Лунає віршОльги Дунебабіної «Студентський Майдан»
Ти - студент, ти знаєш сам свої потреби, -
Більше сонця, вічна воля, ціле небо.
Теплі речі, кава, чай, багато року
І крізь тернії дорога у Європу.
Вийди, сонце, із-за парти на майдани,
Ти історію пиши, зніми кайдани.
І твори своє майбутнє так, щоб далі
Жити добре, жити гордо, без печалі!
Не зламають нас продажні деканати,
Нас не можна покорити, роз'єднати,
Не заперти у трубі, що йде до сходу,
Проти волі і без дозволу народу.
Не зупинять нас міліція і "Беркут"
В нас ідея, а ідеї не померти!
Все навколо полетіло шкереберть.
І лунає над майданом - "Банду геть!"
Ведучий: Понад 15 тисяч студентів із 12 університетів вирушили з Майдану Незалежності до Адміністрації Президента – вручити звернення з вимогою підписати Угоду про асоціацію з ЄС. 29 листопада 2013 року Президент Янукович провалив підписання Угоди Асоціації з ЄС на саміті Східного партнерства у Вільнюсі. Увечері на Євромайдані відбувся великий мітинг, на якому оголошують вимогу про імпічмент Президенту У ніч проти 30 листопада українська влада силами спецпідрозділу «Беркут» по-звірячому «зачистила» ЄвроМайдан у Києві. Близько 4 години ранку, коли на Майдані Незалежності залишалося до 400 протестувальників, площу оточили озброєні бійці та силою витіснили людей. Під час розгону мітингувальників бійці «Беркуту» застосовували вибухові пакети, били людей кийками, скидали активістів на землю та давили ногами. За півгодини бійці повністю оточили площу, витіснивши учасників Євромайдану та пропустивши комунальників нібито для встановлення Новорічної ялинки. У соціальних мережах цю ялинку охрестили Кривавою ялинкою та закликали не святкувати біля неї та не кататися на ковзанці, «яку заливають на крові мітингувальників».
|
|
|
Внаслідок розгону було травмовано десятки протестувальників. Частина людей, що втекла від силовиків, заховалась у Михайлівському золотоверхому монастирі. Кияни, збігаючись на тривожний дзвін, несуть ліки та їжу для постраждалих. Удень на Михайлівській площі зібрався стихійний кількатисячний мітинг. А українська влада зняла з себе відповідальність за розгін Майдану.
Лунає вірш Дмитра Павличка
Україно, ніч була студена,
На Майдані спала дітвора
І мовчала правдомовна сцена,
І дрімала ватра край Дніпра.
І тоді, мов армія Батия, "Беркутів" нахлинула орда.
Вчув Донецьк і вчула Коломия
Крик дітей із Києва: - біда!
Беркутівці б'ють, як окупанти,
Ні, не так - ти маски з них зірви!-
Б'ють, як слуги панівної банди,
Як хахли - приспішники Москви!
Україно, мати моя вічна,
Не дивися: б'ють по голові,
Щоб твоя ялинка новорічна
На крові стояла, на крові!
|
|
|
Беркутіці б'ють! Киї гумові.
Кров твоєї дітвори тече,
Кров на твоїй пісні й твоїй мові – Не впади!
Схопися за плече Українo, пам'яте сувора,
Не забудь же хлопців і дівчат,
Що заснули на майдані вчора,
І співали, як збудив їх кат.
Ведучий: 1 грудня 2013 року на майдани і вулиці Києва вийшли, за різними оцінками, від 500 тисяч до 1 млн. протестувальників. Суспільство було схвильоване розгоном мирних демонстрантів на Майдані Незалежності напередодні, 30 листопада. І поки на головній площі збиралися сотні тисяч людей, на вулиці Банковій біля будівлі Адміністрації Президента починалося протистояння. Своєю жорстокістю всіх знову вразили бійці Беркуту, котрі без будь-якого попередження почали атаку на демонстрантів, б’ючи всіх і все на своєму шляху. Зокрема, жертвами насильства стало кілька десятків журналістів, за словами яких, їх били навмисне, незважаючи на наявність журналістських посвідчень і також з ціллю пошкодити або відібрати камери.
