Філософія середніх віків: теоцентризм.
МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ
УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФІНАНСІВ ТА МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ
ДОНЕЦЬКА ФІЛІЯ
Методичні вказівки
До семінарських занять
З дисципліни «ФІЛОСОФІЯ»
Для студентів І курсу денного відділення
Напрям підготовки 6.030508 «Фінанси і кредит»,
Облік і аудит»
ОКР бакалавр
2011
ВСТУП
Життя вимагає від кожної людини здатності усвідомленої, розумової орієнтації в навколишньому світі.
Саме філософія дозволяє проникати в сутність речей, мати власну думку, що не залежить від чужих думок та стереотипів, обґрунтовувати власні ідеали та цінності.
В рамках другого модулю студенти засвоюють основні категорії онтології, що дозволяє сприймати світ як єдність об’єктивної дійсності та людських найголовніших сил, виявляти філософський смисл буття, досліджувати діалектичні закономірності розвитку матерії та свідомості.
Студенти повинні усвідомити основні засади теорії пізнання, навчитися виявляти об’єктивний характер істини, взаємозв’язок чуттєвого та раціонального мислення. Усвідомити класифікацію наукових методів та форм наукового пізнання.
Особливу увагу треба приділити аналізу суспільства як системі, що розвивається, особистості у системі соціальних зв’язків.
Філософія є відкритою системою знань, що неперервно оновлюється, де немає назавжди зафіксованих аксіом та законів.
|
|
|
Семінарське заняття № 1
Філософія Стародавнього Сходу
(2 години)
ПЛАН:
1. Ортодоксальні філософські школи Стародавньої Індії: санкхья, йога, ньяя, вайшешика, міманса, веданта. Головні ідеї.
2. Неортодоксальні школи: джайнізм, чарвака - локаяти, буддизм.
3. Конфуціанство - одна з провідних філософських шкіл Стародавнього Китаю.
4. Лао Цзи та його вчення про шлях до світової гармонії (даосизм).
Питання для обговорення:
1. У чому полягають спільні риси давньоіндійської філософії? Поясніть їхню сутність.
2. Чому буддизм, джайнізм та школу чарвака – локаути відносять до неортодоксальних шкіл?
3. У чому полягають спільні риси давньокитайської філософії? Поясніть їхню сутність.
4. Які принципові відмінності між найвпливовішими течіями давньокитайської філософії, конфуціанством і даосизмом?
5. «О нещастя! Воно є опорою щастя. О щастя! У ньому причаїлося нещастя». Кому належить це висловлювання? Як ви його розумієте? Яким чином воно пов¢язане з філософськими поглядами його автора?
6. "Правитель завжди буде правителем, слуга - слугою, батько - батьком, а син - сином". Кому належить це висловлювання? Як ви його розумієте? Яким чином воно пов¢язане з філософськими поглядами його автора?
|
|
|
7. Порівняйте давньоіндійську та давньокитайську філософії. Що в них спільного та відмінного?
8. Даоська філософія стверджує: “Чим далі йдеш, тим менше пізнаєш. Тому мудрець не шукає знань…”. Чи поділяєте ви таку позицію? Чому?
Завдання для індивідуальної роботи студента дома:
- Підготувати повідомлення за темами:
· Біографія Конфуція;
· Біографія Лао – Цзи;
· Біографія Сіддхартхи Гаутами (Будди).
- Підготувати реферат:
* Даосизм і конфуціанство, як лінії розвитку філософії і культури Китаю.
* Філософська спадщина Індії і сучасність.
Визначення основних понять і категорій теми:
Аскетизм — моральне вчення, яке пропагує крайнє обмеження потреб людини, відмову від життєвих благ. Протилежне гедонізмові.
Атман — дух, душа, активне свідоме начало в індійській ведичній традиції.
Брахман — світова душа, духовне абсолютне начало в індійській ведичній філософії.
Буддизм— одна з трьох світових релігій (поряд з християнством та ісламом). Виходячи з положення, що життя є страждання, в основі якого лежать бажання, буддизм пропонує свій шлях подолання страждань.
|
|
|
Сансара– учення про перевтілення душі.
