Основні адмін. права та обов’язки фізичних осіб.
Права індивіда-це його соціальні можливості,встановлення економічними і культурнимиумовами життя суспільства і законодавчо закріплені державою.Права людини-це суб’єктивніправа,які визначають не потенційні,а реальні можливості індивіда ,закріплені в Конституції,законах та інших нормативно-правових актах.Під об’єктивним правом розуміють систему правових норм,система джерел їх відображення(конституція,закони).Під суб’єктивним правом у широкому розумінні розуміють все те.що витікає із правових норм для особи і характеризує її як суб’єкта права.У вузькому розумінні суб’єктивне право являє собою право особи ,передбачене правовою нормою(свобода пересування та вільний вибір місця проживання,свобода обєднань)Також під суб’єктивним правом розуміють забезпечену законом міру можливої поведінки особи. Субєктивне право як юридична категорія означає відображені в нормі права і закріплені в ній:свободу поведінки індивіда в рамках,встановлених нормою права;можливість індивіда користуватися певним соціальним благом;повноваження здійснювати відповідні дії і вимагати відповідних дій від інших осіб;можливість звернутися до суду або іншого уповноваженого органу для захисту порушеного права.Абсолютні права та обов’язки не потребують створення спеціальних умов для їх реалізації, їх можна реалізовувати в будь-який момент.
Відносні адміністративні права та обов’язки можуть бути реалізовані лише із дозволу відповідного владного суб’єкту. Цей дозвіл оформляється у вигляді видачі ліцензії, сертифікатів, актів, посвідчень чи дозволів лише за наявності яких ми можемо дані права реалізовувати.
|
|
|
Наприклад права та обов’язки пішохода є абсолютними, а права та обов’язки водія відносними.Обовязок-це об’єктивно необхідна міра можливої поведінки особи.Громадяни України мають право на свободу обєднань у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав ісвобод.Тобто,громадянин наділяється правом створювати та бути засновником громадського обєднання,в той же час на нього покладається обов’язок дотримання вимог закону.Орган юстиції або уповноважений орган по здійсненню реєстрації громадського обєднання має своїм обов’язком зареєструвати дане обєднання та право відмовити у його реєстрації у випадку передбаченому законом.Обовязки гром. можуть бути абсолютними та відносними.Абсолютні:додержуватись Конституції та ЗУ,держ дисципліни;охороняти інтереси держави ;захищати Батьківщину;оберігати природу.;сплачувати податки.Відносні обов’язки-виникають із правомірних дій,спрямованих на придбання і користування ними (обов’язки власника транспортного засобу),або з правопорушень(обов’язок сплатити штраф у випадку вчинення правопорушення)
|
|
|
Спеціальні адмін. прав статуси фізичних осіб.
Спеціальні адмін.-прав статуси визначаються соціальною роллю конкретних індивідів як суб’єктів адмі права,обсягом іхарактером їх правосуб’єктності в різних сферах суспільних відносин,які регулюються адмін. правом.У залежності від рольових позицій індивідів,які приймають участь у конкретних адмін. правовідносинах,спеціальні адмін. прав статуси можна згрупувати в кілька родових спільностей,виділивши статуси:членів адміністративних колективів,суб’єктів адмін. опіки,жителів територій з особливим адмін.-прав режимом,суб’єктів дозвільнох системи.
Адміністративно правовий статус іноземців та осіб без громадянства.
Адміністративно-правовий статус іноземців та осіб без громадянста встановлюється ЗУ»Про прав. статус іноземців та осіб без громадянства».Відповідно до закону іноземцями є особи ,які не перебувають у громадянстві України і є громадянами (підданими) іншої держави або держав.Особами без громадянства є особи,яких жодна держав відповідно до свого законодавства не визнає своїми громадянами.Іноземців наділено тими ж правами і свободами,що й громадян України,вони виконують такі ж обов’язки,якщо інше не встановлено в ЗУ і міжнародними договорами.Правовий статус іноземця у будь-якій країні є своєрідним:він складається з правового статусу громадянина власної держави (або статубу особи без громадянства у країні її постійного місцеперебування)і правового статусу власне іноземця. Іноземний громадянин не втрачає юридичного зв’язку зі своєю країною,перебуваючи за її кордонами,користується її захистом і підтримкою.У то й же час іноземний громадянин підпадає під юрисдикцію іншої країни,зобов’язаний дотримуватись Конституції та інших адмін. правил,що нею встановлені.Обсяг правового статусу іноземців залежить від того постійно,чи тимчасово вони перебувають на теетирої країни.Для тих хто постійно проживає встановлені такі права:1-працювати на підприємствах,установах,організація або займатися ншою трудовою діяльністю;2-користуватися медичною допомогою;3-одержати жиле приміщення у відповідності до ЗУ;4-вступати до легалізованих громадських організацій(якщо це передбачено статутами організацій та інше не передбачено ЗУ.)Іноземці не мають права:1-бути засновниками і членами політичних партій;2-обирати і бути обраним до органів державної влади і самоврядування і брати участь у референдумах»3-одержувати у власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення;4-бути адвокатами,аудиторами,нотаріусами.;5-бути державними службовцями.Адмін відповідальність їх є такою ж як і громадян Ураїни.але існує специфічний метод примусу до іноземців-видворення за межі України.видворення може супроводжуватися забороною вїзду на територію України на 5 років.Іноземець та особа без громадянства зобов’язані покинути Україну у строк (30 днів),зазначений у рішенні про видворення.В такому разі в паспорті даної особи негайно анулюється віза та вилучаються документи на право перебування в Україні.Рішення про видворення може бути оскаржене до суду.
|
|
|
|
|
|
Дата добавления: 2018-04-15; просмотров: 386; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!