Загальні принципи вирішення стратегічних завдань у провідних країнах
Вирішуючи названі проблеми структурно-технологічного, соціально-економічного та міждержавного характеру, провідні країни враховують загальні економічні принципи. Базова проблема економіки — обмеженість економічних ресурсів на тлі безмежності потреб — знаходить своє відображення і в економічній
_____________________________________________________ Розділ З
політиці флагманів світової економіки. Наявність пар цілей, які суперечать одна одній, є наочним підтвердженням того, що будь-яка економічна дія є водночас і досягненням, і відмовою від чогось. До основних дуальностей на рівні національної економіки, інтегрованої у світову, слід віднести зв'язок і суперечність швидкості і стабільності економічного розвитку, справедливості розподілу та ефективності виробництва, спеціалізації країни та її незалежності у сфері економічної політики, а також протиріччя між суспільним характером світового виробництва і споживання і намаганням кожної країни досягти найбільшої вигоди саме для себе.
Дуальність «розвиток — стабілізація» виникає на макрорівні навіть для країни, що не інтегрована у світову економіку. Існують досить ґрунтовні дослідження у цій галузі, які належать як економістам кейнсіанського напрямку економічної науки, так і представникам неокласичних течій. Загалом, неокейнсіанці вбачають головну причину нестабільності економічного розвитку у внутрішньому механізмі функціонування економіки, а неокласики — у діяльності держави, яка суттєво впливає на ринковий механізм через податки, державні закупівлі, трансферти і законодавчі обмеження, чим унеможливлює ефективну ринкову координацію. Відповідно, неокласики виступають за надання ринку максимальної свободи в усіх сферах, де ця свобода не шкодить самому ринковому механізму (як, скажімо, у випадку монополізації галузей). На відміну від них, неокейнсіанська доктрина управління економікою передбачає досить активне втручання органів державного управління в економічні процеси.
|
|
|
Проте на сьогодні жодна з провідних країн не базується цілком ані на неокейнсіанських, ані на неокласичних рекомендаціях щодо управління національною економікою. Має місце ситуативне використання аргументації та методів, рекомендованих неокласиками та неокейнсіанцями в залежності від макро-економічної ситуації і уподобань уряду на даному часовому проміжку. Відносний плюралізм у методологічній базі для проведення макроекономічної політики пояснюється тим, що:
1. Реалії сучасного економічного життя не підпадають під визначення національної економіки, як її розуміли протягом XX ст. Економічні кордони стали дуже прозорими внаслідок діяльності Світового банку, Міжнародного валютного фонду, Світової організації та торгівлі транснаціональних корпорацій. Уніфікація господарчого законодавства і узгодження податкової політики призвели, з одного боку, до вирівнювання умов господа-
|
|
|
Особливості національних стратегій країн-лідерів_________________
рювання економічних суб'єктів різних країн, а з іншого, зменшилися можливості оперативного втручання держави в економіку. Навіть у галузі валютного регулювання більшість розвинених країн втратила повну самостійність.
2. Посилення міжнародної конкуренції вимагає від націо
нальних урядів кардинальної перебудови у сфері конкурентної
політики. Так, стратегічна лінія на підтримання ефективності на
ціонального виробництва за рахунок збереження рівня конку
ренції у галузях є на сьогодні абсолютно безперспективною у
цілій низці галузей — електронній, авіаційній, хімічній, автомо-
біле- та суднобудівній промисловості, у фінансовому секторі та у
сфері комп'ютерних технологій. Примусове подрібнення націо
нальних підприємств у подібних галузях практично позбавляє їх
шансів у боротьбі з іноземними компаніями, щодо яких націо
нальні уряди не застосовували штучних обмежень, пов'язаних з
підтриманням конкуренції. В таких умовах вигідним є створен
ня великих корпорацій для цілеспрямованого поширення впливу
даної країни у глобальному економічному середовищі. Скажі
мо, «економічне диво» повоєнної відбудови економіки Японії
відбувалося за умов безпосередньої державної підтримки зазда
легідь призначених великих корпорацій у чорній та кольоровій
металургії, хімії та суднобудуванні. У той же час у інших галу
зях, тих, де тиск з боку міжнародних компаній послаблений з
тієї або іншої причини (роздрібній торгівлі, сфері роздрібних
послуг тощо), класична проконкурентна політика залишається
актуальною.
|
|
|
3. Зростання ролі впливових недержавних суб'єктів міжна
родних відносин — транснаціональних корпорацій — призводить
до необхідності врахування "їхньої поведінки під час формування
національних стратегій. Можливо, найбільш яскравим підтверд
женням визначної ролі великих корпорацій є той факт, що зустрічі
президентів та інших посадовців найвищого рівня з «капітанами
економіки» (керівним складом провідних підприємств країни)
стали невід'ємною складовою офіційних міжнародних візитів.