4 грудня прихильники Партії регіонів встановили перед будівлею Верховної Ради шість великих наметів. В акції беруть участь близько 2 тисяч осіб. Табір отримав назви «Тітушбург» та «вольєр з тітушками». 6 грудня Президент України Янукович підписав стратегічну угоду з Росією, яка включає в себе зобов’язання про приєднання до Митного союзу. 8 грудня в Києві відбулось Народне Віче, в якому взяли участь, за різними оцінками, понад мільйон людей. В урядовому кварталі міста почали зводити барикади. Цього ж дня в Києві на бульварі Шевченка був знесений пам’ятник Леніну. 9 грудня загони кримського спецназу Тигр та внутрішніх військ оточили урядовий квартал і майдан Незалежності. Опівдні проти мітингувальників почали розгортати водомети, підігнали автозаки, перекрили метро в центрі міста. Між барикадами ЄвроМайдану та силовиками стали священики.
|
|
|
11 грудня усю ніч відбувався штурм Євромайдану «Беркутом». Озброєні бійці йшли на людей, в яких була лише гідність і віра… Дзвони Михайлівського собору розривалися… На заклик про допомогу до Майдану вночі почали масово підходити кияни. О 9-й ранку автобуси з «Беркутом» заблокували вхід до КМДА і правоохоронці пішли на штурм. Однак мітингувальники відстояли будівлю. Увечері, під час зустрічі з представниками ЄС США Віктор Янукович заявив, що влада діятиме виключно в рамках закону і ніколи не вживатиме сили проти мирних зібрань. 15 грудня на Євромайдані у Києві відбувся «День гідності», третє Народне віче. Зібралось до 300 тисяч людей. Майдан забороняє Януковичу підписувати будь-які угоди з президентом Росії Володимиром Путіним. 25 грудня вночі по дорозі додому була жорстоко побита журналістка, активістка Євромайдану Тетяна Чорновол, що збурило нову хвилю протесту. Це вже не був просто мітинг. В центрі Києва народилася окрема країна. «Країна мрії»… Тисячі людей змінили теплий дім і оселилися на Майдані. Разом з димом багать вдихали дух свободи, а разом з ним і дух спротиву. З кожним днем все більше людей починали просинатися, вставати з колін, руйнувати рабську психологію у своїх головах. Починали усвідомлювати справжню суть Євромайдану.
|
|
|
ЄвроМайдан – це коли люди відстоюють не політика, а саме свої інтереси, майбутнє, ідею.
ЄвроМайдан – це коли десятки тисяч людей знявши шапки й поклавши руку на серце, співають державний гімн на головній площі країни о четвертій ранку при десяти градусному морозі з ліхтариками в руках.
ЄвроМайдан – це коли студенти найпрестижніших ВНЗ колять дрова, будують барикади, стоять на чатах, розносять їжу та надають першу медичну допомогу.
ЄвроМайдан – це коли три покоління біля вогнища знаходять нескінченну кількість тем для розмови. Це коли всі гуртом моляться про одне і 136 те ж, не змовляючись - від школярів до бабусь. І неважливо, якою мовою ти спілкуєшся - адже Схід і Захід разом.
ЄвроМайдан - це коли саме ТИ відстоюєш свою свободу на барикадах. ЄвроМайдан - це ти.
Лунає вірш Марини Швигар
Прости нам дурним, Україно,
що спали так довго в зневірі.
Забули, що сила людини –
у гідності, єдності й вірі…
Здавали потроху моральність
занадто заниженим курсом.
Не встигли збагнути як стали
вже просто людським ми ресурсом.
Прокинувшись, всі ми здригнулись
від того, що ми допустили,
щоб ніччю нас «слуги народу»
безкарно й безжалісно били.
Всім Києвом вийшли кричати,
що ми не раби в своїх хаті.
Та вирішив «батько»,
що мало, попало по спині дитяті.
Ти чуєш Михайлівські дзвони?
То душі дітей твоїх плачуть!
Благають братів у погонах
спинити ту бійню звірячу.
Дай Бог нам і духу і сили,
у єдності разом здолати всіх тих,
хто сьогодні цинічно,
кидає невинних за грати.
Вставай, Україно, не бійся!
Сміливість – то зброя бійця.
Сьогодні ми знову згадали –
Ми Є! Разом ми до кінця!
Ведучий: 29 грудня громадське об’єднання «Автомайдан» здійснило масштабні автомобільні марші до маєтків можновладців: Януковича, Пшонки, Захарченка, Медведчука. В цих маршах взяли участь від 3 до 5 тисяч автомобілів. 1 січня 2014 року понад 500 тисяч українців зустріли Новий рік на майдані Незалежності в Києві. Апогеєм свята стало натхненне виконання всім Майданом гімну України, яке почалося в перші секунди Нового року.
