Завдання 6. Рефлекси проміжного мозку
Крок 1. Шкірні судинні рефлекси (метод дермографізму). По шкірі на внутрішній стороні передпліччя провести рівномірний штриховий рух тупим кінцем олівця. За допомогою секундоміра відзначити час появи і зникнення червоної або білої смуги.В вираженості реакції має значення ступінь натиснення. Слабке роздратування викликає білий слід. Якщо після більш сильного натискання з'являється «розлитий» стійкий червоний слід, то це говорить про домінування тонусу парасимпатичної нервової системи; білий широкий стійкий слід вказує на переважання тонусу симпатичної нервової системи. З віком латентний (прихований) період прояву реакції продовжується з 3 хв до 10 хвилин.
Результати:
Питання для висновків:
- Відзначте на рівні яких ядер довгастого мозку замикаються спостережувані рефлекси
2. Вказати зони інервації всіх черепномозкових нервів людини.
3. Вказати функціональне значення середнього мозку
4. Вказати функціональне значення проміжного мозку
5. Вказати функціональне значення мозочка
Висновки: (на окремому личточку)
ЗАНЯТТЯ № 9. ФІЗІОЛОГІЯ СЕНСОРНИХ СИСТЕМ
Тема:Загальна фізіологія сенсорних систем.
Мета: Ознайомитись з загальними фізіологічними властивостями і функціями сенсорних систем. Ознайомитись з функціонуванням смакової, нюхової, тактильної, вісцеральної і рухової сенсорних систем.
Теоретичні питання:
1. Загальний план будови аналізаторів та функції аналізаторів.
|
|
|
2. Загальні властивості рецепторів (збудливість, адаптація, специфічність).
3. Класифікація аналізаторів, рецепторів.
4. Процес передачі збудження ( рецепторний та генераторний потенціал).
5. Структурна і функціональна організація смакового та нюхового аналізаторів.
6. Руховий (пропріорецептори) та вестибулярний аналізатори.
7. Структурна і функціональна організація вісцерального аналізатора.
8. Тактильний і температурний аналізатори.
Завдання для самостійної роботи
Теоретичні питання для самостійного вивчення :
1. Больова рецепція.
2. Фізіологічна характеристика рецепторів шкіри.
3. Вісцеральна чутливість.
Дати визначення поняттям: рецептор, рецепторний потенціал, первинно чутливі, вторинночутливі рецептори, орган чуття, сенсорна система, периферичний відділ СС, провідниковий відділ СС, центральний відділ СС, сенсорне кодування, адаптація СС, модальність.
Творчо-фахові завдання:
1. Чому різноманітні подразники (звук, світло, запах …) викликають у рецепторній клітині одноманітну відповідь – виникнення рецепторного потенціалу?
2. Відомий революціонер Камо, опинившись у в’язниці, симулював психічний розлад, що проявляється у відсутності больової чутливості. Камо реготав, коли йому палили шкіру, кололи голками, тощо. Однак у в’язничних лікарів виникли сумніви. На чому вони базувалися?
|
|
|
3. Азбука Брайля для сліпих - це сукупність рельєфних крапок. Відчуваючи їх кінчиками пальців, сліпі люди читають. У людей, що бачать, здатність до такого читання виражена значно гірше. Поясніть конкретну причину цих розбіжностей.
4. Чому ми не відчуваємо перстень, що носимо постійно на пальці, і у той же час чітко відчуваємо, що на цей палець сіла муха?
5. Щоб перевірити чи заряджена батарейка, електроди її полюсів прикладають до язика. На чому засновано це визначення?
6. Якщо під час сильного хвилювання перевірити смакові відчуття , то вони будуть послаблені чи підсилені у порівнянні із спокійним станом?
7. Заповніть таблицю «Будова Сенсорних систем»:
| Сенсорна система | Рецепторна ланка | Провідникова ланка | Мозкова ланка |
| Зорова | |||
| Слухова | |||
| Нюхова | |||
| Смакова | |||
| Шкірна | |||
| Вестибулярна | |||
| Скелетно-м'язова | |||
| Вісцеральна |
Теми для повідомлень:
- Порушення діяльності вестибулярного апарату.
2. Класифікація та функції терморецепторів.
|
|
|
- Класифікація запахів та смаків.
Лабораторна робота № 1.
Тема:Тактильний аналізатор. Особливості рецепторів шкіри.
