Всенар. боротьба проти нім.-фаш. окупантів на тер. України. Партиз. і підпіл. рух. Внесок укр. народу у ста-ня радян. тилу в роки Вел. вітч. війни



План: участь українців у війні; в тилу; рух опору; партизанська та підпільна боротьба; форми боротьби.

Тези: Сили, які здійснювали опір: більшовики, поляки, УПА;

30 червня 1941 р. – акт про відновлення Української державності;

червень - листопад 1941 р. – діяльність Поліської Січі;

14 жовтня 1942 р. – створення УПА на чолі з Р. Шухевичем (1943-1950 рр.) та В. Куком (1950-1954 рр.);

1942 - 1953 рр. – діяльність УПА на території України;

1942 - 1944 рр. – діяльність Радянських партизанських військ на чолі з С. Ковпаком, О. Сабуровом, О. Федоровом;

1941 - 1942 рр. – діяльність польської Армії Крайової (мета: відновлення Польської держави).

Розгорнута відповідь:У лавах радянської армії воювало понад 7 млн. українців. Кожен другий з них загинув на фронті, кожен другий з тих, хто залишився живим, став на все життя інвалідом. Укр. складали в радянській армії другу за чисельністю нац. групу. Та це не всі українці, що зробили внесок в перемогу в Великій Вітчизняній Війні. Перемогу українці наближали також своєю героїчною працею в радянському тилу: на заводах, копальнях, в колгоспах, лабораторіях, навчальних закладах тощо. Виробничі колективи України разом з місцевим населенням починали відразу налагоджувати підприємства. Працювати доводилося в складних кліматичних умовах, без відпусток і вихідних, по 12-14 годин на добу. Нерідко робітники тижнями не спали і їли в цехах. Героїчною працею відзначалися українські машинобудівники.

Нацистський «новий порядок» викликав хвилю обурення в Україні Партизанська боротьба в тилу нім. військ набула масового, всенародного характеру. Розгорнувся рух опору : збройна боротьба у партизанських загонах, підпільна боротьба, саботаж і диверсії .

Спочатку партиз. рух в Україні зазнав втрат через некомпетентні установки керівництва. У перші місяці війни на окуповану тер. перекидали не підготовлені, слабо озброєні партизанські загони та диверсійні групи. Вони часто керувалися непродуманими наказами.

Розгортання народного опору.

З метою перетворення партизанського руху в Україні на всенародний політбюро ЦК КП(б)У сформувало нелегальний ЦК КП(б)У, який сприяв розвитку нар. боротьби, надав їй організованого характеру, дав змогу проводити бойові операції. Було створено обласні штаби партиз. руху. Поступово дії ставали результативнішими.

В історії війни назавжди залишаться подвиги молодих підпільників. Вони нападали на поліцаїв, вчиняли диверсії на залізниці, визволяли з таборів військовополонених. Особливо активну бойову та диверсійну діяльність здійснювали підпільники під час наступу Червоної армії. З наближенням радянських військ партизани, підпільники переходили до відкритої збройної боротьби викликали паніку серед гітлерівців.

Поширеними були рейди партизанських з'єднань . що, демонструвалт нездатність німців забезпечити свої тили. Окрім партійно-комсомольського підпілля в Україні створено мережу спеціальних розвідувальних і диверсійних груп.

Найвідоміші керівники загонів: О.Федоров, С.Ковпак, О.Сабуров, М.Наумов.

Партизани та підпільники України знищили тисячі гітлерівських вояків, розгромили велику кількість ворожих гарнізонів, штабів, пустили під укіс 4тисячі ешелонів з військами і бойовою технікою , підірвали сотні танків і бронемашин, спалили сотні воєнних підприємств, знищували вузли зв'язку. За самовіддану боротьбу проти фашистських загарбників партизани і підпільники одержали величезну кількість нагород.