Демонструється відео виконання гімну на Майдані 1.01 2014 (https://www.youtube.com/watch?v=PAXEgaDH8bs)
Ведучий: 5 січня 2014 року відбувся масштабний мітинг на Майдані Незалежності. Колона Автомайдану знову поїхала на Межигір’я. В цей же день на ЄвроМайдан вийшли Донецьк, Дніпропетровськ, Харків та Одеса. Про Євромайдан говорила вся країна, вся Європа, весь світ. Євромайдан з кожним днем об’єднував все більше і більше людей. 16 січня 2014 року Верховна Рада, з порушенням правових норм, без обговорення у режимі «ручного голосування» прийняла «диктаторські закони», за якими учасникам протестів чи мітингів світило 15 років арешту, від 3-х до 10-ти – тим, хто чинив опір міліції, або ж просто не відчиняв двері свого помешкання правоохоронцям. За рух у колонах більше п’яти автомобілів, за носіння камуфляжної форми, захисних масок і шоломів людину могли заарештувати до кількох років. Наступного дня Президент підписав ці закони.
19 січня на Майдані відбулося дев’яте Народне віче, де зібралося понад 100 тисяч людей. Лідери опозиції проігнорували народні настрої, що вимагали від них активних дій супроти «диктаторських законів», через які всі протестуючі потрапляли в розряд «екстремістів-терористів». Після звернення одного з лідерів Автомайдану Сергія Коби мітингувальники вирушили ходою до вулиці Грушевського. Але співробітники МВС відмовилися пропустити мітингувальників до будівлі Верховної Ради, після чого почалася «штовханина», яка переросла в активні сутички. Протестуючі мали намір заблокувати парламент, щоб депутати скасували закони, прийняті 16 січня. У ході протистояння активісти підпалили кілька автобусів «Беркуту», проти мітингувальників застосували кийки і сльозогінний газ, у відповідь полетіла бруківка та коктейлі Молотова. Почалася активна фаза революції. Під час протистояння на вулиці Грушевського за п’ять годин постраждало близько сотні осіб з обох сторін. У потерпілих діагностовано закриті черепно-мозкові травми, переломи, удари і отруєння невідомими речовинами.
Лунає вірш Наталії Крісман
МАМО, Я - ЕКСТРЕМІСТ !
Нас вчора травили газом,
Та я не боявся впасти –
у мене тепер є вісь.
Мамо, я - екстреміст!
Бо брат мій, що прагнув волі,
Стояв на морозі голим,
та поглядом линув ввись.
Мамо, я - екстреміст,
Вдихаю дими Майдану,
Життя своє, Богом дане,
гартую під кулі свист.
Мамо, я - екстреміст,
І шля'ху назад не буде,
Бо в моїх пробитих грудях гуркоче,
мов грім -"Борись!".
Мамо, я - екстреміст,
Я кров'ю cкропив землицю,
Вірю - мені проститься завтра,
а чи колись. Мамо, я - екстреміст,
Я вже не боюся смерті.
Війна потребує жертви...
Рідна моя, молись !!!
Ведучий: 20 січня Всю ніч і день тривали сутички на Грушевського. Вперше протестувальники підпалили шини, застосувавши проти «Беркуту» тактику димової завіси. З’явилися катапульти для метання бруківки і коктейлів Молотова. 21 січня у зіткненнях на вулиці Грушевського за добу постраждали близько півтори тисячі протестувальників. А надвечір Микола Азаров заявив про готовність влади застосувати силу до демонстрантів. 22 січня 2014 р. у центрі столиці горіли шини і будинки. Під час вранішньої атаки «Беркуту» були вбиті вогнепальною зброєю Сергій Нігоян та Михайло Жизневський. В околицях села Гнідин Бориспільського району Київської області зі слідами тортур знайдено тіло львів’янина Юрія Вербицького. У День соборності України за вільну й соборну Україну загинули вірменин, білорус та українець
Перші жертви Майдану: Сергій Нігоян, 20-річний студент, вірменин за походженням. Батьки переїхали в Україну, рятуючись від війни у Великому Карабаху. Народився у селі Березнуватівка на Дніпропетровщині. На Майдан поїхав після побиття студентів. Михайло Жизневський, 25 років, білорус за походженням. Родом з Гомеля. Виїхав в Україну у 17-річному віці, рятуючись від переслідувань за виступи проти режиму. Активно відгукнувся на протестні акції у столиці України, був охоронцем Майдану. Юрій Вербицький, 51 рік, українець, львів’янин. Кандидат фізико-математичних наук, працював у Інституті геофізики. Був викрадений з Олександрівської лікарні 21 січня та закатований в лісі.
