Визначте причини та наслідки провадження в Україні політики колективізації.
Причини:
- нестача коштів, сировини і робочих рук для розвитку індустрії;
- хлібна криза 1927-28 рр., що могла зірвати темпи індустріалізації;
- необхідність забезпечення зростаючого населення міст і армії продовольством;
- необхідність перетворення селянства на найману робочу силу;
- колгоспами було легше керувати, ніж окремими селянами-власниками.
Наслідки:
- здійснення індустріального стрибка;
- жертви розкуркулення та голодомору;
- деградація та дезорганізація сільського господарства.
8 уровень.
Зазначте причини та наслідки сталінських репресій в Україні у 20 - 30-х рр. ХХ ст.
Яким чином сталінська модернізація зумовила Голодомор 1932-1933 рр? Чому його називають геноцидом українців?
Голодомор 1932-1933 рр. мав штучне походження. Він був зумовлений широкомасштабними політичними, соціально-економічними і антинародними експериментами ВКП(б) та уряду СРСР. Намагаючись вписатись у графік світового розвитку, сталінське керівництво у другій половині 20-х рр. взяло курс на форсовану модернізацію економіки. Основою нового курсу була індустріалізація. А тягар матеріального забезпечення кардинальних перетворень в індустрії ліг на плечі селянства. В результаті за здійснений індустріальний стрибок було заплачено дорогою ціною: мільйонами жертв голодомору 1932-1933 рр. Голод став результатом індустріалізації економіки, примусової колективізації і цілеспрямованої політики на вилучення хліба та інших харчових продуктів – продрозкладки. Голодомор був наслідком встановлення завищених норм хлібозаготівель та нелюдських мір з виконання їх будь-якою ціною. Хлібозаготівлі супроводжувалися репресіями, фізичним та моральним знущанням над селянами. Уряд конфісковував не тільки зерно, а й насіннєві фонди колгоспів, і селяни не могли нічого висіяти на поля на наступний рік. Під час голодомору держава не допускала ніякої іноземної або внутрішньої допомоги українцям, і не випускала за кордон України будь-які дані про наявність голодомору. По усій довжині кордону України були виставлені військові угрупування, які завертали всіх селян, що хотіли втекти у менш затронуті голодомором райони Білорусії та Росії. Таким чином, Україна перетворилася на ізольовану територію, і не спроможна боротися зі своїм лихом сама, не могла отримати допомоги.
|
|
|
Геноцид – це дії з намірою знищити, повністю або частково, певну національну, етнічну, расову або релігійну групу шляхом вбивства її членів, нанесення шкоди їх здоров’ю або створення життєвих умов, розрахованих на фізичне знищення членів цієї групи. Голод 1932-1933 рр. був використаний для розправи з певною групою людей, для підкорення українського селянства сталінському режиму. Саме тому його визнано геноцидом українського народу. Геноцид творився на державному рівні, і був спрямований в чітко визначену ціль – українське селянство. Тодішня комуністична влада обрала найжорстокіший метод винищення української нації. Голодомор – це унікальний механізм геноциду, розрахований не тільки на зовнішнє знищення, а й на запуск механізмів самознищення. Жоден зі світових масових злочинів за своїми масштабами й садизмом не може зрівнятися з тим, що було скоєно у 1932-1933 рр. радянським комуністичним режимом супроти української нації. Досі не відома точна кількість жертв голодомору. За різними даними, вона становить від 3,5 до 12 мільйонів осіб. Голодомор 1932-1933 – найстрашніша трагедія українського народу ХХ століття.
|
|
|
Питання до теми № 7 « Україна в роки Другої світової війни».
Уровень.
Випишіть діячів, що були провідниками ОУН, зазначте, яку роль вони відіграли в появі та існуванні організації і на які сили орієнтувались у боротьбі за незалежну Україну: Микола Міхновський, Євген Коновалець, Євген Петрушевич, Дмитро Вітовський, Андрій Мельник, Роман Шухевич, Степан Бандера, Августин Волошин.
|
|
|
Євген Коновалець - в 1929 Коновалец создает новую организацию ОУН. После прихода нацистов к власти в Германии он начинает налаживать отношения. Будущий фюрер великой Германии обещал своему «союзнику» всяческую помощь, если тот направит деятельность своей организации только против Советского Союза и прекратит против Польши. В январе 1934 года по приказу германского инспектора полиции Дильгена и полковника Райхенау берлинская центральная организация ОУН, руководимая самим Коновальцем, вливается в штат гестапо на правах особого отдела. Роман Шухевич - У 1930—1934 рр. Шухевича (псевдо «Дзвін») було призначено бойовим референтом Крайової Екзекутиви ОУН. У 1930 він був одним із керівників масових актів непокори — Саботажної акції. Роман Шухевич брав активну участь у дискусії щодо побудови та організації армії в ОУН. Під керівництвом Шухевича із членів ОУН, які приходили із УРСР, була створена міцна організаційна мережа, яка стала базою для підготовки підпілля в Україні. З січня 1943 р. в житті Романа Шухевича почався новий етап діяльності як Провідника й Командира національно-визвольної боротьби проти німецьких і російських окупантів. Степан Бандера - В 1932—1933 рр. виконував функцію заступника крайового провідника, а в середині 1933 р. був призначений крайовим провідником ОУНПід керівництвом Бандери ОУН відходить від експропріаційних акцій і починає серію каральних акцій проти представників польської окупаційної влади. Під його проводом ОУН-Б стає кипучою революційною організацією. В порозумінні з прихильними українській справі німецькими військовими колами творить український легіон та організує визвольну боротьбу, спільно з іншими поневоленими Москвою народами. Андрій Мельник – відстоював ідею створення власної держави. Мельник і Коновалець – мельниківці (курс на зближення з гітлерівцями). Бандера і Шухевич – бандерівці(створення власної армії, боролись за незалежність, зпирались на сили укр.народу, погодились на співробітництво з німцями)
|
|
|
Дата добавления: 2018-04-15; просмотров: 237; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!