ЕКОНОМІЧНІ ПРОБЛЕМИ ВЗАЄМОДІЇ ЦИВІЛІЗАЦІЙ
Регіони, де історично утворився нестійкий, суперечливий симбіоз між двома чи більше цивілізаціями, можуть бути визна-
____________________________________________________ Розділ 8
ченими як зони цивілізаційних стиків. Ці стики можуть припадати і на області зіткнення окремих цивілізацій (наприклад, Ісламської та Православної на Кубані, Північному Кавказі та Криму), та на територіально невеликі зони зіткнення цивілізацій у межах однієї парацивілізації (Західнохристиянська та Християн Далекого Заходу в Ірландії та Уельсі, Іудейська та Ісламська в Іудеї та Єфремі).
Глобалізація є магістральним напрямком світового розвитку, але не в безальтернативному напрямку безперечного західного домінування, а вбік формування нової різнобарвної світової системи. В структурі останньої традиційна альтернативність Сходу і Заходу розкривається через потенційну дуальну рівновагу двох сучасних центрів випереджаючого розвитку: ядра Західнохрис-тиянської цивілізації, що охоплює Північну Америку та країни ЄС, і країн Східної Азії, а в першу чергу Китаю, Південної Кореї, Малайзії тощо. Ця обставина має враховуватися Україною при розробці її стратегії розвитку та глибокого входження у світове співтовариство8.
Кожна окрема цивілізація, за А.Дж. Тойнбі, в якості визначальної риси має наявність спільних для багатьох народів, що до неї входять, ціннісної орієнтації, традицій, нормативних та релігійних установ. Західнохристиянська цивілізація розпочала своє формування ще у першій половині першого тисячоліття на Вісько-вому Кордоні на місці сучасних Ельзасу та Лотарингії. Саме «мужні, звитяжні люді» з Кордону виступили першими носіями культури новоутвореної цивілізації. Головними її складовими виступили ідейно-ціннісні структури, притаманні представникам римського варіанту елліністичної цивілізації, та культурні над-банки мешканців варварської півночі, в першу чергу, германських племен. Утворившись на досить невеликому клаптику землі, вона потому розповсюдилась по всій Західній Європі. Сучасна Західнохристиянська цивілізація вже не обмежується синтезом двох культур. Протягом багатьох століть до неї долучалися різні складові, інкорпорація яких пройшла досить вдало. Це і окремі самостійні цивілізаційні утворення, на кшталт Скандинавської цивілізації та цивілізації Християн Далекого Заходу, і складові інших цивілізацій, на кшталт колишніх складових Ісламської цивілізації Іспанії та Мальти чи Східнохристиянської Південної
|
|
|
8Економіка України: стратегія і політика довгострокового розвитку / За ред. акад. НАН України В.М. Геєця.: К.: Ін-т екон. прогнозув.; Фенікс, 2003. - С. 830-832.
|
|
|
Цившзаційні виміри економісного розвитку_______________________
Італії та Сицилії. На поточний момент ці цивілізації охопив муль-тикультуризаційний процес, у її тиглі потроху розчиняються елементи багатьох інших цивілізації, привнесені багатомільйонною армією вихідців з інших континентів.
На Європейському континенті зараз можна розрізняти Європу «стару» (тобто Західну Європу), для якої західнохристиянські цінності є іманентними, та Європу «нову», яка включає країни Центральної та Східної Європи, і для яких такі цінності є надбаними. Це забезпечує різнобарвність Європи сьогодення, а наявність багатомільйонних діаспор представників Православної, Ісламської та Індуіської цивілізації взагалі перетворює наш континент на місце розташування поліцивілізаційного утворення, мультикультурної спільноти.
Проблема визначення цивілізаційної приналежності нашої країни потребує врахування кількох головних чинників впливу. Першим виступає розвиток Православних традицій в межах Руської субцивілізації зі спиранням на Східнохристиянську цивілізацію з візантійськими коренями. Другий фактор почав грати важливу роль з часів зрілого Середньовіччя як результат інкорпорації до Західного світу шляхом залучення до Великого Князівства Литовського, а потім частково до австрійської держави, і пердбачав широку співпрацю із Західнохристиянською цивілізацією.
|
|
|
Український варіант православного суспільства, маючи глибинні відмінності від Східного варіанту православного суспільства ще до появи Київської Русі, набув оформлення протягом часів постмонгольської навали, органічно поєднавши в собі і риси Західнохристиянської цивілізації, і Східнохристиянської, і Ісламської цивілізацій. Втім остаточного переплавлення різних рис у цивілізаційному тиглі в Україні не відбулося й до нині, синтез продовжується.
