СТРУКТУРНА ТА ІНВЕСТИЦІЙНО-ІННОВАЦІЙНА ПОЛІТИКА



Основні характеристики успадкованої від СРСР структури економіки:

• переобтяженість екологічно небезпечними ресурсомістки­
ми базовими галузями й відповідна значна матеріале-, капітало-
та енергомісткість (табл. 4.3), що в умовах відсутності власних
родовищ енергоносіїв (нафти, газу) обертається значною енер-
горесурсною залежністю від інших країн (насамперед від Росії);

• значна питома вага галузей, що виробляють проміжний
продукт;

• надмірно розвинений ВПК, на підтримку якого спрямову­
валося близько 20% ВВП;

• недорозвиненість соціальної сфери та громадських галу­
зей, що визначають НТП;

Таблиця 4.3

Структура промисловості України: порівняльна характеристика (1990 р.) (у % до загального підсумку у порівняльних цінах 1990 р.)

 

Міжгалузеві комплекси Україна США Велика Британія ФРН
Паливно-енергетичний 30,0 20,8 17,4 15,4
Металургійний 11,2 3,8 4,9 4,9
Машинобудівний 32,0 37,7 33,0 41,7
Хімічна, нафтохімічна та де­ревообробна промисловість 8,1 16,2 18,7 19
Промисловість будівельних матеріалів 3,1 2,2 3,6 2,7
Легка та харчова промисловість 15,6 19,3 22,4 16,3

Стратегії розвитку перехідних економік______________________

• технологічна відсталість кінцевих виробництв та неспро­
можність задовольняти повною мірою внутрішній споживчий
попит;

• переважна орієнтація на задоволення потреб союзної коо­
перації, зокрема 80% матеріального виробництва було орієнто­
вано на кооперацію з російськими підприємствами;

• недорозвинена інфраструктура (транспортна, енергетична,
інформаційна, комунальна, соціальна).

Причини незбалансованості й диспропорційності галузевої структури економіки:

I. Об'єктивні:

— необхідність здійснення індустріалізації, початкові етапи
якої об'єктивно потребують випереджаючого зростання галузей
1-го підрозділу суспільного виробництва.

II. Суб'єктивні:

—помилкове тлумачення ряду об'єктивних закономірнос­
тей суспільного розвитку в епоху індустріалізації;

—ігнорування тенденцій постіндустріалізації суспільства;

—неадекватна реалізація відносин планомірності в умовах
відсутності дієвої системи дослідження й обліку суспільних потреб;

—певна зневага до загальнолюдських цінностей;

—свідоме блокування ринкових методів швидкого реагування
на зміну обсягів та структури сукупного попиту;

— узурпація адміністративно-бюрократичним апаратом
функцій розпорядження економічними ресурсами, домінування
його специфічних інтересів при формуванні структури економі­
ки та визначення галузевих пріоритетів.

На напрямки та динаміку структурних зрушень в перехідній економіці України впливають:

I. позитивно:

—розширення сфери дії ринкових відносин;

—становлення конкурентного середовища й зменшення рівня
монополізації економіки;

—розширення недержавного сектора;

II. негативно:

—держава не є провідним суб'єктом регулювання структур­
них зрушень;

—нерівномірність податкового навантаження;

—надмірна відкритість економіки;

—наявність зовнішнього боргу, обслуговування якого по­
требує зростання експорту й, відповідно, зумовлює диктування
ззовні напрямків структурних зрушень;


Розділ 4

— низький рівень життя населення, що ускладнює виявлен­
ня реальної структури потреб й уподобань споживачів.

—значний вплив олігархічних структур, зрощених з держав­
ним апаратом.

Трансформація галузевої структури в Україні відбувається всупереч прогресивнимтенденціям. Скорочення капіталовкладень у АПК, житлове будівництво та легку промисловість, система­тичне недоінвестування галузей і виробництв, що визначають НТП (перш за все машинобудування), — усе це призводить до подальшого поглиблення диспропорцій у структурі суспільного виробництва, до технологічної деградації матеріально-технічної бази національної економіки.

