Внутрішня і зовнішня політика князя Данила Галицького
План:
Внутрішня політика; зовнішня політика; значення діяльності Данила Галицького.
Тези:
1219р. – починається боротьба Данила за повернення батьківської спадщини; 1228р. – Данило Романович об’єднує всю Волинську; 1238р. – Данило зупинив наступ тевтонських лицарів у битві під Дорогочином і оволодів Галичем та відновив єдність держави; роки правління Данила Галицького – 1238-1264 рр.; 1240р. – оволодів Києвом; 1246р. – оволодів київською митрополією; 1253р. – прийняв корону від Папи Римського і став першим українським королем. Наслідки діяльності: *відновив єдність Галицько-Волинського князівства; *будучи хорошим полководцем та державним діячем підняв авторитет Галицько-Волинської держави.
Розгорнута відповідь:
Оволодівши Галичем та відновивши єдність держави Данило почав спільно правити з братом Васильком Романовичем. Данило – в Галичині, Василько – на Волині. Внутрішня політика: *створив озброєне піхотне військо, що складалося з селян і міщан, підтримував міста у їхній збройній боротьбі з власниками-феодалами; *укріплював старі міста та засновував нові (Холм (1237р.), Львів (1256р.)); *заснував Галицьку митрополію (1246р.); *сприяв розвитку культуру; *коли у 1241р. в князівство вторглися монголо-татари, щоб зберегти розорені землі, Данило Галицький визнав себе васалом Золотоординського хана (1245р.); * 1253р.став першим українським королем. Зовнішня політика: *у Ярославській битві 1245р. Данило переміг об’єднані сили поляків, угорців і галицьких бояр, які прагнули повернути Галичину; *оволодівши Києвом призначив воєводу Дмитра керувати обороною столиці від монгольської навали; *відвоював Люблінську землю у Польщі; *приєднав литовські племена ятвягів; *здійснив вдалий похід на Чорну Русь; * з метою протистояння монголо-татарам уклав союз з Угорщиною, Польщею, Литвою, Тевтонським орденом та Папою Римським; * прийняв корону від Папи Римського у 1253р.; *здійснив військовий похід проти хана Куремси, в якому здобув перемогу (1254р.). Проте за п’ять років хан Бурундай змусив Данила визнати зверхність Золотої Орди. Таким чином, антимонгольська політика Данила зазнала краху.
|
|
|
Данило Галицький помер у 1264р. й похований у своєму улюбленому місті Холмі.
Значення діяльності князя Данила Галицького: *відновив єдність Галицько-Волинського князівства в умовах боротьби з боярством та зовнішніми ворогами; *підняв міжнародний авторитет Галицько-Волинської держави; *був видатним полководцем, дипломатом, державним діячем; *показав можливість успішної боротьби проти монголо-татар.
Культура Галицько-Волинської держави.
План:
Особливості розвитку культури Галицько-Волинського князівства; освіта; література та літописання; мистецтво; архітектура.
|
|
|
Тези:
Галицько-Волинське князівство під впливом різних культур – європейського католицизму і православ’я та азійського китаєцентризму та ісламу, що спричинило повстання нової галицько-волинської культури. Освіта здобувалась в міських школах або в школах при церквах. Розбудова бібліотек та монастирів. Головними релігійними та культурними центрами князівства були великі міста і православні монастирі. Ідейно літопис був спрямований проти боярського свавілля і прославляв Руську землю. Літописання мало світський характер (Галицько-Волинський літопис, “Повість про засліплення Василька”). Монументальний живопис (фрески), ікони (найдавніша – “Покров” – ХІІІ ст.). Високий рівень ювелірного мистецтва. Розвиток церковної архітектури (Успенські собори у Володимирі та Галичі, церква Івана Золотоустого у Холмі), будівництво міських оборонних споруд (Кременець, Холм, Данилів).
Розгорнута відповідь:
Культура Галицько-Волинського князівства була відкритою для впливів західної і східної культур, але при цьому не втрачала своєї східнослов’янської специфіки. Великий вплив на культуру регіону мала православна церква, яка, попри політичні негаразди, зберігала основні культурні традиції. Освіта. При церквах та монастирях існували школи. До них приймали хлопчиків із семи років. Поширеним було й навчання на дому, особливо для дітей бояр, що мешкали в заміських садибах. У Галицькій і Волинській землях також існували бібліотеки при монастирях і князівських палатах, де можна було поглибити свої знання. Є відомості про велику книгозбірню князя Володимира Васильковича. Література та літописання. Найраннішою літописною пам’яткою краю є «Повість про осліплення Василька», написана 1097 р. невідомим автором. Найяскравішою пам’яткою літописання Галицько-Волинського князівства є «Галицько-Волинський літопис». Він був знайдений у 1809 р. видатним російським істориком М. Карамзіним. Центральною частиною твору є життя князя Данила Галицького. Ідейно літопис був спрямований проти боярського свавілля і прославляв руську зброю і Руську землю. Мистецтво та архітектура. У ХІІ—ХІІІ ст.сформувалися Волинська і Галицька архітектурні школи. Серед збережених часом монументальних споруд є Успенський собор у Володимирі-Волинському. Він збудований у 1160 р.київськими майстрами за наказом князя Мстислава Ізяславовича. Його сучасник — Успенський собор у Галичі, збудований Ярославом Осмомислом (1157 р.),— зберігся до нашого часу лише у вигляді руїн. У Галичі будували не з цегли, а з місцевого каменю, використовуючи різні породи алебастру і вапняку. На місці давнього Галича (тепер тут розташоване село Крилос) до нашого часу зберігся храм Св. Пантелеймона (ХІІ—ХІІІ ст.), який також є яскравим представником галицької архітектурної школи. Про багатства й архітектурні особливості галицько-волинських храмів дає уявлення опис церкви Іоанна Златоуста в Холмі (ХІІІ ст.).
|
|
|
|
|
|
Отже, Галицько-Волинська держава — важливий етап в історії України. Вона зберегла, примножила і передала наступним поколінням державницьку, культурну і духовну спадщину Русі.
Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 1965; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!