Темперамент - це вроджені форми поведінки, які виявляються в динаміці, тонусі та врівноваженості реакцій на життєві впливи
Темперамент являє собою динамічну характеристику поведінки людини: від нього залежить швидкість виникнення психічних процесів, темп і ритм діяльності, поведінки та інтенсивність психічних процесів.
Основними компонентами темпераменту є:
У загальна психологічна активність;
У моторика (рухливість);
У емоційність.
Прояв темпераменту залежить від умов середовища, а тому може призвести до того, що люди абсолютно відмінного темпераменту можуть у різних умовах проявляти дуже подібні або навіть тотожні психологічні особливості, в той час як в однакових умовах вони проявляють прямо протилежні якості особистості.Властивості темпераменту проявляються не з моменту народження і не всі відразу ж в певному віці, а розвиваються у певній послідовності.Вчення про темперамент має свою історію.
> Ще в стародавні часи вчені звернули увагу на відмінності між людьми. Якщо переважає кров — людина поводиться як сангвінік, якщо слиз — флегматик, якщо жовта жовч — холерик, якщо чорна жовч — меланхолік. Оптимальне співвідношення цих рідин визначає здоров'я, тоді як непропорційне є джерелом різних захворювань. Це гуморальна (рідинна) теорія темпераменту Гіппократа - Галена.Довгий час була провідною.
Арістотель, пояснюючи цю теорію, стверджував, що різні темпераменти породжуються якостями крові людини. Вінвиділяв такі якості крові, як швидкість зсідання та ступінь густини і теплоти. Наприклад, легка кров властива сангвінікам, важка — меланхолікам, тепла — холерикам, рідка - флегматикам.
|
|
|
> З середини ХУШ ст. почала розвиватися теорія, базована на якостях нервової системи.Так, А. Галлер, фундатор експериментальної фізіології, який ввів такі важливі для психології поняття, як збудливість та чутливість, стверджував, що відмінності темпераментів визначають сила та збудливість самих кровоносних судин, якими проходить кров.
> Конституційна теорія темпераменту.
Головним пропагандистом конституційної типології вважають Е. Кречмера, Е. Кречмер виділив чотири конституційні типи:
^ лептосоматик — тендітна будова тіла, високий зріст, кінцівки довгі та худі;
^ пікнік (грец. товстий, повний) - велика кількість жировоїтканини, ,малий або середній зріст, великий живіт, кругла голова на короткій шиї;
^ атлетик - добре розвинена мускулатура, міцна будова тіла, високий або середній зріст, широкі плечі та вузькі стегна, випуклі кістки обличчя;^ диспластик (грец. погано сформований) - будова безформна, неправильна.
68.Характеристика фізіологічних основ темпераменту
Наукове розв'язання питання основ темпераменту вперше дав І. П. Павлов у своєму вченні про типи нервової системи тварин і людини. Ця теорія має назву - фізіологічна теорія темпераменту.Павлов висунув гіпотезу про те, що в основі темпераменту лежать властивості нервових процесів збудження та гальмування, а саме:Сида нервової системивизначає її працездатність. Вона виявляється у функціональній витривалості нервових клітин, тобто їх здатності витримувати тривалі чи короткочасні, але сильні збудження
|
|
|
Врівноваженість нервових процесів— це баланс між процесами збудження та гальмування.Рухливість— швидкість зміни збудження та гальмування. На сучасному етапі усі типи темпераменту можна охарактеризувати ще за такими основними якостями.
> лабільність— швидкість виникнення та перебігу збудження і гальмування;
> сенситивність— міра чутливості до явищ дійсності;реактивність— сила емоційної реакції на зовнішні та внутрішні подраз.;активність— характеризується тим, наскільки людина діяльна під час подолання перешкод;темп реакцій— швидкість перебігу психічних процесів та реакцій;пластичність— гнучкість, легкість пристосування до нових умов;
> ригідність— інертність, нечутливість до зміни умов;екстраверсія— спрямованість особистості на довкілля, людей, предмети, інтроверсія— фіксація особистості на собі, на своїх переживаннях та думках, схильність до самоаналізу, замкнутість;емоційна збудливість— характеризується тим, якої сили потрібен вплив, щоб викликати емоційну реакцію.
