Історичний вплив держави Київська Русь на формування європейської цивілізації
План:
Візантійський вплив на розвиток Русі; Київська Русь в середньовічних міжнародних відносинах.
Тези:
IX-XI ст. – становлення Русі, як провідного актора на міжнародній арені.
980-1015 рр. – правління Володимира Великого; співпраця з Візантією.
988 р. – Хрещення Русі. К.Р. переймає візантійські культ. та традиції.
1016-1054 рр.– правління Ярослава Мудрого; розвиток зовнішньої політ.
Розгорнута відповідь:
Київська Русь існувала за безперервної боротьби зі степовими кочівниками (печенігами, тюрками, половцями). Для організації відсічі кочівникам збиралися з'їзди князів (Любецький з'їзд 1097 року, Долобський з'їзд 1103 року та інші). Значну роль у становленні Київської Русі відіграв візантійський вплив (церковний, соціокультурний, політичний) та торговельні відносини з Візантійською імперією. Дві поїздки до Константинополя здійснила княгиня Ольга. Під час однієї з них вона прийняла хрещення від константинопольського патріарха. Її справу продовжив Володимир, який охрестив Русь в 988 р. На міжнародній арені Київська Русь заявила про себе походами на Візантію київських князів Аскольда (860), Олега (907), Ігоря (941, 943), Святослава (969–971), Володимира (989), Ярослава (1043), спрямованими на захист торговельних інтересів.
Знаходячись у центрі торгових шляхів, Київська Русь була контактною зоною між Арабським Сходом і Західною Європою, Візантією і Скандинавією, підтримувала широкі торговельні зв'язки з багатьма країнами світу, сприяла значній активізації світової торгівлі. Різноманітні політичні, культурні зв'язки мала Русь із Візантією, слов'янськими країнами — Болгарією, Чехією, Польщею, а також з Угорщиною, Німеччиною, Францією, Англією, Норвегією, Швецією та ін. Досить широкими були контакти з країнами Кавказу. З київськими князями, особливо з Ярославом Мудрим, прозваним “тестем Європи”, підтримували родинні стосунки правлячі кола більшості європейських країн, що особливо прагнули поріднитися з великими князями могутньої Русі. Високий рівень розвитку економіки, культури, вдала дипломатична діяльність на міжнародній арені, підкріплювана силою зброї у боротьбі проти іноземних загарбників, широке використання здобутків світової цивілізації висунули Русь на провідні позиції у Європі й принесли їй глибоку пошану найрозвинутіших країн тогочасного світу.
|
|
|
Так чи інакше, суперечки щодо спадщини Київської держави зайвий раз свідчать про те, яке велике значення мають її досягнення для Європи та наступників Русі. Київська Русь була своєрідною державою, не схожою на латинські європейські королівства та імперську Візантію, хоч остання і мала з нею досить тісні зв’язки. Тож можна впевнено сказати, що Київська Русь залишила вагомий слід в розвитку європейської цивілізації.
|
|
|
Історичні та політичні обставини утворення Галицько-Волинської держави. Князь Роман Мстиславич.
План:
Особливості утворення Галицько-Волинського князівства; роль Романа Мстиславича в об’єднанні Галицько-Волинської держави; Галицько-Волинське князівство, як наступниця Київської Русі.
Тези:
1170-1187 рр., з 1188 р.– князювання Романа Мстиславича на Волині.
1188 р.– перше недовготривале об’єднання Галичини і Волині.
1199 р. – заснування Г-В держави Романом Мстиславовичем.
1199-1205 рр.– правління Романа Мстиславовича як Г-В князя.
1202-1204 рр.– успішні походи Романа Мстиславича на половців.
1204 р.– Роман Мстиславич здобуває Київ і приймає титул князя К.
1204-1205 рр.– правління Романа Мстиславовича як Київського князя.
1205 р. – Загибель князя в битві під Завихвостом.
Розгорнута відповідь:
Галицько-Волинське князівство було утворене наприкінці 12 століття, шляхом об'єднання Галицького та Волинського князівств. Його землі простягалися в басейнах рік Сяну, Верхнього Дністра та Західного Бугу. Князівство межувало на сході з руськими Турово-Пінським і Київським князівствами, на півдні — з Берладдю, а згодом Золотою Ордою, на південному заході — з Угорським королівством, на заході — з Польським королівством, а на півночі — з Литвою, Тевтонським Орденом і Полоцьким князівством.
|
|
|
Об'єднання Галичини і Волині було здійснено волинським князем Романом Мстиславичем, сином Мстислава Ізяславича. Скориставшись безладдям у Галичі, він вперше зайняв її трон у 1188 році, будучи одночасно Володимиро-волинським князем, але не зміг утримати його під натиском угорців, які також вторглися до галицької землі на заклик місцевих бояр. Вдруге Роман приєднав Галичину до Волині у 1199 році після смерті останнього галицького князя з роду Ростиславичів. Він жорстоко придушив місцеву боярську опозицію, що чинила опір його спробам централізувати управління, і заклав основи єдиного Галицько-Волинського князівства.
Водночас Роман втрутився у боротьбу за Київ, який здобув у 1204 році, та прийняв титул Великого князя Київського. У 1202 і 1204 роках він здійснив успішні походи на половців, чим завоював популярність серед простого населення. На початку 13 століття Роман перетворився на наймогутнішого правителя Східної Європи, якого літописці називали «великим князем», «самодержцем усієї Русі» та «царем в Руській землі». Проте реалізувати до кінця своїх планів він не зміг через війну з Польським королівством, у якій загинув 1205 року.
Роман Мстиславович намагався подолати роздробленість Київської Русі. Був ініціатором зміни порядку престолонаслідування на основі принципу майорату. Проте передчасна смерть не дозволила реалізувати йому амбіційні плани.
Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 519; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!