Конституційно-правові основи місцевого самоврядування 9 страница

Всі дії матеріально-технічного характеру можна поділити на дві групи.

До матеріальних дій відносяться різні операції, які пов'язані з постачанням, прийманням та передачею матеріальних, грошо­вих та інших коштів, а також майна, устаткування тощо. До заз­начених дій слід віднести також різні операції, які пов'язані з ви­дачею виконавчих документів тощо.

До дій технічного характеру відносяться всі допоміжні тех­нічні операції, пов'язані з забезпеченням всім необхідним рад та їх органів; додержання необхідної форми при виданні правових актів; реєстрація різних фактів і подій; систематизація і кодифі­кація нормативних актів; інформаційно-довідкова робота; всі ви­ди статистичної роботи, і, нарешті, все діловодство.

Всі дії матеріально-технічного характеру, як свідчить практи­ка роботи місцевих рад та їх органів, тісно пов'язані з правовими й організаційними діями. І це цілком зрозуміло, оскільки ці дії спрямовані на забезпечення будь-яких заходів згаданих органів. Зокрема, необхідно здійснити точні розрахунки наявних сил і за­собів, у ряді випадків детально розглянути проекти, кошториси; визначити завдання; вишукати ресурси; вказати на джерело ро­бочої сили, техніки, матеріали; визначити персональну відпові­дальність за доручену справу конкретних осіб або органів.

У загальному визначенні форми діяльності представницьких органів місцевого самоврядування є сукупністю засобів реалізації їх компетенції.

Вони здійснюються за допомогою визначених законом, інши­ми нормативно-правовими актами, а також практикою роботи рад, дій цих органів, посадових осіб та депутатів. Звичайно, вони втілюються в певних правових, організаційно-правових та організаційних рамках (сесії рад, засідання виконавчих комітетів, ро­бота постійних комісій, голів рад, робота депутатів тощо).

Отже, під формами діяльності представницьких органів місце­вого самоврядування розуміються основні, самостійні, конкретні, здійснювані в межах певних правових, організаційно-правових та організаційних рамок дії рад, їх органів, посадових осіб та депу­татів, за допомогою яких реалізується компетенція рад та їх органів.

Аналіз статей Закону «Про місцеве самоврядування Украї­ни», які стосуються форм діяльності місцевих представницьких органів, дозволяє зробити висновок, що свої завдання і функції, на підставі яких визначена компетенція рад, останні здійснюють у правовій, організаційній і матеріально-технічній формах.

Правова форма діяльності рад виявляється у реалізації пов­новажень цих органів, пов'язаних з нормотворчою, правозасто-совчою і правоохоронною діяльністю представницьких, виконав­чих органів, їх посадових осіб, спрямованою на регулювання пра­вовідносин.

Організаційна форма діяльності, на відміну від правової, не передбачає юридичних наслідків і безпосередньо не формує пра­вовідносин. Дії, які складають її зміст, забезпечують виконання завдань, функцій і повноважень рад за допомогою конкретних організаційних форм, не обов'язково закріплених у законі.

Основне місце в цьому ряду займають організаційно-правові форми, безпосередньо закріплені в законі. До числа таких форм, відносяться: сесії рад місцевого самоврядування як основна орга­нізаційно-правова форма їх діяльності; засідання виконавчих ко­мітетів рад, постійних комісій; робота депутатів на всій території відповідної територіальної громади; організація і проведення міс­цевих референдумів, загальних зборів громадян; місцеві ініціати­ви членів територіальної громади; громадські слухання.

В залежності від спрямованості і мети організаційні форми діяльності рад поділяють на загальні і конкретні інституції.

До загальних форм відносяться внутрішньоорганізаційна та організаторська робота рад, їх органів та депутатів.

Внутрішньоорганізаційна форма роботи спрямована на забез­печення діяльності рад, їх нормального функціонування. Зміст Цієї форми полягає у підготовці сесій, засідань виконавчих комі­тетів, постійних комісій, діяльності депутатів серед населення.

Внутрішньоорганізаційна робота необхідна також при роз­в'язанні питань формування рад, вдосконалення внутрішньої структури, апарату ради.

Вона виконується всіма органами ради, але у більшій мірі стосується діяльності виконавчого комітету та голови місцевого представницького органу.

Важливим засобом забезпечення керівництва підпорядкова­ними раді підприємствами, організаціями та установами є орга­нізаторська робота рад, яка. спрямована на виконання їх рішень у всіх сферах управління господарським, соціальним та культур­ним будівництвом на своїй території. Велику роль у реалізації цієї форми роботи відіграє виконавчий комітет рад, покликаний реалізувати акти ради.