|
|
|
69.Психологічна характеристика типів темпераменту'
Сангвінічний тип темпераментуХарактеризується високою лабільністю (швидкістю виникнення і перебігу збудження і гальмування). Сангвінік: веселий і життєрадісний;> часто не доводить почату справу до кінця; схильний переоцінювати себе; здатний швидко схоплювати нове;
> легко переживає невдачі і неприємності; легко пристосовується до різних суспільств; із захопленням береться за будь-яку нову справу; швидко втрачає активність, якщо справа перестає цікавити;Холеричний темперамент Непостійність його настрою та циклічність поведінки пояснюються неврівноваженістю вищої нервової діяльності та виявляються в переважанні збудження над гальмуванням. Холерик: непосидючий, метушливий; невитриманий, запальний нетерплячий; різкий і прямолінійний у стосунках з людьми; упертий; схильний до ризику; незлопам'ятний і необразливий; володіє швидкою, пристрасною з плутаною інтонацією мовою;
|
|
|
Флегматичний темпераментСпокійний, завжди врівноважений, наполегливий і завзятий трудівник життя (І. П. Павлов). якщо подразники слабкі, то й реакція слабка, якщо сильні — то сильна. Флегматик: спокійний і холоднокровний; послідовний і грунтовний у справах; обережний і розсудливий; уміє чекати;
> мовчазний і даремно не базікає; володіє спокійною, рівномірною мовою, із зупинками, без різко виражених емоцій і міміки; доводить почату справу до кінця; не розтрачує даремно сил;повільно включається в роботу і перемикається з одного діла на інше;любить акуратність і порядок у всьому;
> важко пристосовується до нових умов; інертний, млявий;
Меланхолічний тип темпераментуВластива слабкість як збудливого, так і гальмівного процесів. Меланхолік: сором'язливий і соромливий; втрачається в новій ситуації; важко встановлює контакт з новими людьми; не вірить у свої сили; легко переносить самоту;швидко стомлюється;вразливий; надзвичайно чутливий до схвалення і осуду; ставить високі вимоги до себе і оточуючих;надмірно образливий;малоактивний і боязкий;прагне викликати співчуття і допомогу оточуючих.Представники основних типів темпераменту по- різному поводять себе в однаковій ситуації.Наприклад: Чотири приятелі запізнилися в театр. Як вони поведуть себе у цій ситуації?
70Врахування типів темпераменту у навчально-виховній роботі
> Оскільки у дітей сангвінічного темпераменту легко угворюються та залишаються стійкими тимчасові зв'язки, вони легко засвоюють новий матеріал. Але внаслідок того, що вони дуже рухливі і їхня увага відвертається від основної справи, до них слід застосовувати заходи, які б виховували посидючість та зосередженість. Потрібно постійно підтримувати інтерес сангвініків до розпочатої справи
> Працюючи з холериками, слід враховувати, що вони легко концентрують свою увагу на тому чи іншому об'єкті, але не можуть її швидко переключати, тому як процеси гальмування в них уповільненіХолерики можуть порушувати дисципліну на уроках, тому що частіше бувають підвищено збудливими, схильними до афективних реакцій, їх треба захопити цікавими справами і давати якісь доручення. Навички та звички в холерика утворюються легко, але змінити їх буває дуже важко.
> У дітей флегматичного та меланхолічного темпераментів тимчасові зв'язки утворюються повільніше внаслідок недостатньої рухливості кіркових процесів. Тому їм потрібно давати більше часу на засвоєння та опанування навчального матеріалу.
У Діти меланхолічного темпераменту потребують особливої уваги через свою вразливість, швидку втомлюваність організму. їм необхідні спокійне, сприятливе > Усі типи темпераменту мають свої позитивні та негативні сторони.Позитивні якості холерика — активність, пристрасність, енергійність; сангвініка — рухливість, емоційність, чуйність; флегматика-— витримка, спокій; меланхоліка — глибина та стійкість почуттів, емоційна чутливість.Недоліки холерики можуть бути нестриманими, різкими, афективними; сангвініки недостатньо зосередженими, легковажними та поверховими; флегматики — млявими, байдужими;• меланхоліки — сором'язливими, замкнутими.
71.Дати загальну психологічну характеристику характеру Отже, характер - це індивідуальне поєднання істотних властивостей особистості, що вказує на узагальнене її відношення до оточуючого світу і виражається в її звичній поведінці.Характер відіграє основну роль у виявленні змісту внутрішнього світу людини, в ньому виявляється її «Я», її життєва позиція. Характер — найцінніше надбання особистості.Основні ознаки характеру
> Під характером розуміють якість особистості, дещо особливе в психічному складі людини, що відрізняє її від інших людей.
> Стійкість характеру і водночас його пластичність.
> Вираження характеру в поведінці.
> Характер має структуру, тобто складається з рис особистості.
> Характер не є вродженим психічним явищем, він не успадковується, а формується в процесі життя людини.
> Характер розвивається під впливом суспільства, а тому є суспільно-історичним формуванням.
> Характер є індивідуально-своєрідним формуванням, в якому поєднуються типові та індивідуальні риси.
Характер тісно пов'язаний із темпераментом. Темперамент є природною основою характеру і тією чи іншою мірою він представлений у кожній його рисі як її динамічна особливість.Фізіологічні основи характеруВ основі характеру лежить звична поведінка.З фізіологічної точки зору звична поведінка - це система міцно закріплених тимчасових нервових зв’язків, що сформувалися в результаті багаторазового подразнення.Фізіологічною основою характеру є сплав типу нервової системи (темпераменту) і складних стійких систем тимчасових нервових зв’язків, що виробилися в результаті індивідуального життєвого досвіду людини та її виховання.
72.Аналіз рис характеруХарактер — це компонент особистості, який має свою структуру, що в певний спосіб поєднує його риси.Риса характеру- це індивідуальні звичні форми поведінки людини, в яких реалізується її відношення до дійсності та які дають змогу з певною вірогідністю передбачати поведінку особистості в тій чи іншій життєвій ситуації.Існує декілька класифікацій рис характеру
Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 296; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!