У процесі діяльності можна визначити певні структурні елементи



Постановка та усвідомлення мети діяльності

1Мета діяльності- ідеальне уявлення результату діяльності, якого потрібно досягти.

початкові етапи формування мети діяльності:

>  Виникнення у людини потреби

>  Поява мотиву діяльності.

Мотив - спонукальна причина дій і чинків, тобто діяльності.

> Поява мети діяльності.

2Дія - основний елемент у структурі діяльності.Дія складається із дрібніших фрагментів - операцій.- елемент дії, який має чітке, незмінне розміщення

Види дії:

 усвідомлена не усвідомлена: частково повністю-дія коли рухи зовсім не контролюються свідомістю

Також дії можуть бути:

^практичні- фізичні дії, що проявляються у зовнішньому світі, розумові- внутрішні дії.

Перехід зовнішньої дії у внутрішню дію - інтеріоризація.

Перехід внутрішньої дії у зовнішню - екстеріоризація.

Контроль правильності виконання дії

Виникає одночасно із другим етапом - дією, використовується з метою аналізу правильності виконання дії та виправляння помилок.

> 4Оцінка і перевірка правильності результатів діяльності

Відбувається шляхом порівняння одержаних результатів діяльності із запланованими під час постановки та усвідомлення мети діяльності (першого етапу).

> 5Підведення підсумків, висновок.

25.Характеристика знань, умінь, навичок як основних етапів оволодіння діяльністю. Процес оволодіння людиною будь-якою діяльністю проходить певні етапи (рівні):

>  знання,

>  уміння,

>  навички.

Знання- це сукупність усвідомлених людиноюфактів, понять, відомостейа також       здатність людиниорієнтуватися у системі соціальних взаємин, діяти відповідно до обставин у                   різних        життєвих   ситуаціях.

Знання є початковим і важливим етапом оволодіння будь-якою діяльністю.Без знань діяльність неможлива На основі знань формуються уміння людини.

> Уміння - це здатність людини усвідомлено застосовувати набуті знання в практичній діяльності, відповідно (адекватно) обставинам діяльності.

Уміння це усвідомлене застосування знань на практиці.Уміння удосконалюються за допомогою вправ.Вправа - це багаторазове повторення певних дій чи видів діяльності, метою якого є засвоєння, що спирається на розуміння і супроводжується свідомим контролем.

Автоматизується поч. вик без безпосереднього контролю свідомості(напівсвідомо)

> Навичка - частково автоматизоване виконання дій людиною; це такий спосіб виконання дій, який у результаті вправляння став автоматичним.

Навички людина застосовує тільки у знайомих їй ситуаціях. При зміні умов діяльності навичка не може використатися. Уміння становлять основу майстерності особистості

Уміння й навички поділяють на кілька видів:

>  рухові  мязові рухи, пізнавальні пошук сприймання обробка запам інформ, теоретичні аналіз узагальнювати матеріал буд гіпотези , практичні повяз зі зміною оточ світу

Етапи формування уміння та навички

> Показ зразка.

> Повтор учнем за вчителем

>  Вправляння –вик різних вправ

> Робота над швидкістю та автоматизованістю дії (формування навички).

Взаємодія навичок- це вплив попередніх навичок на утворення нових.

Існує два види взаємодії навичок:Позитивний                 вплив раніше засвоєної  навички наформування нової - перенос або індукція навичок.

Негативний       вплив раніше виробленої навички назасвоєння нових - інтерференція навичок - явище, яке виявляється в тому разі якщо мета, об’єкти та умови виконання схожі, тоді як дії, необхідні для їх правильного виконання, різні за прийомами виконання, контролю і центрального регулювання.Навичка - це можливість успішного виконання дії, а звичка - це стимул до виконання дії.

Види звичок:

> побутові (гігієнічні) - ранкове вмивання, миття рук перед їдою;

> моральні - проявляються у спілкуванні з людьми та діяльності - ввічливість, привітність, відповідальність тощо.

> позитивні;

V негативні.

Звичка - є негнучкою іноді й нерозумною частиною діяльності.

26.Характеристика основних видів діяльності: гра. навчання, праця, спілкування.Гра- вид діяльності, який полягає в емоційному освоєнні суспільного досвіду людини та емоційному задоволенні від цього процесу.Дитяча гра- вид діяльності, який полягає увідтворенні дій дорослих і стосунків між ними і спрямований на пізнання навколишньої дійсності.

Для дітей дошкільного віку гра є провідним видом діяльності, який має найбільше розвивальне значення.В грі визначають певну структуру: ролі, які взяли на себе гравці; ігрові дії як засоби реалізації ролей;ігрове використання предметів як замінників реальнихпредметів;реальні взаємини між гравцями; сюжет іри - частина дійсності, яка відтворюється у грі.Види гри.У дітей:Функціональні або предметні ігри - 1 етап розвитку гри, пов'язаний із включенням в ігрову діяльність предметів та їх функціональне використання. Сюжетно-рольові ігри - 2 етап розвитку гри.Спочатку виникають сюжетні ігри - гра розгортається за певним сценарієм, дитина відтворює його в основних деталях. Згодом до сюжету додається роль - відповідна поведінка гравця. Ігри за правилами - 3 етап розвитку гри - поведінка гравців регулюється певною системою правил.Дидактичні ігри - 4 етап розвитку гри - в процесі гри відбувається засвоєння певної суми знань, умінь та навичок. У дорослих:Ділові ігри - гра має соціальний зміст професійної діяльності, моделюється системи відносин, характерних для певного виду діяльності. За кількістю гравців ігри можуть бути:

індивідуальними, груповими.За новизною:творчі, репродуктивні.

