На лекцію студента 51 групи історичного факультету
Гринченка Б. І.
На тему: «Запорозька Січ у кінці ХVІІ-ХVІІІ ст.»
Текст лекцій, підготовлений студентом Б. І. Гринченком, відповідає встановленим вимогам, ґрунтується на значному колі джерел і літератури, нових підходах до вивчення складного періоду української історії. Лекція має чітку, логічну структуру. Питання плану лекції поставлені продумано і дозволяють повністю розкрити тему лекції.
Гринченко Б. І. чітко визначив мету і завдання лекції, послідовно і повно розкрив основні питання. Значну увагу приділено таким важливим проблемам, як розвиток Січі у кінці XVII – на початку XVIII ст.; причини руйнації Базавлуцької Січі російськими військами у 1708 р.; умови перебування українського козацтва на теренах Кримського ханства; причини ліквідації царською владою Запорозької Січі; доля запорожців після ліквідації Січі.
Лекція студента Гринченка Б. І. підготовлена на належному методичному і теоретичному рівні і заслуговує на оцінку „ балів”
Науковий керівник з фаху: доц. Луценко М. В.
План - конспект виховного заходу
Студента-практиканта 51 групи
Історичного факультету ХНПУ імені Г.С.Сковороди
Гринченка Б. І.,
Проведеного в 11 групі історичного факультету 14.02.18 р.
Тема:
ВОНИ БОРОЛИСЯ ЗА НАС…
Захід присвячений роковинам Революції гідності
Мета. Сформувати у студентів знання про історію Революції гідності. Ознайомити з біографією героїв Небесної сотні. Виховувати почуття патріотизму, любові до Батьківщини та її історії.
|
|
|
Обладнання.Екран, проектор, мікрофони, прапори, плакат, книги, свічки.
Хід заходу:
Ведучий: Кожна людина з великою любов’ю і душевним трепетом згадує те місце, де вона народилася, де промайнуло її дитинство, дитинство з дивосвітом-казкою, з материнською ласкою у затишній батьківській оселі. То родинне вогнище, маленька батьківщина кожної людини. То її велике «Я», з якого починається людина, родина, батьківщина і вся наша велична й неповторна у світі Україна.
Багата славетними іменами та подіями й українська історія. Нашими національними символами є прадавні першокнязі київські та їхні нащадки, славні козацькі гетьмани, кошові й полководці; і борці незламної волі, які стали символом нашої боротьби за незалежність – Степан Бандера та Роман Шухевич.
Мільйони українців віддали свої життя за власну націю і державу. Захисники нашої Вітчизни поклали душу і тіло на вівтар свободи своєї країни і ми про це повинні завжди пам’ятати. Нас убивали, нищили голодоморами, вивозили до Сибіру, саджали по тюрмах. Але українська нація – нескорена і вільна! Сьогодні знову на наших очах з’являються сотні, тисячі нових імен Героїв України, які щодня борються за нашу землю, за волю, за Україну, за нас з вами…
|
|
|
Лунає вірш: Вони боролися за нас,
Не тільки ветерани,
Щоб був в країні нашій лад
Стояли на майдані.
Їх всіх і били й катували,
Й погрозами лякали.
Та цього владі було мало
- Найкращих повбивали.
Ведучий. Ще рік тому ніхто з нас не міг подумати, що просте людське бажання жити вільно у своїй країні обернеться важкою, довготривалою боротьбою, ознаменованою пізніше як «Революція Гідності». Події трьох місяців Майдану перетворилися у справжню національну стихію, в якій передався найтонший подих душі нашого народу. Пробудилася приспана роками національна свідомість людей. Гідність, відданість та патріотизм засяяли новими гранями, стали своєрідним поштовхом для переосмислення глибокої суті людського буття. Сьогодні ми з вами повертаємось до хронології тих подій, які стали поштовхом до народження нового Громадянського суспільства
21 листопада 2013 року Кабінет Міністрів України вирішив призупинити процес підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським союзом. Обурені таким рішенням українці стали самоорганізовуватися через соціальні мережі. На майдан Незалежності у Києві прийшли журналісти, громадські активісти, опозиційні політичні лідери. Ввечері стали з’являтися також міліція та посилені загони «Беркуту». На мітинги вийшли у Донецьку, Івано-Франківську, Луцьку, Харкові, Хмельницькому та Ужгороді. У ніч з 21 на 22 листопада у Києві на Майдані Незалежності лишалася частина активістів. Міліція перешкоджала спробі активістів встановити намети, через що відбулися сутички. Увечері відбувся мітинг, на який зібралося близько 5 тисяч людей. «Євромайдани» відбулися також в Одесі, Вінниці, Миколаєві, Донецьку, Кривому Розі, Сумах, Харкові та Чернівцях.
|
|
|
Ранок 23 листопада у Києві на Майдані Незалежності розпочався зі штовханини з міліцією, яка намагалася відтіснити мітингувальників для встановлення новорічної ялинки. А в інтернеті стала з’являтися інформація про те, що Партія регіонів та «Український вибір» шукають молодих хлопців спортивної статури для здійснення провокацій проти євромайданівців за грошову винагороду.
24 листопада 2013 року більше 100 тисяч протестувальників зібралися в центрі Києва на мітинг «За Європейську Україну!» 20-тисячний мітинг розпочався у Львові. Люди зібралися також у Дніпропетровську, Донецьку, Луганську, Одесі та Харкові. Українська національна спільнота поза межами наших земель, відчуваючи духовний зв’язок з Україною, висловила нам свою підтримку. Діаспора українців влаштовує «Євромайдани» у Великобританії, Італії, Канаді, Німеччині, Норвегії, Польщі, США, Франції, Чехії та інших країнах… В якому б куточку Землі не жив би Українець, ніщо не зможе зламати той дух, ту жагу до свободи, які генетично закладені у його душі. 26 листопада студенти Києво-Могилянськї академії у кількості близько 1500 людей вирушили колоною до КНУ імені Тараса Шевченка, де об’єдналися зі студентами цього вишу і разом рушили на Майдан Незалежності.
|
|
|
27 листопада відбувся попереджувальний студентський страйк. Декілька колон учасників, що сформувалися біля Київського національного університету імені Шевченка, Київського політехнічного університету та Києво-Могилянської академії обійшли повз десятки вишів Києва, закликаючи студентів виходити на страйк.
Дата добавления: 2018-04-15; просмотров: 1871; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!