Україна належить до Західноправославної субцивілізації Східнохристиянської цивілізації Сирійського парацивілізаційного світу. Отже західні цивілізаційні програми мають в Україні цілеспрямовано адаптуватися до вітчизняних, багато в чому, досить відмінних від західних, умов. Разом з тим, Україна потенційно здатна сприймати Західнохристиянські набутки найбільш адекватно, якщо порівняти з більшістю інших країн світу, оскільки має великий, майже тисячолітній, досвід такої адаптації.
|
|
|
За думкою Ю.В. Павленко, однобічна орієнтація на Захід, що мала місце протягом останнього десятиліття, пов'язана не в останню чергу з хибним усвідомленням власної цивілізаційної
_____________________________________________________ Розділ 8
ідентичності України9. Хоча розвиток взаємовигідних зв'язків з країнами Заходу, що мають необхідні для розвитку України капітали і технології, є вкрай важливим, проте західні цивілізаційні надбання ще мусять бути адаптованими до української специфіки. Орієнтація на високі Західнохристиянські громадянсько-правові стандарти та прагнення до найтіснішої співпраці з відповідними країнами не повинні створювати ілюзії щодо західної ідентичності українців.
Через Крим Україна пов'язана з Ісламською цивілізацією. Крім того, завдяки своєму географічному положенню та наявністю історичних зв'язків з країнами Середньої Азії наша країна має широкі можливості для подальшої співпраці з ними та отримання додаткових виграшів внаслідок багатовекторної орієнтації.
Разом з тим, європейський вектор залишається для України найголовнішим, а інтеграція в європейські економічні структури та до євроатлантичного блоку виступають одними з найважливіших цілей на найближче майбутнє. Отже, нагальною проблемою виступає забезпечення прискореного долученя до соціально-економічних стандартів Заходу, важливою запорукою чого виступає еволюційна трансформація окремих, несприятливих з огляду на цивілізаційні засади економічного прогресу рис нашої субцивіл-ізації. Це прискорить формування на теренах Великої Європи більш однорідного в цивілізаційному плані суперсуспільства. Такі трансформації не мають набути негативного забарвлення посе-редством виконання окремими групами культуртрегерської місії, а забезпечити органічне поєднання корисного з корисним.
Важливу роль в оцінці інтеграційних перспектив нашої держави відіграють не тільки цивілізаційні аспекти, але й економічна складова. В цьому сенсі, не останнє значення для України мають наслідки розширення ЄС на схід та південь. В цілому приєднання до ЄС історично близьких Україні країн, традиційно важливих торгових партнерів надає об'єктивні підстави для сподівань щодо значного зростання обсягів експортно-імпортних операцій між Україною та ЄС.
Втім існують і негативні наслідки такого розширення. Так, це призведе до підвищення рівня нетарифного протекціонізму щодо окремих вітчизняних товарів, погіршить можливості поставок до нових членів ЄС високотехнологічної продукції через
'Економіка України: стратегія і політика довгострокового розвитку / За ред. акад. НАН України В.М. Геєця.: К.: Ін-т екон. прогнозув.; Фенікс, 2003. - С. 833.
Цивілізаційні виміри економісного розвитку______________________
дію складних щодо виконання стандартів, призведе до поширення сфери застосування антидемпінгових заходів стосовно вітчизняної продукції.
Остаточне вирішення проблеми вступу України до ЄС — справа не найближчих років. Значне відставання нашої країни по низці позицій унеможливлює швидке просування в цьому напрямку. Так, за рівнем розвитку людського потенціалу, який є на сьогодні одним із найважливіших факторів конкурентоспроможності нації, Україна посідає лише 80-е місце серед 173 країн світу, а більшість членів ЄС входять до першої «двадцятки». Найкращі ж з нових членів ЄС вже підтягнулися до рівня найменш відсталої в цьому відношенні країни ЄС — Португалії: Кіпр — 26, Словенія — 29, Мальта — 30.
СІ.Кірєєв в якості головних факторів значного відставання України за рівнем інституційного розвитку виділяє наступні:
1. Незавершеність інституційних перетворень у напрямі ста
новлення розвиненої ринкової системи.
2. Невиразність політики стосовно структурних реформ в
економіці. У результаті продовжують домінувати застарілі, без
перспективні в довгостроковому аспекті галузі, галузі, що не ма
ють майбутнього в європейському тренді розвитку економіки
нашої країни.
3. Розрив між інтелектуальним рівнем розвитку та реальним
станом економічного потенціалу, де малопомітні інтелектуально
місткі виробництва. В Україні індекс розвитку освіти досягає 0,92
(за максимального можливого значення 1,0), що практично дор
івнює аналогічному показнику Японії (0,93), але це поки що не
позначається належним чином на позиціях країни на світових
ринках товарів і послуг.
Отже, перед Україною є ряд надзвичайно складних питань, від вирішення яких залежатимуть вирішальною мірою перспективи її вступ до Європейського Союзу.
Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 301; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!