практики судової експертизи.
А. І. Вінберг зазначав, що для якісного проведення будь-якої науково-дослідної роботи або експертного дослідження необхідно також пізнати вчення логіки про закони тотожності, закон протиріччя, закон виключеного третього і закон достатньої підстави [4, с. 13].
Наведемо коротку характеристику основних прийомів і методів формальної логіки, які експерту слід використовувати в експертному дослідженні.
Логічний аналіз і синтез— це метод, за допомогою якого послідовно виділяються, а потім роздільно вивчаються окремі сторони, якості предметів і явищ. За допомогою аналізу з'ясовуються якісна характеристика досліджуваного предмета або явища, їхні походження і зв'язки. Синтез — це розумове поєднання і узагальнення результатів аналітичного розгляду предметів, явищ або їх якостей. «Дослідницька діяльність експерта, — зазначала В. О. Коновалова, — має у своїй основі логічне мислення з метою вирішення поставленого завдання шляхом аналізу і синтезу» [2, с. 17]. Прикладом є стадійність процесу експертного дослідження. На стадії роздільного дослідження проводиться аналіз ознак об'єктів, виділення з них найбільш значущих ознак. На цій же стадії відбувається і логічний синтез, тому що порівнюються не окремі ідентифікаційні ознаки, а їх сукупності.
|
|
|
Абстрагування— це мислене виділення з сукупності ознак якостей і відношень, притаманних досліджуваному об'єкту чи явищу на даному етапі вирішення експертного завдання. Експерт зосереджує свою увагу на окремих ознаках (сторонах) предмета чи явища, одночасно відволікаючись від усіх інших груп ознак того ж предмета чи явища, щоб найбільш повно і всебічно вивчити цей предмет чи явище.
82
Прикладом абстрагування є виділення з об'єкта необхідних для отримання криміналістичне значущої інформації ознак і якостей з метою визначення питання про тотожність.
Узагальнення— це перехід від знання про одиночне до знання про загальне, від знання про менш загальне до знання про більш загальне, а також результат таких переходів, що фіксується у відповідних поняттях і судженнях. Узагальнення становить собою інтеграцію добутих у процесі експертного дослідження відомостей, які виступають у формі експертних висновків.
|
|
|
Узагальнення — це необхідний елемент створення будь-якої окремої категорії судової експертизи.
Кожному узагальненню передує формалізація. Формалізаціяіснує і в судово-експертній діяльності. Формалізація — це метод наукового дослідження, прикладом його застосування в судово-експертній діяльності є використання математичних методів під час вирішення її завдань. Формальні методи дають можливість узагальнення різних за змістом матеріалів, розкриття структурних зв'язків.
Розумовий висновок за аналогієюподібний до прецедента. На підставі прийнятого за своєрідний еталон висновку за наявності достатньої схожості з досліджуваним явищем робиться висновок про суть, природу цього явища. Саме розумовий висновок за аналогією ліг в основу теорії експертної ідентифікації. Він зустрічається і в діагностичних дослідженнях.
Розумовий висновок, побудований на основі вивчення деякої сукупності фактів для пояснення їхнього походження, і є гіпотезою.Отже, гіпотеза — це припущення про невідоме на основі вже відомого, і воно завжди має імовірну форму. Гіпотеза може подаватися й у формі догадки.Догадка формується у випадку, якщо накопичених емпіричних і теоретичних даних недостатньо для висунення науково обґрунтованої гіпотези.
|
|
|
Гіпотеза будується для пізнання взаємозв'язків між явищами, і ці взаємозв'язки не залежать від нашого розуму. Гіпотеза використовується як у процесі пізнання загальних причинних зв'язків і явищ, так і в процесі пізнання одиночних, конкретних подій, фактів, явищ. Перша називається загальною гіпотезою, друга — окремою або робочою. Під час вирішення експертного завдання експерт, як правило, висуває експертну гіпотезу, логічна структура якої відповідає логічній структурі версії. Існують також такі парні
83
Лекція 5
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 230; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!