Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб



Право користування чужою земельною ділянкою установлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (далі - землекористувач).

Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) може відчужуватися і передаватися у порядку спадкування.

Строк договору про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб установлюється договором. Якщо договір про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб укладено на невизначений строк, кожна із сторін може відмовитися від договору, попередивши про це другу сторону не менш як за один рік.

Власник земельної ділянки має право вимагати від землекористувача використання її за призначенням, установленим у договорі. Він має право на одержання плати за користування нею. Розмір плати, її форма, умови, порядок та строки її виплати установлюються договором. Власник земельної ділянки зобов'язаний не перешкоджати землекористувачеві у здійсненні його прав.

Землекористувач має право користуватися земельною ділянкою в повному обсязі, відповідно до договору, зобов'язаний вносити плату за користування земельною ділянкою, а також інші платежі, установлені законом, ефективно використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення, підвищувати її родючість, застосовувати природоохоронні технології виробництва, утримуватися від дій, які можуть призвести до погіршення екологічної ситуації.

У разі продажу землекористувачем права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб іншій особі власник земельної ділянки має право на одержання відсотків від ціни продажу (вартості права), установлених договором.

Право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб припиняється у разі:

1) поєднання в одній особі власника земельної ділянки та землекористувача;

2) спливу строку, на який було надано право користування;

3) викупу земельної ділянки у зв'язку із суспільною необхідністю.

Право користування чужою земельною ділянкою для забудови

Власник земельної ділянки має право надати її в користування іншій особі для будівництва промислових, побутових, соціально-культурних, житлових та інших споруд і будівель (суперфіцій). Таке право виникає на підставі договору або заповіту. Право користування земельною ділянкою, наданою для забудови, може бути відчужене землекористувачем або передаватися у порядку спадкування. Право користування чужою земельною ділянкою для забудови може бути установлено на визначений або на невизначений строк.

Власник земельної ділянки, наданої для забудови, має право на одержання плати за користування нею. Якщо на земельній ділянці збудовані промислові об'єкти, договором може бути передбачено право власника земельної ділянки на одержання частки від доходу землекористувача.

Власник земельної ділянки має право володіти, користуватися нею в обсязі, встановленому договором із землекористувачем. Перехід права власності на земельну ділянку до іншої особи не впливає на обсяг права власника будівлі (споруди) щодо користування земельною ділянкою.

Землекористувач зобов'язаний вносити плату за користування земельною ділянкою, наданою йому для забудови, а також інші платежі, установлені законом та використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення.

Право користування земельною ділянкою для забудови припиняється у разі:

1) поєднання, в одній особі власника земельної ділянки та землекористувача;

2) спливу строку права користування;

3) відмови землекористувача, від права користування;

4) невикористання земельної ділянки для забудови протягом трьох років підряд.

У разі припинення права користування земельною ділянкою, на якій була споруджена будівля (споруда), власник земельної ділянки та власник цієї будівлі (споруди) визначають правові наслідки такого припинення.

У разі недосягнення домовленості між ними власник земельної ділянки має право вимагати від власника будівлі (споруди) її знесення та приведення земельної ділянки до стану, в якому вона була до надання її у користування.

 

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Розкрийте сутність поняття «право власності».

2. Назвіть основні положення здійснення права власності відповідно до Цивільного Кодексу України.

3. На яких основних елементах базується право володіння, користування та розпорядження нерухомістю?

4. Які існують форми власності на майно відповідно до чинного законодавства?

5. В яких випадках відбувається припинення права власності на майно?

6. Назвіть суб’єкти та об’єкти права власності на нерухомість.

7. Дайте характеристику основних способів набуття права власності на об’єкт нерухомості.

8. Що таке сервітут? Розкрийте його зміст.

9. В яких випадках припиняється дія емфітевзису?

10. Дайте визначення поняття «суперфіцій».

 

 


Дата добавления: 2018-05-02; просмотров: 101; ЗАКАЗАТЬ РАБОТУ