Стиль керівництва в процесі комунікації
Стиль керівництва – це система засобів комунікації керівника з підлеглими, яка необхіднадля реалізації функцій управління в певних умовах діяльності колективу.
Компонентами стилю керівництва є:
1).значущчість творчої справи.
2).орієнтація на налагодження міжособистісних стосунків.
3).врахування індивідуально психологічних особливостей особистості.
4).врахування соціально психологічних характеристик колективу.
5).врахування методів впливу на підлеглих.
Виділяють наступні стилі керівництва: ліберальний та демократичний.
Характеристика демократичного стилю:
- всі члени групи висловлюються вільно;
- кожний аргументує свою позицію;
- викладач бере участь в обговоренні нарівні з усіма;
- вибір робиться відповідно до думки, яку вибрали експерти.
Для ліберального стилю характерно:
- невтручання в порядок і зміст групової дискусії;
- аргументація кожного заслуховується повністю;
- викладач не висловлює власної позиції і в кращому разі ставить запитання;
- рішення приймається ним після дискусії одноосібно і часто у відриві від альтернатив, що були вироблені в ході обговорення.
Класичні українські університети. Розвиток вищої школи в Україні.
Історія освіти в Україні тісно пов’язана з історією українського народу. У розвитку української культури і освіти особливу роль відігравали братства, відомі як організації релігійного характеру. Народна школа, що повстала й поширилася зусиллям релігійно-національних організацій - братств, привела до організації вищої освіти з релігійним забарвленням.
|
|
|
Перші ВНЗ України:
(Острозька академія заснована наприкінці 1576р. Перший ректор – Герасим Смотрицький. Відомі стародруки: «Новий заповіт» із «Псалтирем», «Буквар», «Часослов». Академія була пов’язана із культурними закладами країн Півдня Європи і Близького Сходу. Вона проіснувала понад 60 років.
Києво-Могилянська академія (1615-1817). Стає відомим в Європі центром освіти, науки і культури. Навчання організовувалось на демократичних засадах. Навчальний рік розбивався на триместри, студенти- спудеї. Новоприбулих приймали протягом всього навчального року. Термін навчання - 12 років. Випускники академії: Г.Сковорода, Д.Бортнянський, П.Гулак-Артемівський. Під час становлення Російської академії з20 академіків – 13 були українцями, випускниками Києво-Могилянської академії.). Львівський університет – найдавніший з класичних університетів України. Остаточно засновано цісарським декретом від 21 жовтня 1784р. В його структурі – 4 факультети: теологічний, юридичний, медичний, філософський, а також повна гімназія. Викладання велося спочатку латинською, а потім німецькою мовами. Спеціальним декретом при університеті було засновано Руський інститут, в якому лише окремі предмети викладалися українською мовою. Лише в 1900р. в університеті було створено кафедру української літератури. В університеті викладали видатні історики: І.Крип’якевич, М.Грушевський.
|
|
|
Харківський університет – перший на території України, що входив до складу Російської імперії – був заснований в 1805р. з ініціативи Василя Карабіна. У новоствореному закладі працювали: О.Потебня, Д.Багалій, Д.Яворницький. Вони своєю працею сприяли розвиткові науки і техніки, мови і літератури. Вихованцем Харківського університету був Микола Костомаров. Київський університет був відкритий 1834р. Ректором було призначено М.Максимовича. З Київським у-том пов’язане ім’я геніального українського поета Т.Г.Шевченка. Університет виховав вчених: В.Антонович, М.Драгоманов, М.Старицький.
Одеський університет (1865р.) з початку свого існування мав історико-філологічний, фізико-математичний, юридичний і медичний факультети. Ініціатором відкриття університету був М.І.Пирогов. З цим університетом пов’язана діяльність О.Ковалевського, Є.Щепкіна, В.Філатова. Чернівецький університет (1875р.) був заснований з німецькою мовою викладання, але з самого початку його існування тут діяли кафедри укр.. мови та літератури. В Чернівецькому університеті навчались І.Франко, Л.Мартинович. Початок ХХ ст.. класичні університети залишаються, але створюються професійні інститути.
|
|
|
Етапи становлення вищої школи
1 етап. 1804-1917рр. – становлення вищої освіти.
2. 1917-1920рр. Активні пошуки змісту, форм і методів будівництва нової вищої освіти за різних форм державної влади.
3. 1921-1934рр. Формування та інтенсивна підготовка національних педагогічних кадрів.
4. 1935-1985рр. Утвердження єдиної всесоюзної системи вищої освіти.
5. Розбудова нової національної вищої школи на демократичних засадах.
Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 254; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!