Головні економічні проблеми провідних країн
Напрямки стратегії економічного розвитку країн—світових лідерів випливають з основної проблематики економічного життя як у національних економіках цих країн, так і у відносинах між ними, а також у взаєминах між більш розвиненими країнами та країнами, що стоять на нижчих щаблях світової економічної ієрархії. Сьогодні найбільш згадуваними серед цих проблем є:
1. Структурно-технологічна проблема. В цілому вона виникла як закономірний наслідок переходу найбільш розвинених країн до постіндустріальної фази економічного розвитку. В результаті постійно зростаючого зміщення акцентів у сфері досягнення міжнародної конкурентоспроможності на високі технології виникла ситуація, яка нагадує своєрідні науково-технічні перегони. Кожний економічний центр намагається сформувати та посилити свою перевагу у порівнянні з іншими провідними країнами. Також є суттєвим, що технологічна перевага попереджує появу нових країн-конкурентів на світовому ринку. Тому розробка нових технологій є ключовим пріоритетом для світових лідерів. Приміром, США тільки в інформаційну сферу вкладають понад третину від загального обсягу інвестицій, що дорівнює близько 7,2% ВВП. В інших розвинених країнах ситуація приблизно така ж сама. Це характеризує перехід до постіндуст-ріального етапу економічного розвитку з притаманним йому пе-
_____________________________________________________ Розділ З
|
|
реважанням інформаційного сектору та сфери послуг. Проте така високотехнологічна модель здобуття конкурентної переваги має також і негативні наслідки:
—додатковий прибуток інвестується здебільшого у ту ж саму
галузь, у якій він був отриманий. Це призводить до структурних
розбалансувань, випереджаючого зростання одних галузей за ра
хунок інших;
—сталий надприбуток може призвести до спроб держави
вилучити такі кошти на користь суспільства за допомогою по
датків. Проте таке вилучення навряд чи виправдане, оскільки
для збереження конкурентних переваг кошти повинні вклада
тися у подальший розвиток технологій. В той же час порівня
но м'яке оподаткування великих корпорацій соціально неприй
нятне;
—спеціалізація на виробництві вузького кола товарів, у ви
робництві яких досягнута відчутна технологічна перевага, робить
економіку більш вразливою у випадку зміни структури попиту
на товари або зменшення попиту на продукцію ключових галу
зей.
Тому з початку 1980-х pp. провідні країни здійснюють структурну трансформацію економіки, метою якої є більш ефективне пристосування промисловості, транспорту і інших галузей народного господарства до нових реалій.
|
|
2. Ресурсно-енергетична проблема. На сьогодні природні ресурси, які використовуються, розміщені вкрай нерівномірно на поверхні земної кулі. Ця нерівномірність виникла внаслідок, принаймні, двох причин:
— неоднорідності геологічної будови земної поверхні. Це зу
мовлює природні відмінності в обсягах наявних корисних копа
лин на території різних країн;
— різні країни почали розробку наявних ресурсів неодно
часно і з різною інтенсивністю. Відповідно, «старі промислові
країни» значною мірою вичерпали корисні копалини на своїй
території. В той же час країни, що розвиваються, ще у великій
кількості випадків не мали нагоди не тільки видобувати копали
ни у великих обсягах, але і вести геологічну розвідку. Це формує
комплекс техногенних причин диференціації міжнародного роз
поділу ресурсів.
Отже, більша частина корисних копалин, у тому числі енергетичних, зосереджена у країнах, що розвиваються. Проте це ще не все. Енергетична проблема додатково загострюється тим, що споживання енергетичних ресурсів у розвинених країнах значно
Особливості національних стратегій країн-лідерів__________________
перевищує аналогічні показники для країн менш розвинених. Так, розвинені країни на початку XXI ст. споживають близько 54% від загальносвітового обсягу виробництва енергії. При цьому загальна чисельність населення у цих країнах дорівнює приблизно 800 млн осіб, (тобто, приблизно восьма частка від загальної чисельності мешканців Землі).
|
|
Наявність енергетичної проблеми добре усвідомлюється не тільки «золотим мільярдом», а й бідними країнами—власниками енергетичних ресурсів. Особливо ясно це стало в 70-х pp. минулого століття, коли почалося швидке зростання цін на нафту. Це зростання було пов'язане з тим, що окремі нафтовидобувні країни, що об'єдналися в Організацію країн-виробників нафти (ОПЕК), провели часткову або повну націоналізацію своєї нафтової промисловості й уклали між собою картельну угоду з метою компенсувати втрати, викликані нестійкістю світової валютно-фінансової системи і девальвації долара. Зростання цін набуло характеру енергетичної кризи в жовтні 1973 p., після початку 4-ї арабо-ізраїльської війни, коли країни ОПЕК, здебільшого арабські, наклали ембарго на постачання нафти в західні країни, що підтримували Ізраїль. Тоді вперше була усвідомлена уразливість західних країн і важливість нафти як засобу міжнародної політики. Ситуацію в країнах Заходу, особливо в США, загострили радикальні економічні заходи, початі адміністрацією Ніксо-на, — перехід до прямого державного регулювання цін на енергоносії, заморожування цін і зарплати. Тоді ж уперше були сформульовані основні цілі енергетичної політики країн Заходу: зниження нафтової залежності економіки, заміна нафти іншими енергоносіями, розвиток енергозберігаючих технологій.
|
|
3. Екологічна проблема. Вона напряму пов'язана з першими двома проблемами і є їхнім логічним продовженням. Сама ця проблема має, принаймні, два аспекти:
— загроза життю та здоров'ю населення розвинених країн
внаслідок збільшення екологічного навантаження на території
цих країн;
— погіршення стану довкілля внаслідок економічної діяль
ності менш розвинених країн.