Карма- учення про закон відплати за вчинені проступки (в буддизмі, джайнізмі, індуїзмі).
Нірвана — злиття з божественною першоосновою Всесвіту.
Дао — одне з основних понять китайської філософії, означає першопричину, що породжує речі, шлях, долю, пустоту.
Даосизм— філософське вчення, згідно з яким природа і життя людей підпорядковані не волі неба, а загальному божественному законові дао.
Конфуціанство— філософське вчення, яке у відношеннях людини і світу проголошує верховенство добра, захищає непорушність установлених небом суспільних понять.
Міф— світогляд родового і ранньокласового суспільства, в якому одухотворені й персоніфіковані природні сили та соціальні явища. Міфологічне відтворення дійсності зумовлене низьким рівнем розвитку матеріального виробництва. В міфі синтетично злиті зачатки науки, релігії, філософії, моралі, мистецтва. Міф — засіб духовного контролю роду над індивідом.
Питання для самоконтролю:
1) За якими ознаками поділяють староіндійські філософські школи?
2) Філософія санкх¢я має моністичний чи дуалістичний характер? Чому?
|
|
|
3) Поясніть значення філософських понять пракриті та пуруша в школі санкх¢я.
4) Хто був засновником школи йога?
5) Представники школи ньяя розробляли проблеми з яких галузей філософського знання?
6) Представники школи ньяя визнавали 4 джерела пізнання. Назвіть їх.
7) Назвіть 6 видів позитивної і 1 негативної реальності, яка виступає об¢єктом пізнання .
8) Як вайшешики уявляли створення світу?
9) В яких 9 формах виступає головний вид реальності - субстанція?
10) Хто був засновником школи вайшешика?
11) Хто був засновником школи санкхья?
12) Хто був засновником школи ньяя?
13) Назвіть основні онтологічні ідеї міманси .
14) Назвіть основні гносеологічні ідеї міманси?
15) Поясніть значення філософських понять Атман та Брахман в веданті.
15) В чому полягає особливість етичного вчення чарвака - локаяти?
16) Хто є засновником джайнізму?
17) Охарактеризуйте онтологію чарвака - локаяти?
18) В чому полягає мета джайніста?
20) Назвіть та поясніть сутність головних категорій конфуціанства.
21) Назвіть та поясніть сутність головних категорій даосизму.
22)Поясніть сучасне значення ідейних надбань давньосхідної філософії.
Контрольні тести до теми:
1.Вчення якої з давньоіндійських філософських шкіл має дуалістичний характер, тобто визнає дві субстанції: матеріальну (пракриті) й духовну, ідеальну (пуруша)?
А) буддизм; Д) ньяя;
Б) веданта; Е) вайшешика;
В) санкх¢я; Ж) чарвака - локаяти;
Г) йога; З) міманса.
2. Представники якої з перелічених нижче давньоіндійських філософських шкіл володіли прийоми самоконтролю, які дозволяли їм досягати особливого психічного стану «самадхи» (зосередження) - звільнення від тілесної оболонки й зосередження на певній внутрішній точці, що створювало можливість інтуїтивного бачення істини?
А) йога; Д) ньяя;
Б) веданта; Е) вайшешика;
В) санкх¢я; Ж) чарвака - локаяти;
Г) джайнізм; З) міманса.
3.Вчення про атоми, як складові субстанції, присутнє у філософії таких давньоіндійських філософських шкіл як:
А) міманса; Д) ньяя;
Б) веданта; Е) вайшешика;
В) санкх¢я; Ж) чарвака - локаяти;
Г) йога; З) джайнізм.
4.Які 5 фізичних речовин згідно з вченням школи вайшешика утворюють субстанцію, що лежить в основі об¢єктивного світу?
А) вода; В) ефір; Д) земля; З) дерево.
Б) метал; Г) повітря; Ж) вогонь;
5.Школа веданта належить до філософської течії:
А) матеріалізм;
Б) об¢єктивний ідеалізм;
В) суб¢єктивний ідеалізм.
