Класифікація конфліктів за головними ознаками
Конфлікт – протиборство, зіткнення різних принципів, оцінок, умов, думок та етолонів поведінки. І тому конфлікти класифікують:
- За характером взаємодії: між особистісні, між групові, між національні, між державні, між статеві, внутреособистісні конфлікти.
- За типом розв’язання: легко та складно розв’язувані.
- За змістом: реальні є підгрунття для виникнення, та нереальні нема основи для виникнення.
- За результатом: продуктивні (корисні) допомагають розкрити та змінити нездорові взаємовідносини в колективі, розв’язати протиріччя. Непродуктивні – шкідливі, не дають користі.
- За характером впливу: конструктивні – сприяють підвищенню стабільності та усуненнея ухиляння від норм принципів, деструктивні сприяють руйнуванню установлених норм та поглиблення проблемної ситуації.
- Залежно від напрямків комунікації: горизонтальні (між рядовим членами колективу) та вертикальні (між керівництвом і підлеглим).
- Згідно кількості осіб включених у протиборство.
- За кількості сторін конфлікту, учасниками є соціальні групи, міжособисті. Внутрішньоособисті.
Критерії оцінювання ЗУН студентів ( учнів ). Види компентенції визначенні Болонською системою освіти.
У педагогічній літературі критеріями оцінювання ЗУН (навчальних досягненнь) студентів (учнів) визначаються такі:
- соціальні – активність у суспільному житті, участь в д-ті громадських організацій, вміння попереджувати, урегульовувати конфлікти, самостійно приймати рішення й брати на себе відповідальність за їх виконання тощо;
|
|
|
- полікультурні – вміння досягати консенсусу, вирішуючи різні питання, що стосуються як професійної д-ті, так і, повсякденного спілкування з людьми різних поглядів, релегійних конфесій, інших національностей тощо;
- комунікативні – високий рівень культури спілкування в колективі зання декількох мов, і використання їх в практичній д-ті за певних обставин;
- інформаційні – вміння знаходити різноманітну інформацію за допомогою сучасних інформаційних технологій, критично її осмислювати та використовувати для здобуття знань;
- саморозвитку та самоосвіти – передбачають потребу у самовдосконалені, підвищенні професійної майстерності, загального рівня культури, розвитку власних здібностей і т. ін.;
- компетенції, що виявляються як здатність до раціональної продуктивної, творчої д-ті.
Існує Концепція вдосконалення освітнього процесу на економічних факультетах в контексті Болонського процесу.
Метою цієї Концепції є визначення пріоритетних напрямів реформування системи вищої освіти для забезпечення її відповідності до ключових вимог Болонської декларації.
|
|
|
Наближення системи вищої освіти на економічних факультетах до вимог Болонської декларації потребує реалізації низки першочергових заходів, а саме:
1.Запровадження двоциклічної системи навчання: бакалавр, магістр
2.Запровадження Європейської системи кредитів
3.Збільшення к-ті предметів вільного вибору студента, шляхом введення спеціалізацій в рамках загальних спеціальностей
4.Розширення навчальних дисциплін
5.Зміна співвідношення між аудиторними та позааудиторними заняттями
6.Запровадження новітніх форм викладання дисципліни
7.Вдосконалення критеріїв оцінювання знань студентів
8.Розширення сфери застосування іноземної мови професійного спрямування в навчальному процесі
Розглянемо детальніше такий захід, як вдосконалення критеріїв оцінювання знань студентів. Він включає такі підпункти:
1.)Розробка чітких критеріїв оцінювання знань студентів з навчальних дисциплін
2)Перехід до оцінювання знань студентів шляхом проведення проміжного модульного контролю (ПМК) та іспитів з ПМК
3)Введення диференційованого оцінювання знань студентів з навчальних дисциплін за вибором за результатами ПМК. Це передбачає отримання студентом протягом навчального симестру оцінок за виконання модульних завдань. Кожне завдання на модуль має свою вагу у загальній оцінці з дисципліни. Наприкінці семестру отримані оцінки та вагові коефіцієнти перемножуються, що визначає загальну оцінку з дисципліни.
|
|
|
4)Оцінювання знань студентів з інтегрованих фахових дисциплін за результатами іспитів з ПМК. Дисципліна розбивається на логічні частини (модулі), кожен з яких має ваговий коефіцієнт. Модулі можуть читатися поступово в різних семестрах, різними викладачами. Виконуючи завдання на модуль, студент отримує оцінку за нього, а наприкінці вивчення дисципліни складає іспит. Загальна оцінка з дисципліни розраховується на вагових коефіцієнтах модулів та іспитів й отриманих за них оцінок.
5)Запровадження Єдиного критерію переведення оцінок, отриманих студентом в Європейську систему оцінювання на основі «Положення про оцінювання знань студентів».
Багатоваріантність освіти.
Освіта - основа інтелектуального, культурного, духовного, соціального, економічного розвитку суспільства та держави.
Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу, підвищення освітнього рівня народу, забезпечення народного господарства кваліфікованими фахівцями
|
|
|
Україна визнає освіту пріоритетною сферою соціально-економічного, духовного і культурного розвитку суспільства.
Основними принципами освіти в Україні є:
- доступність для кожного громадянина усіх форм і типів освітніх послуг, що надаються державою;
- рівність умов кожної людини для повної реалізації її здібностей, таланту, всебічного розвитку;
- гуманізм, демократизм, пріоритетність загальнолюдських духовних цінностей;
- органічний зв’язок з світовою та національною історією, культурою, традиціями;
- незалежність від політичних партій, громадських і релігійних організацій;
- науковий, світський характер;
- інтеграція з наукою і виробництвом;
- взаємозв’язок з освітою інших країн;
- гнучкість і прогностичність системи освіти;
- єдність і наступність системи освіти;
- безперервність і різноманітність;
- поєднання державного управління і громадського самоврядування.
Структура системи освіти включає:
- дошкільну освіту;
- загальну середню освіту;
- позашкільну освіту;
- професійно-технічну освіту;
- вищу освіту;
- післядипломну освіту;
- аспірантуру;
- докторантуру;
- самоосвіту.
Університет - багатопрофільний вищий навчальний заклад четвертого рівня акредитації, який провадить освітню діяльність, пов’язану із здобуттям певної вищої освіти та кваліфікації широкого спектра природничих, гуманітарних, технічних, економічних та інших напрямів науки, техніки, культури і мистецтв, проводить фундаментальні та прикладні наукові дослідження, є провідним науково-методичним центром, має розвинуту інфраструктуру навчальних, наукових і науково-виробничих підрозділів, відповідний рівень кадрового і матеріально-технічного забезпечення, сприяє поширенню наукових знань та здійснює культурно-просвітницьку діяльність.
Можуть створюватися класичні та профільні (технічні, технологічні, економічні, педагогічні, медичні, аграрні, мистецькі, культурологічні тощо) університети.
Академія - вищий навчальний заклад четвертого рівня акредитації, який провадить освітню діяльність, пов’язану із здобуттям певної вищої освіти та кваліфікації у певній галузі науки, виробництва, освіти, культури і мистецтва, проводить фундаментальні та прикладні наукові дослідження, є провідним науково-методичним центром у сфері своєї діяльності і має відповідний рівень кадрового та матеріально-технічного забезпечення.
Інститут - вищий навчальний заклад третього або четвертого рівня акредитації або структурний підрозділ університету, академії, який провадить освітню діяльність, пов’язану із здобуттям певної вищої освіти та кваліфікації у певній галузі науки, виробництва, освіти, культури і мистецтва, проводить наукову, науково-методичну та науково-
Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 288; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!