Тема 18. Соціально-психологічний клімат у колективі і його регуляція (4 год.)
18.1. ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ:
1. Визначення поняття ,,соціально-психологічний клімат” колективу (СПК). Вияви і структура СПК.
2. Чинники успішності міжособистісних стосунків у колективі.
3. Різновиди мобінгу та його вплив СПК колективу.
4. Булінг в шкільних колективах та шляхи його подолання.
5. Конфлікти в колективі. Методи їх діагностики та шляхи розв’язання.
6. Методи діагностики СПК малої групи: можливості використання.
7. Технології оптимізації СПК малої групи.
18.2. Практичні завдання:
1) У зошиті проаналізуйте можливості відомих Вам методів діагностики малих груп. При здійсненні аналізу спирайтеся на результати, отримані вашою групою за методиками, проведеними під час вивчення попередніх тем.
2) У зошиті проаналізуйте можливості відомих Вам технологій оптимізації СПК малої групи.
3) Переглянути художній фільм «Опудало» з К. Орбакайте у головній ролі і написати відгук-аналіз, в якому дати оцінку основних феноменів, що вивчаються у даній темі (малій групі, СПК, боулінгу тощо).
4) У зошиті проаналізувати переваги та недоліки можливості використаня практики медіаторства при розв’язанні конфліктів у колективі.
18.3. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА:
1. Методики діагностики соціально-психологічного клімату у колективі. Методики 1 «Анкета дослідження задоволеностіміжособистісними стосунками у колективі», розроблена Г. В. Дьяконовим. Методика 2. “Оцінка психологічної атмосфери у колективі” (А.Ф. Фідлера). Методика 3. “Оцінка мікроклімату студентської групи” (В.М. Зав'ялової).
|
|
|
2. Відпрацювання вправ на підсилення ефективності функціонування малої групи, ефективності лідерства та керівництва. Добираються студентами самостійно з літератури.
МЕТОДИКИ ДІАГНОСТИКИ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО КЛІМАТУ У КОЛЕКТИВІ
Методика 1. «Анкета дослідження задоволеності міжособистісними стосунками у колективі», розроблена Г.В.Дьяконовим.
Інструкція:
Дайте відповідь на питання стосовно задоволеності міжособистісними стосунками, які склалися у Вашому колективі:
1. Чи задоволені ви атмосферою в колективі?
Так. Ні. Не знаю.
2. Чи задоволені ви стосунками з товаришами по групі?
Так. Ні. Не знаю.
3. Чи уважні одногрупники до ваших прохань?
Так. Ні. Не знаю
4. Чи часто ви замислюєтеся про те, як вас сприймають і розуміють товариші по групі?
Так. Ні. Не знаю.
5. Чи виникає у вас бажання поділитися з одногрупниками особистими проблемами?
Так. Ні. Не знаю.
6. Чи вважаєте ви, що ваша участь у справах групи поліпшує міжособистісні стосунки?
Так. Ні. Не знаю.
Оцінка і аналіз результатів:
Індивідуальний результат: За відповідь «так»на 1, 2, 3, 5, 6 і відповідь «ні» на питання 4 нараховується 1 бал. За відповіді «ні» (крім 4 питання) та «не знаю» – 0 балів. Значення 5-6 балів свідчить про високий рівень задоволеності міжособистісними стосунками, 3-4 – середній рівень. Значення 0-2 – низький рівень задоволеності міжособистісними стосунками в групі.
|
|
|
Подальший значеннєвий аналіз якості задоволеності міжособистісними стосунками здійснюється на основі відсоткового співвідношення відповідей членів групи по кожному питанню. Тобто, підраховується кількість позитивних висловлювань членів опитуваної групи (тобто кількість відповідей “так”), потім - кількість негативних відповідей (тобто “ні”) і, нарешті, кількість нейтральних відповідей і виявляється їх відсоткове співвідношення.
Методика 2. “ОЦІНКА ПСИХОЛОГІЧНОЇ АТМОСФЕРИ У КОЛЕКТИВІ”
(за А.Ф. Фідлером)
Методика дозволяє оцінювати психологічну атмосферу в колективі і прогнозувати потенційну конфліктогенність і тенденцію до виникнення і ескалації конфліктів.
