Історія розвитку судової експертології в Україні

ціальністю 12.00.09 — кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза.

Наукові праці українських криміналістів, які працюють у вузах, широко відомі в країні і за її межами. Вони друкуються в різних журналах, збірниках вищих навчальних закладів і науково-дослідних інститутів, у вигляді монографій, навчальних посібників і підручників.

В Україні відбулося багато наукових і науково-практичних конференцій (місцевих і міжнародних) з криміналістики і судової експертизи, які сприяли обміну науковими концепціями, плідним дискусіям, подальшому розвитку науки і практики.

Сучасний стан і перспективи розвитку судової експертології

Проблемі судової експертології, починаючи із середини 80-х років XX ст., присвячені публікації московської, київської та азербайджанської шкіл криміналістів і експертологів. Автори цих публікацій визнають судову експертологію самостійною галуззю юридичної науки і вважають, що подальше її становлення вимагає більш чіткого визначення об'єкта, предмета і системи нової науки, а концептуальні основи експертної методології повинні спиратися на універсальну модель експертного пізнання і міжгалузеві вчення, що слугують «онтолого-гносеологічним орієнтиром і «камертоном» для різних видів судових експертиз» (М. Я. Сегай).

Судова експертологія відбулася саме як самостійна наука, що поєднує спеціальні судово-експертні галузі знань з концептуальними засадами єдиної судово-експертної методології.

Закон України «Про судову експертизу» (зі змінами на 2004 р.) до судово-експертної діяльності включив її правові, практичні та організаційні основи, визначення мети такої діяльності — забезпечення правосуддя незалежною, об'єктивною кваліфікованою експертизою, орієнтованою на максимальне використання досягнень науки і техніки. Подальшому розвитку підлягає вдосконалення нормативно-правової бази, що регулює судово-експертну діяльність, напрями розвитку її теоретичних засад, особливо процесуальних правовідносин учасників проведення судової експертизи в кримінальному, цивільному, господарському і адміністративному

судочинстві; непроцесуальних (адміністративних, трудових та ін.) правовідносин учасників судово-експертної діяльності, атестація судових експертів, їх службова діяльність; правові проблеми міжнародного співробітництва в галузі судової експертизи; узгодження правового регулювання судово-експертної діяльності в базовому Законі України «Про судову експертизу» і в процесуальному законодавстві.

Заслуговує на увагу питання про утвердження інституції судової експертизи, незалежної від міністерств та відомств, на які покладено функції розслідування. Так, на міжнародних науково-практичних конференціях «Теорія та практика судової експертизи і криміналістики» (Харків, 2002), «Експертне забезпечення правосуддя» (Сімферополь, 2006) були прийняті рекомендації про необхідність створення єдиної позавідомчої системи державних експертних установ, завданням яких стане проведення експертиз, наукова і науково-методична робота в галузі судової експертизи і криміналістики.

Міністерство юстиції Республіки Казахстан вперше в СНД реалізувало ідею створення єдиної експертної системи (Указ Президента від 22 жовтня 1997 р.) шляхом вилучення функції проведення судової експертизи від органів кримінального переслідування з передачею їх єдиній експертній системі Міністерства юстиції Республіки Казахстан. При цьому в Міністерстві внутрішніх справ, Комітеті національної безпеки і Міністерстві оборони країни були залишені співробітники у кількості, необхідній для реалізації різних форм техніко-криміналістичного забезпечення дізнання і попереднього слідства.

Для нормативного забезпечення проведення змін був прийнятий Закон Республіки Казахстан «Про судову експертизу» (1997), а пізніше нові КПК, ЦП К і Кодекс Республіки Казахстан про адміністративні правопорушення. Таким самим шляхом, тобто через утворення єдиної експертної системи йде і законодавство Республік Азербайджан та Білорусі.

У процесі розбудови незалежної держави України на базі впровадження нових та вдосконалення існуючих норм регулювання судово-експертної діяльності активізувалися й творчі процеси, що, у першу чергу, відобразилося на стані міжнародного науково-

Лекція 2

го співробітництва в галузі судової експертизи, почали відновлюватися міжнародні наукові зв'язки з установами судових експертиз, кафедрами криміналістичного профілю інших держав, проводитися спільні наукові конференції, симпозіуми, семінари, відновився й обмін стажистами, науковою інформацією і друкованими виданнями.

Сама судова експертологія повинна «подбати» про те, щоб її методологічні основи були затребувані всіма судово-експертними галузями знань і дійсно активно використовувалися в їх теорії і практиці. Для цього необхідно до предмету судової експертології включити не тільки розробку її правових, методологічних і науково-організаційних основ, але й особливості використання таких засад у конкретних видах судово-експертних галузей знань.

Надалі судова експертологія стане основою, а потім складовою більш загальної юридичної дисципліни «Екпертологія», яка обслуговуватиме не тільки право, а й потреби управління.

Лекція З

Судово-експертна діяльність План

1.Судова експертиза та судово-експертна діяльність.

2. Основна мета (завдання) судово-експертної діяльності.

3. Принципи та особливості судово-експертної діяльності.

Література

1. Аверьянова Т. В., Белкин Р. С., Корухов Ю. Г., Российская Е. Р. Крими-

налистика: Учеб. для вузов / Под ред. Р. С. Белкина. — М: Изд. группа НОРМА-ИНФРА-М, 2001. - 973 с.

2. Бычкова С. Ф. Становление и тенденции развития науки о судебной

экспертизе. — Алма-Ата, 1994. — 165 с.

3. Джавадов Ф. М. Экспертная деятельность и развитие науки о судеб-

ной экспертизе. — Баку: ЭЛМ, 1998. — 187 с.

4. Алиев И. А., Аверьянова Т. В. Концептуальные основы общей теории

судебной экспертизы. — Баку, 1992. — 165 с.

5. Сегай М. Я. Судебная экспертология: объект, предмет, природа и сис-

тема науки // Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. - X.: Право, 2003. - Вип. 3. - С. 25-32.

6. Сегай М. Я. Судова експертологія — наука про судово-експертну
діяльність // Вісн. Акад. правових наук України. — X.: Право, 2003. —
Вип. 2-3. - С. 740-762.

7. Про судову експертизу: Закон України // Законодавство України, що

регулює діяльність судів та визначає статус суддів судів України. — К.: Право; Укр. правн. фундація, 1996. — С. 180-187.

8. Форме Ю. Б. О формировании судебно-эксперного права: постановка

проблемы // Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. - X.: Право, 2003. - Вип. 1. - С. 45-49.

Лекція З

Судово-експертна діяльність

9. Колдин В. Я. Экспертиза в управлении и праве // Вісн. Луган. ун-ту

внутр. справ. — Луганськ: Луган. ун-т внутр. справ, 2000. — № 3. — С. 1-8.

10. Головченко Л. Я. Реформирование системы экспертного обеспечения
правосудия в Украине // Теорія та практика судової експертизи і кримі
налістики. - X., 2002. - Вип. 2. - С. 7~8.

11. Леонтьев А. Н. Деятельность. Сознание. Личность. — М.: Политиздат,
1975.

Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 389; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

⇐ Предыдущая 19 20 21 22 232425 26 27 28 Следующая ⇒

Мы поможем в написании ваших работ!