Емоції і почуття мають зовнішній, фізичний вияв



60.Характеристика видів емоцій та почуттівЕмоції поділяються на прості та складні.Прості емоціїВикликаються безпосередньою дією на організм тих чи інших об’єктів, пов’язаних із задоволенням його первинних потреб.Наприклад: кольори, запахи, смаки тощо бувають людині приємні чи неприємні, можуть викликати задоволення чи не іадоволення.

Складні емоціїВ процесі життя людини прості емоції перетворюються на складні. Вони пов’язані з розумінням людиною об’єктів, усвідомленням їх життєвого значення, що викликають емоції.Складні емоції - це фундаментальні емоційні реакції, що мають свій спектр психологічних характеристик і зовнішніх проявів. Вони об’єднуються в групи:> Здивуванняне має чітко вираженого позитивного чи негативного знака. Це емоційна реакція на раптові обставини, несподівані події, супроводжується різким збільшенням нервової стимуляції..Здивування триває недовго. Здивування посідає проміжне місце між позитивними і негативними емоціями. > Інтерес- позитивний емоційний стан, який сприяє розвитку навичок і умінь, засвоєнню знань, мотивує навчання.Він розглядається як одна із важливих емоцій, що домінує серед усіх емоцій нормальної, здорової людини.Зовні інтерес проявляється у тому, що людина вдивляэться, прислухається.>■Радістьце позитивний емоційний стан, пов'язаний з можливiстю досить повно задовольнити актуальну потребу.Вона характеризується відчуттям упевненості й особистої значимості, які дають людині здатність долати труднощі й насолоджуватися життям. ^ Страждання- негативний емоційний стан, пов'язаний з одержанням достовірної або уявної інформації про неможливість задоволення важливої життєвої потреби, яка до цього моменту здавалася більш менш ймовірною. Найчастіше протікає у формі емоційного стресу. астенічний характерV Гнів - негативний емоційний стан, викликаний раптовою появою серйозної перешкоди на шляху задоволення надзвичайно важливої для людини потреби.Має стенічний характер, тобто мобілізує її енергію для самозахисту). Образливість- негативний емоційний стан, викликаний об’єктами, які вступають в різке протиріччя з ідеологічними, моральними або естетичними принципами й установками людини.> Відраза- це реакція на подразник, який суб’єктивно дуже неприємний.' Презирство- негативний емоція, яка виникає в процесі зіткнення людини з об’єктами (предмети, люди, обставини і піцо), які не відповідають її життєвим позиціям, поглядам, переконанням та супроводжуються почуттям власної переваги над ними.* Страх- негативний емоційний стан, що виникає при одержанні людиною інформації про можливе заподіяння шкоди її життєвому благополуччю, про реальну або уявнузагрозу.Причини страху можуть бути природні і набуті в ході життя. їх поділяють на чотири класи:

^ зовнішні події і процеси;

^ нахили, потяги і потреби;^емоції;^когнітивні (пізнавальні) процеси людини.

> Сором— негативний емоційний стан, який виражається в усвідомленні невідповідності особистих думок, вчинків і зовнішності не тільки очікуванням оточуючих, а й особистим уявленням про поведінку і зовнішність.

Сором виконує дві функції:

^ збільшує чутливість індивіда до думок і почуттів інших і, таким чином,

^ сприяє соціальній адаптації та соціальній відповідальності цього ж індивіда.

Емоції також можна класифікувати за суб’єктивною цінністю переживань.

І.Альтруїстичні- переживання, що виникають на основі потреб у сприянні, допомозі іншим людям.бажання принести людям радість, щастя

Комунікативні- виникають на підставі потреби в спілкуванні.

бажання         спілкуватися, ділитися думками іпереживаннями,

Глоричні- пов’язані з потребою в самоствердженні, славі.

> Практичні- визначаються успішністю або неуспішністю діяльності, труднощами її здійснення і завершення. почуття напруження,

>  Романтичні- пов’язані із прагненням незвичайного, таємного.

чекання, чогось незвичайного, дуже хорошого,сюрпризу, святкового та ін.

>  Гностичні- пов’язані з потребою в пізнанні. почуття здивування, нерозуміння, вагання, ясності або неясності, непевності думки,

> Естетичні - пов’язані з ліричними переживаннями: потреба в красі, почуття витонченого, почуття піднесення і величного,

> Гедонічні - пов’язані із задоволенням потреби в тілесному і душевному комфорті. насолода від смачної їжі, тепла, сонця, спокою тощо,

>  Акизитивні- пов’язані з накопиченням чогось, колекціонуванням.

> Мобілізаційні (пугнічні)- пов’язані з потребою в подоланні небезпеки, інтересом до боротьби. потреба в гострих відчуттях, захоплення ризиком,

61.Характеристика форм переживання емоцій та почуттів

> Емоції та почуття можуть переживатися людиною у вигляді чотирьох основних форм:Настрій - це загальний емоційний стан людини, іцо характеризує її життєвий тонус упродовж певного часу і надає своєрідного забарвлення на певний час діяльності.