Інструкція: На бланку приведені протилежні по значенню пари слів, за допомогою яких можна описати атмосферу у Вашому колективі. Вам необхідно дати відповідь по кожному з 10 пунктів шкали, що представлена на бланку до методики. Відповідь дається зліва направо в балах. Вам потрібно вибрати відповідний бал від 1 до 8. Чим ближче до правого або лівого слова в кожній парі (Ви поставите знак “+”), тим більше виражена ця ознака у Вашому колективі.
|
|
|
Бланк до методики:
| № п/п | ||||||||||
| 1 | Доброзичливість | Ворожість | ||||||||
| 2 | Згода | Незгода | ||||||||
| 3 | Задоволеність | Незадоволеність | ||||||||
| 4 | Захопленість | Байдужість | ||||||||
| 5 | Продуктивність | Непродуктивність | ||||||||
| 6 | Теплота | Холодність | ||||||||
| 7 | Співпраця | Відсутність співпраці | ||||||||
| 8 | Взаємна підтримка | Взаємні докори | ||||||||
| 9 | Цікавість | Нудьга | ||||||||
| 10 | Успішність | Неуспіх |
|
|
|
Обробка та інтерпретація результатів:
Таким чином, чим лівіше розташований знак “+”, тим нижче бал, і, відповідно, на думкуоцінюючого, сприятлива психологічна атмосфера в колективі, нижче – напруженість і потенціал конфліктогенності.
Підсумковий показник коливається від 10 (позитивна оцінка) до 80 (негативна оцінка).
Нижчий бал – позитивна оцінка, вищий бал – негативна оцінка.
Підрахуйте загальну суму балів по всіх 10 пунктах.
10 балів – найвища позитивна оцінка психологічного клімату в групі.
11-44 балів – позитивний показник вище середнього, позитивна атмосфера переважає.
45 балів – середній рівень, в групі не завжди все добре, іноді можуть виникати конфліктні ситуації.
46-79 балів – негативний показник вище середнього, негативна атмосфера переважає, часті конфлікти.
80 балів – найвища негативна оцінка психологічного клімату в групі, високий рівень ймовірності конфлікті
На підставі індивідуальних відповідей або профілів, що отримані від кожного з членів коллективу створюється середній профіль.
Методика може здійснюватися анонімно, що підвищує її надійність. Надійність збільшується і в поєднанні з іншими методиками (наприклад, соціометрією).
Методика 3. “ОЦІНКА МІКРОКЛІМАТУ СТУДЕНТСЬКОЇ ГРУПИ”
(В.М. Зав'ялова)
Інструкція: “Просимо Вас заповнити карту, в якій пропонуються показники, що характеризують мікроклімат студентської групи. Карта сконструйована за принципом полярних суджень. Зліва – судження, що розкривають психологічний клімат позитивно, справа
– негативно. Між полярними судженнями розташовані цифри 3-2-1-0-1-2-3. Ваше завдання: по-перше, обрати одне з полярних суджень (зліва або справа), яке відображає типові взаємовідносини у вашій групі чи звичного настрою в ній; по-друге, вкажіть одну з цифр, яка відповідає рівню вияву кожного показника: високий рівень вияву – 3, середній рівень вияву – 2, слабкий рівень вияву – 1. Якщо вам важко визначитись, яке з полярних суджень відображує типовий мікроклімат вашої групи, то відмітьте цифру 0”.
