Який внесок зробили вояки УПА в боротьбу за державність України у 40-50-х рр. ХХ ст.?
14 жовтня 1942 р. було створено Українську Повстанську Армію (УПА), яка, незважаючи на малочисельність, перетворилась на грізну силу для противника. Головнокомандуючим УПА став Р. Шухевич, відомий як Тарас Чупринка. Центральна ідея, яку відстоювала УПА, була сформульована в одній із її листівок: «Ми боремося за українську державу, а не за чужий імперіалізм». УПА боролася за найбільш передові людські ідеали під кличем "Воля народам! Воля людині!". Борці ОУН-УПА своїм життям і своєю кров'ю засвідчили любов і відданість Україні. Вони боролися під знаменом незалежної України - українським тризубом та синьо-жовтим прапором, а кредом їхньої боротьби було гасло: "Здобудеш українську державу або згинеш у боротьбі за неї".
У перші дні війни ОУН сподівалася з допомогою нацистської Германії почати відродження національної незалежності України. Але у ході війни відбулася еволюція політичних поглядів. Попри всю суперечливість політики ОУН щодо гітлерівської Німеччини у початковий період Другої Світової війни, її керівництво висувало стратегічне завдання боротьби за утворення української державності . Формування ОУН—УПА відігравало роль «третьої сили», яка захищає інтереси українського народу між двох ворогуючих боків — радянського і нацистського. Документи з різних політичних таборів, які протягом десятиліть ретельно приховувались від громадськості, чітко свідчать про те, що Організація Українських Націоналістів (ОУН) і її збройне утворення Українська Повстанська Армія (УПА), використовуючи право кожного народу на самовизначення, втілювали у життя одвічне прагнення українців - бути господарями на рідній землі.
|
|
|
Героїчна боротьба воїнів УПА зробила значний внесок у розгром німецько-фашистських окупантів. Від травня до листопада 1943 р. вони провети 5 великих військових операцій, відбулося 74 бої. Попри всі зусилля, нацисти не змогли ліквідувати УПА.
У результаті героїчних зусиль УПА і радянських військ у 1944 р. Україну було звільнено від німецьких окупантів. Але боротьба УПА продовжувалась, тільки вже не з німцями, а з радянським суспільним ладом, оскільки він продовжував ту саму антиукраїнську політику, яку він проводив і до початку війни 1941 р. Після звільнення Західної України почалася її радянізація. ОУН—УПА активно боролася за права українського населення. На початку 1950-х рр. ОУН—УПА була розгромлена.
Питання до теми № 8 «Суспільно-політичний, соціально-економічний розвиток України від другої половини 40-х до початку 80-х років ХХ ст.»
Уровень.
Випишіть з’їзди КПРС, що сприяли процесу десталінізації, зазначте, у якому році вони відбулися і хто тоді був Першим секретарем ЦК КПРС.
|
|
|
ХХ – лютий 1956 р. М. Хрущов
ХХІІ – жовтень 1961 р., М. Хрущов
Випишіть організацій, що належать до українського дисидентського руху, вкажіть час їх існування та їх головних діячів.
Українська робітничо-селянська спілка на чолі з Л. Лук’яненком, 1959 – 1967 рр. І. Кандиба, С. Вірун
Український національний фронт – 1976-1978 рр., засновник Дмитро Квецько. М. Дяк, І. Губка
Українська гельсінська група на чолі з М. Руденком, 1976 – 1980 рр. І. Кандиба, Л. Лук’яненко, О. Мешко, О. Тихий.
Уровень.
Зазначте причини та наслідки голоду 1946-1947 рр.
Голод 1946—1947рр. був одним із наслідків антилюдської моделі відбудови народного господарства. У повоєнний час на селі склалося вкрай несприятливе становище: за роки війни скоротилися посівні площі, зменшилося поголів'я худоби, не вистачало техніки, а особливо робочих рук, що вимагало зміни державної політики на селі. Але сталінське керівництво не збиралося нічого змінювати, село мало стати одним із головних джерел для проведення відбудови. Під тиском Москви уряд УРСР та ЦК КП(б)У планував на 1946 р. форсовано збільшити посівні площі, урожайність і хлібозаготівлю.
|
|
|
Навесні—улітку 1946 р. 16 областей України вразила посуха. Валовий збір зерна був у три рази менший, ніж у 1940 р. Керівники деяких областей почали наполегливо звертатися до уряду з проханням зменшити планові завдання хлібозаготівлі, які в липні 1946 р. були збільшені з 340 до 360 млн пудів. Відповіддю на звернення про допомогу стали репресивні заходи. У сільські райони виїхали представники вищих органів республіки, областей, суду, прокуратури. Тільки за перший квартал 1947 р. до судової відповідальності було притягнуто 1,5 тис. голів колгоспів, до партійної відповідальності за невиконання вказівок партії — 6 тис. комуністів. Було відновлено дію «Закону про п'ять колосків», за яким засуджено й ув'язнено тисячі селян. Народ почав тікати від голодної смерті до більш благополучних районів (Західна Україна), міст. Щоб уникнути збезлюдненая села, каральні органи почали відшукувати та повертати селян назад. Незважаючи на суворі репресії, удалося зібрати лише 60 % від плану хлібозаготівлі (було вилучено навіть насінний фонд).
Посуха загострила й проблему кормів, що відбилося на тваринництві. Почався падіж худоби. Щоб уникнути масового характеру цього явища, було дозволено здавати худобу на забій понад планові норми. Це призвело до того, що в деяких областях план зі здачі м'яса було перевиконано вдвічі. У результаті тваринництво республіки зазнало величезних утрат, компенсувати які доводилося довго. У той час коли за межі України ешелонами вивозився хліб (так. лише до країн Східної Європи та Франції було вивезено безвідплатно 1,7 млн тонн для підтримки тих режимів, що там установилися), розпочався голод, жертвами якого стали майже 1 млн осіб.
|
|
|
Опинившись перед катастрофою керівництво України на чолі з М. Хрущовим намагалося зменшити її масштаби за рахунок західних областей і звертання по допомогу до Москви. Для проведення посівної кампанії була надана позичка в 35 млн пудів.
Наслідками голоду стало ускладнення і без того важкого процесу відбудови; скорочення трудових ресурсів села і його можливостей; падіння морального духу населення; невиконання планів п'ятирічки з відбудови сільського господарства.
Дата добавления: 2018-04-15; просмотров: 702; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!