На відміну від внутрішньоорганізаційної, організаторська ро­бота в меншій мірі регулюється процесуальними і процедурними нормами. В ній особливого значення набуває і досвід депутатів, який здобувається на підставі професійних знань, практичних навичок, організаторських здібностей, а також конкретних і об­грунтованих заходів, що розробляються і здійснюються.

Якщо внутрішньоорганізаційна діяльність у більшій мірі є справою виконавчого апарату ради, то організаторська робота притаманна як раді, іншим її органам, голові, так і депутатам.

Загальні організаційні форми діяльності рад реалізуються за допомогою конкретних форм роботи. Останні, в свою чергу, в за­лежності від їх ролі і значення в керівництві, яке здійснює рада, можуть підрозділятися на основні і допоміжні.

До основних організаційних форм діяльності ради відносяться: безпосередня організаційна робота голови ради; виконавчого ко­мітету та його органів, постійних комісій, діяльність депутатів та населення в органах його самоорганізації.

Для здійснення підготовчої роботи, перевірки виконання і контролю з боку ради використовуються допоміжні форми орга­нізаційної діяльності, до яких, зокрема, відносяться: діяльність підготовчих комітетів і робочих груп постійних комісій; прове­дення виробничих і оперативних нарад; семінарів і конференцій тощо. В залежності від кола органів та осіб, які здійснюють орга­нізаційну діяльність, розрізняються її колегіальні й індивідуальні форми.

До перших, зокрема, відносяться сесії, засідання, наради тощо.

До других можна віднести одноосібне розпорядництво, яке здійснюється в процесі оперативного керівництва діяльністю під­приємств, установ і організацій, індивідуальну роботу депутатів серед населення тощо.

Залежно від справ, які розглядаються радою та її органами, виділяються організаційні форми, що застосовуються для розгля­ду питань загальної компетенції (сесії, засідань виконкомів, постійних комісій) і спеціальної компетенції (робота відділів та уп­равлінь виконавчих комітетів).

Матеріально-технічна форма діяльності рад не має правового та організаційного характеру. Вона зводиться до забезпечення заходів допоміжного характеру (складання звітів, ведення діло­водства тощо).

Методами діяльності рад є засоби, які застосовуються в ме­жах певних форм з метою здійснення їх повноважень.

Методи діяльності рад поділяються на правові і організаційні.

Правовий метод — це засіб прийняття радами та їх органами відповідних нормативно-правових актів.

Організаційні методи — це засоби досягнення певної мети в межах відповідних форм організаційної діяльності.

Існують також організаційно-правові методи, які здобули своє закріплення у відповідних нормативно-правових актах (на­приклад, методи організації і перевірки виконання, інформацій­ного забезпечення роботи ради тощо).

Організаційні методи залежно від спрямованості і мети діяльності рад поділяються на загальні і похідні від них, або кон­кретні.

До перших, зокрема, відносяться методи безпосереднього керівництва та координації.

Загальні методи здійснюються на підставі застосування кон­кретних методів, які, у свою чергу, в залежності від їх ролі й зна­чення в процесі здійснення радами керівництва підрозділяються на основні та допоміжні. У сукупності вони складають систему організаційних методів діяльності рад.

Серед основних методів організаційної діяльності найбільш розповсюдженими є організаційне планування роботи рад, про­гнозування (так звана «проектна функція»), інструктування, контроль.

Поряд з основними виділяється і група допоміжних методів організаційної діяльності представницьких органів місцевого само­врядування, до яких, зокрема, відносяться: надання допомоги від­повідних органам; забезпечення своєчасного виконання завдань; сприяння проведенню відповідних заходів тощо.

В сучасних умовах основним напрямком подальшого вдоско­налення зазначених форм і методів діяльності рад є безпосереднє погодження їх з конкретними завданнями цих органів у всіх сфе­рах діяльності представницьких органів місцевого самоврядуван­ня в Україні.

                                

2. Сесія як основна форма роботи представницьких органів місцевого самоврядування

 

Сесія є основною організаційно-правовою формою роботи сільських, селищних, міських, районних, обласних, районних в місті, а також міст Києва і Севастополя рад.

Сесія — це сукупність пленарних засідань ради, а також засі­дань її постійних комісій.

Відповідно до ст. 46 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» перша сесія новообраної сільської, селищної, міської, районної у місті ради скликається відповідною територіальною виборчою комісією не пізніш як через місяць після обрання ради у правомочному складі. Відкриває і веде сесію голова цієї ви­борчої комісії. Він інформує раду про підсумки виборів депутатів та сільського, селищного, міського голови і визнання їх повно­важень.