Бланк методики:
| № п/п | Позитивні якості | Негативні якості | |
| 1 | У групі, як правило, бадьорий і життєрадісний настрій | 3 2 1 0 1 2 3 | У групі, як правило, пригнічений настрій |
| 2 | Група активна і працездатна | 3 2 1 0 1 2 3 | Група пасивна, інертна |
| 3 | Обстановка в групі спокійна, ділова. | 3 2 1 0 1 2 3 | 3 Обстановка в групі нервова і напружена |
| 4 | У групі студенти почувають себе затишно і комфортно. | 3 2 1 0 1 2 3 | У групі студенти почувають себе некомфортно. |
| 5 | Студенти знають, що в разі необхідності группа захистить і підтримає їх | 3 2 1 0 1 2 3 | У студентів немає впевненості у підтримці їх групою у важку хвилину. |
| 6 | Студенти ставляться один до одного з симпатією | 3 2 1 0 1 2 3 | Взаємостосунки в групі характеризуються антипатією |
| 7 | Колектив справедливо ставиться до всіх своїх представників, кожному відплачує по заслугах. | 3 2 1 0 1 2 3 | Колектив поділяється на "зірок" і зневажених; необ'єктивно оцінює окремих представників групи. |
| 8 | Взаємовідносини окремих мікрогруп всередині колективу характеризуються взаєморозумінням, тактовністю і співробітництвом в спільних для групи справах. | 3 2 1 0 1 2 3 | Угрупування всередині колективу конфліктують між собою; їх представники замкнуті у власних інтересах, не бажають розуміти інших. |
| 9 | Конфлікти в групі виникають рідко, лише з серйозних причин, розв’язуються справедливо. | 3 2 1 0 1 2 3 | Конфлікти виникають часто, розв’язуються важко, болісно. |
| 10 | У критичних ситуаціях група згуртовується, керуючись принципом: "один за вісіх і всі – за одного". | 3 2 1 0 1 2 3 | У важкі періоди в групі виникають сварки, нарікання один на одного. |
| 11 | Новачки відчувають доброзичливе і турботливе ставлення до себе з боку групи. | 3 2 1 0 1 2 3 | Група виявляє байдужість або недоброзичливе ставлення до новачків. |
| 12 | Студентам подобається бувати разом у вузі та поза ним. | 3 2 1 0 1 2 3 | Студенти не прагнуть проводити час разом, кожен живе власними інтересами |
| 13 | Студенти люблять свою групу, радіють її успіхам і засмучуються невдачам | 3 2 1 0 1 2 3 | Студенти свою групу не цінують. Байдужі до її досягнень, легко погоджуються на перехід до іншої групи. |
| 14 | Студенти серйозно ставляться до навчання, прагнуть оволодіти "таємницями" професії | 3 2 1 0 1 2 3 | Навчання не вважається найважливішою справою, прагнення до успіхів у навчанні не заохочується. |
| 15 | У групі панує вимогливість і нетерпимість до ледарів і прогульників. | 3 2 1 0 1 2 3 | До ледарів і прогульників група ставиться поблажливо. |
| 16 | Студенти приймають активну участь у громадському житті групи. | 3 2 1 0 1 2 3 | Студенти пасивні у громадському житті групи. |
| 17 | У групі відповідально ставляться до розподілу громадських доручень, враховуються бажання і здібності кожного | 3 2 1 0 1 2 3 | Доручення розподіляються за принципом: "тільки б не мені". |
| 18 | Студенти з бажанням долучаються до трудової діяльності групи | 3 2 1 0 1 2 3 | Групу нелегко організувати на спільну трудову діяльність. |
| 19 | Актив групи користується авторитетом і повагою. | 3 2 1 0 1 2 3 | В активі групи знаходяться люди, які не користуються повною підтримкою і повагою з боку групи |
| 20 | Стосунки між групою і куратором характеризуються доброзичливістю, розумінням і співробітництвом | 3 2 1 0 1 2 3 | Стосунки групи з куратором характеризуються антипатією і конфліктністю. |
Обробка даних (варіант Н.П.Фетіскіна)
1. Для визначення психологічного мікроклімату (ПМ) необхідно додати всі бали з позитивними якостями, потім всі бали з негативними
якостями. Потім від більшої суми необхідно відняти меншу.
2. Оцінити рівень ПМ за балами:
50 – 60 балів – високий рівень сприятливості ПМ;
40 – 49 балів –вищий за середній рівень сприятливості ПМ;
21 – 39 балів – середній рівень сприятливості ПМ;
11 – 20 балів –нижчий за середній рівень сприятливості ПМ;
0 – 10 балів – низький рівень сприятливості ПМ.
Несприятливий ПМ характеризується від'ємними балами.
На основі отриманих даних створюється профіль ПМ, який виявляє рівень кожної з досліджуваних складових.
