Конституційно-правові основи місцевого самоврядування 11 страница

За результатами розгляду депутатського запиту і відповіді на нього на сесії приймається рішення, в якому зазначаються кон­кретні виконавці і строки виконання.

Депутатський запит, відповідь на нього і прийняте радою за результатами розгляду запиту рішення можуть бути опублікова­ні у друкованому органі ради за рішенням, прийнятим на сесії.

Контроль за проходженням запиту і ходом виконання прий­нятого по ньому рішення здійснює секретар ради, а також депу­тат або група депутатів, які подали депутатський запит.

Депутат, який подав на розгляд пленарного засідання запит, вправі проінформувати на наступному засіданні про виконання прийнятого по запиту рішення.

Пропозиції і зауваження, висловлені депутатами на сесії ра­ди, або передані в письмовій формі головуючому на сесії, розгля­даються радою чи за її дорученням постійними комісіями ради або надсилаються на розгляд підзвітним і підконтрольним їй ор­ганам та посадовим особам, які зобов'язані розглянути ці пропо­зиції і зауваження у строки, встановлені радою, і про вжиті захо­ди повідомити депутатові та раді.

Депутат має право знайомитися з будь-якими офіційними документами, які зберігаються у відповідних органах місцевого самоврядування, та робити виписки, копіювання цих документів. Повноваження депутатів, порядок організації і гарантії депу­татської діяльності визначаються Конституцією України, Зако­нами «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про статус де­путатів місцевих рад» та іншими законами.

Іншою формою роботи депутата є його індивідуальна і ко­лективна діяльність у виборчому окрузі.

В процесі індивідуальної роботи у своєму виборчому окрузі депутати повинні підтримувати постійний зв'язок з виборцями,

регулярно інформувати їх про роботу ради, про виконання пла­нів і програм економічного і соціального розвитку, рішень ради.

Депутати рад мають брати участь в організації виконання за­конів, рішень ради та її органів, посадових осіб, вивчати громад­ську думку, потреби населення, інформувати про них раду, вжи­вати інших заходів щодо задоволення колективних потреб та за­конних вимог громадян.

Депутати місцевих рад повинні розглядати пропозиції, заяви і скарги, які надійшли до них, вживати заходів до їх своєчасного вирішення, вести прийом громадян. При цьому вони зобов'язані вивчати причини, які породжують скарги, і вносити свої пропо­зиції щодо їх усунення в раду, державним органам, керівникам підприємств, установ та організацій.

Депутат періодично, але не менше одного разу на рік, зо­бов'язаний звітувати про свою роботу перед виборцями і перед тими, хто висував його кандидатуру у депутати.

Крім індивідуальних, існують і колективні форми роботи де­путатів місцевих рад.

Для спільної роботи по здійсненню депутатських повнова­жень у виборчих округах депутати можуть об'єднуватися в депу­татські групи.

Депутати місцевих рад можуть також добровільно об'єдну­ватися у депутатські фракції на основі партійної належності депутатів.

Повноваження депутатських груп і фракцій визначаються у регламентах відповідних місцевих рад.

Зокрема, у відповідних розділах регламентів зазначається, що депутатські групи утворюються у складі не менше трьох де­путатів, які розробляють Положення про депутатську групу.

Депутатська група вважається зареєстрованою з моменту прийняття рішення про її створення на пленарному засіданні ра­ди. Група створюється на зборах депутатів за їх ініціативою. Рі­шення приймаються відкритим голосуванням простою більшістю голосів від числа присутніх депутатів і не є обов'язковими для депутатів, які входять до складу групи.

До повноважень депутатської групи належать: попередній розгляд проектів актів, які виносяться на розгляд ради; узагаль­нення по ним пропозицій; надання допомоги депутатам у прове­денні звітів, прийомі виборців, розгляді звернень громадян; сприяння зв'язкам депутатів з органами самоорганізації населен­ня та об'єднаннями громадян, з керівниками підприємств, орга­нізацій, установ; організація проведення загальних зборів грома­дян, місцевих ініціатив територіальної громади, громадських слу­хань тощо.

Можуть також створюватися спільні депутатські групи (фракції). Так, створення таких груп було передбачено окремим розділом Регламенту Кіровоградської обласної ради, затвердже­ного рішенням ради 31 березня 2000 р. № 135. У цьому докумен­ті, зокрема, передбачалося, що депутати ради можуть добровіль­но об'єднуватися у депутатські групи (фракції) за умов, що до їх складу входить не менше трьох депутатів.

