Інформаційне забезпечення і математизація експертної діяльності

План

1.Поняття «інформація» та «інформаційне забезпечення».

2. Інформаційне забезпечення експертної діяльності.

3. Математизація експертної діяльності.

Література

1.     Гришнин И. И. Понятие информатики. — М., 1973. — 348 с.

2. Аверьянова Т. В. Судебная экспертиза: Курс общей теории. — М.:
Норма, 2006. - 479 с.

3. Полевой Н. С. Криминалистическая кибернетика. — М., 1982. — 298 с.

4. Лук'янчиков Є. Д. Методологічні засади інформаційного забезпечення

розслідування злочинів. — Донецьк: Академія, 1998. — 112 с.

5. Зинин О. М., Майлис Н. П. Судебная экспертиза: Учеб. — М.: Право и

закон, 2002. - 318 с.

6. Пошкявичюс В. А. Применение математических и логических средств

в правовых исследованиях. — Вильнюс, 1974. — 198 с.

7. Клименко Н. И., Биленчук П. Д. Логико-математические и кибер­
нетические методы в криминалистике. — К.: УМК ВО, 1988. — 108 с.

8. Сегай М. Я. Современные возможности судебных экспертиз в свете
достижений науки и техники. — К., 1987. — 247 с.

9. Селиванов Н. А. Математические методы в собирании и исследовании

доказательств. — М., 1974.

10.    Фотографические и физические методы исследования вещественных
доказательств: Пособие для экспертов, работников органов дознания,
прокуратуры и суда. — М., 1962.

93

Лекція 6

11. Энциклопедический словарь для начинающих / Под ред. Д. А. Поспе­
лова. - М., 1994.

12. Философский энциклопедический словарь. — М.: Сов. энцикл.,
1983. - С. 835.

13.Винер Н. Кибернетика и общество. — М., 1958.

14.Кукарникова Т. Э. Информатика: Учеб. пособие. — Воронеж, 2000. —
С. 12.

15.Криминалистические справочные коллекции: Метод, рек. — М., 1989.

16.Гросс Г. Руководство для судебных следователей, чинов общей и жан­
дармской полиции. — Смоленск, 1895-1897.

17. Судебная експертиза документов, производство ее и пользование
ею. - СПб, 1903.

18. Руководство по криминалистике. — М., 1941.

Поняття «інформація» та «інформаційне забезпечення»

У спеціальній літературі існують різні визначення інформації:

— «Інформація знижує невизначеність, те, що змінює нас, зміст
повідомлення, сигналу, пам'яті, а також відомості, які містяться в
повідомленні, сигналі або пам'яті» [11, с. 41];

— «повідомлення, відомості про щр-небудь, які передаються
людьми» [12, с. 217];

— «зазначення змісту, який отримано з зовнішнього світу в про­
цесі нашого пристосування до нього, пристосування наших по­
чуттів» [13, с. 31];

— «дані, що характеризують об'єкт пізнання і можуть бути
виділені суб'єктом, який пізнає, у відображенні пізнаваного об'єкта»
[З, с. 37];

— «відомості про навколишній світ і процеси, які в ньому
протікають і сприймаються людиною або спеціальними пристроя­
ми з метою забезпечення цілеспрямованої діяльності» [14, с. 12].

Відмінність у поглядах на поняття «інформація» пояснюється різницею методологічних підходів до поняття змісту інформації. Як правильно зазначають Б. В. Бірюкова, В. Н. Тростнікова та А. Д. Урсул, зі словом «інформація» пов'язані дві різні галузі дослі­дження. Одна з них — наука — розділ техніки або математики, а інша — метанаука — розділ семіотики, метаматематики, психології [І.с.213].

94

Інформаційне забезпечення і математизація експертної діяльності

Зрозуміло, що у всіх наведених визначеннях основна складо­ва — це термін «зміст». Саме якісні особливості інформації станов­лять ЇЇ практичну цінність і використовуються під час вирішення завдань експертизи. Це можуть бути дані, що характеризують об'єкт пізнання, або відомості (знання) для передачі.

Н. С. Полевой з метою з'ясування природи інформації і сут­ності інформаційних процесів, які лежать в основі пізнання події злочину, пропонує виходити з тісного зв'язку і відображення як якістю всієї матерії [3, с. 61].

Розглядаючи поняття «відображення», дослідник робить висно­вок, що інформація — це те, що може сприйматися суб'єктом пізнан­ня або технічним приладом, тим самим вона ніби відділена від першоджерела — об'єкта пізнання, може бути перенесена в простір, збережена в часі, передана іншому суб'єкту, який пізнає, або технічному пристрою (наприклад, ЕОМ), піддана іншим операціям, сукупність яких називають інформаційними процесами [3, с. 64].

Виникає питання: чи існує відмінність між поняттям інфор­мації в криміналістиці від аналогічного поняття в інших галузях наукового знання? У криміналістиці маємо справу з двома видами інформації. Перша— це обсяг знань, що зберігається, передається, обробляється на комп'ютері (документи, бази даних тощо). Дру­га — це інформація — власне комп'ютерна, криміналістичне зна­чуща, тобто сліди (матеріальні і віртуальні), що залишаються ру­хом у комп'ютері інформації першого виду і сліди, що залишають­ся самим комп'ютером на останній.

Різні інформаційні процеси відіграють значну роль у станов­ленні загальної теорії судової експертизи. Експертне дослідження об'єкта пізнання розглядається нині як отримання, вироблення, передання і використання інформації,яка в ньому міститься (Р. С. Бєлкін).

Останнім часом у спеціальній літературі стало поширеним по­няття «інформаційне забезпечення» (інформаційне забезпечення оперативно-розшукової роботи, дізнання, розслідування злочинів, а також експертної діяльності тощо). Є. Д. Лук'янчиков зазначає, що інформаційне забезпечення слід розуміти в двох функціональ­них значеннях, а саме з одного боку як правове регулювання... і йо­го сутність, з точки зору інформаційного підходу з позиції повно-

95

Лекція 6

---

Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 209; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

---

---

Мы поможем в написании ваших работ!