ЛІТЕРАТУРА:
Основна: 11 - С. (46 – 69), 69 - С. (24 – 31), 52 - С. (29 – 37), 54 - С. (46 – 56), 79 - С. (18 – 33).
Додаткова: 25 - С. (32 – 72, 82 – 94), 32 - С. (8 – 65), 44 - 187с. 34 - С. (26 – 45, 101 – 110), 83 - С.(4 – 102), 81 - (184 с.).
Семінарське заняття № 2
Антична філософія
(2 години)
ПЛАН:
1. Рання грецька філософія. Досократики (мілетська школа, Геракліт Ефеський, елеати, піфагорійці, Емпедокл, атомісти, софісти).
2. Філософія періоду античної класики (Сократ, Платон, Арістотель).
3. Елліністичні філософські школи (кініки, стоїки, скептики, епікурейці, неоплатоніки).
Питання для обговорення:
- Чим пояснюється тісний зв¢язок природознавчих та філософських знань в античний період? Обґрунтуйте тлумачення, що філософська позиція була вихідним розвитком науки.
2. Яке значення для сучасної науки мали ідеї мілетської школи?
- В чому виявився космоцентричний характер ранньої грецької філософії?
- «Все тече, все змінюється. Не можна двічі увійти в ту саму річку », «Людина є мірою всіх речей - існування існуючих і не існування неіснуючих», «Пізнай самого себе», «Я знаю, що нічого не знаю», «Платон мені друг, але істина дорожча». Кому належать ці висловлювання? Як ви їх розумієте? Яким чином вони пов¢язані з філософськими поглядами їхніх авторів?
5. Представники скептицизму стверджували, що істинного знання не існує. Чи можна зарахувати до табору скептиків Сократа з його висловом: «Я знаю, що нічого не знаю». Відповідь обґрунтуйте.
- Яка філософсько - етична концепція епохи еллінізму вам видається найбільш прийнятною? Чому?
Завдання для індивідуальної роботи студента дома:
- Підготувати повідомлення за темами:
* Біографія Сократа
* Біографія Діогена
* Біографія Платона
* Біографія Аристотеля
- Підготувати реферат:
· Сократ: проблема людини та діалогічної природи філософського знання.
· Філософія Платона та його концепція ідей.
· Вчення Платона про державу і його соціально – класовий характер;
· Вплив вчення Платона на формування середньовічної філософії;
· Філософія Аристотеля. Концепція форм та її вплив на середньовічну філософію.
Визначення основних понять і категорій теми:
Агностицизм (грец.— непізнаний) — напрям у філософії, прихильники якого заперечують пізнаванність суті речей, об'єктивної істини (Юм, Кант, позитивісти). Агностики протиставляють світ як він нам даний (пізнаваний) і світ сам по собі (принципово недосяжний). Знання, з і'х точки зору не дає відображення сутності дійсності, а в кращому разі обслуговують ум мі тарні потреби людей. Корені агностицизму в принциповій незавершеної п процесу пізнання.
Діалектика(грец. — мистецтво вести бесіду) — один з методів філософії, згідно з яким будь-яке явище перебуває в зміні, розвитку, и основі якого взаємодія (боротьба) протилежностей (Геракліт, Гегель, Маркс). Основні ідеї Д. за Гегелем: перехід кількісних змін в якісні, взаємопроникнення протилежностей і заперечення заперечення.
Гносеологія(грец. пізнання і слово, вчення) — теорія пізнання, одна з головних філософських дисциплін, яка досліджує закономірності процесу пізнання.
Елеати— представники давньогрецької філософської школи VI— V ст. до н. е., яка протиставляла мислення чуттєвому сприйняттю, висунула вчення про ілюзорність всіх помітних змін і відмінностей між речами, про незмінну сутність справжнього буття. Виникла в м. Елеї.
Естетика(грец. — чуттєво сприймане) — філософське вчення про прекрасне, про художнє освоєння дійсності. Основні категорії Е.: «прекрасне», «трагічне», «комічне-. Основна проблема — специфічне оцінне ставлення людини до дійсності.