Першу сесію районної, обласної ради скликає і веде голова відповідної територіальної виборчої комісії.

Другу і наступні сесії ради скликаються: сільської, селищної, міської — відповідно сільським, селищним, міським головою; ра­йонної у місті, районної, обласної — головою відповідної ради.

Як правило, на другій сесії затверджується регламент відпо­відної місцевої ради, що дозволяє спланувати її роботу, визначи­ти правові й організаційні засади діяльності ради, процесуальні і процедурні правила підготовки і проведення сесії.

Регламент відповідної ради складається з кількох розділів. В першому розділі розглядаються загальні питання, зокрема: пра­вова основа діяльності ради; використання державної і місцевої символіки в діяльності ради; робоча мова ради (там, де це необ­хідно).

Діяльності депутатів ради, як правило, присвячується другий розділ, у якому розглядаються їх основні права й обов'язки; їх реалізація; порядок представлення і розгляду депутатських запи­тів і питань.

В окремому розділі регламенту визначається структурна по­будова відповідної ради, зокрема, встановлюється статус органів та посадових осіб ради: голови, секретаря ради, постійних комі­сій, тимчасових контрольних комісій ради, депутатських груп і фракцій (там, де вони створюються), засобів масової інформації ради (там, де це можливо), її інформаційно-аналітичного центру (якщо це можливо), виконавчого комітету ради, його апарату.

Основний розділ регламенту присвячується організації робо­ти ради. В ньому визначаються питання планування роботи ради, загальний порядок формування порядку денного ради; порядок проведення сесії; порядок проведення голосування; особливості підготовки і проведення першої сесії ради нового скликання; особливості підготовки і проведення позачергової сесії ради; під­готовка і затвердження бюджету відповідної адміністративно-те­риторіальної одиниці; особливості підготовки і розгляду питань, пов'язаних з проведенням місцевого референдуму; особливості підготовки і вирішення питання про дострокове припинення повноважень депутата ради; охорона трудових прав депутата.

Окремий розділ регламенту присвячується актам, які прий­має рада. В ньому визначаються види актів ради, основні прин­ципи і етапи правотворчого процесу, порядок розгляду і обгово­рення проекту рішення; процедура прийняття рішень; порядок обнародування рішень ради і здійснення контролю за їх виконан­ням; дія рішень у часі і просторі.

Не пізніше як на другій сесії затверджується і Положення про постійні комісії відповідної ради.

Сесія ради скликається в міру необхідності, але не рідше од­
ного разу на квартал.                                          

Сесія сільської, селищної, міської, районної у місті ради також повинна скликатись за пропозицією не менше однієї трети­ни депутатів від загального складу відповідної ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради, а се­сія районної, обласної ради — також за пропозицією не менш як однієї третини депутатів від загального складу відповідної ради 1 або голови відповідної місцевої державної адміністрації.

У разі немотивованої відмови сільського, селищного, місько-го голови, голови районної у місті, районної, обласної ради або його неспроможності скликати сесію ради сесія скликається: сільської, селищної, міської ради — секретарем сільської, селищ­ної, міської ради; районної у місті, районної, обласної ради — за­ступником голови відповідної ради.

Сесія скликається також, якщо сільський, селищний, міський голова (голова районної у місті, районної, обласної ради) без по­важних причин не скликав сесію у двотижневий строк після на­стання умов, передбачених законом, а також якщо сесія не скликається міським, селищним головою (головою районної у місті, районної, обласної ради) у строки, передбачені Законом «Про місцеве самоврядування в Україні».

Якщо ж усі ці посадові особи у двотижневий строк не скли­кають сесію на вимогу суб'єктів, визначених законом, вона може бути скликана депутатами відповідних рад, які становлять не менше однієї третини складу відповідної ради, або постійною ко­місією ради.

Таку сесію відкриває за дорученням групи депутатів або по­стійної комісії ради, з ініціативи якої скликана сесія, один з де­путатів, що входить до її складу, а веде за рішенням ради — один  з депутатів цієї ради.

    Коли ж сесії ради не проводяться взагалі без поважних причин у строки, визначені Законом про місцеве самоврядування, можливе дострокове припинення повноважень такої ради.

Рішення про час скликання, місце проведення сесії, перелік питань, що виносяться на розгляд ради, повинні доводитися до відома депутатів і населення не пізніше як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках — не пізніше як за день до сесії із зазначен­ням часу скликання, місця проведення та питань, які передба­чаються винести на розгляд сесії. Сесія ради є правомочною, як­що в її пленарному засіданні бере участь більше половини депу­татів від загального складу ради.

В разі відсутності необхідної кількості депутатів проведення пленарного засідання переноситься на інший час.

