Документи щодо особового складу. Їх особливості.
Документація щодо особового складу– це документи, що містять інформацію про особовий склад підприємства (організації) від початку діяльності працівника до його звільнення чи виходу на пенсію. Основні документи, які фіксують таку інформацію: резюме, заява, рапорт, автобіографія, характеристика, трудова книжка.
До документів з особового складу відносяться заява, характеристика,
автобіографія, наказ з особового складу, доручення, розписка тощо.
Для всіх текстів рукописних чи друкованих документів характерні такі
ознаки, як: ясність, точність, компактність, гранична стислість викладу
з використанням термінології, часте вживання віддієслівних іменників,
відіменних прийменників (на основі, за рахунок, згідно з, з метою та
ін.), складних сполучників (внаслідок того що, у зв’язку з тим що,
зважаючи на те що ), оповідний характер викладу, перевага прямого
порядку слів у реченнях, повна відсутність художньо-зображальних
засобів. До документів ставляться найвищі вимоги: використання
спеціальних термінів, дат, цифрових даних, точна назва установ.
· Заява – це вид документа, за допомогою якого громадяни реалізують через
державні, приватні або громадські організації (установи, заклади) надані
їм права (на працю, відпочинок, матеріальне і соціальне забезпечення
тощо) чи захищають свої інтереси.
· Характеристика – це документ, у якому надається оцінка ділових і
|
|
|
моральних якостей працівника як члена колективу за період, який він
відпрацював на даному підприємстві (учня, студента).
· Автобіографія – це документ, у якому особа власноручно у хронологічному
порядку подає стислий опис свого життя та діяльності.
· Наказ – розпорядчий документ, що видається керівником установи,
організації, підприємства на правах єдиноначальності та в межах його
компетенції і стосується організаційних або кадрових питань.
Види виступів. Індивідуальний стиль оратора.
У риториці виділяють різні форми публічних виступів.
Ø Доповідь – заздалегідь підготовлене розгорнуте повідомлення на конкретну тему. Її звичайно роблять на серйозну, наукову, виробничу, політичну тему. Доповіді заздалегідь готуються, в них підбиваються підсумки й плануються подальші завдання, вони будуються за планом.
Ø Повідомлення – невеликий за часом (5-10 хвилин) виступ, в якому розглядається одне невелике питання чи проблема. Це маленька доповідь на конкретну тему. Кожне повідомлення має бути присвячено конкретному її аспекту. Повідомлення готуються заздалегідь, їх потрібно продумати, прочитати літературу.
Ø Виступ – стисле, як правило підготовлене повідомлення при обговоренні якого-небудь наперед оголошеного питання. Виступи завжди короткі – 3-5 хвилин, тема може бути обрана заздалегідь
|
|
|
Ø Лекція – зв’язний розгорнутий науковий або науково-популярний виклад якого-небудь питання. Лекції використовуються в навчальній практиці – у вищих навчальних закладах, науково-популярні лекції на ті чи інші теми читаються для широкого кола слухачів.
Ø Бесіда – розгорнутий, підготовлений (тобто наперед продуманий оратором) діалог зі слухачами. Може включати досить великі відрізки промови оратора (монологи), але передбачає обов’язкові питання слухачів, аналіз і коментування їхніх відповідей.
До індивідуального ораторського стилю можна віднести:
Ø — усвідомлення потреби і виховання оригінального мовомис-лення;
Ø — власну мовотворчу манеру, що виявляється в особливостях композиції промови, побудови фраз, схильності до вживання певних слів і словосполучень, окремих художніх засобів;
Ø — поведінку промовця в аудиторії; вміння відчувати "центр" спілкування, вчасно переключати увагу слухачів;
Ø — кінесику і міміку та характерні жести;
Ø — техніку вимови і дикцію, ритмомелодику.
|
|
|
Ø Отже, той, хто хоче стати майстерним промовцем (оратором, красномовцем), повинен подбати про:
Ø — освіченість і глибокі знання свого фаху та дотичних до нього;
Ø — риторичний ідеал, який би хотів наслідувати;
Ø — пошук промовців, чиє мовлення відповідає його смаку, в кого він хотів би вчитися, знайти свій мовний авторитет;
Ø — власний ораторський стиль;
Ø —вміння вести розгорнений монолог (лекцію) з фахової проблематики;
Ø — вміння вести конструктивну бесіду;
Ø — володіння полемічним красномовством, культурою діалогу і полілогу у дискусіях і диспутах;
Ø — морально-етичний облік освіченої і вихованої людини;
Ø — вміння користуватися скарбницею античної і національної риторики, ораторським досвідом попередників і сучасників (використовувати взірці промов і текстів, прийоми риторичної техніки, стилістичні засоби національної мови).
Дата добавления: 2018-05-02; просмотров: 233; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!