Радянізація західноукраїнських земель (1939-1941 рр.)
План: передумови; система владних органів; зміни в економіці та соціальній сфері; реакція населення;наслідки.
Тези: 17-28 вересня 1939 р. – окупація Радянським Союзом України; утворилися нові області (Волинська, Рівненька, Станіславська, Тернопільська, Львівська);
1939-1941 рр. – заборона діяльності партій, рухів, товариств та установ; діяла лише парті ВКП(Б) (всесоюзна комуністична партія більшовиків) та її г/о; опір здійснювала ОУН; націоналізовано підприємства.
Розгорнута відповідь: Вирішальною передумовою встановлення радянського режиму в Зах. Україні та Північній Буковині було зайняття цих територій у 1939 та 1940 роках радянськими військами. Впровадження державного тоталітарного режиму на приєднаних територіях здійснювалося за схемою, відпрацьованою на теренах СРСР. Кандидатури депутатів ретельно підбиралися і вносилися органами влади на безальтернативній основі. Мали місце як застосування певних форм тиску на виборців, так і підтасовки голосів при їх підрахунку.
Уся влада та основні її важелі зосередилися в політичних центрах, якими були органи партії більшовиків. Всі ж інші партії були заборонені.
З конфіскацією поміщицьких, монастирських і церковних земель була проведена передача їх бідному та середньому селянству. Розпочалася колективізація. За радянськими зразками також проходила реорганізація медицини, культури й освіти. У містах і селах відкривалися численні лікарні, амбулаторії, пологові будинки, медичні пункти. Діяли вони безкоштовно й обслуговувалися великою кількістю прибулих медичних працівників.
|
|
Відкривалися нові школи, училища, університети. Освіта стала доступною усім без винятку. Але підручники і посібники були наскрізь просякнуті офіційною ідеологією.
Прискорена інтеграція західноукраїнського регіону до системи радянського казарменного соціалізму супроводжувалася широкомасштабними репресіями, розстрілами, порушеннями законів і прав людини.
Висновок :Радянізація західноукраїнського краю мала для людей глибокі психологічні наслідки. Адже позбавлені основного свого духовного наставника й поводиря – церкви, виховані століттями на принципах глибокої християнської моралі, високої культури і самодостатності й поваги, вони змушені були усі ці споконвічні цінності заховати далеко в глибинах душі. На поверхню ж виносилося потрібне владі мовчання. Усе це породжувало роздвоєння душі, недовіру до чужинців, а нерідко й до своїх. Замкнутість та відсторонення були притаманні українцям західного регіону.
Напад фашистської Німеччини на СРСР. Причини поразок Червоної Армії у перші місяці війни. Оборонні бої в Україні 1941-1942 рр.
|
|
План:напад Німеччини; бойові дії; основні бої в Україні; причини поразок радянських військ.
Тези: 22 червня 1941 р.– напад Німеччини на Радянський Союз;
22 червня 1941 - 9 травня 1945 р. – Радянсько-Німецька війна (ВВВ);
22 - 29 червня 1941 р. –прикордонні бої між радянськими та німецькими військами; просування німців у бік Києва.
липень - вересень 1941 р. – битва за Київ.
кінець липня - початок серпня 1941 р. –битва під Уманню.
початок серпня 1941 р. –“Уманський котел”: оточення Р.В. під Уманню.
5 серпня - 16 жовтня 1941 р. –оборона Одеси.
30 жовтня 1941 - 4 липня 1942 р. –оборона Севастополя.
12 - 29 травня 1942 року –Харківська операція радянських військ.
червень 1941 - листопад 1942 р. – німецька окупація України; утворення Рейхкомісаріату України; столиця – м. Рівне. Німеччина була не фашистською а нацистською. Називати її фашистською – груба помилка! Фашистськими державами були Італія, Іспанія, Португалія, Румунія, УгорщинаJ
Розгорнута відповідь: 22 червня 1941 р. почалась гітлерівська навала на СРСР. Відповідно плану “Барбаросса” (від 18 грудня 1940 р.) німецькі війська на Східному фронті ставили за мету здійснення блискавичної війни – “бліцкрігу”. За два тижні вермахт планував за допомогою раптових комбінованих ударів танкових і механізованих військ та авіації оточити і знищити головні сили Червоної армії в зах районах СРСР, просуваючись вглиб країни, вийти на лінію Архангельск-Астрахань. Група армій Північ одержала завдання розгромити радян війська в Прибалтиці, захопити Ленінград і півн порти. Група армій “Центр” повинна була знищити радянські війська в Білорусії і розпочати наступ на Москву. На київському напрямку була розгорнута група армій “Південь” Заг кількість нім військ та військ її союзників нарах велику к-ть солдат та зброї. Рад війська, зазнавши великих втрат, відступили. Нім війська за кілька тижнів боїв просунулись на 300-600 км. Особливо тяжких втрат зазнав Зах фронт, внаслідок чого вже 28 червня гітлерівці захопили Мінськ. Найбільший опір гітлерівці зустріли на південно-західному напрямку. В ході напружених прикордонних боїв 22-29 червня 1941 р. ворог поніс великі втрати і змушений був ввести в бій резерви. Це загальмувало наступ німецько-фашистських військ на Київському напрямку. Героїчна оборона Києва (17 липня – 19 вересня 1941 p.), Одеси (5 серпня – 16 жовтня 1941 p.), Севастополя (ЗО жовтня 1941 р. – 4 липня 1942 p.), Ленінграду (10 липня 1941 р. – січень 1944 p.), Смоленська битва (10 липня – 10 вересня 1941 р.) зірвали плани блискавичної війни. Але втрати рад військ були величезними. Рад керівництво докладало чимало зусиль, щоб організувати відсіч ворогу. Проте вермахт одержував важливі перемоги.
|
|
|
|
Можна виділити такі причини поразок Червоної армії влітку-восени 1941 p.:
- напад фашистської Німеччини на СРСР носив раптовий характер; - військовий потенціал гітлерівської Німеччини та її союзників напередодні війни перевищував потенціал СРСР; - німецькі війська мали значну чисельну перевагу;- вермахт мав дворічний досвід ведення війни в Європі і переважав рад. війська у професійній підготовці.
Не можна не виділити і суб’єктивні фактори, які призвели до трагічних наслідків літа-осені 1941 р. Вся відповідальність за військові поразки лежить на керівництві:
- боротьба між різними угрупованнями в Червоній армії загальмувала переозброєння;
- помилковою виявилась військова доктрина про “війну малою кров’ю на території ворога”;
- було допущено грубі прорахунки у визначенні часу війни, оперативній побудові і розташуванні військ; - напередодні війни Сталін відмовився привести війська західних округів в бойову готовність, хоч мав точні дані про початок війни від розвідки та військових;
- репресії 1937-1938 pp. знищили кращі офіцерські і командні кадри Червоної армії.
Висновок: Поразка під Москвою назавжди поховала міф про непереможність німецьких армій, завдала остаточного удару по планах блискавичної війни. Перемога радянських військ означала початок повороту у Другій світовій війні. Кількісно німецькі війська переважали. У них була краща зброя та підготовка. Тільки мужність, патріотизм і напруження всіх сил народу стримували нім війська, давали час керівництву отямитися й організ оборону країни.
Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 757; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!