Зв'язки між урядом і бізнесом сьогодні не розглядаються як од
нозначно корупційні. Проте час від часу конфлікти все ж прояв
ляються, як, приміром, у випадку з викриттям протизаконного
фінансування політичного блоку ХДС/ХСС у Німеччині, що у
1990-х pp. призвело до відставки уряду Г. Коля.
|
|
|
На тлі зростання ролі транснаціональних корпорацій зростає гострота у вирішенні питань, пов'язаних зі справедливістю. Досить часто економічну справедливість не можна визначити,
Розділ З
але вона, тим не менше, досить часто використовується у якості аргументу, який підтверджує або спростовує необхідність проведення того або іншого типу економічної політики, особливо стосовно соціальної політики та оподаткування. Невизначеність терміну «справедливість» призводить до двох типів викривлень:
1. Невиправдано великий перерозподіл доходів від більш
забезпечених верств населення до менш забезпечених. Конк
ретними проявами такого типу викривлень можуть бути надто
високі виплати з безробіття, які призводять до суттєвого зни
ження мотивації безробітних до пошуку роботи і суттєвого
збільшення безробіття, як це було практично в усіх розвинених
країнах Європи.
2. Як правило, досягнення справедливого (з точки зору
більшості членів суспільства) розподілу благ та доходів викликає
невдоволення з боку забезпеченої меншості, тобто тих осіб та
організацій, які є нетто-донорами у соціальних програмах. Вип
лати по таких програмах, по суті, є податками з точки зору бізне
су, а значить, слугують антистимулом у пропозиції товарів та
послуг. Відповідно, в умовах глобалізації бізнес, особливо круп
ний, мігрує у країни з меншими обсягами вилучень доходів.
Таким чином виникає протиріччя «справедливість — ефективність». Тобто намагання держави досягти так званого справедливого розподілу благ, як правило, знижує загальну ефективність економічної системи. Практично у довгостроковій перспективі надмірне захоплення перерозподілом здатне призвести до зниження ефективності практично в усіх сферах національної економіки і, навіть, до фактичного банкрутства соціально-економічної моделі, як це було у випадку «шведського соціалізму».
Пошук критеріїв оптимальності та достатності державного вручання стосується не тільки політики у сфері доходів. В останні десятиріччя разом із розвитком міжнародної економічної інтеграції значно загострилися проблеми взаємодії між національними економіками. Виходячи на зовнішній ринок, провідні країни намагаються, як мінімум, отримати:
1. Доступ до більш широких ринків збуту.
2. Доступ до сировини та інших видів природних ресурсів.
3. Можливість використовувати відносно дешеві трудові ре
сурси.
4. Шанс перенесення шкідливих та небезпечних виробництв
на територію інших країн.
Якщо додати до цього переліку можливість більш ефективного використання фінансових ресурсів та спрощення доступу
Особливості національних стратегій країн-лідерів_________________
до передових технологій, які розробляються в інших країнах, то стає ясно, що вигоди глобалізації для провідних країн є суттєвими. В той же час міжнародна співпраця створює певні загрози — загрозу втрати частки ринку (навіть вітчизняного), можливість витіснення громадян з власного ринку праці дешевою трудовою імміграцією та ін. Тому, включаючись у міжнародний поділ праці, країна повинна визначити для себе оптимальний рівень інтегрованості у світові економічні процеси. Підхід до оптимальності визначається парами протилежних цілей «спеціалізація—незалежність» та «співпраця—вигоди». Відкриття економічних кордонів — процес, як мінімум, двосторонній. В таких умовах збільшення прозорості економічного середовища, яке включає кілька країн, може бути симетричним (орієнтованим на формальну рівноправність суб'єктів кожної країни) або асиметричним (для суб'єктів деяких країн існують преференції, а для інших — ні). На сьогодні практично всі провідні країни використовують вибірковий протекціонізм, тобто намагаються створити більш вигідні умови для власних підприємств і організацій. Проте обсяг такого протекціоністського впливу не може бути надто великим і обмежується, як правило, можливостями застосування контрпротек-ціонізму протилежною стороною.
РЕАЛІЗАЦІЯ СТРАТЕГІЙ
Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 388; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!