Депутатські групи (фракції) можуть формуватися як на пар­тійній, так і на позапартійній основі.

Депутатські групи (фракції) не можуть утворюватися для за­хисту приватних, комерційних, релігійних інтересів.

Принципи функціонування депутатської групи (фракції) не можуть суперечити засадам депутатської діяльності.

Депутат ради може входити до складу тільки однієї депутат­ської групи (фракції). Голова ради та його заступник не можуть входити до складу жодної депутатської групи (фракції).

Порядок роботи депутатської групи (фракції), умови вступу депутатів до неї, виходу або виключення з неї визначаються са­мою депутатською групою (фракцією).

Кожна депутатська група (фракція) реєструється, для чого на ім'я голови ради надсилається письмове повідомлення про ство­рення депутатської групи (фракції), підписане персонально депу­татами із зазначенням назви, мети чи завдань, персонального складу та партійної приналежності членів групи (фракції), а та­кож депутатів, які уповноважені представляти групу (фракцію).

Реєстрація здійснюється шляхом оприлюднення головою ра­ди на пленарному засіданні документів, зазначених у Регламенті. Список членів депутатської групи (фракції) після реєстрації по­ширюється серед депутатів. Про зміни у складі депутатської групи (фракції) її уповноважений представник письмово повідом­ляє голову ради.

У разі, коли склад депутатської групи (фракції) стає меншим від установленої кількості, вона на черговому пленарному засі­данні оголошується головою ради розформованою, якщо за час, що минув до пленарного засідання, кількісний склад не стане відповідати встановленій кількості.

Депутатська група (фракція) має право за погодженням з го­
ловою ради або його заступником поширювати серед депутатів
підготовлені нею матеріали, представляти і захищати у раді за­
конні інтереси своїх членів.                                  

Депутатська група (фракція) має право на виступ свого пред­ставника з усіх питань порядку денного сесії.

Депутатські групи (фракції) попередньо обговорюють канди­датури на посади голови, заступника голови ради, голів постій­них комісій.

Депутатська група (фракція) не має права виступати від іме­ні ради.

Для координації дій депутатських груп, вирішення спірних питань, які можуть виникнути при здійсненні ними своєї діяль­ності, рада може утворювати узгоджувальну раду, до складу якої входять уповноважені представники депутатських груп.

Узгоджувальна рада збирається на свої засідання за власною ініціативою або за пропозицією голови ради чи його заступника, або, у разі необхідності, за пропозицією головуючого на пленар­ному засіданні ради.

Рішення узгоджувальної ради мають рекомендаційний характер.

 

Тема VIII

Виконавчі органи сільських, селищних і міських рад

1. Система виконавчих комітетів місцевих рад, їх основні функції та повноваження, організація роботи

Відповідно до статей 140, 141 Конституції України, ст. 11 За­кону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі — Закон) до виконавчих органів сільських, селищних, міських, ра­йонних у містах (у разі їх створення) рад належать їхні виконав­чі комітети, відділи, управління та інші виконавчі органи, які створюються зазначеними радами.

Відповідно до пп. 5 і 6 ч. 1 ст. 25 Закону затвердження за пропозицією сільського, селищного, міського голови структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів, витрат на їх утримання; утворення за по­данням сільського, селищного, міського голови інших виконав­чих органів ради належить до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад. У главі 2 Закону визначаються повнова­ження виконавчих органів зазначених рад.

Глава 5 Закону визначає порядок формування, організації роботи органів і посадових осіб місцевого самоврядування.

Відповідно до Закону виконавчі органи рад мають всі ознаки самостійно структурованих органів місцевого самоврядування. Вони є юридичними особами, наділені виконавчо-розпорядчими функціями і повноваженнями, від свого імені видають норматив­но-правові акти, які є обов'язковими для виконання на території відповідної ради. Вони є відповідальними і підзвітними перед відповідною радою. Виконавчі органи рад не можуть самостійно здійснювати державно-владні повноваження, оскільки не нале­жать до органів виконавчої влади. У той же час, відповідно до Конституції і Закону «Про місцеве самоврядування в Україні», виконавчі органи рад здійснюють надані Законом (делеговані) повноваження органів виконавчої влади. З цих питань, відповід­но до ст. 143 Конституції і ст. 11 Закону, виконавчі органи рад підконтрольні відповідним органам виконавчої влади¹.

Виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради. Він утворюється відповідною радою на строк її повноважень. Після закінчення повноважень ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради її виконавчий комітет здійс­нює свої повноваження до сформування нового складу виконав­чого комітету.

Виконавчий комітет ради є підзвітним і підконтрольним раді, що його утворила, а з питань здійснення ним повноважень орга­нів виконавчої ради — також підконтрольним відповідним орга­нам виконавчої влади.

Основні функції виконавчого комітету ради:

1) попередній розгляд проектів місцевих програм соціально-
економічного і культурного розвитку, цільових програм з інших
питань, місцевого бюджету, проектів рішень з інших питань, що
вносяться на розгляд відповідної ради;

2) координація діяльності відділів, управлінь та інших вико­навчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що на­
лежать до комунальної власності відповідної територіальної гро­мади, заслуховування звітів про роботу їх керівників;

Виконавчий комітет ради утворюється у складі відповідно сільського, селищного, міського голови, районної у місті ради — голови відповідної ради, заступника (заступників) сільського, се­лищного, міського голови з питань діяльності виконавчих орга­нів ради, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету, а також керівників відділів, управлінь та інших виконавчих орга­нів ради, інших осіб.

У сільських радах, що представляють територіальні громади, які налічують до 500 жителів, за рішенням відповідної терито­ріальної громади або сільської ради виконавчий орган ради може не створюватися. У цьому разі функції виконавчого органу ради (крім розпорядження земельними та природними ресурсами) здійснює сільський голова одноособово.

Кількісний склад виконавчого комітету визначається відпо­відною радою. Персональний склад виконавчого комітету сільсь­кої, селищної, міської ради затверджується радою за пропозицією сільського, селищного, міського голови, районної у місті ради — за пропозицією голови відповідної ради.

До складу виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради входить також за посадою секретар відповідної ради.

Депутати відповідної ради, крім секретаря ради, не можуть входити до складу виконавчого комітету сільської, селищної, мі­ської, районної у місті ради.

Очолює виконавчий комітет сільської, селищної, міської ра­ди відповідно сільський, селищний, міський голова, районної у місті ради — голова відповідної ради. У виконавчому комітеті сільської ради функції секретаря виконавчого комітету за рішен­ням ради може здійснювати секретар відповідної ради.

Повноваження, надані виконавчим органам сільських, селищних, міських рад Законом класифікувати за такими сферами  (галузями):

1) соціально-економічного і культурного розвитку, планувавання та обліку;

2) бюджету, фінансів і цін;

3) управління комунальною власністю;

4)житлово-комунального господарства, побутового, торго­вельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і
зв'язку;

5) будівництва;

6) освіти, охорони здоров'я, культури, фізкультури і спорту;

 7)регулювання земельних відносин і охорони навколишньо­го природного середовища;

8) соціального захисту населення;

9) зовнішньоекономічної діяльності;

10)оборонної роботи;

11)вирішення питань адміністративно-територіального устрою;

12)забезпечення законності, правопорядку, охорони прав,
свобод і законних інтересів громадян;

13) відзначення державними нагородами, відзнаками Прези­дента України і присвоєння почесних звань України.

Суттєвою особливістю комплексу повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад є те, що вони поді­ляються на власні (самоврядні) (віднесені законом до їх повного відання) та делеговані повноваження (окремі повноваження, на­дані їм згідно з законом органами місцевого самоврядування або органами місцевої державної виконавчої влади).

Так, повноваження у сфері соціально-економічного і культур­ного розвитку, планування та облікувключають:

а) власні (самоврядні) повноваження:

—підготовка програм соціально-економічного і культурного
розвитку сіл, селищ, міст, цільових програм з інших питань само­врядування, подання їх на затвердження ради, організація їх виконання; подання раді звітів про хід і результати виконання цих
програм;

—забезпечення збалансованого економічного і соціального
розвитку відповідної території, ефективного використання при­родних, трудових і фінансових ресурсів;

—забезпечення складання балансів фінансових, трудових ре­сурсів, грошових доходів і видатків, необхідних для управління
соціально-економічним і культурним розвитком відповідної те­риторії, а також визначення потреби у місцевих будівельних матеріалах, паливі;