Перший аспект на сьогодні має значно більшу гостроту для населення розвинених країн, оскільки по-перше, кількість шкідливих викидів у розрахунку на душу населення у розвинених країнах в десятки разів більша, ніж у країнах, що розвиваються, а по-друге, переважна кількість викидів спричиняє локальний вплив. Крім того, досить високий середній рівень спо-
_____________________________________________________ Розділ З
живання у провідних країнах світу спричиняє зміну у структурі потреб населення, зміщуючи акцент з задоволення найбільш нагальних потреб на потреби більш високого рівня, до яких, зокрема, можна віднести і турботу про стан довкілля і долю майбутніх поколінь.
Щодо погіршення стану довкілля внаслідок екологічних негараздів на території менш розвинених країн, то основна маса населення «золотого мільярда» тільки-но починає усвідомлювати необхідність глобального вирішення цієї проблеми. Але реальна всесвітня діяльність щодо її вирішення навряд чи стане активною у найближчі роки, оскільки для населення менш розвинених країн екологічна проблема є не найважливішою, а без узгоджених дій реальні результати навряд чи можливі.
4. Соціально-політична проблема.
Усі без винятку розвинені країни є країнами демократичними у сучасному розумінні цього терміну. Це загалом створює умови для більш повної реалізації приватної підприємницької ініціативи, розкриття внутрішніх якостей особистості, в тому числі і в економічному житті. Такий тип побудови суспільства склався історично і передбачає узгодження особистих та суспільних інтересів. Проте практична реалізація демократичних принципів натикається на досить широке коло питань. Тому більш правильно буде вказати на наявність цілого комплексу проблем соціально-політичного характеру:
—диференціація доходів у суспільстві є неминучою, але її
ступінь повинен бути суспільно прийнятним;
—усі члени суспільства повинні мати доступ до найважлив
іших благ (освіта, медичне обслуговування, базові фізіологічні
потреби та потреби у безпеці);
—члени суспільства повинні мати можливість волевиявлен
ня і реалізації своїх інтересів через посередництво держави, при
чому важливим моментом є формальна рівноправність усіх членів
суспільства;
—декларуючи примат особистого, суспільство тим не мен
ше, домагається певного балансу між суспільними та індивіду
альними інтересами (у сфері власності, виробничого споживан
ня, демократичних прав і свобод тощо).
Реалізація цих стратегічних завдань потребує відповідних інститутів, діяльність яких дозволила б, по-перше, виявити уподобання членів суспільства, а по-друге, знайти шляхи компромісного рішення. Сучасні провідні держави найбільшою мірою спираються на інститути приватної власності, виборних органів
Особливості національних стратегій країн-лідерів
законодавчої та виконавчої влади, а також надають надзвичайно велике значення судовому порядку вирішення суперечок. Вважається, що сукупність цих інститутів (звісно, якщо вони функціонують належним чином) є запорукою дотримання демократичних цінностей. Але в реальності існує досить великий перелік суб'єктивних факторів, які деформують усталений порядок вирішення суспільних протиріч. Наявність суб'єктивних складових соціальної та економічної політики становить підґрунтя для сталої напруги у відносинах між різними соціальними верствами населення.
5. Міжнародна конкуренція становить лише одну із складових тих глобалізаційних процесів, які захопили практично весь світ з кінця XX ст. Проте ця складова є, можливо, найбільш проблемним моментом у взаємовідносинах провідних країн між собою, а також з іншими країнами. Проявлена вона у трьох напрямках:
—конкуренція на ресурсних ринках;
—конкуренція за ринки збуту;
—конкуренція політико-економічного характеру.
Для кожної країни актуальним питанням залишається розширення, або як мінімум, утримання своїх позицій на світових ринках. Очевидно, що досягнення цієї мети однією країною означає неповне досягнення її іншою. Причому в сучасних умовах спостерігається тенденція до екстерналізації — перенесення внутрішніх економічних проблем у зовнішнє економічне середовище. Скажімо, нестачу внутрішнього сукупного попиту можна перекрити за рахунок експорту, а окремі екологічно небезпечні технологічні стадії виробництва перенести на територію інших країн. У зв'язку з цим конкуренція загострюється у періоди, коли погіршується внутрішня економічна ситуація.
Оскільки кожна з провідних країн використовує дуже схожі методи для вирішення подібних проблем, то рівень конкуренції між ними є досить високим. Крім того, провідні країни стикаються з конкуренцією з боку менш розвинених країн.
Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 413; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!