 За формою контролю:самостійні, контрольовані.

 За змістом гри:фізичні, розумові.Навчання - це вид практичної чи теоретичної діяльності, який за своєю сутністю є пізнавальним процесом засвоєння людиною соціального досвіду.Цс головний вид діяльності дітей шкільного віку. Навчання у людини здійснюється шляхом научіння та учіння.Научіння відрізняється від учіння тим, що є набуттям досвіду в діяльності, тобто людина діє і таким чином навчається

Види навчанняорганізоване - здійснюватися в спеціальних навчальних закладах,неорганізоване - результат інших видів діяльності.

Праця- соціально зумовлений вид діяльності, свідома діяльність людини, спрямована на створення матеріальних і духовних цінностей.Праця вимагає відповідної підготовки - певної суми знань, умінь та навичок.Види праціКласифікація праці за її змістомФізична праця- V Розумова праця Важливим різновидом розумової праці є праця вчителя.

Класифікація праці за новизною результату

Репродуктивна працяне створюється нічого новогоПродуктивна праця Творча праця - це створення нового, яке суттєво відрізняється від уже відомого. Спілкування- це взаємодія двох чи більше людей з метою обміну між ними інформацією пізнавального або емоційно-оціночного характеру,        У результаті спілкування відбуваєтьсявзаємодія людей, в якій реалізується духовна потреба людини в іншій людині.

27.Проаналізувати суть спілкування як особливого виду діяльності.

Спілкування— це соціальне явище, яке виникає в процесі суспільно-трудової діяльності як потреба людей сказати щось одне одному.

Функції спілкування

>  Регулювання спільної діяльності.

-Пізнання. -Воно є первинним інструментом формування свідомості

людини.

> Самовизначення індивіда.

Уміння спілкуватися передбачає певний рівень психологічної культури, яка включає:

а) уміння розбиратися в інших людях;

б) адекватно відповідати на їх поведінку та вибирати такі форми звертання, які відповідають індивідуальним особливостям партнера у спілкуванні.фасцинація (від англ. зачарування). Серед засобів фасцинації виокремлюють:

>  особливий погляд (він має бути прямим, променистим і водночас теплим);

>  особливий голос (багатий за тембром, гнучкий за модуляціями);

>  особливий ритм мовлення (подібний до музичного ритму:);

>  особливі інтелектуальні якості: високий рівень здатності до імпровізації

Форми спілкування

> Анонімне спілкування — взаємодія між незнайомими чи між не пов'язаними особистісними стосунками людьми.

> Функціонально-рольове (офіційне, формальне) спілкуван­ня передбачає зв'язки між його учасниками, які виконують певні соціальні ролі в часових відрізках різної тривалості

> Неформальне спілкування здійсшоється поза межами офіційних стосунків, скажімо, спілкування між друзями. Його особливістю є вибірковість щодо партнера.

Структура спілкуванняВ єдиному процесі спілкування можна виділити три взаємопов'язані сторони: комунікативну (передача інформації), інтерактивну (взаємодія),перцептивну (взаємосприймання).

Види спілкування

Залежно від контингенту учасників спілкування може бути міжіндивідним, індивідно-груповим та міжгруповим.

 За мірою опосередкованості вирізняють безпосереднє і опосередковане

За тривалістю — короткочасне і тривале.

За завершеністю — закінчене та незакінчене. Специфічним є так зване особистісне спілкування.Основна мета особистісного спілкування, його реальна функція в житті людинизабезпечення існування і представлення внутрішнього світу людини, а тим самим і її особистості.

 

28.Охарактеризувати засоби спілкуванняЗміст спілкування реалізується за допомогою певних засобів.Вербальні засоби - мова і мовлення.

Мова — це система словесних знаків. Вона включає в себе слова з їх значеннями і синтаксис — набір правил, за якими будується речення.

Мова є одним з виявів національної самосвідомості й культури, духовним надбанням кожного народу. Кожна мова спроможна задовольнити потреби людей у саморозкритті таспілкуванні в межах однієї держави. Рідна мова для кожної людини найдорожча.Процес використання людиною мови для спілкування називають мовленнєвою діяльністю.

Мовлення— це конкретне застосування мови для висловлення думок, почуттів і настроїв.Мовлення є психічним явищем.

Види мовленняНайпростішою структурою є усне афективне мовлення, якє й мовленням може називатися лише умовно, оскільки в ньому немає чіткого мотиву (прохання, наказу, повідомлення.Другим, найдавнішим, видом усного мовлення є діалогяк безпосереднє спілкування двох і більше людей у формі розмови чи обміну репліками.

Усне монологічне мовлення - це складний різновид мовлення, може виступати у формі розповіді, доповіді, лекції..

Найскладнішим різновидом висловлювання є писемне монологічне мовленняОсобливим різновидом мовленнєвої діяльності є внутрішнє мовлення. Внутрішнє мовлення тісно пов'язане з мисленням, оскільки бере участь у фазах планування та виконання діяльності.

Стилі мовлення

> Побутовий виявляється в повсякденному спілкуванні.

> Художній — у прозі та поезії, в розповідях про щось.

> Діловий—у доповідях, документах.

Науковий            — у лекціях, наукових    працях, оскільки пов'язаний з пізнавальною діяльністю.


Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 269; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!