23 січня Кабінет Міністрів розширив кількість спецзасобів, дозволених для використання правоохоронцями. АвтоМайдан заявляє про зникнення одного зі своїх лідерів Дмитра Булатова. Ведучий 6 В цей же день в Інтернеті з’являється відео, на якому кілька тітушок знущаються над козаком 4-ї сотні самооборони Михайлом Гаврилюком. Ведучий 1 24 січня вночі мітингувальники захопили будівлю Міністерства аграрної політики України, що знаходиться на Хрещатику. Понад сотня жінок пройшла перед строєм Внутрішніх військ на вулиці Грушевського з проханням не виконувати злочинні накази проти українського народу. Під вечір на вулиці Грушевського «Беркут» відкрив вогонь гумовими кулями по протестувальниках – поранили одного з активістів. Тимчасове перемир’я припинилося. Бої тривали до глибокої ночі.
25 січня по всій Україні відбуваються масові протести. Мітингувальники захопили держадміністрації у 8-ми областях: Київській, Житомирській, Хмельницькій, Рівненській, Тернопільській, Чернівецькій, Івано-Франківській, Львівській. В облозі ОДА знаходяться на Закарпатті та Волині. Водночас протести на підтримку ЄвроМайдану відбуваються й в інших обласних центрах. 30 січня знайшовся зниклий лідер АвтоМайдану Дмитро Булатов в с. Вишеньки під Києвом. На тілі видно сліди тортур. Станом на 2 лютого 2014 року ув’язненими залишаються учасників, безслідно зникло 36 активістів. За час акцій протесту жертвами репресій стало 1739 людей. Активісти Майдану формують загони Самооборони в десяти областях країни.
18 лютого 2014 року о 10:00 розпочалася занонсована опозицією мирна хода громадян до Верховної ради. Основна вимога – відставка Януковича та призначення дострокових президентських виборів. Колону неозброєних мирних громадян супроводжують бійці Самооборони. Близько 11:00 в Маріїнському парку на розі вулиць Інститутської та Шовковичної розпочався жорсткий розгін колони демонстрантів «Беркутом». Ведучий 5 Троє вбитих, сотні важко поранених. Силовики неприкрито використовують вогнепальну зброю. У той же час на сусідній вулиці відбулася сутичка між Євромайданівцями і «тітушками». «Беркут» прорвався до Європейської площі, захопив Жовтневий палац та Український Дім. З 16-ї години рух метро було повністю зупинено, аби протестувальники не прибували на площу. Близько 17 години міліція відтіснила і тушок до Жовтневого палацу поблизу майдану Незалежності, де розпочали атаку проти учасників акції протесту.
Важко поранених відтягували ближче до жилих будинків, ховали у напівпідвальних приміщеннях та під’їздах. Багатьох забирали до квартир мешканці Києва. Інколи активісти медичної служби просто закривали поранених собою, надіючись, що в лікарів не стрілятимуть… За свідченням очевидців у Маріїїнському парку було вбито більше 30 людей… куди зникли їхні тіла – невідомо. За анонімними свідченнями активістів тіла палили або топили у Дніпрі… Близько 20:00 почалася «антитерористична операція» та зачистка Майдану. Силовики використовують БТРи для прориву барикад. Працюють водомети. Від Будинку профспілок і до будівлі Консерваторії через увесь Майдан тягнеться вогняна стіна. О 23:30 силовики повністю вимкнули світло на майдані. «Беркут» і внутрішні війська підійшли впритул до барикад на Майдані Незалежності. Активісти Майдану закликали усіх посилено молитись, на площі знаходяться чимало жінок та дітей, їх намагаються безпечно евакуювати. Церкви без упину б’ють у дзвони, звучать молитви і з головної сцени Майдану. Опівночі «Беркут» підпалює Будинок профспілок, з якого поспіхом рятують поранених. Загони Самооборони відступають до Михайлівського монастиря. На Майдані лишаються кияни, стоячи в шеренгах, невпинно підтримують вогонь, в якому палять усе, що підносять до барикад. Всю ніч палає вогняна стіна та Будинок профспілок. Близько 5-ї ранку «Беркут» зупиняє атаку, сили полишають і протестувальників. Чому в ту ніч силовики не «дотиснули» Майдан і дотепер залишається загадкою. Кількість жертв, які згоріли живцем в Будинку профспілок сягнула до 50 людей. 19 лютого 2014 року Майдан Незалежності являє собою суцільне згарище, страшну руїну… Після бурхливої ночі люди розгрібали згарище будинку Профспілок та укріплювали барикади. Попри блокпости на дорогах, до Києва масово приїжджають активісти із західних областей України. Паралельно влада звозить автобуси і тітушок.
