Поняття типології туристичних підприємств.
Велика кількість суб'єктів підприємницької діяльності мають задовольняти різноманітні потреби туристів. Застосовуючи визначені критерії, ознаки і їх комбінації можна провести типологію туристичних підприємств, а отже зробити поділ сукупності цих підприємств на певні, в міру однорідні групи.
Посеред основних критеріїв поділу і класифікації туристичних підприємств можна виділити:
- предмет діяльності;
- вид споживачів пропозиції і місце в процесі її дистрибуції;
- просторове охоплення чи покриття;
- форма власності;
- організаційно-правова форма;
- величина підприємства.
-
Назвіть умови ведення підприємницької діяльності у туризмі.
Умовами здійснення підприємницької діяльності в туризмі є:
- ліцензування туристичної діяльності. З метою створення рівних можливостей суб’єктам туристичної діяльності, забезпечення захисту прав і законних інтересів громадянам, а також захисту довкілля та підвищення рівня туристичного обслуговування здійснюється ліцензування туроператорської та турагенської діяльності;
- державна реєстрація суб’єктів підприємництва за місцем перебування підприємця. Зареєстровані суб’єкти вносяться до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України (ЄДРПОУ). Після реєстрації відкриваються рахунки в банках;
- сертифікація і стандартизація у сфері туристичної діяльності;
- встановлення готелям, закладам харчування і курортним закладам відповідної категорії;
|
|
|
- страхування туристів при здійсненні туристичних поїздок;
- наймання працівників і соціальні гарантії за використання їхньої праці;
- майнова відповідальність суб’єктів підприємництва за використання туристичних ресурсів;
- право припинення підприємницької діяльності.
Назвіть чинники макрооточення туристичного підприємства.
Макрооточення утворює сукупність умов для функціонування підприємства, які виникають з його діяльності у визначеній державі й регіоні, у певному кліматичному поясі, за політичного, нормативно-правового й економічного середовища тощо. Ця сукупність чинників є неконтрольованою і незалежною від туристичного підприємства, створює для нього визначені ринкові можливості, так і певні загрози. Для ефективного функціонування підприємство повинно вивчати зміни в оточуючому середовищі, аналізувати їх і відповідно реагувати. До найважливіших елементів макрооточення належать: політико-правові, економічні, суспільно-демографічні і культурні, технологічні, природничі та міжнародне оточення.
174. Назвіть чинники мікрооточення туристичного підприємства.
Внутрішніми чинниками, які формують конкурентне середовище туристичного сектора за Портером є:
|
|
|
1) Ринкова влада постачальників (Bargaining power of suppliers). Наскільки сильне становище постачальників. Чи багато існує потенційних постачальників або тільки декілька, монополія?
2) Ринкова влада покупців (Bargaining power of buyers). Наскільки сильне становище покупців. Чи можуть вони у сукупності замовляти більші обсяги.
3) Загроза товарів-замінників (субститутів) (Threat of substitute products or service). Наскільки просто замінити продукт чи послугу, зокрема здешевити.
4) Вхід конкурентів (Entry of competitors). Наскільки легко або важко для нових учасників розпочати конкурувати, які існують бар’єри.
5) Конкуренція серед існуючих суб’єктів (Rivalry among the existing players). Чи наявна сильна конкуренція між господарюючими суб’єктами. Чи є домінуючий суб’єкт чи всі рівні по силі і розміру.
Охарактеризуйте специфічні ознаки управління у туризмі.
Особливості туристичної галузі як об'єкта управління вказують на те, що менеджери туристичного бізнесу повинні рахуватися з тим, що ця галузь зовсім не схожа на інші галузі і тому механічно перенести напрацювання чи моделі управління з інших сфер трудової діяльності в сферу туризму неможливо. У зв'язку з цим можна виділити наступні риси, характерні для управління будь-яким туристичним підприємством:
|
|
|
по-перше, при плануванні туристичної діяльності в основу ставляться потреби, переваги і бажання кінцевих споживачів. З врахуванням цього і визначається сфера використання праці будь-якого туристичного підприємства. Мова йде про те, чи задовольняє туристична фірма інтереси проміжних споживачів (посередників), чи це може бути державне замовлення.;
по-друге, неперервність туристичної послуги. Хоча в сучасному світі значення туризму як засобу відновлення сил і здоров'я величезне, туристичний продукт не став ще товаром першої необхідності і навряд чи стане ним у майбутньому. Крім того, на туристичних послугах більше, ніж на інших платних послугах, позначається зміна купівельної спроможності населення. На розвиток туризму також дуже сильно впливають політичні й екологічні явища;
по-третє, у туристичній галузі набагато більше значення має маркетинг. Це зв'язано з тим, що продавець туристичної послуги, не маючи можливості представити її зразок-еталон (як це практикується при реалізації товарів), повинний знайти аргументи на користь свого товару-послуги, а це можна зробити тільки при добре налагодженій системі маркетингу. Крім того, у зв'язку з мінливістю якості послуги та суб'єктивізмом у її оцінці виникає необхідність її постійного контролю, тобто ця функція менеджменту здобуває особливу значимість. Та сама туристична поїздка може бути по-різному оцінена двома різними людьми, що іноді викликає непорозуміння у взаєминах між туристичною фірмою і клієнтами. У цьому зв'язку менеджмент туризму повинний бути зосереджений у напрямку створення системи система збору, обробки і поширення інформації;
|
|
|
по-четверте, туристична послуга унікальна (повторити її у всіх аспектах не представляється можливим). Це маршрут поїздки, умови обслуговування, вартість і т.д. Навіть два тури по тому самому маршруті в однієї і тієї ж фірми часто проходять по-різному (це і стан транспортного засобу, події в країні перебування і т.п.).
Дата добавления: 2018-05-02; просмотров: 575; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!