Західноєвропейська філософія Нового часу



 

(2 години )

План:

  1. Емпіричний напрям у методології наукового пізнання та гносеології:

Ф. Бекон, Т. Гоббс, Дж. Локк, Д. Юм.  

2. Раціоналістична традиція: Р. Декарт, Б. Паскаль, Б. Спіноза, Г. Лейбніц.

3. Проблема субстанції в філософії XVIII ст.: вчення про матерію та рух

    Ф. Бекона; дуалізм Декарта; природа як causa sui Спінози; монадологія 

     Г. Лейбніца.

4. Проблема людини, суспільства, держави у філософії Нового часу     

    (Ф. Бекон, Т. Гоббс, Дж. Локк, Б. Спіноза).

Питання для обговорення:

1. Чому головною рисою філософії Нового часу є наукоцентризм?

2. Чи існують вроджені ідеї? Хто більше має рацію – Локк чи Декарт?

3. Кому належать висловлювання: «Мислю - отже існую», «Немає нічого в інтелекті такого, чого не було б раніш у відчуттях, окрім самого розуму», «Розум новонародженого «чиста дошка»? Як ви їх розумієте? Яким чином вони пов¢язані з філософськими поглядами їхніх авторів?

4.«Війна всіх проти всіх», «Людина людині вовк»Кому належить цей вислів? Що автор хотів сказати цим висловом?

 

Завдання для індивідуальної роботи студента дома:

 Підготувати повідомлення за темами:

 

* Біографія Ф. Бекона;

* Біографія Р. Декарта;

* Біографія Б. Спінози.

 

- Підготувати реферат:

 

* Соціальні та культурно-наукові передумови формування філо­софії Нового часу.

* Філософські погляди Ф. Бекона.

* Проблема сутності буття та методів пізнання у філософських вченнях Ф. Бекона та Р.Декарта.

* Проблема сутності буття та методів пізнання у філософських вченнях Б. Спінози та Г. Лейбніца.

* Сутність емпіризму та раціоналізму.

Визначення основних понять і категорій теми:

«Вроджені ідеї» -згідно з концепцією Р. Декарта найзагальніші та найпростіші ідеї (ідея Бога, числа, тілесності, структурності тіл, принципи логіки, категорії), які дані людині від народження.

Гносеологія(грец. пізнання і слово, вчення) — теорія пізнання, одна з головних філософських дисциплін, яка досліджує закономірності процесу пізнання.

Дедукція(лат. виводжу) — метод пізнання, в основі якого рух думки від загального до одиничного.

Дуалізм(лат. - двоякий) — світогляд, який вихідними вважає два рівноправні та протилежні начала (матерію і дух, світле і темне).

Емпіризм(грец. -  досвід) — філософський напрям, який ос­новою пізнання вважає чуттєвий досвід (емпірію).

Індукція(лат. -  наведення) — логічний умовивід від частково го, одиничного до загального.

Картезіанство — напрям у філософіїу XVII—XVIII ст., теоретичною осно­вою якого було вчення Декарта (латинізоване ім'я — Картезіус), що обстою­вало раціоналізм у теорії пізнання та механістичний матеріалізм у пояснен­ні явищ природи.

Метод (грец. спосіб пізнання) — сукупність правил дії (на­приклад, набір і послідовність певних операцій), спосіб, знаряддя, які сприя­ють розв'язанню теоретичних чи практичних проблем.

Методологія – вчення про метод як такий, найбільш загальна теорія методу.

Механіцизм — спрощений підхід до складних біологічних і соціальних явищ, який намагається зрозуміти їх на основі законів механіки. Властивий мислителям XVII—XVIII ст.

Монізм – (грец. – один, єдиний) – філософське вчення, спосіб розгляду багатоманітності явищ світу у світлі єдиної основи (субстанції) всього існуючого.

Онтологія(грец.  єство і  слово, вчення) — вчення про першооснови буття.

Плюралізм – (лат. - множинний) – у вузькому сенсі є протилежним монізму, вважає. Що все існуюче складається з великої кількості самостійних сутностей, які не можна звести до одного початку.

Раціоналізм (лат.  розумний) — філософський напрям, який визнає центральну роль в аналізі розуму, мислення.

Сенсуалізм(лат. зепзкз — почуття, відчуття) — напрям у гносеології, згідно з яким відчуття є єдиним джерелом пізнання. Представники Локк, Берклі, Мах та ін. Поняття близьке за змістом емпіризму.

Субстанція(лат. сутність) — незмінна першооснова всього сущого. Згідно з уявленням прихильників субстанційної моделі світу субстанція породжує всі явища світу і є їх об'єднуючим началом. Матеріалісти вважали субстанцією матерію, ідеалісти — Бога.

Суспільного договору теорія –вчення про виникнення держави і права у наслідок свідомо укладеної між людьми угоди.

 

Питання для самоконтролю:

 

1. Який історичний період охоплює філософія Нового часу, у чому полягає її новизна та особливості?

2. Що таке емпіризм, сенсуалізм, раціоналізм? Назвіть основних їх представників.

3. Що таке «ідоли» в беконівській теорії пізнання?

4. У чому полягають проблеми методу у філософії Ф.Бекона та Р.Декарта?

5. У чому сутність Декартового вчення про вроджені ідеї?

6. У чому полягає суть і обмеженість сенсуалістичної теорії пізнання Д. Локка?

7. Як розумів знання Д. Юм?

8. Окресліть характерні риси і сутність пантеїзму Б. Спінози?

9. Розкрийте сутність філософії Г. Лейбніца та його вчення про монади. У чому проявились елементи діалекти в його вченні про природу та теорію пізнання?

8. В чому суть теорії природного становища людини? Поясніть сутність теорії суспільного договору.

Контрольні тести до теми:

 

  1. Свою соціальну теорію філософ Т. Гоббс виклав у праці:

А) «Левіафан»;      В) «Утопія»;  Д) «Нова Атлантида».

Б) «Місто сонця»;  Г) «Державець»;

 

  1. Свою соціальну теорію філософ Ф. Бекон виклав у праці:

А) «Левіафан»;  В) «Утопія»; Д) «Нова Атлантида».

Б) «Місто сонця»; Г) «Державець»;

 

  1. Засновником філософії Нового часу вважається:

А) Н. Макіавеллі;  В) Ф. Бекон;         Д) Р. Декарт .

 Б) Т. Кампанелла;  Г) Ж. Ламетрі;      

 

  1. В період Нового часу багато вчених та філософів намагалися пояснити глибинні причини процесів, що відбувалися у світі, використовуючи:

А) механіку;      В) соціологію; Д) математику.

Б) біологію;       Г) хімію;

 

  1. Хто із згаданих філософів у своїх онтологічних поглядах виходить із засад монізму:

А) Фалес;           В) Б. Спіноза;        Д) Платон;            

Б) Г. Лейбніц;   Г) Ф. Бекон;          Є) Р. Декарт.

 

ЛІТЕРАТУРА:

Основна: 52 - С. (61 – 72), 54 - С. (87 – 109), 59 - С. (113 – 131), 70 - С. (102 – 118), 69 - С. (55 – 66).

Додаткова:  11 - С. (180 – 194), 25 - С. (317 – 333, 335 – 338), 32 - С. (346 – 374, 380 – 405, 414 – 422), 61 - С. (178 – 382), 79 - С. (92 – 97), (102 – 106), 87 - С. (50 – 54).

 

Семінарське заняття № 6


Дата добавления: 2018-05-02; просмотров: 1163; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!