Ці обставини суттєво відрізняють перехідну економіку Ук­раїни від економіки ринкового типу, в якій під час класичної циклічної депресії чи структурної кризи відбувається «творче» руйнування наявної технологічної структури та будується фунда­мент для подальшого економічного зростання.

Основна стратегічна мета структурної перебудови — підвищен­ня прогресивності, пропорційності, ефективності, соціальної спря­мованості та екологічності національної економіки України.

Пропорційність— ступінь наближеності структури суспіль­ного виробництва до структури суспільних потреб.

Прогресивністьхарактеризується питомою вагою продукції новітніх галузей та виробництв, що сприяють прискоренню НТП, уВВП.

Соціальнаспрямованість визначається питомою вагою пред­метів споживання та послуг, що надаються населенню, у ВВП.

Ефективність— віддача від одиниці витрат при виробництві ВВП.

Екологічністьхарактеризується часткою ВВП, виробленого без порушень екологічних норм і вимог.

Задачі структурної перебудови:

—зміцнення порівняльних переваг вітчизняних товарови­
робників відносно зарубіжних конкурентів;

—зменшення залежності національної економіки від імпор­
ту товарів і ресурсів;

—збільшення питомої ваги ресурсозаощадливих виробництв
та галузей «високих технологій»;

—підвищення рівня внутрішньої збалансованості економі­
ки за рахунок переорієнтації виробництв засобів виробництва на
найбільш повне задоволення потреб міжгалузевої кооперації;

—створення розвиненого споживчого сектора економіки та
сфери-послуг.


Стратегії розвитку перехідних економік

Провідний суб'єкт регулювання структурних зрушень — дер­жава,оскільки новостворені ринкові форми в умовах НТП не­спроможні адекватно реагувати на стратегічні суспільні потреби та забезпечувати швидкі цілеспрямовані зрушення в економічній структурі.

Складові структурної політики держави:

І. Визначення й обґрунтування цілей та пріоритетів струк­турних трансформацій в економіці;

Стрижень структурної політики — селективний підхід (тарге-тування).

Таргетування(від англ. target — ціль) — концентрація мате­ріальних, трудових, фінансово-кредитних ресурсів на пріоритет­них напрямках соціально-економічного розвитку та на об'єктах (галузях, підприємствах), підвищення ефективності функціону­вання яких сприяє підвищенню ефективності та конкурентосп­роможності національної економіки в цілому.

Процедура вибору галузей — національних пріоритетівскла­дається з двох етапів:

1) Визначення бажаного структурного типу економіки (табл. 4.4) і відповідних йому пріоритетів розвитку.

Таблиця 4.4 Структурні типи економіки таїх характеристика

 

Структурний тип Характерні риси
Переферийно-сировинний Висока питома вага ресурсомістких добувних і базових галузей, слаборозвинутий споживчий сектор й соціальна сфера, концентрація «брудних» технологій
Переферийно-аграрний Домінують трудомісткий аграрно-промисловий сектор, харчова промисловість, сільськогосподарське машинобудування
Індустріальний Домінують капіталомісткі галузі 1-го підрозділу суспільного виробництва, галузі, що випускають проміжну продукцію та визначають НТП, сфера матеріальних послуг
Постіндустріальний Домінують наукомісткі високотехнологічні галузі, споживчий сектор, галузі, орієнтовані на випуск кінцевої продукції, сфера послуг (насамперед інформаційних й фінансових) та соціальна сфера, мінімізований екологічнобрудний сектор

2) Конкретизація пріоритетів з урахуванням національної специфіки.


_____________________________________________________ Розділ 4

Чинники відбору галузей — національних пріоритетів:

— місце країни у міжнародному розподілі праці, її конку­
рентні переваги.