Логіка— наука про закони та форми людського мислення. АрістотелІ, відкрив основні її закони: закон тотожності; закон несуперечності; закон ви ключеного третього. Дотримання законів і правил Л. є запорукою істинною мислення.
Логос—у давньогрецькій філософії— світовий розум, закон (Герак літ); у неоплатоніків і гностиків —думка і слово Бога.
Матеріалізм— напрям в історичному розвитку філософії, який вважає матерію першоосновою всього сущого, намагається пояснити всі явища і процеси через матеріальні причини. Протистоїть ідеалізму і релігії. М. був притаманний давньогрецьким філософам (Демокріт), Просвітництву XVII— XVIII ст. (Дідро, Ламетрі), Марксу.
Матерія — філософська категорія, протилежна ідеї, ідеальному. Матеріальність речей чи процесів визначається їх речовинністю, просторово-часовим буттям, причинними зв'язками з іншими речами і процесами. В деяких філософських системах М. як неживе протиставляється живому.
Метафізика (грец. після та природа) — умоглядне вчення про найзагальніші види буття — світ, Бога й душу.
Натуралізм (лаг. природний) — філософський напрям, який вважає природу універсальним принципом усього сущого.
Питання для самоконтролю:
1.Назвіть представників матеріалістичного світогляду у старогрецькій філософії та охарактеризуйте їхні філософські погляди.
2. Назвіть представників ідеалістичного світогляду стародавньої Греції та дайте характеристику їх філософських вчень.
3. Назвіть школи матеріалістичного напряму Стародавньої Греції, їх представників і покажіть їхні заслуги в історії філософії.
4. Назвіть школи ідеалістичного спрямування в старогрецькій філософії, назвіть їх фундаторів і основні ідеї.
5. Що таке “буття” в філософії елеатів?
6. Яким чином вирішують проблему буття філософи Фалес, Анаксімен, Анаксімандр, Геракліт, Демокріт?
7. Яким чином вирішують проблему буття Парменід, Зенон з Елеї, Платон, Піфагор, Арістотель?
7. Яким чином вирішує проблему пізнання Платон?
8. Розробка питань діалектики Гераклітом, Зеноном, Сократом та ін.
9. Яким чином вирішує проблему пізнання Демокріт?
10. У чому полягає суть вчення школи софістів? Назвіть основні ідеї філософії Сократа та його послідовників і покажіть їхнє значення для сучасності.
11. В чому сутність поглядів Аристотеля?
12. Що Ви можете сказати про філософію еллінізму та Римської імперії? Хто такі стоїки, кініки, кіренаїки, мегарики?
13. Охарактеризуйте етичні погляди філософії Епікура (епікуреїзму), розкрийте сутність раціональної етики, її вимоги до людини та її сучасне значення.
Контрольні тести до теми:
- Засновником об¢єктивного ідеалізму є:
А) Сократ; В) Піфагор; Д) Платон;
Б) Фалес; Г) Аристотель; Е) Августин Блаженний.
- Одним з перших поставив у центр своєї філософії людину:
А) Сократ; В) Піфагор; Д) Платон;
Б) Фалес; Г) Аристотель; Е) Діоген.
- Засновниками давньогрецького атомізму є:
А) Сократ; В) Піфагор; Д) Платон; Ж) Демокріт.
Б) Фалес; Г) Левкіпп; Є)Аристотель;
- Заперечували існування руху та порожнечі представники школи:
А) софістів; В) елеатів; Д) стоїків;
Б) мілетської; Г) піфагорійців; Є) скептиків.
- Неправильне міркування, що видається за правильне з метою введення когось у заблудження називається:
А) апорією; г) софізмом;
В) схоластикою; д) догматом.
ЛІТЕРАТУРА:
Основна: 52 - С. (37 – 46), 54 - С. (56 – 73), 59 - C. (22 – 81), 70 - С. (36 -63). 69 - С. (31 – 46).
Додаткова:11- С. (70 – 89, 94 – 95, 98 – 117),12 –С.(19-38), 25- С.(218 – 248),66 - 704 с.,82- С. (155-450).