Висновок: Отже, діяльність партиз загонів і підпільних організацій в Україні з самого початку була спрямована на розгортання політичної, економічної і збройної боротьби в тилу ворога. Попри те що українське населення надзвичайно постраждало в передвоєнні роки від сталінських репресій, голодомору, фашистський «новий порядок» не сприймався абсолютною більшістю людей. Боротьба проти нього була всенародною.

 

 

Створення та діяльність в роки Другої світової війни ОУН-УПА.

План: утворення ОУН та УПА; їх стратегічні цілі; діяльність ОУН-УПА; орієнтації УПА.

Тези:УПА (Укр. повстанська армія) – військове політ. формування, що діяло в Укр. в 1942-1950-х рр. У ході війни вела боротьбу як проти фашистської Німеччини, так і проти радянських військ. 14 жовтня 1942р. – офіційна дата заснування УПА. УПА діяла на: Волині, Поліссі, Галичині. Командир – Роман Шухевич. На поч. УПА налічувало30-40 тис. бійців. Липень 1944р.– на таємних зборах ОУН і представники політ. партій Зх. Укр. заснували Українську Галицьку визвольну Раду (УГВР). Березень 1944р.– чисельність УПА становила 100 тис. бійців. В УПА багато людей різних національностей, що переходити туди протестуючи проти політ. режимів Німеччини та Росії. З поч. 50-х рр. за рішенням ОУН ефективні бої не розгортаються. Останній бій УПА – 1956р.на кордоні з Угорщиною.

Розгорнута відповідь:Складовою Руху опору стало створення ОУН та УПА. 1940 р. сформ.Револ.Провід. ОУН на чолі з Бандерою. З цього моменту існують ОУН-Б та ОУН-М. Їхня спільна мета: незалежність України. ОУН-М розраховували на допомогу Німеччини, рішучі дії. Німці ж хотіли використати нац рух у власних цілях для підриву могутності СРСР. В результаті співпраці між ОУН та німцями було створено два батальйони «Нахтігаль» і «Роланд». 30 червня 1941 р ОУН(Б) проголосили у Львові становлення укр. держави. Проте через кілька днів С.Бандеру та його прибічників німці заарештували. ОУН-Б - нац. революція, робили ставку на поступове встановлення українського контролю на власних землях. ОУН пішла в підпілля.

14 жовтня 1942 р створено УПА, яка вела боротьбу як проти німців , так і проти радянської влади. Очолював її Р.Шухевич. За зонами дії УПА поділялася на три групи: УПА-Північ, УПА-Захід та УПА-Південь. Основними суб’єктами їх партиз. дій були німці та їх союзники радян.партиз.загони та підрозділи Червоної армії.

Спочатку їх осн.завданням була протидія вивозу робочої сили. У лютому 1943 ОУН-Б прийняла рішення про перехід до збройної боротьби. Перший бій з німцями відбувся 7 лютого 1943. Розгромлювали табори військовополонених .Це викликало занепокоєння у фашистів і вони здійснили каральні акції. Рад. Командування теж намагалися не втратити з-під свого контролю тер-ії. Але їм не вдалося. Повстанці змушені були воювати ще й проти поляків. Ця вйня тривала аж до 1947 р.

Лави УПА зростала. Це змусило ОУН-Б проголосити курс на боротьбу проти московс.-більшов. та нім. ярма. Та побудову Укр.незалеж.держави. В основу програм.положень було покладено принцип бпгптоукладності ек-ки, держ. захисту найм. забезпечених верств, визнання інших політ. течій. Відбувалася еволюція в демократичному напрямі.

Німеччина вже не мала ілюзій щодо укр. Руху опору. Їхні сутички тривали. Остання сутичка відбулася 1 вересня 1944 р.

Висновок:Отже, основною метою ОУН-УПА було відновлення укр. державності. Намагалися відіграти роль третьої сили, яка відстоювала права українців. Така позиція зумовила боротьбу одразу на три фронти. Оскільки УПА не підтримувала жодна держава, вони дотримувалися своєї власної тактики, в основі якої:збереження і зміцнення власних сил, поширення контролю, вичікування слушного моменту для вирішального удару.

 


Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 287; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!