Конкурентні переваги України:

—запаси корисних копалин, які є значними за обсягом та
вигідно розміщені (залізна й марганцева руди, сірка, ртуть, ти­
тан, рідкоземельні метали, уран, мінеральні солі, гіпс, граніт,
мармур тощо);

—родючі сільськогосподарські угіддя, що становлять при­
близно 1/4 світових запасів чорнозему;

—відносно високий рівень кваліфікації певних категорій
робочої сили та працівників при відносно низькому рівні оплати
праці;

—розвинута система науково-дослідних, проектно-конструк­
торських закладів та експериментальних баз як основи для роз­
робки та впровадження нових технологій;

—масштабність основних виробничих фондів в окремих га­
лузях економіки (металургії, хімії, нафтопереробці, важкому ма­
шинобудуванні тощо);

—вигідне транспортно-географічне становище та наявність
розгалуженої транспортної інфраструктури;

 

—привабливі природно-кліматичні умови в ряді регіонів
України, особливо в Криму та на Закарпатті;

—експортний потенціал галузі;

—перспективи попиту на продукцію галузі на внутрішньому
ринку;

—рівень залежності галузі від імпорту сировини і обладнання;

—екологічність;

—стадія життєвого циклу галузі;

—додана вартість на одного зайнятого.

Сектори і галузі — національні пріоритети України:

—агропромисловий комплекс;

—харчова промисловість та виробництво алкогольних на­
поїв;

—важке та високотехнологічне машинобудування (комплек­
тне енергетичне устаткування, верстатобудування, обладнання для
металургійних заводів тощо);

—аерокосмічна галузь;

—військова промисловість;

—суднобудування;

—окремі наукомісткі високотехнологічні виробництва (ви­
робництво зварювальної апаратури, кольорова та порошкова ме-


Стратегії розвитку перехідних економік

талургія, виробництво нових видів матеріалів із специфічними властивостями, біотехнології тощо);

— сфера послуг (передусім транспортних, оздоровчого ту­ризму, інжинірингових, освітніх).

II. Розробка на державному рівні довгострокових індикатив­
них планів та цільових програм структурної перебудови (табл. 4.5).

III. Здійснення заходів щодо стимулювання міжгалузевого
переливу капіталів відповідно з національними пріоритетами.

IV. Реалізація національної програми планомірного згортання
економічної діяльності у безперспективних галузях та секторах
економіки.

V. Розробка й виконання програм з підготовки та перепідго­
товки робочої сили.

Таблиця 4.5 Варіанти вирішення основних задач структурної політики

 

Основні напрямки структурних зрушень Засоби впливу
Збільшення питомої ваги ресурсозаощадливих виробництв Диференціація законодавчо встановлених платежів у бюджет в залежності від відносної енергомісткості виробництва. Ціни на енергоресурси
Зменшення частки екологічно брудних виробництв Природоохоронне законодавство, диференціація платежів у бюджет, штрафи за забруднення, використання «боббл-принципу» у межах регіону, екологічно орієнтовані податкові пільги
Розвиток споживчого сектора економіки Бюджетні кредити, податкові пільги, державні замовлення, банківський процент, державні гарантії під кредити банків, споживчий кредит
Зростання частки високотехнологічних галузей Держзамовлення; податкові пільги; прискорена амортизація; бюджетні кредити, субсидії та субвенції; банківський процент; звільнення від оподаткування прибутку, спрямованого в інновації; страхування інноваційних ризиків
Збільшення питомої ваги експортноорієнтованих галузей Митні тарифи та акцизи, ліцензування, сертифікація продукції, банківський процент, податкові пільги, державні кредити на конкурсних засадах, цінотворення

____________________________________________________ Розділ 4

Провідний елемент структурної політики —інвестиційна по­літика.

Ключове питання— визначення стратегії щодо галузевого та територіального розподілу інвестицій з урахуванням обмеженості ресурсів і невизначеності зовнішніх чинників, яка дозволяє ви­рішувати весь комплекс поставлених задач у певній послідов­ності з максимальним соціально-економічним ефектом за мінімальний термін часу.


Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 317; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!