Семінарське заняття № 3
Філософія середніх віків: теоцентризм.
(2 години)
ПЛАН:
1. Історичні умови формування та характерні особливості середньовічної філософії.
2. Теоцентричність філософії Августина Блаженного.
3. Суперечка про універсалії. Номіналізм та реалізм.
4. Гармонія віри та розуму як основний принцип філософії Фоми Аквінського. П¢ять доказів існування Бога.
Питання для обговорення:
- На Ваш погляд, що можна вважати головною особливістю середньовічного мислення?
- Чи відрізняється підхід до розуміння Бога, природи, людини у античній філософії та філософії Середньовіччя?
- Поясніть, яким чином в ідеї Граду Божого Аврелій Августин стверджує всесвітньо – історичну єдність людства?
- Яку кінцеву мету в історії людства бачить Аврелій Августин?
- Чому термін «схоластика» увійшов до історії світової думки як синонім безплідних роздумів, порожньої та беззмістовної словесної гри?
- В Середні віки була поширеною теорія «подвійної істини», згідно з якою філософія і наука могли розвиватися автономно від богослов’я. Чи може сьогодні йтися про зворотне – автономність богослов’я від науки та філософії? Відповідь обґрунтуйте.
- Спробуйте визначити, в яких доказах і в чому Фома Аквінський спирається на наступні положення філософії Аристотеля: вчення про «першодвигун», вчення про 4 види причин, вчення про «ентелехії».
- Які риси середньовічної філософії зберегли свою актуальність?
Завдання для індивідуальної роботи студента дома:
Підготувати повідомлення за темами:
* Біографія Аврелія Августина.
* Біографія Фоми Аквінського.
Підготувати реферат:
· Особливості філософії середньовічного суспільства.
· Боротьба між номіналізмом (Росцелін) та реалізмом (Ансельм Кентерберійський) у середньовічній філософії.
· Томізм - вчення Фоми Аквінського.
· Проблема людини у християнському віровченні.
· Сутність лютеранства та кальвінізму, їх вплив на розвиток капіталістичних відносин.
· Віра і знання: проблеми розмежування.
· Наука і релігія: протистояння і точка дотику.
Визначення основних понять і категорій теми:
Апологети(грец. захисний) — ранньохристиянські письменники (Юстін, Тертулліан, Оріген) III ст., які захищали від критики християнське вчення; захисники певних течій, учень.
Біблія— священна книга християнства та іудаїзму, створена протягом І тис. до н. е. та N11 ст. н. е. шляхом відбору, редагування та канонізації текстів, які іудейські, а пізніше християнські традиції вважали богонатх-ненними. Складається із двох частин — Старого Завіту, визнаного іудеями та християнами, та Нового Завіту, котрий визнається священним лишехри-стиянами. Мовами Біблії є давньоєврейська та арамейська у Старому Завіті та грецька (койне) у Новому. Містить сакралізовану історію світу та людства, наголошує на їх залежності від волі Бога — творця і промислителя. Основою людського життя, за Біблією, є правдиве боговшанування та бо гопоклоніння. За своєю суттю Біблія — одна-єдина книга, хоча й складена вона з багатьох книг, а тому характеризується величезною жанровою та тематичною різноманітністю: виклади міфологічних систем, історичні опо віді, релігійна публіцистика, філософсько-моралістичні твори, лірична по езія, зразки релігійної містики.
Віра— не обгрунтоване розумом прийняття існування чогось (Бога, долі, моральних чеснот іншого, Атлантиди, наукових об'єктів) за істину та дії, що відповідають цим прийняттям.
Есхатологія(грец. останній) — вчення про кінцеву долю людства і світу; складова частина будь-якої релігії.
Креаціонізм(лат. творення) — вчення, що пояснює походження і різноманітність світу божественним творчим актом.