Опівдні на Майдані відновилося протистояння. Станом на 15:30 МОЗ повідомило про 26 загиблих. 20 лютого 2014 року – чорний четвер в історії незалежної України. Ведучий 1 Після трьох місяців протестів країна завмерла в очікуванні і непевності. Майдан був відрізаний від цілого світу. Близько 8-ї ранку попри оголошене нібито перемир’я починається черговий етап антитерористичної операції. «Беркут» атакує з боку Консерваторії. Мітингувальники, які підходять з Київради, Мінагрополітики – зустрічають атаку бруківкою та коктейлями Молотова. Аж раптом «Беркут» починає відступати у бік Інститутської. Кількадесят відчайдухів погнали силовиків угору і… потрапили в пастку. Як тільки протестувальники озброєні лише дерев’яними щитами та кийками, опиняються у зоні обстрілу снайперів і притаєних у Жовтневому палаці автоматників, починається страшна бійня. Протестуючих розстрілюють з усіх сторін.
На Майдані працюють професійні снайпери. Попри стрілянину, майданівці вперто йшли вперед. Під кулі. Перші лави падали, за ними з’явилися нові… і нові… і нові… За кілька годин у центрі європейського міста було розстріляно півсотні людей. Ведучий 4 Кров ллється рікою. Розстріл триває від 9:00 до 13:00, хоча снайпери ще майже годину лишаються на своїх місцях. Кадри цієї розправи облетіли і шокували весь світ…
Демонструється відео розстрілу (https://www.youtube.com/watch?v=Lt4z67V-0fM http://namaidani.com/social/videos/video/1-krovavij-rozstril-lyudej-na-majdani-vukrajini-20-02-2014-nebesna-sotnya-18?groupid=1
Ведучий: Три дні Україна була у жалобі. Три дні Майданом лунали молитви за спочилих героїв, так звану Небесну сотню. Три дні люди нескінченним потоком приходили прощатись з загиблими, не стримуючи сльози. «Герої не вмирають!», – ці слова були на вустах у кожного, хто за вихідні прийшов на Майдан, аби вшанувати бійців Небесної сотні. У метро, у транспорті, просто вулицями йшли люди з червоними трояндами, гвоздиками та першими весняними тюльпанами. Кожен схиляв голову перед жертвами протесту і не стримував гірких сліз. Стіни барикад, стела та фото загиблих біля наметів тонули в квітах. Українські Ангели загинули за правду, свободу, незалежність своєї держави, і ціною жертовності показали, що наш український дух є незламним, а народ – нескореним. Ці декілька місяців назавжди переписали сторінки історії України.
Їх назвали Небесною сотнею – українців, які загинули в Києві на Майдані, вулицях Грушевського та Інститутській. Гинули за честь, за волю, за право бути Українцем і за свою Батьківщину. Героїчна сотня, зробивши перший крок, журавлиним ключем полинула у вирій вічності, ставши нашими Ангелами-Охоронцями на небі.
Лунає вірш Людмили Максимлюк
А сотню вже зустріли небеса..
Летіли легко, хоч Майдан ридав..
І з кров’ю перемішана сльоза....
А батько сина ще не відпускав..
Й заплакав Бог, побачивши загін—
Спереду--сотник , молодий, вродливий,
І юний хлопчик в касці голубій ,
І вчитель літній--сивий-сивий..
І рани їхні вже їм не болять..
Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло..
Як крила ангела, злітаючи назад,
Небесна сотня в вирій полетіла...
Ведучий: Пам’ятаймо, що кожного дня сьогодні гинуть молоді, юні, мужні захисники, справжні патріоти, гинуть наші Герої, Герої України. Щодня і щоночі, щохвилини і щосекунди молімось за них. Молімось за Україну!
Список використаних джерел:
1. Небесна сотня: книга-реквієм [меморіальне видання] / упор. Р. Савчак. – Львів, 2014. – 56 с. 151
2. Небесна сотня: книга-реквієм / упор. О. Трибушина, І. Соломко – Харків : «Фоліо», 2014. – 205 с.
3. Небесна сотня: антологія майданівських віршів / упорядкув., передмова Л. Воронюк. – Чернівці: «Букрек», 2014. – 400с.
4. Мухарський А. Майдан. Революція духу [Мистецько- культурологічний проект]. – Київ: Наш Формат, 2014. – 304 с.
5. http://nebesna.pravda.com.ua 6. https://www.facebook.com/knygarekviem
Протокол
Дата добавления: 2018-04-15; просмотров: 375; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!