За характером мети запам’ятовування
Мимовільна пам'ять - без вольового зусилля запам’ятати і відтворити Довільна пам'ять - передбачає наявність чітко визначеної мети і вольових зусиль щось запам’ятати, відтворити.Головним знаряддям такої пам'яті є мова
За тривалістю збереження.Сенсорна Це найкороткочасна пам'ять
• Короткочасна (оперативна) - характеризується швидким запам’ятовуванням інформації, її відтворенням і нетривалим зберіганням. Триваланайсклад вид памяті Існує нерозривний зв'язок між вище вказаними видами пам'яті: нова інформація потрапляє у пам'ять лише через сенсорну пам'ять; для того, щоб бути збереженою вона повинна перейти у короткочасну пам'ять, з якою шляхом переробки і усвідомлення інформації, відбувається перехід у тривалу пам'ять.
47.Обгрунтувати суть індивідуальних особливостей пам'яті.
Індивідуальні відмінності пам'яті людини виявляються у
Швидкість запам’ятовуваннявизначається кількістю повторень, необхідних для запам’ятовування певного обсягу матеріалу.
Точністьхарактеризується кількістю помилок, роблених при його відтворенні.Міцністьзалежить від збереження заученого матеріалу або швидкості його забування.Готовністьвиявляється в тому, наскільки людина може легко і швидко пригадати в потрібний момент те, що їй необхідно. У одних людей ефекив закріплює образний матеріал у других словесний
У психології розрізняють три типи пам’яті: наочно-образний, словесно-абстрактний і проміжний типи.
|
|
|
Кожен з типів пам'яті ґрунтується на певних природних задатках, але формується і в процесі навчальної діяльності.
Також може існувати ще один тип пам'яті - емоційний.При такому типі пам'яті насамперед зберігаються й відтворюються пережиті людиною почуття.
48.Охарактеризуваги загальну психологічну суть мислення
Мислення- це вища форма психічного відображення (пізнання), найбільш складний пізнавальний психічний процес, який властивий тільки людині.
За допомогою мислення людина пізнає такі об’єкти оточуючого світу, які не можливо пізнати безпосереднім (чуттєвим) пізнанням.Загальні властивості мислення1 Мислення є опосередкованим пізнанням.
Опосередковане пізнання- це пізнання предмета чи явища дійсності шляхом безпосереднього пізнання іншого предмета чи явища, який закономірно пов’язаний з тим, що необхідно пізнати.(пізнати температ за доп термометра)
До опосередкованого пізнання людина вдається в таких випадках.
> Коли безпосереднє пізнання неможливе через недосконалість аналізаторних систем.(ультразвук)
> Коли безпосереднє пізнання було б можливе, але за сучасних умов стало вже неможливим.(іст події,постаті)
|
|
|
2це пізнання закономірних відношень і зв’язків між предметами і явищами оточ світу3. Це узагальнене пізнання дійсності
мислення - це пізнавальний психічний процес опосередкованого і узагальненого пізнання дійсності, суть якого полягає у відображенні загальних та істотнихвластивостей об’єктів, а також суттєвих відношень і закономірних зв’язків між ними.Мислення нерозривно пов’язане з мовленням та мовою. Думка виражається у мові та мовленні. Мовлення є способом, а мова - засобом вираження думки.
Функції мислення
І)Розуміння- людина, щоб зрозуміти предмет задопомогою мислення з’ясовує спосіб його виникнення,процес його розвитку.
2)Розв’язування проблем і задач - мислення виникає в проблемній ситуації, тобто тоді, коли не вистачає досвіду для успішного розв’язання ситуації. 3)Цілеутворення - мислення дає можливість наперед побачити кінцевий результат, і, таким чином, сформувати мету або ціль діяльності.
4) Рефлексія - за допомогою мислення людина усвідомлює власні способи діяльності.
З фізіологічної точки зорув основі мислення лежить складна аналітико-синтетична діяльність КГМ в цілому,а не окремих її частин.
Мислення ґрунтується на утворенні другосигнальгшх тимчасових нервових зв’язків, які спираються на першосигнальні нервові зв’язки.
|
|
|
Фізіологічна основа мовленняМовна діяльність пов’язана з роботою великих півкуль головного мозку. Ліва півкуля є ведучою в мовній діяльності. Права півкуля впливає на модуляцію голосу, тембр і т.д.
Другосигнальна діяльність КГМ - це складна координована робота багатьох груп нервових клітин. Серед них виділяють три основних центри мови.
> Слуховий центр - забезпечує розуміння слів, що сприймаються на слух.
> Руховий центр Брока - забезпечує вимовляння слів.
> Зоровий центр - забезпечує розуміння письмового мовлення, читання. При порушенні відбувається втрата здатності осмисленого читання, хоч зір зберігається.
49.Проаналізувати сутність операцій мислення
Мислительна діяльність людини здійснюється за допомогою таких операцій:
Порівняння- це зіставлення предметів і явищ з метою пошуку подібності або відмінності між ними.
Аналіз- розумовий розподіл предмета чи явища на частини або властивості
Синтез- розумове об’єднання частин або властивостей в єдине ціле. Аналіз і синтез пов’язані . це мислительські операції
Абстрагування- це мислене виділення суттєвих ознак і властивостей предметів при одночасному відволіканні від несуттєвих ознак і властивостей.Узагальнення- мислене поєднання предметів і явищ у групи за загальними суттєвими ознаками.Конкретизація- це мислений перехід від загального до одиничного, що відповідає цьому загальному.( наведення прикладів за правилом)
|
|
|
50.Характеристика поняття та умовиводу як форм мислення
Поняття- це форма мислення, яка відображає суттєві властивості, зв’язки й відношення предметів і явищ, виражається словом або групою слів.
Кожний предмет має багато властивостей, які поділяються на суттєві і несуттєві (другорядні)Кожне поняття має:зміст поняття - це сукупність істотних ознак, що входять у дане поняття;обсяг поняття - це певна сукупність предметів, які мають ознаки, що відображаються в понятті.
Види понятьЗа обсягом поняття.
Одиничні- відображають істотні ознаки одного предмета чи явища. (земля)
Загальні - відображають істотні ознаки певної групи предметів. (планета)
Збірні - відображаються істотні ознаки сукупності однорідних предметів, які розглядаються як одне єдине ціле(оркестр) За змістом поняття:
Конкретні - відображають певні реальні предмети.(школа)
Абстрактні - відображають властивості об’єктів, про які можна мислити відокремлено від самих об’єктів. (сила)
Поняття тісно пов’язане із словом, тому що в ньому воно існує і закріплюється. Проте поняття і слово не є тотожними. Слово - це засіб утворення поняття, елемент мови, а поняття - це результат діяльності мислення, елемент думки.
Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 175; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!