Обговорення виховного заходу, проведеного
Р. студентом-практикантом
Гринченком Б. І.
на тему"ВОНИ БОРОЛИСЯ ЗА НАС…
Захід присвячений роковинам Революції гідності"
Присутні: науковий керівник з педагогіки проф. Попова О.В., куратор Дьякова О. В., студент–практикант Гринченко Б. І., секретар Кривунченко Є.О.
Слухали;студента-практиканта, який виступив із самоаналізом заходу.
Виступили;куратор доц. Дьякова О. В.яка відзначила, що кураторська година була цікава, студентам дуже сподобалось брати активну участь в обговоренні проблем;
Проф. Попова О.В., яка відзначила, що студентів було вміло заохочено до підготовки та проведення виховного заходу.
Ухвалили: вважати, що кураторська година була проведена на високому рівні і заслуговує оцінки „________”балів.
Голова зборів: проф. Попова О.В.
Секретар:Кривунченко Є.О.
Рецензія
на курсову роботу студентки 2 курсу історичного факультетуСавіної Ольги Миколаївни на тему «Старовинні садиби Харківської губернії. Старий Мерчик»
Сьогодні, в умовах прискореного процесу формування національної самосвідомості та постійно зростаючого інтересу до історичного минулого, зрозумілим є потяг авторки, до теми, вивчення якої дає змогу поглибити і урізноманітнити уявлення про культуру та побут рідного краю.
Авторка наукової роботи поставила на меті дослідити історичний розвиток маєтку в селищі Старий Мерчик Валківського району Харківської області. Хронологічні рамки роботи обґрунтовані і не викликають заперечень. Доведено зумовленість сучасного стану Старого Мерчика його історичним минулим.
|
|
|
Досліджено особливості розвитку селища на різних історичних етапах. Заслуговує на увагу намагання авторки наукової роботи з’ясувати біографії господарів старомерчинського маєтку та розкрити їх внесок у його розвиток.
Як видно з роботи,авторка переконливо обґрунтувала актуальність теми, причини її вибору, чітко визначила мету та завдання дослідження, його практичне значення.
Ознайомлення з науковою роботою свідчить про те, що авторкою використано достатню кількість різних за походженням і наповненням джерел та літератури, комплексне використання яких дозволяє засвідчити високий рівень обґрунтованості положень та висновків зроблених у дослідженні.
Обрана структура роботи виправдана, вона дозволила вирішити поставлені завдання та дослідити на прикладі Старого Мерчика історію старовинний садиб Харківської губернії.
Однак, як видно з роботивона не позбавлена окремих недоліків. До них слід віднести деякі стилістичні погрішності. У вступі відсутнє обґрунтування хронологічних та географічних меж роботи. Слід було б розширити висновки після розділів.
|
|
|
Висловлені зауваження не впливають на загальну позитивну оцінку наукової роботи Савіної Ольги Миколаївни«Старовинні садиби харківської губернії. Старий Мерчик». Вона виконана на належному науковому рівні, відзначається самостійністю, логічністю викладу матеріалу та заслуговує високої оцінки.
Студент-практикант:
РЕЦЕНЗІЯ
на статтю С. В. Корновенко «Субєктний складник аграрного питання як одна з передумов української революції 1917-1921 рр.» що вміщена в часописі «Український історичний журнал» за 2017 р. № 4, С. 83-94.
Українська революція 1917-1921 рр. – багатовимірне соціокультурне явище вітчизняної історії початку ХХ ст. За масштабами, якісними трансформаціями це був своєрідний «Рубікон» в історії української нації. Інтерес із боку дослідників, громадськості до революційних подій тієї доби постійний. Тільки впродовж першого десятиліття державної незалежності в Україні було захищено понад 150 дисертацій, вийшли друком численні монографії, наукові видання, статті, посібники, присвячені історії революції та її концептуальному осягненню – усього 3 тис. видань. За підрахунками В.Солдатенка, новітня історіографічна спадщина Української революції налічує понад 6 тис. позицій. Така увага фахівців до революційної тематики, на нашу думку, не лише підтверджує актуальність її вивчення – вона об’єктивно зумовлена ґлобальністю й кардинальністю змін, яких зазнав тогочасний український соціум, феноменальністю самої революції як історичного та соціокультурного явища. Період Української революції 1917–1921 рр. відносно короткий, проте насичений історичними подіями, що вплинули на тогочасне національне будівництво. Тому їх вивчення сьогодні має неабияке науково-практичне й суспільно-політичне значення. Це пояснює бажання автора звернутись до вивчення цього періоду.
|
|
|
Структура роботи, її зміст не викликають заперечень і забезпечують повноцінне висвітлення поставлених завдань. Виходячи з об’єкту, мети і завдань дослідження, визначених автором, стаття побудована за проблемно-хронологічним принципом. Структура роботи продумана, обумовлюється логікою дослідження і, на нашу думку, не викликає заперечень.
У вступі обґрунтовано актуальність, наукове і практичне значення дослідження зазначеної тематики. Автором чітко окреслено об’єкт, предмет, основну мету та конкретизовано завдання роботи, вичерпно обґрунтовано хронологічні рамки та територіальні межі дослідження. У рецензованій статті розглядається суб’єктний фактор аграрного питання як одна з передумов Української революції 1917-1921 рр.
|
|
|
Історіографічний аналіз проведено на досить високому професійному рівні. Очевидно, що для підготовки своєї статті С.В.Корновенко провів значну науково-дослідницьку роботу. Проаналізовано велику кількість наукових праць, як вітчизняних, так і зарубіжних дослідників. Виявлено і використано велику кількість різних за походженням, змістом, обсягом, формою та науковою цінністю джерел.
Автором обґрунтовано причини глибинних соціокультурних трансформацій на селі початку ХХ ст. Спираючись на значну кількість архівних джерел доведено, що селяни усвідомили себе як окремішню спільноту тогочасного соціокультурного простору. Об’єднавчою цінністю була ідея розподілу землі на «справедливих» засадах. Події 1902 р. в Полтавській і Харківській ґуберніях стали початком селянської революції. Революційна активність селянина-ідеомана здетонувала в 1905-1907 рр. пролетарську революцію. Селянська революційність стала каталізатором інституційних змін тогочасної російської імперської моделі. В Українську революцію 1917-1921 рр. селянство ввійшло зі значним досвідом поведінки активного суб’єкта історії. У такий спосіб суб’єктний аспект аграрного питання став одним із пріоритетних передумов подій 1917–1921 рр. в Україні. Недарма практично всі політичні сили та режими, що боролися за владу в роки революції (за винятком більшовиків), уважали селянство базовою верствою пропонованих ними моделей державності.
Робота написана науковим стилем з логічним викладенням фактичного матеріалу, порівняльним аналізом статистичних даних, важливими, цілком переконливими й виваженими висновками наприкінці роботи. Основні положення роботи аргументовані й мають самостійний характер. Все це свідчить про високий науковий рівень. Отже, не викликає сумнівів і наукове значення роботи. Вона є позитивним і вагомим внеском у вивчення проблеми.
Студент-практикант:
Дата добавления: 2018-04-15; просмотров: 194; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!