За стійкістю розрізняють тимчасові настрої, що зумовлюються тими враженнями, які людина дістає в конкретний момент, згадками про ті чи інші події минулого, і, які породжуються усвідомленням людиною перебігу її пильності, результатів, успіхів.Настрій - такий загальний емоційний стан, який не спрямований на щось конкретне. Він характеризується підсвідомістю й слабкою вираженістю. Афект - психічний стан, в основі якого лежить сильне, бурхливе й відносно короткочасне емоційне переживання.Це сильне короткочасне емоційне збудження (спалах), яке виникає раптово, оволодіває людиною такою мірою, що вона втрачає здатність контролювати свої дії та вчинки. Афекти пов ’язані з послабленням гальмування в корі головного мозку, тому, як зазначав І.П.Павлов, людина в такому стані говорить і робить те, чого вона не дозволяє собі в спокійному стані і про що шкодує, коли мине вплив афекту.Стрес - це стан психічного напруження, що виникає в процесі діяльності людини занайскладніших,важких умов як у повсякденному житті, так і в особливих ситуаціях.

Стрес - це стан, що характеризується максимальною мобілізацією сил для подолання труднощів, які трапилися у життя людини.

Подразник, який викликає стрес називається стресором. Він може бути:

^ фізіологічний - надмірне фізіологічне навантаження, фізичні травми, біль

^ психологічний - загроза, небезпека, образа,інформаційне перевантаження Слабкі стреси надають людині силу, енергію, ясність думки, спонукають до творчих звершень. Вони не мають бистресу - негативного наслідку стресу. Хоч людина почуває себе виснаженою, але вона може швидко без серйозних нас підків для здоров'я відновити втрачені сили та енергію.

Сильні стреси (дещо подібні до афектів) - можуть порушувати діяльність вегетативної нервової системи, Поняття стресу запровадив канадський фізіолог Г.Сельє (1936). Стрес має 3 фази:

>  Реакція тривоги на загрозливий вплив.

>  Стадія адаптації (пристосування, резистентності, “друге дихання ’’).

>  Стадія виснаження.

Всі три стадії є безпечними і становлять адаптаційний шлях індивіда. Але, якщо стресор достатньо сильний, то може бути четверта стадія - дистрес - найшкідливіша, означає неможливість відновлення сил після стресу. Саме її треба остерігатися і не допускати.

Пристрасть - стійке й тривале почуття, пов’язане із сильним прагненням людини до певного об’єкту.Пристрасті захоплюють людину, керують нею і виявляються в орієнтації всіх прагнень особистості в одному напрямі, в зосередженні їх на одній меті - задоволення пристрасті.

62.Характеристика вищих почуттів.Вищі почуття являють собою відображенняпережинання людиною свого ставлення до явищ і подiй дійсності.Вони можуть бути не тільки позитивні, а й негативні (скупість, егоїзм, заздрість та ін.).Вищі почуття поділяються на моральні, інтелектуальні, естетичні та праксичні.Такий поділ є досить умовним, тому що багато вищих почуттів можуть виступати одночасно у декількох групах1.Моральні почуття - це почуття, в яких виявляється стійке ставлення людини до суспільних подій, до інших людей і до самої себе.

Джерелом моральних почуттів є спільне життя людей, їх взаємини, спільна діяльність по досягненню суспільної мети. > Високим моральним почуттям є почуття любові до своєї країни, почуття патріотизму.

Почуття гуманності є системою установок ставлення особистості до людей, інших живих істот.

Почуття честі характеризується ставленням людини до самої себе і ставленням до неї інших людей. Почуття гідності проявляється в суспільному визнанні прав людини на повагу з боку оточуючих людей, на незалежність,

Совість це оцінка людиною власних вчинків

2.Інтелектуальні почуття - переживання людини, що виникають і виявляються в її розумовій, пізнавальній діяльності.До них належать: допитливість, почуття нового, здивування, сумнів

Естетичні почуття - це почуття прекрасного, які породжуються явищами природи, результатами праці людей, мистецькою і творчою діяльністю, в них виявлясться естетичне ставлення до предметів і явищ.

4.Праксичні почуття - це переживання людиною свого ставлення до діяльності.До них належать: почуття радості, гордості, любові до професії та ін.

63.Прокоментувати загальну психологічну суть волі

Цілі або мета діяльності людини може бути двох видів:

її, досягнення яких не потребують зусиль; і, досягнення яких потребує зусиль для подолання труднощів та перешкод, що зустрічаються на шляху їх досягнення.Труднощі, в свою чергу, також можуть бути двох видів:

зовнішні - не залежать від людини, об’єктивні перепони ', внутрішні - перепони, тцо залежать від самої людини

Воля - це психічний процес, що визначає цілеспрямовану діяльність та поведінку людини, які пов’язані з переборюванням труднощів, перепон на шляху  досягнення свідомо поставленої мети.Воля тісно пов’язана із свідомістю. Без свідомості волі існувати не може, тому що воля це усвідомлене долання перешкод на шляху досягнення свідомо поставленої мети.Функції волі

>  Спонукальна функція пов’язана із активізацією діяльності,

> Гальмівна функція виявляється у стримуванні небажаних виявів активності. Воснові волі лежить вольове зусилля - це особливий стан нервово психічного напруження, який допомагає людині подолати перепони, що зустрічаються у процесі її діяльності, життя.