Мета: Дослідити залежність між подразненням та інтенсивністю відчуття. Визначити пороги тактильного відчуття та час адаптації температурного аналізатора.
Прилади та матеріали:естезіометр Фрея (або Вебера) чи циркуль з двома голками, посудини з водою різної температури (+10; 25; 40°С), водний термометр, секундомір, кулька розміром з горошину, набір важків (1; 2; 3; 5; 100 грамів).
Об’єкт дослідження: людина
Хід роботи
Завдання 1. Визначення просторового порогу тактильної чутливості шкіри.
Крок 1. Досліджуваний заплющує очі. Циркулем з максимально зведеними ніжками дослідник торкається різних ділянок шкіри (кінчики пальців рук, долоні, лоб, плече, тощо). При цьому стежать, щоб обидві ніжки циркуля торкалися шкіри одночасно.
Крок 2. Поступово розсуваючи ніжки циркуля, продовжують торкатися до різних частин тіла. При кожному торканні досліджуваний має відповісти, один чи два дотики він відчув (відстань між ніжками змінюють так, щоб досліджуваний не зміг здогадатися, або прорахувати систему).
|
|
|
Крок 3. Зазначають, при якій відстані та на якій ділянці шкіри піддослідний вперше відчув подвійні дотики (подвійний дотик і є порогом тактильної чутливості).
Результати занести у таблицю 4 та порівняти з нормою.
Таблиця 4. Дослідження просторового порогу тактильної чутливості (ППТЧ)
| Досліджувана ділянка | ППТЧ, мм | Нормальні пороги чутливості,мм |
| Губи | 1 | |
| Кінчик носа | 6-7 | |
| Лоб | 5-8 | |
| Пальці рук | 2 | |
| Долоні | 5-15 | |
| Передпліччя | 25-35 | |
| Плече | 30-40 | |
| Спина | 40-70 |
Завдання 2. Визначення адаптації терморецепторів шкіри до дії температури. Явище контрасту.
Крок 1. Опускають кисть руки у гарячу (+40°С) або у холодну (+10°С) воду. Одночасно пускають секундомір і визначають час адаптації терморецепторів – тобто час, протягом якого відчуття холоду або тепла слабшає.
Результати: Час -
Крок 2. Для спостереження явища контрасту опускають обидві руки (кінчики пальців) у воду, нагріту до 25°С. Переконавшись, що відчуття в обох руках однакове, одну руку переносять у воду з температурою +40°С, другу - +10°С. Через кілька хвилин одночасно переносять обидві руки у воду з температурою 25°С. При цьому виникає відчуття контрасту: рука, що була перед цим у холодній воді, відчуває тепло, друга, що була у гарячий воді, відчуває холод.
Завдання 3. Дослід Арістотеля.
Покладіть на стіл кульку, доторкніться до неї сусідніми ділянками шкіри кінцевих фаланг вказівного та середнього пальців і покатайте її по столу. Перехрестіть обидва пальці; доторкніться до кульки так, щоб вона опинилася між перехрещеними пальцями, та знову покатайте її по столу. У першому випадку буде відчуття однієї кульки, у другому – двох. Перехрещеними пальцями доторкніться до кінчика носа – будете відчувати два кінчика носа.
Завдання 4. Дослід Вебера.
Крок 1. Щоб отримати ледь помітний приріст відчуття від тиску важка, потрібно збільшити цей вантаж на певну величину. У своїх дослідах Вебер визначив, що ця величина складає 3г на кожні 100г вантажу.
Досліджуваному на шкіру долоні руки накладають вантаж масою 100г. Потім накладають додатковий вантаж масою 1; 2; 3г. Досліджуваний із заплющеними очима повинен визначити, чи змінилася вага вантажу.
Результати: Відмітити, чи відчувалася різниця при масі додаткового важка 1 або 2г для маси основного вантажу 100г
Крок 2. Теж саме повторити з вагою вантажу 200г (очікувана вага додаткового вантажу – 6г).
Результати: Відмітити, чи відчувалася різниця при масі додаткового важка 1-5г при масі основного вантажу 200г.
Питання для висновків:
1. Що таке просторовий поріг тактильної чутливості?
2. Від чого залежать індивідуальні коливання порогів тактильної чутливості?
3. Поясніть різницю у кількості холодових та теплових рецепторів.
4. Який механізм адаптації терморецепторів?
Висновки:
Лабораторна робота № 2.
Дата добавления: 2018-04-04; просмотров: 221; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!