Пленарні засідання рад звичайно складаються з ранкових і вечірніх.

Поіменна реєстрація депутатів проводиться перед началом кожного пленарного засідання. Загальна тривалість сесії встанов­люється відповідною радою.

Рада також приймає регламент пленарних засідань, в якому визначаються: загальна тривалість засідання (як правило, не більше 8 годин в день; час на проведення ранкового засідання се­сії - з 10°° до 14°° та вечірнього - з 16°° до 18°°-19⁰⁰).

Час доповідей, співдоповідей встановлюється головою відпо­відної ради і погоджується з доповідачами. Доповідь не повинна перевищувати 40 хвилин, співдоповідь — 20 хвилин. Під час де­батів кожному, хто виступає, надається, як правило, 5—7 хвилин.

Депутатські запити оголошуються і надаються до затвер­дження порядку денного сесії після виступів депутатів з заявами і повідомленнями.

Сесію сільської, селищної, міської ради відкриває і веде відповідно сільський, селищний, міський голова, а сесію районної у місті, районної та обласної ради — голова ради або його
заступник.

Пропозиції щодо питань, які пропонуються на розгляд ради, можуть вноситися сільським, селищним, міським головою, по­стійними комісіями, депутатами, виконавчим комітетом ради, го­ловою місцевої державної адміністрації, головою районної, обласної ради, загальними зборами.

Крім того, відповідно до ст. 9 Закону «Про місцеве самовря­дування в Україні» члени територіальної громади мають право ініціювати розгляд у раді в порядку місцевої ініціативи будь-яко­го питання, віднесеного до відання місцевого самоврядування.

Порядок внесення місцевої ініціативи на розгляд ради визна­чається представницьким органом місцевого самоврядування або статутом територіальної громади.

Місцева ініціатива, внесена на розгляд ради у встановленому порядку, підлягає обов'язковому розгляду на відкритому засідан­ні ради за участю членів ініціативної групи з питань місцевої іні­ціативи.

Обов'язковому розгляду органами місцевого самоврядування підлягають також, відповідно до ст. 13 Закону «Про місцеве са­моврядування в Україні», пропозиції, які вносяться за результа­тами громадських слухань.

Як уже зазначалося, порядок скликання сесії відповідної ради, підготовки і розгляду нею питань, прийняття рішень ради
про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних
питань, а також порядок роботи сесії визначається регламентом
ради.                                                                        

Всі матеріали з питань, що вносяться на розгляд ради, повин­ні бути подані голові ради не пізніше як за два тижні до початку роботи сесії, якщо головою не визначений інший термін.

Матеріали до питань порядку денного сесії подаються депу­татам для вивчення і підготовки до обговорення не пізніше як за три дні до початку роботи сесії.

У випадках, коли матеріали до питань порядку денного по­требують значного коригування або при виникненні інших обста­вин, за яких матеріали не можуть бути подані депутатам за три дні до початку роботи сесії, вони, за погодженням з головою ра­ди, подаються депутатам у день проведення сесії.

Проекти рішень підлягають попередньому розгляду в постій­них комісіях ради відповідно до їх компетенції або, за домовле­ністю чи дорученням голоси ради або президії, у кількох постій­них комісіях.

Порядок підготовки, подання та оформлення документів на розгляд ради затверджується розпорядженням голови ради.

До робочої президії сесії, крім голови ради та його заступни­ка, входить голова обласної державної адміністрації або, у випад­ку його відсутності, перший заступник голови обласної держав­ної адміністрації.

На початку пленарного засідання проводиться реєстрація депутатів через електронну систему або шляхом поіменного опитування.

За ініціативою головуючого, голови постійної комісії може проводитися реєстрація присутніх депутатів перед початком кожного засідання або перед початком процедури голосування. Після реєстрації депутатів та за наявності кворуму пленарне за­сідання ради починається із затвердження порядку денного.

Голова ради або особа, яка головує на сесії, оголошує питан­ня, що вносяться на розгляд ради.

Порядок денний сесії після обговорення депутатами затвер-дяеується або, у разі необхідності, змінюється за результатами го­лосування більшості депутатів від загального складу ради.

Відповідно до затвердженого порядку денного виголошуєть­ся доповідь, а також, у передбачених випадках, співдоповідь або, інформація.

Після закінчення виступу доповідача, співдоповідача депутати можуть подавати усні чи письмові запитання щодо уточнення оголошених відомостей, окремих положень доповіді, співдопові­ді, інформації тощо.

---

Дата добавления: 2018-05-02; просмотров: 156; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

---

---

Мы поможем в написании ваших работ!