—розгляд проектів планів підприємств і організацій, які на­
лежать до комунальної власності відповідних територіальних
громад, внесення до них зауважень і пропозицій, здійснення
контролю за їх виконанням;

—попередній розгляд планів використання природних ре­сурсів місцевого значення на відповідній території, пропозицій
щодо розміщення, спеціалізації та розвитку підприємств і організацій незалежно від форм власності, внесення у разі потреби до
відповідних органів виконавчої влади пропозицій з цих питань;

б) делеговані повноваження:

—розгляд і узгодження планів підприємств, установ і організацій, що не належать до комунальної власності відповідних те­риторіальних громад, здійснення яких може спричинити негативні соціальні, демографічні, екологічні та інші наслідки, підготовка до них висновків і внесення пропозицій до відповідних органів;

—статистичний облік громадян, які постійно або тимчасово
проживають на відповідній території (ст. 27 Закону).

До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад в галузі бюджету, фінансів і цінналежать:

а) власні (самоврядні) повноваження:

—   складання проекту місцевого бюджету, подання його на затвердження відповідної ради, забезпечення виконання бюджету;
— встановлення в порядку і межах, визначених законодав­ством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організа­ціями комунальної власності відповідної територіальної громади;

— встановлення за узгодженим рішенням відповідних рад порядку використання коштів та іншого майна, що перебувають у
спільній власності територіальних громад;

б) делеговані повноваження:

—здійснення відповідно до закону контролю за дотриманням
зобов'язань щодо платежів до місцевого бюджету на підприєм­ствах і в організаціях незалежно від форм власності;

—здійснення відповідно до закону контролю за дотриманням
цін і тарифів;

—сприяння здійсненню інвестиційної діяльності на відповід­ній території (ст. 28 Закону).

Повноваження щодо управління комунальною власністювключають:

а) власні (самоврядні) повноваження:

—управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних
громад;

—встановлення порядку і здійснення контролю за викорис­танням прибутків підприємств, установ і організацій комуналь­ної власності відповідних територіальних громад;

б) делеговані повноваження:

—   погодження в установленому порядку кандидатур для призначення на посаду керівників підприємств, установ і організацій, розташованих на відповідній території, які перебувають у
державній власності (ст. 29 Закону).

До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транс­порту і зв'язкуналежать:

а) власні (самоврядні) повноваження:

—управління об'єктами житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і
зв'язку, що перебувають у комунальній власності відповідних
територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та
ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг
населенню;

—облік громадян, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов; розподіл і надання відповідно
до законодавства житла, що належить до комунальної власності;
вирішення питань щодо використання нежилих приміщень, будинків і споруд, що належать до комунальної власності;

—забезпечення соціально-культурних закладів, які належать
До комунальної власності відповідних територіальних громад, а
також населення паливом, електроенергією, газом та іншими енергоносіями; вирішення питань водопостачання, відведення та очищення стічних вод; здійснення контролю за якістю питної води;

—організація благоустрою населених пунктів,

—організація місцевих ринків, ярмарків, сприяння розвитку
всіх форм торгівлі;

—   надання дозволу в порядку, встановленому законодавством, на розміщення реклами;

б) делеговані повноваження:

—здійснення заходів щодо розширення і вдосконалення мережі підприємств житлово-комунального господарства, торгівлі,
громадського харчування, побутового обслуговування, розвитку
транспорту і зв'язку;

—здійснення відповідно до законодавства контролю за належною експлуатацією та організацією обслуговування населення підприємствами житлово-комунального господарства, торгівлі та громадського харчування, побутового обслуговування, транс­порту, зв'язку, за технічним станом, використанням та утриман­ням інших об'єктів нерухомого майна усіх форм власності; прийняття рішень про скасування даного ними дозволу на експлуатацію об'єктів у разі порушення екологічних, санітарних правил,
інших вимог законодавства;

—надання відповідно до закону громадянам, які потребують
соціального захисту, безоплатного житла або за доступну для
них плату;

—здійснення контролю за станом квартирного обліку і додержанням житлового законодавства на підприємствах, в установах і організаціях, розташованих на відповідній території, незалежно від форм власності;

---

Дата добавления: 2018-05-02; просмотров: 152; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

---

---

Мы поможем в написании ваших работ!