Централізація Київської Русі за часи Володимира Мономаха
План:
Прихід Володимира Мономаха до влади; об’єднання руських земель, територіальний спадок князя.
Тези:
1054-1125 рр. –роки життя Володимира Мономаха
1073-1078 рр. –князь Смоленський.
1078-1094 рр. –князь Чернігівський.
1094-1113 рр. –князь Переяславський і Ростовський.
1113 р. –прихід Мономаха до влади в Києві.
1118 р. – Мономах в Києві привів до присяги новгородських бояр.
1118 р. –Мономах заволодів Волинським князівством.
1119 р. – Мономах силою зброї заволодів Мінським князівством.
1125 р. – смерть Володимира Мономаха.
Результат: на 1125 р. у володіннях Мономаховичів були Новгородське, Ростово-Суздальське, Смоленське, Переяславське, Київське та Волинське князівства. Серед князівств, де правили не Мономаховичі, були лише Чернігівське (з 1094 р.), Полоцьке та Галицьке князівства.
Розгорнута відповідь:
Володимир Всеволодович Мономах (1053-19 травня 1125) - князь смоленський (1073-1078), чернігівський (1078-1094), переяславський (1094-1113 ), великий князь київський (1113-1125), державний діяч, воєначальник, письменник, мислитель. Син князя Всеволода Ярославича. Прозваний Мономахом за назвою роду матері, яка, ймовірно, була дочкою або племінницею візантійського імператора Костянтина IX Мономаха.
У 1093 році після смерті батька, великого князя Всеволода, мав можливість зайняти київський престол, але, не бажаючи нової міжусобиці, добровільно поступився цим правом двоюрідному брату Святополку. Сам же залишився княжити в Чернігові. Після смерті (1113) київського князя Святополка Ізяславича в Києві спалахнуло народне повстання; київська знать закликала на князювання Володимира Мономаха (4 травня 1113). Ставши київським князем, він придушив повстання в Києві, але в той же час змушений був законодавчим шляхом дещо пом'якшити становище низів. Так виник «Статут Володимира Мономаха» або «Статут про різи», який увійшов до складу широкої редакції «Руської Правди». Цей статут обмежив прибутку лихварів, визначав умови повинності і, не зазіхаючи на основи феодальних відносин, полегшував становище боржників і покупців.
|
|
|
Князювання Володимира Мономаха було періодом останнього піднесення Київської Русі. Володимир Мономах через своїх синів керував 3/4 території Давньоруської держави. Турів Мономах отримав по смерті Святополка як київську волость. У 1118 Мономах викликав новгородських бояр до Києва і привів їх до присяги. У 1118 році Ярослав був вигнаний з Волині, після чого намагався повернути князівство з допомогою угорців, поляків і розірвавших союз з Мономахом Ростиславичів, але безуспішно. У 1119 році Мономах силою зброї заволодів також Мінським князівством.
1125 року Володимир Мономах помер у віці 71 р.
|
|
|
Причини та наслідки феодальної роздробленості Київської Русі
План:
Перші ознаки роздробленості; причини роздробленості; позитивні та негативні наслідки феодальної роздробленості.
Тези:
ХІІ ст. – поч. феодальної роздробленості на території Київської Русі. Перші її ознаки – після смерті Ярослава Мудрого; у 1097 році були закріплені Любецьким з’їздом князів, що пропагувало гасло: “Кожен тримає вотчину свою”. Причини: *запровадження спадкового землеволодіння; *зменшення ролі великого князя; *зміна торгових шляхів; *різний етнічний склад населення; *відсутність механізму спадкоємності престолу. Наслідки: * екон. і культурне піднесення; *удосконалення системи управління удільними землями; *потерпання народу від міжусобиць; * неспроможність чинити опір нападам половців; *Русь на узбіччі торгових шляхів.
Розгорнута відповідь:
Зміни суспільного устрою після смерті київського князя Ярослава Мудрого у 1054 р. були спричинені спробою розв’язати питання престолонаслідування, яка закінчилась невдачею, адже розпочався занепад Київської держави. Сини Ярослава – Ізяслав, Святослав та Всеволод деякий час правили тріумвіратом, що все ж згодом закінчився міжусобицями. Із середини ХІІ ст. Київська Русь вступає в період феодальної роздробленості. Роздробленість була закріплена Любецьким з’їздом князів 1097року, на якому було вирішено: “Хай кожен тримає вотчину свою”. Причини феодальної родзробленості: *перетворення великого землеволодіння на спадкове, а господарства – на натуральне, що зменшувало потребу в торгових контактах; *бояри та удільні князі ставили власні інтереси вище за державні; * влада князя стала зайвою; *поява нових міст, як воєнно-політичних центрів; *зміна торгових зв’язків через панування у степу кочових племен; *різний етнічний склад населення руських територій; *відсутність механізму спадкоємності князівської влади; *посилення експансії степових кочівників. Позитивні наслідки феодальної роздробленості: *економічне та культурне піднесення руських земель: розвиток міст, ремесел, торгівлі, культури; *удосконалення системи управління удільними землями; *розв. демократичних традицій: скликання народного віча, залучення підтримки міщан; *формування укр., рос. та білорус. народів. Негативні настідки феодальної роздробленості: *міжусобна боротьба підривала сили князівств, призводила до загибелі людей і нищення культурних пам’яток; *Русь не могла опиратися нападам половців; *через перекриті половцями торгові шляхи, Русь опинилася на узбіччі торгових шляхів.
|
|
|
Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 455; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!