Воля є результатом (продуктом) суспільно-історичного розвитку людини, її формування пов'язане з появою і розвитком трудової діяльності.

Воля не є природженою чи генетично даною здатністю, вона формується в процесі життя, в реальній діяльності, яка потребує певних вольових якостей і навичок вольової регуляції.Вольова регуляція – це регуляція свідома,опосередкована знаннями людини про зовнішній світ, про свої цінності та можливості, на підставі яких здійснюються передбаченнята оцінка наслідківВоля є вищою психічною функцією (ВПФ).- це складні психічні явища, які прижиттєво сформовані, соціальні за своїм походженням, довільні за способом своїго Існування.

Існують два рівні організації волі як ВПФ.

І Онтогенетично нижчим ступенем розвитку волі є гiпобулiчнiреакції примітивні, неусвідомлені вольові акти.

Другим, вищим ступенем є цільова, культурна воля.

Показником такої волі є використання дитиною щодо са­мої себе тих засобів організації життя, які застосовує до неї інша людина (дорослий) та самоконтроль і свідома регуляція своєї поведінки.

ФІЗІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ВОЛІ

Вольова дія - це довільна дія (І.П.Павлов).Довільні рухи відбуваються на основі утворення складних систем тимчасових нервових зв’язків. Складність їх полягає у створенні сукупності безумовних і умовних рефлексів. Вирішальне значення в організації вольових дій відіграє друга сигнальна система, яка виконує регулюючу функцію, а тому вольові акти виникають на основі мовленнєвих сигналів.Отже, фізіологічною основою воліє складна взаэмодія першої і другої сигнальних систем.

64.Охарактеризувати сутність вольових дій.В основі вольової поведінки лежать вольові дії.Вольові дії - це дії, які скеровані на досягнення свідомо поставленої мети і пов'язані з подоланням труднощів.

()сновні ознаки вольових дій:

^ наявності вольового зусилля;

У свідоме подолання перешкод на шляху до мети;

У наявність конкуруючих мотивів.

Загальні характеристики вольових дій

>  Вольові дії завжди усвідомлені, цілеспрямовані, умисні,

> Вольові дії можуть бути зумовлені як зовнішніми (соціальними), так і внутрішніми (власними) чинниками,

>  Вольові дії можуть мати дефіцит спонукання чи гальмування або з самого початку, або в процесі їх здійснення;

>  Вольові дії можуть забезпечуватися допоміжним спонуканням чи гальмуванням за рахунок зміни смислу дії і закінчуватися досягненням мети.

Недостатність (дефіцит) спонукання до дії проявляється в тому, що розпочавши діяльність, людина на певному етапі втрачає бажання далі її виконувати, далі переборювати труднощі, що зустрілися в процесі діяльності.Існують способи підсилення мотивації

5. Умисна зміна смислу дії - небажане завдання набуває смислу через отримання бажаного іншого предмета, який пов’язується з попередній предметом

Зміна смислу дії досягається такими шляхами:

>  завдяки самостійній переоцінці важливості мотиву або за допомогою оцінок і думок інших людей;

>  шляхом зміни ролі, позиції людини.

> шляхом передбачення та переживання наслідків виконання дії.

> Формування допоміжного смислу дії - створюється через постановку більш конкретної мети або при включенні запропонованого завдання в іншу умову, яка поєднується з наявним у людини бажанням виконувати дію, тобто, коли одна дія починає виступати як частина іншої, ширшої.

Види вольової дії

Простий вольовий акт.

Має дві фази:

•  виникнення потреби, яка переростає в мотив та усвідомлення мети;

•  досягнення поставленої мети без особливого вольового зусилля.

7.  Складна вольова дія- має чотири фази і характеризується свідомим процесом: дії передує врахування її наслідків, усвідомлення її мотивів, прийняття рішення, виникнення намірів її здійснення, планування.

 

65.Провести аналіз складної вольової дії

У складній вольовій дії виділяють чотири основні фази.

> Виникнення спонукання та попереднє визначення мети.

Перша фаза вольової дії починається з виникнення спонукання, яке виражене прагненням. Прагнення відразу не виникає, щоб воно виникло спочатку потрібно, щоб спочатку з’явився потяг.

а. Потяг— це мотив поведінки, що являє собою недиференційовану, малоусвідомлену, безпредметну потребу.І тільки, коли виникає усвідомлений зв'язок між потягом і предметом, який здатний задовольнити потребу людини, потяг "опредметнюється", тобто предмети стають об'єктами бажань і таким чином утворюється бажання.

б. Бажання— це мотив поведінки, що характеризується достатньою усвідомленістю потреб. Бажання переходить у справді вольовий акт, коли до усвідомлення мети приєднуються установка на її реалізацію, спрямованість на оволодіння певними засобами її досягнення, так виникає хотіння.

Хотіння— це усвідомлений мотив, цілеспрямоване прагнення діяти певним чином, долати зовнішні та внутрішні труднощі заради досягнення поставленої мети.


Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 297; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!