Інформаційне забезпечення і математизація експертної діяльності

 

 

У сучасний період в криміналістиці і судовій експертизі засто­совуються більш складні математичні методи, ніж просте порівняння об'єкта з мірою. На початку 60-х років почалося наукове використання математичних методів у наукових дослі­дженнях, особливо з метою вирішення завдань криміналістичної експертизи, зокрема завдань ідентифікації. Математичні методи часто органічно входять до складу інших спеціальних методів правового дослідження, наприклад, до методу конкретно-соціоло­гічного дослідження, ідентифікації та інших.

Так, ідентифікація особи за письмом і почерком — найбільш складний вид криміналістичних експертних досліджень. Обумов­лено це тим, що письмо — не механічний процес, у кожному його акті знаходять вияв багато різних факторів і станів, які впливають на індивідуальність і стійкість письма. Роздільне і порівняльне дослідження — найбільш складні стадії, які ґрунтуються на візу­альному аналізі рукопису текстів і досвіді експертів. Тому під час судово-почеркознавчого дослідження, на відміну від інших видів криміналістичного дослідження, велике значення має суб'єктив­ний підхід експерта до відбору і оцінки ідентифікаційних ознак. Тому криміналістика намагається створити надійні об'єктивні ме­тоди дослідження рукописів, які б забезпечували усунення суб'єктивізму і підвищення достовірності висновку про виконав­ця тексту або підпису.

Такі спроби впровадити в судове почеркознавство методи точ­них наук робилися давно, було запроваджено два математичних методи: розрахунковий і графометричний. Проте вони були недо­статньо відпрацьовані і на практиці не набули поширення.

Пізніше з цією метою почали застосовувати математичну статис­тику, теорію ймовірності і сучасну обчислювальну техніку [2; 3; 7; 8].

Застосування математичних методів у почеркознавчих дослі­дженнях вимагало вирішення таких завдань:

- метризації почеркового матеріалу (отримання числових да­
них, що характеризують письмові знаки);

- математичного дослідження числових даних, отриманих у ре­
зультаті метризації графічного матеріалу рукописів;

- оцінки результатів дослідження окремих рукописних знаків і
вирішення питання про виконавця рукопису.

100

Колектив радянських експертів (С. П. Папков, А. П. Краснов, П. Г. Орлов, 3. І. Кірсанов) провів у Москві експериментальну роботу з підрахунку відносної частоти зустрічальності ознак по­черку в російському скорописі (1954-1958), у письмі друковани­ми літерами (1959-1980), ознак зовнішності за фотознімками (1960-1962). Було складено таблиці ідентифікаційної значущості ознак, які успішно застосовувалися на практиці. Провадилася та­кож експериментальна робота підрахунку частоти зустрічальності й ідентифікаційної цінності ознак почерку в рукописах, викона­них українською мовою, у Київському НДІСЕ, а також частоти зустрічальності ознак почерку в рукописах, виконаних іншими мовами народів колишнього СРСР (литовською, грузинською, білоруською тощо). Л. Ю. Ароцкер, І. В. Сироджа запропонували статистичний напрям у почеркознавстві, заснований на математич­ному апараті функцій В. Л. Рвачева і класичної теорії статистично­го аналізу. У почеркознавстві існують і нестатистичні напрями. Праці Б. Н. Козинця, Р. М. Ланцмана, В. А. Якубович, Р. Е. Ельбу-pa засновані на багатомірній і проективній геометрії.

Із застосуванням математичних методів розроблено принципи побудови методик ідентифікаційного дослідження підписів, ство­рено блок-схему вирішення експертних завдань, систематизовано методи дослідження різних підписів (з наслідуванням справжніх підписів, підписів осіб похилого віку, виконаних у незвичних умовах тощо), створено комплексні методики вирішення складних експертних завдань.

Сучасні методи математичного моделювання дають змогу розв'язувати завдання, які раніше зовсім не вирішувалися. До таких належать методи діагностики статі особи (П. Г. Кулагін, О. Н. Ко-лонутова, 1968), її віку (3. І. Кірсанов, А. Б. Рогозін, 1970) за по­черком. З цією метою виділено коефіцієнти співвідношення ймо­вірних ознак, які відображаються в рукописах чоловіків (Ni) і жінок (Мі), їх почерки диференціюють за формулою Кі= Ni/Mi [8, с. 41].

В експертну практику впроваджено так зване інструментальне почеркознавство. Дослідникам вдалося з'ясувати, що зовсім неве­ликі почеркові об'єкти, які не розрізняються за контуром, що ви­конані різними виконавцями, відрізняються між собою за роз­поділом натиску. На цих якостях письмово-рухового навику, який

101

Лекція 6

---

Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 204; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

---

---

Мы поможем в написании ваших работ!