Містицизм (грец. - таємні обряди, таїнство) — релігійно-філософський світогляд, який вважає можливим осягнення божественного (трансцендентного, надприродного) буття шляхом відходу від світу і занурення в глибини власної свідомості, віра в можливість безпосереднього спілкування з Богом через злиття з ним власної свідомості. Характерний для багатьох релігійних культів, філософських вчень.
Номіналізм(лат. — ім'я) — філософське вчення, що заперечує онтологічне значення універсалій (загальних понять), стверджуючи, що універсалії існують не в дійсності, а тільки в мисленні.
Патристика(лат. — батько) — сукупність філософських доктрин хри стиянських мислителів (отців церкви) II—VII ст.
Провіденціалізм (лат. - провидіння) — тлумачення історії як вияву волі зовнішніх сил, Божого провидіння, остаточної перемоги добра над злом.
Реалізм(лат. — суттєвий, дійсний) — філософський напрям, згідно з яким загальні поняття (універсалії) існують реально як сутності речей.
Схоластика(лат.— учений, шкільний) — філософське вчення, в якому поєднані релігійно-філософські засновки з раціоналістичною методикою та формально-логічними проблемами.
Телеологія(грец. ціль, лат. слово, вчення) — вчення про мету, доцільність, згідно з яким все для чогось призначене, має свою ціль.
Теодицея - вчення, що розв¢язує протиріччя між ідеєю Бога як Абсолютного Блага і наявністю світового зла.
Теологія— богослов'я, вчення про Бога, система християнських догматів.
Теоцентризм— принцип, згідно з яким єдиний Бог проголошується абсолютним началом і центром Всесвіту, що зумовлює собою буття і смисл існування всього живого.
Томізм— філософське богословське вчення Ф. Аквінського і його послідовників. Наприкінці XIX ст. трансформоване в неотомізм.
Універсалії— загальні родові поняття. Питання про природу універсалій було предметом дискусії між номіналістами і реалістами.
Питання для самоконтролю:
1. Які дві ідеї лежать в основі християнського монотеїзму?
2. Що таке креаціонізм?
3. Яким чином вирішується проблема людини у християнському віруванні?
1. Які визначальні риси й особливості середньовічної філософії?
5. Що таке патристика?
6. В чому Августин бачить сенс історії? За якими критеріями Августин розрізняє “Град земний” та “Град Божий”?
7. Що таке схоластика?
8. У чому полягає «боротьба» між номіналізмом та реалізмом?
9. Яким чином вирішується проблема пізнання в середньовічній філософії?
10. У чому полягає вчення Ф. Аквінського та яке його історичне значення?
11. Яким було ставлення до природи у період Середньовіччя?
Контрольні тести до теми:
1. Стверджував, що істини віри та розуму не можуть суперечити одна одній:
А) Августин Блаженний; В) Секст Тертулліан;
Б) Фома Аквінський; Г) Платон.
2. Напрямок середньовічної схоластики, який стверджує, що загальні поняття (універсалії) мають реальне існування й передують існуванню одиничних речей:
А) номіналізм; В) реалізм;
Б) догматизм; Д) софізм.
3. Напрямок середньовічної схоластики, представники якого не допускали реального існування універсалій, вважали, що загальне присутнє лише після речей:
А) номіналізм; В) реалізм;
Б) догматизм; Д) софізм.
4. П¢ять доказів існування Бога сформулював:
А) Августин Блаженний; В) Секст Тертулліан;
Б) Фома Аквінський; Г) Платон.
5. Автором трактату «Про град Божий» є:
А) Августин Блаженний; В) Секст Тертулліан;
Б) Фома Аквінський; Г) Томмазо Кампанелла.
ЛІТЕРАТУРА:
Основна:52 - С. (16 – 53), 54 - С. (75 – 80), 59 - С. (82 – 90, 95 – 102, 103 – 104), 70 - С. (63 – 85), 69 - С. (46 – 50), 79 - С. (53 – 75).
Додаткова: 11 - С. (118 – 162), 12 - С. (40 – 49), 25 - С. (249 – 280), 32 - С. (202 – 240), 83 - С. (417 – 509).
Семінарське заняття № 4
Дата добавления: 2018-05-02; просмотров: 1038; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!