Фундаменталізація та інформатизація освіти
Фундаментальність підготовки полягає в тому, що в університеті готується не стільки “людина знаюча”, з незмінним світоглядом, скільки людина, підготовлена до життя, яка вміє орієнтуватися в складних проблемах, обґрунтовувати та приймати оптимальні рішення. Для цього на першому етапі підготовки забезпечується перш за все розуміння і широта кругозору, а на наступних – індивідуалізація навчання, що дозволить майбутньому фахівцю діяти не лише на основі взірців, стереотипів, засвоєних у ході навчання, а й на основі ним самим розроблених, знайдених, виплеканих прийомів і способів. Психологи зазначають, що знання можна отримати, втратити, але неможливо їх дати. Фундаменталізація освіти передбачає викладання блоку природничих та гуманітарних дисциплін як єдиного комплексу наук про природу, суспільство і місце людини в них.
Інформатизація навчального процесу сприяє впровадженню нових організаційних форм і методів навчання. Доцільність застосування інформаційних технологій зумовлена:
- економією навчального часу за рахунок автоматизації операцій обчислювального характеру;
- підвищенням наочності матеріалу та полегшенням його сприйняття завдяки компактному і чіткому поданню навчальної інформації;
- інтенсифікацією навчання за рахунок алгоритмізації процесу розв'язування навчальних задач;
- розширенням та поглибленням змісту навчання з дисципліни, що вивчається, за рахунок організації експериментально-дослідницької діяльності студента на основі моделювання процесів і явищ;
|
|
|
- здійсненням оперативного контролю за результативністю навчання.
Інформаційні технології привносять у навчальний процес широкий спектр нових управлінських засобів. З точки зору управління самостійною роботою студентів доцільно визначити такі їх види як:
- засоби надання навчальної інформації;
- засоби підтримки предметної та професійної діяльності;
- засоби опрацювання, оформлення та презентації результатів самостійної роботи;
- засоби автоматизованого контролю знань;
- засоби подання навчально-методичного забезпечення дисципліни;
- автоматизовані засоби реєстрації та рейтингового оцінювання поточних результатів навчальної діяльності.
До засобів надання навчальної інформації слід віднести довідкові системи, електронні енциклопедії та словники, комп’ютерні навчальні курси тощо. За їх допомогою можна організувати репродуктивні самостійні роботи студентів (опрацювання лекційного матеріалу, вивчення нового матеріалу за вказаним джерелом інформації, використання теоретичного матеріалу для розв’язання задач за алгоритмом тощо), частково-творчі самостійні роботи (вивчення або використання матеріалу за навідними питаннями, підготовка до практичної або лабораторної роботи, розв’язання задач тощо) або творчі самостійні роботи (ознайомлення з додатковою інформацією з теми лекції, підготовка доповіді, наукових повідомлень, рефератів, переклад спеціальної літератури, розв’язання задач нестандартними методами, виконання курсових та дипломних робіт тощо).
|
|
|
Соціально – психологічний клімат в колективі. Функції соціально – психологічного клімату.
Соціально – психологічний клімат - це стан міжособистісних стосунків, які виявляються в сукупності цих умов, які справляють, або перешкоджають продуктивні діяльності людини.
Функції соціально – психологічного клімату в колективі :
1. Стабілізуюча – забезпечення стійкості внутрішньо-колективних зв’язків.
2. Стимулююча – реалізація емоційного потенціалу та життєвої енергії в колективі.
3. Регулюючу – це утвердження норм взаємин та етичне оцінювання поведінки індивідів.
На соціально-психологічний клімат впливає:
- Зміст праці та ступінь задоволеності потреб.
- Умови праці та побуту
- Міжособистісні стосунки, стиль керівництва та особистість керівника.
|
|
|
За змістом та спрямуванням соціально-психологічний клімат поділяють:
Сприятливий: довіра, доброзичливість, взаємоповага; ділова критика; вільне висловлювання власної думки; відсутність тиску керівника на підлеглих; поінформованість усіх про завдання та етап їх виконання; наявність умов для активної професійної та творчої діяльності; задоволення роботою та належністю саме до цього колективу; взаємодопомога членів колективу в критичній ситуації; прийняття індивідами на себе відповідальності за справи в колективі; сприйняття розвитку в колективі.
Несприятливий: в колективі домінує байдуже ставлення до оточуючих, спільних справ, кожен працює ізольовано, знаходиться в певномусвіті, що призводить до невисоких результатів роботи, незадоволеності, напруженості, конфліктності, бажані змінити колектив на інший.
Нейтральний: збалансованістю суб’єктивних та об’єктивних ознак.Є нестійкий в будь-який час може зазнати змін.
Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 257; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!