Система адміністративного права.
Предмет правового регулювання
2.Методи адміністративного права.
Система адміністративного права.
Місце адміністративного права в системі права України.
Історичний аспект розвитку адміністративного права
Адміністративне право як наука і навчальна дисципліна.
Концепція адмін.реформи
Поняття та ознаки адмін-прав норми
Джерела адмін.права
Поняття та особливості адмін-прав відносин.
Юридичні факти
Адмін-прав.статус фізичних осіб
Система органів виконавчої влади за законодавством України.
Поняття державної служби та державних службовців
Поняття та види форм державного управління
Поняття методу державного управління.
Адміністративний договір
Поняття та ознаки правового акту управління.
Система способів забезпечення законності та дисципліни в державному управлінні
1. Предмет правового регулювання будь-якої галузі права – це сфера суспільних відносин, на які розповсюджується вплив норм певної галузі.
Адміністративне право також має свою сферу суспільних відносин, які регулюють його нормами.
Традиційно предмет адміністративного права визначали як відносини державного управління. Такий погляд на предмет адміністративного права був запроваджений в кінці 50 років 20 століття і до цього часу залишається домінуючим.
|
|
|
Проте за останнє десятиліття призначення предмету адміністративного права суттєво змінилося: Змінилися відносини між державою і особою, особа вже не перебуває в прямій підпорядкованості державі, а має рівний з державою статус. Це зумовило розширення сфери адміністративних правовідносин, куди ввійшли адміністративна юстиція та відносини про наданню адміністративних послуг.
Виділяють п’ять груп суспільних відносин, які складають сучасний предмет адміністративного права:
- Відносини державного управління. Данні відносини являють собою виконавчо-розпорядчу діяльність органів виконавчої влади і місцевого самоврядування спрямовану на регулювання та координування відносин в економічний, соціально-побутовій та адміністративній сферах суспільства.
- Це відносини, що виникають в процесі внутрішньої організації та діяльності апаратів державних органів та органів місцевого самоврядування. В дану групу входять відносини пов’язанні з формуванням внутрішньої структури органів, розподілу його на функціональні підрозділи, ведення діловодства та проходження державної служби.
- Це відносини, що виникають з приводу застосування засобів адміністративного примусу та адміністративної відповідальності, щодо юридичних та фізичних осіб.
|
|
|
- Відносини пов’язані з організацією діяльності адміністративних судів.
- Відносини, що виникають з приводу забезпечення органами виконавчої влади і місцевого самоврядування реалізації прав і свобод фізичних і юридичних осіб, а також надання особам різноманітних адміністративних послуг. До цієї групи належать: розгляд органами влади скарг і звернень громадян, а також здійснення дозвільно-реєстраційної діяльності.
Адміністративне право можна визначити як галузь права, що регулює суспільні відносини пов’язані із здійсненням виконавчо-розпорядчих та організаційних функцій органів держави та органів місцевого самоврядування, спрямованих на забезпечення функціонування механізму держави, а також на захист і забезпечення прав і свобод осіб.
2. Методи адміністративного права.
Адміністративне право володіє методами правового регулювання.
Загальна теорія держави і права виділяє два основних методи правового регулювання: імперативний та диспозитивний (субординації та координації).
Для адміністративного права характерне застосування методу субординації та координації (імперативний та диспозитивний).
|
|
|
Крім того, концепція реформи адміністративного права передбачає застосування третього методу правового регулювання – це метод реординації.
Метод субординації (імперативний) характеризується юридично-владними приписами владними суб’єктами. Цей метод означає односторонність волевиявлення одного з учасників регульованих відносин.Це волевиявлення юридично владне.Відповідно,волевиявлення однієї сторони не рівнозначне волвиявленню іншої. Субординація знаходить своє відображення у у процесі регулювання управлінських відносин,відносин по застосуванню зоходів адмін.. примусу і відповідальності,відносини державної служби. Метод координації (диспозитивний) полягає у наданні учасникам адміністративних відносин можливості вибору варіанту власної поведінки, але обов’язково в межах умов передбаченою адміністративними нормами.Диспозитивність проявляється в регулюванні відносин ,що виникають з приводу надання адмі.послуг,укладання адмін.договорів,адмін.оскарження .Такий метод знаходить відображення у таких видах виконавчої діяльності, як управління економікою, культурою та освітою.
Метод реординації полягає в наданні фізичним та юридичним особам право вимагати у суб’єкта владних повноважень здійснення певних дій та створення необхідних умов для забезпечення їх діяльності. Даний метод широко використовується у сфері надання адміністративних послуг та здійснення адміністративної юстиції.Методи правового регулювання реалізуються шляхом :встановлення приписів(зобов’язання вчинення певних дій,або утримання від них:обов’язок сплатити штраф,або проходження тех..огляду трансп.засобу);встановлення заборон(заборона руху на червоний сигнал світлофору);надання дозволів(дозвіл на придбання та зберігання зброї,ліцензія на зайняття певним видом підприємницької діяльності)
|
|
|
Система адміністративного права.
Система адміністративного права традиційно поділяються на загальну та особливу частину.
Загальна частина побудована за принципами інституційності. Сюди включаються норми, що складають основні правові інститути адміністративного права.
Загальна частина розмежовує норми адміністративного права розмежовує норми на 3 великі групи:
Суб’єкти адміністративної діяльності.
Об’єкти адміністративної діяльності. Основні сфери регулювання адміністративного права, а також права і обов’язки осіб.
Форми адміністративної діяльності. Засади адміністративної нормотворчості, ведення діловодства, а також здійснення не правових заходів.
Особлива частина адміністративного права розмежовує норм адміністративного права за галузевими ознаками виконавчо-розпорядчої діяльності: Норми, що регулюють здійснення управління в економічній, адміністративно-політичній та соціальній сфері.
Виходячи із сучасної структури адміністративного права його доцільно побудувати за інституційним принципом. Тобто не ділити на загальну та особливу частини, а виділяти лише окремі інститути даної галузі права.
Дата добавления: 2018-04-15; просмотров: 288; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!