ТЕМА 3. ПРАВО ВЛАСНОСТІ НА НЕРУХОМІСТЬ
ПЛАН
3.1 Загальні засади використання права власності на нерухомість
3.2 Зміст права власності на нерухомість
3.3 Обмеження права власності на нерухомість
Загальні засади використання права власності на нерухомість
У системі економічних відносин, які пов'язані з поняттями «нерухомість» або «нерухоме майно», категорія власності займає центральне місце. Власність - це одночасно і влада, і свобода діяльності, і право.
В економічному сенсі власність - це, передусім, форма відносин людей щодо присвоєння й відчуження земель, будівель, споруд, квартир та іншого майна. Свою економічну реалізацію власність має за умов принесення її власникові певного виду доходу - прибутку, ренти, орендної плати, задоволення його особистих потреб.
Питання набуття права власності на нерухоме майно в Україні регулюється цивільним законодавством.
Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Особливим видом права власності є право довірчоївласності, яке виникає внаслідок закону або договору управління
майном.
Здійснення права власності містить такі положення (відповідно до статті 319 Цивільного кодексу України):
|
|
|
1. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
2. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Під час здійснення своїх прав та виконання обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.
3. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
4. Власність зобов'язує.
5. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
Держава не втручається у здійснення власником права власності.
Діяльність власника може бути обмежена чи припинена лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
8. Особливості здійснення права власності на національні, культурні та історичні цінності встановлюються законом.
Власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, установлених законом.
Володіння, користування та розпорядження нерухомістю базується на трьох основних елементах:непорушності права власності, тягаря утримання, ризику втрати чи пошкодження майна.
|
|
|
Непорушність права власності
Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених законодавством.
Тягар утримання майна
Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження майна
Ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) майна несе його власник, якщо інше не встановлено договором або законом.
Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України. Кожен громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності українського народу відповідно до закону.
|
|
|
Виділяють три форми власності на майно:приватну, державну та комунальну.
Суб'єктами приватної власності є фізичні та юридичні особи. Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати. Склад, кількість та вартість майна, яке може бути у власності фізичних та юридичних осіб, не є обмеженими. Законом може бути установлено обмеження розміру земельної ділянки, яка може бути у власності фізичної та юридичної особи.
У державній власності є майно, зокрема грошові кошти, яке належить державі Україні. Від імені та в інтересах держави України право власності здійснюють відповідно органи державної влади.
У комунальній власності є майно, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.
Дата добавления: 2018-05-02; просмотров: 395; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!