18.4. ПИТАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ОПРАЦЮВАННЯ:
1. Групові конфлікти та способи їх розв'язання.
2. Чинники сприятливого мікроклімату в учнівському колективі.
3. Булінг і ефективна робота з ним в шкільних колективах.
4. Ефективні способи регуляції конфліктів у колективах.
5. Копінг-стратегії як чинники успішності міжособистісних стосунків у колективі.
КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ ЗА ТЕМОЮ
1. Підібрати приклади, психологічні ситуації до психологічних явищ, що розглядаються в темі.
2. Зробити схему логічного вивчення теми.
3. Зробити тези доповіді (2 арк.) за основними категоріями теми.
4. Написати звіт про проведення практичного заняття, використовуючи поняття з теми: «Соціально-психологічний клімат у колективі і його регуляція» (2-3 аркуша).
ЛІТЕРАТУРА.
1. Андреева Г. М. Социальная психология. Учебник для высш. учеб. завед. – М: Аспект Пресс, 2004. – 365 с.
2. Ануфрієва Н.М., Зелінська Т.М., Єрмакова Н.О. Соціальна психологія: Навч. посібник. – К.: Каравела, 2016. – 370 с.
3. Битянова М.Р. Социальная психология: Учеб.пособ.2-е изд. – СПб.: Питер, 2008. – 368 с.
4. Ваниорек Л., Ваниорек А. Моббинг: когда работа становится адом: Пер. с немецкого. / Л. Ваниорек, А. Ваниорек. – М.: Интерэксперт – Нолидж / Knovledge, 1996. – 168 с.
5. Вишневская В.И., Бутовская М.Л. Феномен школьной травли: агрессоры и жертвы в российской школе / В.И. Вишневская, М.Л. Бутовская // Этнограф. обозрение. – 2010. – № 2. С. 55–68.
6. Гуцало Е.У. Від теорії – до практики. Дослідження малої соціальної групи (класу) студентами-практикантами педагогічного університету. Частина ІІІ. Навчально-методичний посібник/ Е.У. Гуцало. – Кіровоград: РВВ КДПУ імені Володимира Винниченка, 2012. – 82 c.
7. Джонсон Д. Соціальна психологія: тренінг міжособистісного спілкування: Перекл. з англ. / Д. Джонсон. – К.: «КМ Академія», 2003. – 288 с.
8. Колодей К. Моббинг. Психотеррор на рабочем месте и его преодоление: Пер. с нем. / Криста Колодей – Х.: Гуманитарный центр. – 2007. – 368 с.
9. Кон И. С. Что такое буллинг и как с ним бороться? / И.С. Кон // «Семья и школа» – 2006. – № 11. С.15–18.
10. Лэйн Д. Школьная травля (буллинг) // Детская и подростковая психотерапия / Под ред. Д. Лэйна, Э. Миллера. – СПб.: Питер, 2001. – С. 240–276.
11. Малкина-Пых И. Г. Психология поведения жертвы. – М.: Изд-во Эксмо, 2006. – 108 с.
12. Майерс Д. Социальная психология. – СПб.: Питер, 1999. – 688 с.
13. Орбан-Лембрик Л.Е. Соціальна психологія: Навчальний посібник. – К.: Академвидав, 2005. – 448 с. (Альма-матер).
14. Парыгин Б. Д. Социально-психологический климат коллектива: пути и методы изучения / Под ред. В.А. Ядова.– Л.: Наука, 1981. – 192 с.
15. Платонов Ю. П. Психология поведения человека в группе: Учеб. пособие. / Ю. П. Платонов. – СПб.: СПбГИПСР, 2003. – 213 с.
16. Словарь-справочник по социальной психологии / В. Крысько. – СПб.: Питер, 2003. – 416 с.
17. Шакуров Р. Х. Социально-психологические основы управления: Руководитель и педагогический коллектив. – М.: Просвещение, 1990. – 208 с.
18. Шейнов В. П. Управление конфликтами. / В. П. Шейнов. – СПб.: Питер, 2014. – 576 с.
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 28.
Дата добавления: 2018-05-02; просмотров: 1601; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!