СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ПЕРЕХІДНИХ ЕКОНОМІК
4.1. Системна криза і системні перетворення в перехідній еко
номіці.
4.2. Перехідне відтворення та основні складові стратегії роз
витку.
Структурна та інвестиційно-інноваційна політика.
Перехідний період, в який вступила економіка України, розпочався глибинними системними, трансформаційними перетвореннями, що знайшли своє відображення в соціально-економічній кризі,що охопила всю систему суспільних відносин. Переплетіння економічних, політичних і соціальних протиріч суспільства вимагає формування узагальненого розуміння природи сучасної кризи, причин і факторів, що її зумовлюють. Без з'ясування внутрішніх механізмів руху перехідних економічних систем неможливо розробити дієві заходи подолання кризових явищ.
СИСТЕМНА КРИЗА І СИСТЕМНІ ПЕРЕТВОРЕННЯ В ПЕРЕХІДНІЙ ЕКОНОМІЦІ
В класичній теорії розрізняють кризи:
I. За масштабами порушення рівноваги:
—загальні,що охоплюють всю національну економіку.
—часткові— розповсюджуються на одну яку-небудь сферу
економіки в (валютний, фінансовий і т. д.).
—галузеві— розвиваються в одній із галузей економіки.
II. За регулярністю порушення рівноваги:
— періодичні (циклічні)— повторюються регулярно через певні
проміжки часу (короткострокові, середньострокові, «довгі хвилі»).
— нерегулярні— мають свої особливі причини виникнення (аграрний, структурний і т. д.)
III. За характером порушення пропорцій відтворення:
|
|
|
— надвиробництва— сукупна пропозиція перевищує сукуп
ний попит;
Стратегії розвитку перехідних економік
— недовиробництва — сукупний попит перевищує сукупну пропозицію.
Сучасна криза в перехідній економіці України представляє собою досить складний феномен, який неможливо підпорядкувати наведеній класифікації (рис. 4.1). Для неї характерні ті ж явища, що мали місце в світовій практиці (загальні риси) і специфічні характеристики (особливі риси).
|
|
| Характерні ознаки кризи в Україні |
| Загальні |
| Особливі |
| - макроекономічний характер; - падіння темпів зростання - стагфляція - поєднання - бюджетний дефіцит; - розрив торгово-економічних -заміна механізмів координації економічної системи; - модифікація характеру |
| - відсутність періодичності, - великий діапазон розвитку - відсутність матеріальної - демонтаж самої основи |
Рис. 4.1. Риси кризи в Україні
Наявність специфічних особливостей сучасної кризи дозволяє стверджувати особливість даного етапу економічного розвитку. Вітчизняні дослідники вважають соціально-економічну кризу в Україні особливим явищем трансформаційного характеру, що охоплює перехід:
|
|
|
—від планової до ринкової економіки (Чухно А.);
—від індустріального до постіндустріального суспільства
(Мочерний С);
—від одного економічного базису суспільства, заснованого
на позаекономічній залежності, до іншого, що будується на взає
мозв'язку особисто вільних суб'єктів (Покритан А.).
Кожна з наведених точок зору охоплює лише одну із сторін, що характеризує сучасну кризу. В узагальненому вигляді остан-
Розділ 4
ня представляє собою міжсистемну трансформаційну кризу, що відображає перехід всієї сукупності економічних відносин до ново-ємкісного стану, повну зміну базису суспільства і його інституційної структури.
Глибинною причиноюсуспільної трансформаційної кризи є невідповідність продуктивних сил і виробничих відносин попередньої економічної системи, що проявляється в диспропорціях макроекономічного і інституційного характеру.
Витоки соціально-економічної кризи в Українізнаходяться:
—по-перше, в адміністративно-командній системі СРСР,
негативні наслідки якої успадкувала Україна під час свого відок
ремлення;
|
|
|
—по-друге, в практиці необгрунтованих реформ, що прово
дились в незалежній Україні;
—по-третє, в проблемах, зумовлених загальноекономічни
ми законами трансформації економічних систем.
В перехідній економіці України наявна багатоукладність економічної структури на всіх рівнях господарських відносин і їх невідповідність між собою.
Виробничо-технологічна багатоукладністьпроявляється в об'єднанні в єдиній системі продуктивних сил елементів різних технологічних способів виробництва. Для економіки України характерна наявність доіндустріальних технологій з високою питомою вагою примітивної ручної праці, індустріальних (конвей-єрно-машинне виробництво) і постіндустріальних (інформаційних) технологій.
Витоки технологічної багатоукладності знаходяться в економічній політиці колишнього СРСР, пов'язаної з необхідністю формування в країні індустріальної економіки і досягненням військового паритету з капіталістичним світом. Ця політика знайшла своє остаточне відображення в нарощуванні виробництва засобів виробництва і воєнно-промислового комплексу за рахунок перерозподілу ресурсів із сфер нематеріального виробництва і споживчих галузей економіки. Подальша надмілітаризація економіки і прагнення до реалізації геополітичних цілей привели до прискореного зосередження якісних ресурсів і високих технологій у ВПК і в космічної промисловості. Таким чином, адміністративна економіка шляхом маневрування ресурсами свідомо створила техні-ко-технологічну багатоукладність виробничої сфери.
|
|
|
Організаційно-технологічна багатоукладністьвиражається в наявності різних форм організаційно-економічних відносин у виробництві (тобто відносин спеціалізації, кооперування, ком-
Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 289; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!